Багаторічні трави нагромаджують кореневих і післяжнивних решток в межах 50-80 ц/га сухої маси що в 1,03 – 1,05 рази більше сформованого врожаю

1. Багаторічні трави нагромаджують кореневих і післяжнивних решток в межах 50-80 ц/га сухої маси що в 1,03 – 1,05 рази більше сформованого врожаю.

2. Озимі жито і пшениця нагромаджують 40-50 ц/га що дорівнює врожаю.

3.Ярі культури 20-40 ц/га і менше.

Серед найменше органічної маси залишають просані, кукурудза, картопля, коренеплоди.

Позитивний впли с/г культур на родючість грунту визначається не тількі кількістю а якістю рослинних решток, зокрема, вмістом азоту. Решти бобових культур містять 2-2,5% більше азоту, тоді як рештки злакових 0,5-1,05%. У порахунку на гектар посіву, як зазначає Геллер І.А. та інші (1985), з рештками багаторічних трав зокрема конюшини, в грунті залишається від 90 до 200 кг азоту, люпину – 70, озимих – 55 , з рештками кукурудзи і картоплі 20-40 кг.

В зв’язку з чим при вирощуванні картоплі необхідно підбирати такі попередники, які максимально можуть забезпечити рослини елементами живлення , завдяки накопичення рослинних решток, що дають можливість значно збільшити вміст органічної речовини і створити необхідні водно-фізичні властивості для росту і розвитку рослин картоплі.

Деякі дослідники вкзують на невибагливість кароплі до попередника і при внесенні достатної кількості органічних і мінеральних добрив можна одержати висок врожаї при розміщенні після озимого жита і пшениці. Однак, зауважують, що останні повинні бути розміщені по зайнятим парам. Наприклад при внесенні 30 т/га гною N60 Р40 К60 і при вирощуванні картоплі після пшениці в ланці з люпином на земле добриво був отриманий врожай картоплі 220 ц/га за таких же умов при вирощуванні люпину на силос 218, люпину на зерно 212, конюшини на 1 укіс 212, кукурудзи на силос 203 ц/га.

За даними Якушніна У.В. урожай картоплі значно залежить від попередника. Так, при її вирощуванні по картоплі урожай склав 155 ц/га, по попросу 165, по гороху 167, по квасолі 190 ц/га.

Картопю можну культивувати в будьяких грунтовокліматичних зонах, протк кращими для картоплі є дерново-підзолисті супіщані , сірі та чорноземні опідзолені грунти Плолісся які мають добру теплопровідність у весняний період добре просихають, нагріваються, не запливають і не утворюють кірки.

Урожайність картоплі значною мірою залежить від щільності грунтів. Ущільнення грунту впливає на появу сходів і фомування врожаю. Оптимальна щильність для картоплі в зоні бульбоутворення має бути в межах 1,01 – 1,16 гр/см³. Досягненя такого рівня щільності відьувається за рахунок технології обробітку грунту та попередника.

Правильний вибір попередника можливий лише при застосуванні сівозмін та дотримання встановленого чергування культур. Велика високих врожаїв картоплі встановлена від раціонального розміщення культур у сівозміні. При цьому рослини картоплі менше забур’яніються та зменшується розповсюдження грибкових хвороб, краще використовуються добрива, с/г техніка.

При побудові сівозміни дуже важливим заходом збільшення обсягів виробництва є розміщеня картоплі по кращих попередниках: зернобобових ,багаторічних травах, озимих зернових.

Даними науки і виробничою практикою доведено що кращими попередниками на легких дерново-підзолистих грунтах які переважають у досліджуваному господарстві є люпин і багаторічні трави.

