Місце України на світовому ринку риби та рибопродуктів

2.3 Місце України на світовому ринку риби та рибопродуктів

 

Оцінка та розрахунок динаміки торгівлі рибою та рибопродуктами є дуже важливою задачею для нормального розвитку і функціонування цієї галузі господарства України. На сьогодні рівень вилову риби та добування рибопродуктів суднами під Державним прапором України у водах Світового океану знаходиться на рівні 147 тис. тонн, в морських водах України – 67 тис. тонн, у внутрішніх водоймах та аквакультурі - на рівні 42, 2 тис. тонн. В останнє десятиліття рівень споживання риби та морепродуктів майже досяг рівня 80-х років; такий рівень споживання забезпечується за рахунок імпорту. Урядом України переглянуто та послідовно знижено протягом 1999-2008 рр. ставки ввізного мита. Перше суттєве зниження ставок ввізного мита відбулося у 1999 році, потім ставки знижувались у період з 2005-2008 рр. під час підготовки та перемовин до вступу до СОТ [7,c.67].

Було висловлено певну стурбованість щодо субсидіювання рибного господарства деякими країнами світу, що ставить українського виробника у нерівне становище. Крім того, стримуючим фактором при здійсненні торговельних операцій залишаються нетарифні заходи регулювання – ветеринарні і санітарні бар’єри, так і швидкість змін законодавства ЄС. Деякі держави в змозі фінансувати такі зміни за рахунок уряду (бюджету), але далеко не усі держави можуть собі дозволити такі масштабні витрати.

Більшість українських підприємств потребують модернізації та впровадження системи якості та інвестування коштів у модернізацію існуючих та побудову нових сучасних потужностей, оскільки у рибного господарства України є суттєві можливості. Але на даний період часу рибне господарство нашої держави перебуває у стані дуже пасивного розвитку [7,c.68].

Характеристику динаміці рибного господарства дають різні показники. Щоб детальніше проаналізувати суть тенденції розвитку даної галузі, розрахуємо деякі з них. Для розрахунків застосуємо вихідні дані, що зображено в Додатках 1, 2, 3, 4, 5.

1. Показники динаміки темпів росту: - темпи росту експортуТр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%,де Тр.е. – темпи росту експорту;Ез.р. – обсяг експорту в звітному році;Еб.р. – обсяг експорту в базисному році.

Базисний рік 2006, розрахуємо цей коефіцієнт для 2007-2009 років(тис.дол.США)

Тр.е. 2007 = 5677,7/5782,8*100%=98,2%

Тр.е. 2008 = 3673,4/5782,8*100%=63,5%

Тр.е. 2009 = 25175,6/5782,8*100%=453% - темпи росту імпорту (тис.дол.США)Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%, де Тр.і. – темпи росту імпорту; Із.р. – обсяг імпорту в звітному році; Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.

 Тр.і. 2007 = 444451,6/361240,6*100%=123%

 Тр.і. 2008 = 616966,2/ 361240,6*100%=171%

 Тр.і. 2009 = 471195,7/361240,6* 100%=130% - темпи росту зовнішньоторговельного обігу (млн.грн) Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%, де Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обігу; ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

Тр.зт.об. 2007 =450129,3/367023,4*100%=122,6%

Тр.зт.об. 2008 = 620639,6/367023,4*100%=169,1%

Тр.зт.об.2009=496371,3/367023,4*100%=135,2% З розрахунків видно, що рибне господарство нашої держави має досить нестійке становище: ріст показників експорту відбувається більше через інфляційні процеси у країні, ніж через реальний приріст вилову і реалізації риби та рибопродуктів.

Щодо імпорту, то він має досить стійку і постійну природу за виключенням 2008 року, коли імпорт був збільшений через зниження мит у зв’язку з перемовинами з СОТ та ЄС. Але зараз можна прогнозувати стійкі постійні тенденції у зростанні імпорту риби та рибопродуктів.

Ріст зовнішньоторговельного обороту теж залежить від мит та цін, у 2008 році мита знижувались, а ціни зростали, що і призвело до підвищення цього показника. Зараз він теж має постійне значення і стійкі тенденції [7,c.70].

2.Темпи приросту: - темпи приросту експорту Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%,де Тпр.е. – темпи приросту експорту; Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік; Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.

Базисний рік 2007, розрахуємо:

Тпр.е. 2008 = 63,5%/98,2%*100% =64,7%

Тпр.е. 2009 = 453%/98,2%*100% =461,3%

- темпи приросту імпорту Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%, де Тпр.і. – темпи приросту імпорту; Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік; Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.

Тпр.і. 2008 = 170%/123%*100% =139%

Тпр.і. 2009 = 130%/123%*100% =105,7%

- темпи приросту зовнішньоторговельного обігу Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%, де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу; Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

Тпр.зто. 2008 =169,1%/122,6%*100%=137,9% Тпр.зто. 2009 = 135,2%/122,6%*100%=110,3%

Якщо характеризувати темпи приросту, то їх величина і динаміка прямо залежать від показників динаміки. Тому можна говорити про ті самі тенденції: переважання імпорту над експортом, зміни у структурі та розмірі мит, а також інфляційні процеси, що зумовили ріст деяких показників.

3. Сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни, отже розрахуємо сальдо балансу для 2007-2009рр. (тис. дол. США)

СБ 2007=5677,7-444451,6 =-438773,9

СБ 2008= 3673,4-616966,6=-613293,2

СБ 2009 =25175,6-471195,7=-446020,1

Сальдо торгового балансу України протягом даного періоду постійно мало від’ємний результат. Це зумовлено нездатністю українського рибного господарства покривати потреби населення і задовольняти попит на рибу та рибопродукти. Згідно з даними вітчизняних і закордоних екпертів, при оновленні виробничої бази і розвитку рибного господарства Україні вдастся збільшити задоволення власного попиту у 2 рази, але це все одно не дасть змогу повністю звільнитися від залежності імпортних поставок [8,c.94].

4. Експорт на душу населення:Ед.н. = Ез.р. / к-сть населення,де Е д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році; Ез.р. – обсяг експорту в звітному році.(тис.дол.США)

К-сть населення (тис.осіб)

Ед.н. 2007 = 5677,7/46372,7 =0,12

Ед.н. 2008 = 3673,4/46077,8 =0,080

Ед.н. 2009 = 25175,6/45859,8 =0,55

5. імпорт на душу населення: Ід.н. = Із.р. / населення,де І д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;Із.р. – обсяг імпорту в звітному році.

Ід.н. 2007 = 444451,6/46372,7 =9,6

Ід.н. 2008 = 616966,2/46077,8 =13,4

Ід.н. 2009 = 471195,7/45859,8 =10,3

Неточність і непостійність цього показника частково залежить від кількості населення в державі, а також мит і цін. Розглядаючи даний період часу можна говорити про стійкі тенденції зниження рівня населення, водночас росту цін і неоднакових ставок мит.

Зниження кількості населення досить відчутно впливає на ці показники, тому можливі тенденції росту як експорту так і імпорту риби та рибопродуктів на душу населення.

У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці [8,c.96].

6. Експортна квота (відношення експорту до ВВП): Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%, де Ек.в. – експортна квота; Ез.р. - обсяг експорту в звітному році (тис.дол.США);

ВВП – валовий внутрішній продукт (тис.грн).

Курс валют:

2007 рік-1дол.США-5,05 грн.

2008 рік-1дол.США-5,26 грн.

2009 рік-1дол.США-7,79 грн.

Ек.в. 2007 = 5677,7/(720731000/5,05)*100%=0,00398%

Ек.в. 2008 =3673,4/(918056000/5,26)*100%=0,0021%

Ек.в. 2009 = 25175,6/(914720000/7,79)*100%=0,0214%

Використовуючи дані щодо експортної квоти країни в аналітичних цілях, слід брати до уваги такі закономірності:

- за стабільних (нормальних) умов відтворення експортна квота для кожної конкретної країни протягом певного історичного періоду зберігається більш-менш постійною;

- експортна квота тим більша, чим вище розвинуті виробничі сили країни;

- у великих країнах експортна квота, як правило, менша, ніж у малих;

- за відносно однакового рівня розвитку виробничих сил експортна квота тим більша, чим менший економічний потенціал країни;

- експортна квота країни тим вища, чим розвиненіші її виробничі сили, чим більше в її галузевій структурі виробництв з поглибленим технологічним розподілом праці, чим меншим є її економічний потенціал та забезпеченість власними природними ресурсами.

 Частка риби та рибопродуктів у експорті України залишається досить малою, вона дуже тісно пов’язана з коливанням курсу валют, тому говорити про її реальне збільшення не доцільно, ріст експортної квоти зумовлений інфляційними коливаннями.

Імпортна квота, як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни, характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг.

7. Імпортна квота: Ік.в. = Із.р. / ВВП * 100%, де Ік.в. – імпортна квота; Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;ВВП – валовий внутрішній продукт.

Ік.в. 2007 = 444451,6/(720731000/5,05)*100%=0,311%

Ік.в. 2008 = 616966,2/(918056000/5,26)*100%=0,354%

Ік.в. 2009 = 471195,7/(914720000/7,79)*100%=0,401%

Імпорт риби та рибопродуктів України переважає експорт, тому імпортна квота має більше значення, ніж експортна. Але інфляційні коливання валютного курсу теж є причиною непостійного значення цього показника.

8. Квота зовнішньоторговельного обігу: ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%, де ЗТОк.в. – квота зовнішньоторговельного обігу; ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році (млн.дол.США); ВВП – валовий внутрішній продукт (млн.дол.США).

ЗТОк.в. 2007 =450129,3 /(720731000/5,05)*100% =0,315%

ЗТОк.в. 2008 = 620639,6/(918056000/5,26)*100% =0,356%

ЗТОк.в. 2009 =496371,3 /(914720000/7,79)*100% =0,423%

Цей показник має майже постійне значення, тому що ріст зовнішньоторговельного обороту збігається з темпами росту ВВП нашої держави.

