Екологічне право

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра цивільно-правових дисциплін

Контрольна робота

з дисципліни «Екологічне право»

ВАРІАНТ № 2

Виконала:

студентка групи

юридичного факультету

Міщенко О.В.

Перевірив:

Коваленко І.М

 

Запоріжжя — 2010

Завдання № 1

 

Задача № 1

До вас за консультацією звернувся пан Івченко з проханням роз’яснити який порядок узаконення самочинного будівництва передбачений чинним законодавством. Він самочинно побудував гараж на земельній ділянці комунальної власності і тепер бажає його узаконити.

Надайте обґрунтовану консультацію.

Відповідь

Ознаки самочинного будівництва визначені у ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються при наявності хоча б одного із наступних порушень:

- на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

- без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;

- з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Можна виділити два шляхи узаконення самочинного будівництва:

- перший – позасудовий. Він врегульований Тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт, затв. Постановою КМУ від 09.09.2009 року №1035, та передбачає спрощену процедуру узаконення самочинного будівництва шляхом звернення з відповідною заявою встановленої форми до виконавчого комітету відповідної місцевої ради та надання необхідного незначного переліку документів до інспекції держархбудконтролю. Проте застосовувати таку спрощену процедуру можна тільки до обмеженого кола об’єктів самочинного будівництва: приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених забудовниками - фізичними особами у період з 5 серпня 1992 р. до 1 січня 2008 р. без дозволу на виконання будівельних робіт, на підставі заяви про прийняття в експлуатацію, яку подано до 31 грудня 2010 року.

- другий – судовий. Він застосовується в усіх інших випадках, коли наявні правові підстави для узаконення самочинного будівництва, проте неможливо застосувати спрощену процедуру, визначену вказаним вище Тимчасовим порядком.

Варіюючи між численними можливими ситуаціями, узаконення самовільної будівлі може скласти приблизно таку послідовність:

• оформлення права власності або користування земельною ділянкою, одержання згоди власника (законного користувача) земельної ділянки на забудову; оформлення договору купівлі- продажу, ренти, дарування, міни, оренди, суборенди;

• розробка й узгодження проектної документації, затвердження проекту, введення в експлуатацію;

• реєстрація нерухомості, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення в Бюро технічної документації;

• подача документів до суду для визнання права власності;

• оформлення правовстановлюючих документів.

Розберемо перелічені етапи докладніше:

Оформлення права власності або користування земельною ділянкою, одержання згоди власника (законного користувача) земельної ділянки на забудову

Для оформлення права власності або користування земельною ділянкою, зацікавлена особа (пан Івченко) подає заяву в орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування по місцю знаходження земельної ділянки про передачу земельної ділянки у власність або надання в оренду. Точна процедура подачі такої заяви регламентується нормативно-правовим актом органа виконавчої влади або орган місцевого самоврядування по місцю знаходження земельної ділянки.

До такої заяви додається земельно-кадастрова документація (розробки й узгодження матеріалів місця розташування, проекту землевідводу, оцінка, затвердження втрат, геодезичні дослідження з рельєфом і координатами границь).

Розробка й узгодження проектної документації, затвердження проекту, введення в експлуатацію

Зміст, порядок розробки, узгодження й затвердження проектної документації на будівництво в Україні регламентується державними будівельними нормами (ДБН. А.2.2-3-2004).

Відповідно до статті 7 Закону України Про архітектурну діяльність, проект розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора, що має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проектна документація узгоджується з місцевими органами містобудування й архітектури відповідно до регіональних правил забудови щодо архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання земель, відповідності запропонованих рішень вимогам архітектурно-планувальним завданням, містобудівній документації.

Будівництво оформляється архітектурно-технічним паспортом а основні будинки /будови підлягають введенню в експлуатацію.

Вартість повного комплекту проектно-вишукувальної документації залежить від вартості будівництва будівлі. Так як на момент проектування вона невідома, то визначається за методикою, викладеною в зазначених будівельних нормах України.

Реєстрація нерухомості, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічне переоснащення в Бюро технічної інвентаризації.

Для реєстрації в БТІ необхідно подати:

• Заява встановленого зразка

• Правовстановлюючий документ (договір купівлі-продажу, міни, свідоцтво про приватизацію, рішення суду, тощо) та його нотаріальна копія

• Виписка з реєстру правочинів

• Оригінал технічної документації (технічний паспорт дійсний 1 рік після виходу інженера БТІ)

• Копію ідентифікаційного коду

• Акт прийому-передачі приміщення (2 шт., Оригінали)

• Копія довідки про проплату пайового внеску з Головного управління економіки та інвестицій (або інший документ, що підтверджує повний розрахунок з державою)

• Довіреність на реєстрацію, якщо документи подає не власник

• Паспорт довіреної особи

Вартість послуг БТІ визначається в залежності від терміновості оформлення документів і від регіону може коливатися від 500 до 3.000 грн.

Подача документів, заяви чи позову до суду для визнання права власності.

Процедура подачі документів до суду для визнання права власності на самовільне будівництво та вимоги до оформлення документів регламентуються Цивільним процесуальним Кодексом.