 9.Індекс концентрації експорту країни у світовому експорті риби та рибопродуктів. Розрахуємо його як відношення експорту риби та рибопродуктів України до частки експорту риби та рибопродуктів у світі.

КЕ=ЕУ/ЕС*100%,

ЕУ- експорт України(млн.дол.США);

ЕС- експорт світовий(млн.дол.США).

КЕ 2007 =5,6777/78000*100=0,0073%

КЕ 2008 =3,6734/86000*100=0,0043%

КЕ 2009=25,1756/93000*100%=0,027%

Як видно з результатів, цей показник дуже малий і ніяк не впливає на міжнародний ринок і на торгівлю на ньому.

10. Коефіцієнт імпортної залежності країни — відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати, як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.

Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і регіональна спрямованість.

Розрахуємо коефіцієнт імпортної залежності:

ІЗ=ОІ/ОС*100%,

ОІ – обсяг імпорту даного товару на одну особу (кг.);

ОС – обсяг споживання даного товару у країні на одну особу (кг.).

ІЗ 2007 = 13,3/16,8*100% = 79%

ІЗ 2008 = 13,6/17,2*100% = 79%

ІЗ 2009 = 13,1/17,4*100% = 75,3%

З розрахунків видно, що Україна є залежною від імпорту риби та рибопродуктів через зростаючий попит на даний товар.

11.Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей У структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

ІД = ЧС-ЧК/2,

ЧС – частка даного товару у світовому експорті (%);

ЧК – частка даного товару у експорті країни (%)

ІД 2007 = 1,6-0,0115/2 = 0,794

ІД 2008 = 1,7-0,00548/2 = 0,847

ІД 2009 = 1,7-0,063/2 = 0,818

Значення індексу розміщують у межах: – Позитивне значення - структура експорту країни не відрізняється від світової або тієї, з якою порівнюється.

– Негативне значення - структура експорту країни дуже відрізняється від світової або тієї, з якою порівнюється [14, 15]. Середнє значення індексу диверсифікації для України в 2009 р. становило 0,75. В індустріально розвинутих країнах цей показник перебуває на рівні 0,2—0,4 (Франція — 0,252; Великобританія — 0,268; США — 0,344), а в країнах, що розвиваються, перевищує рівень 0,8—0,9 (Уганда та Гвінея — 0,96, Нігер — 0,93, Нігерія — 0,91, Судан — 0,92) [8,c.119].

Хоча індекс і характеризує кількісну відмінність товарної структури експорту країни від структури світового чи регіонального експорту, але на його підставі не можна засвідчувати, що структура експорту однієї країни краща або гірша за іншу (Додаток 1, 2, 3, 4, 5).

Недоліком даного показника є його значна залежність від кон'юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання цін на сировину та матеріали, що використовуються у виробництві даного товару . Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво вплинути на рівень індексу диверсифікації експорту країни, який у свою чергу впливає на стратегію ведення торгівлі країною на світовому ринку. Показники динаміки розвитку ринку риби та рибопродуктів України приведені у таблиці 2.1.

Показники динаміки розвитку ринку риби та рибопродуктів України.

Таблиця 2.1.

№	Назва показника	Роки
		2007 рік	2008 рік	2009 рік
1.	Показники динаміки темпів росту
	-темпи росту експорту	98,2%	63,5%	453%
	-темпи росту імпорту	123%	171%	130%
	-темпи росту зовнішньоторгівельного обігу	122,6%	169,1%	135,2%
2.	Темпи приросту
	-темпи приросту експорту	_	64,7%	461,3%
	-темпи приросту імпорту	_	139%	105,7%
	-темпи приросту зовнішньоторгівельного обігу	_	137,9%	110,3%
3.	Сальдо торгового балансу	- 438773,9	- 613293,2	- 446020,1
4.	Експорт на душу населення	0,12	0,080	0,55
5.	Імпорт на душу населення	9,6	13,4	10,3
6.	Експортна квота	0,00398%	0,0021%	0,00214%
7.	Імпортна квота	0,311%	0,554%	0,401%
8.	Квота зовнішньоторговельного обігу	0,315%	0,556%	0,423%
9.	Індекс концентрації експорту	0,0073%	0,0043%	0,027%
10.	Коефіцієнт імпортної залежності	79%	79%	75,3%
11.	Індекс диверсифікації експорту	0,794%	0,847%	0,818%

Аналіз показників дає змогу стверджувати, що рибна промисловість України має негативні тенденції. Наша держава залишається імпртозалежною, внутрішній ринок рибної продукції не може задовольнити зростаючий попит. За рахунок імпорту досягається постачання тих видів риб та рибопродуктів, до яких не мають доступу українські рибалки або обсяги їх вилову недостатні. Тому розвиток даної галузі є одним з першочерговим завданням для економіки [9,c.56].

Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку світового ринку риби та рибопродуктів