Конкретний перелік документів буде визначаться кожним конкретним випадком.

Для визнання права власності на самовільно збудовану нерухомість в Україні, документи до суду подаються:

• в порядку позовного провадження (якщо є відповідач), або

• відповідно до ст. 256 Цивільного Кодексу в порядку визнання права як факту.

Чим ризикує власник самобуду?

Особа, яка побудувала той чи інший об'єкт нерухомості самовільно, не є його власником до моменту належного документального оформлення, а значить, і не має права ним розпоряджатися: дарувати, продавати, здавати в оренду, а також здійснювати інші операції.

Всі комунікації (вода, каналізація, газ, електрику підводяться до будівлі і підключаються виключно на підставі належно погоджених проектів, а значить є ризик, що без узаконеного будівництво пану Івченко буде відмовлено в узгодженні проектів на підведення та підключення електроенергії.

Якщо побудований гараж порушує права та інтереси третіх осіб, або являє собою загрозу здоров'ю і життю оточуючих, то такі будівлі можуть бути знесені без будь-яких компенсацій або відшкодувань забудовнику. Ініціювати знесення самобуду може будь-який зацікавлений, включаючи власник (законний власник) земельної ділянки, сусіди, органи прокуратури, органи санепідемнагляду, пожежної безпеки, захисту навколишнього середовища. Якщо не вдається вирішити такий конфлікт, то можливо доведеться звертатися до суду. Для з'ясування чи представляє самобуд загрозу здоров'ю і життю оточуючих краще провести експертизу.

При самовільному будівництві, також можуть виникнути деякі проблеми при оформленні такого майна у спадщину. У свідоцтві про право на спадщину не вказуються об'єкти, вказані в документах БТІ як самобуд. Таким чином, спадкоємець не зможе оформити право власності на самобуд по спадку не оформивши попередньо необхідні дозволи і не погодивши проекти, а самовільні будови після закінчення півтора років можуть бути за рішенням суду передані в комунальну власність.

Відповідальність за самовільне будівництво.

В Україні, за самовільне будівництво законом передбачається не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.

Адміністративне стягнення на осіб, які порушили порядок будівництва, накладається на підставі статей 96 і 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Адміністративні штрафи за вказаними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення можуть накладатися посадовими особами Інспекції державно - архітектурного контролю та виконавчими комітетами сільських, міських рад або місцевими держ. адміністраціями в таких розмірах:

• за недотримання державних стандартів, норм і правил під час проектування, розміщення підготовчих робіт, робіт для будівництва, за будівництво і реконструкцію, а також прийняття в експлуатацію об'єктів і споруд побудованих з порушенням законодавства - з громадян - від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 грн. до 850 грн.), з посадових осіб - від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.)

• самовільне будівництво, а також самовільне заміна архітектурного вигляду будинків під час їх експлуатації - від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. До 170 грн.), З посадових осіб - від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.)

Відповідно до ст. 197 (1) Кримінального Кодексу України:

• самовільне захоплення земельної ділянки з нанесенням значної шкоди власнику або користувачеві земельної ділянки карається штрафом від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 грн. до 5100 грн.) Або арештом на строк до 6 місяців. Значною шкода вважається якщо вона перевищує 100 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.)

• самовільне будівництво на самовільно захоплених земельних ділянках карається штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 грн. до 8500 грн.)

• самовільне будівництво на самовільно захоплених земельних ділянок особами, раніше судимими за такі ж злочини карається позбавленням волі на термін від року до трьох років.

Задача № 2

Приватний підприємець Коломієць Є.П. вирішив обладнати рекреаційну стежку у приморській зоні Одеси. Він звернувся до вас з проханням надати консультацію з приводу того як належить це зробити згідно з чинним законодавством. Які документи для цього потрібно оформити? До кого належить звертатися?

Надайте обґрунтовану консультацію.

Відповідь

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Згідно ч. 1 ст. 52 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення (ЗКУ) можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Однак на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Приморська зона Одеси – власність територіальної громади м.Одеси. Тобто звертатися підприємцю потрібно до міськради м.Одеси.

Згідно ст. 124 ЗКУ передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Задача № 3

До вас звернулися за консультацією з проханням роз’яснити, чи дозволяється за законом приватизація об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема, іноземний інвестор виявив бажання приватизувати зоопарк для забезпечення його перебудови і утримання тварин у належному стані. Чи можливо приватизувати такий зоопарк?

Надайте обґрунтовану відповідь.

Відповідь

самочинне будівництво рекреаційний приватизація заповідний

Згідно ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зоологічні парки можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України. Однак, зоологічні парки, створені до прийняття цього Закону (тобто до 16 червня 1992 р.), не підлягають приватизації.

Тобто іноземний інвестор може приватизувати зоопарк (якщо він був створений після 16 червня 1992р.) для його перебудови і утримання тварин у належному стані.

Згідно ст. 36 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території зоологічних парків забороняється діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню сприятливих умов для життя тварин цих парків.

У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятники природи, заповідні урочища, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва, нові землевласники відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зобов'язані забезпечувати режим їх охорони і збереження незалежно від їх наміру використовувати набуту у власність землю.

Завдання №2