Слід зазначити що люпин в сівозміні мона вводити проміжною культурою, використовуючи його на зелене добриво. При врожаї люпину 300 ц/га його удобрювальна дія може бути еквівалентною 30-35 т/га напівперепрілого гною при цьому слід мати на увазі скорочення витрат на перевезення і внесення в грунт, які здійснюються при застосуванні гною. Так, за даними Вишинського А.М., затрати (за сучасними розцінками) на удобрення гноєм при перевезенні його на відстань 8 км складають 25 грн/га. При внесенні 30 т/га гною вони бутуть складати 950 грн/га. При застосуванні зеленого добрива витрати пов’язані з посівом люпину не перевищують 270 грн/га, що на 680 грн/га менше в порівнянні із застосуванням гною.

Таким чином, використання люпину жовтого в якості попередника як сидеральної культури доцільно і економічно вигідно. Крім того слід мати на увазі люпин інтенсивно використовує азот атмосфери, повністю задовольняє цим рослини люпину в період вегетації і залишає після себе 70-80 кг/га доступного азоту для послідуючих культур.

Розрахунок економічної ефективності в чкості попередника картоплі люпину жовтого приводиться в таблиці 3.1.1. Приріст урожаю картоплі від застосування сидератів може складати 53-127 ц/га в залежності від погодних умов року.

Для досліджуваного господарства при середньому врожаю картоплі за останні роки 191,0 ц/га приріст від застосування добрив планується в розмірі 25 у/га враховуючи окупність однієї тони зелених добрив 80 кг/га.

Таблиця 3.1.1 Економічна ефективність від використання люпину жовтого в якості попередника картоплі в розрахунку на 1 га

№ п/п	Показники	Базовий варіант	План	Відхилення
				Абсолютна величина	%
1	Урожайність, ц/га	191	216	25	13
2	Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн..	11097	11407	310	2,8
3	В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га		310
4	Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн	58,1	53,0	5,1	8,8
5	Ціна реалізації 1 у насіння, грн..	107,7	150	42,3	39
6	Виручка з розрахунку на 1 га, грн	20570,7	32400	11829,3	57
7	Прибуток з розрахунку на 1 га, грн..	9473,7	20993,0	11519,3	122
8	Рівень рентабельності,%	163	396	233	-

  3.2 Удосконалення агротехнічних заходів вирощуван картоплі та показники їх ефективності

Запланований врожай бульб гарантовано можна одержати при дотриманні чіткої ситеми удобрення, що передбачє внесення органічних і мінеральних добрив при комплексному їх внесенні добрива не впливають негативно на навколишнє середовище, кількісні і якісні показники, а сприяють розвитку потужного асиліміційного апарату, мають низький рівень забрудненя навколишнього середовища.

Відомо, що тривале застосування органічних і мінеральних добрив на фоні періодичного вапнування кислих грунтів значно поліпшує не лише родючість грунтів а й фіто санітарний стан сівозмін, дає можливість ефективніше боротися з бурянами хворобами і шкідниками.

Це досягається при застосувані хімзасобів що позитивно впливає на вирощування екологічно чистої продукції.

На Поліссі в господарствах велике значення має вапнування тому, що грунти тут характеризуються підвищеною кислотністю. Встановлено, що при вапнуванні завдяки посленню мікробіологічних і біологічних процесів в грунті збільшується кількість поживних речовин, зокрема нітратів легкозасвоємих форм фсофору і калію при цьому кількість зосвоєваногого азоту зростає у рік вапнування а фосфору ікалію в наступні роки.

Оптимальні умови для росту і розвитку картоплі складаються при РН – 5,6 -6,0. На дуже кислих грунтах урожай знижується, що пов’язано з нестачею магнією.

Вплив ванування на кількісні якісні показники картоплі залежить від норм, строків і місця внесення вапна у сівозміні. Оптимальними нормами при внесенні вапна в сівозміні з картоплею на супіщаних грунтах, якими є грунти досліджуваного господарства.

Необхідно вносити 0,5 норми розрахованої за гідролітичною кислотнісю. Вона дорівнює 2,0 мг-екв. на 100 гр грунту. Доза вапна буде рівна CаSO₃ = 2,0-1,5=3,0 тонн/га при застосуванні під картоплю 0,5 норми необхідно буде внести на 1 га 1,5 тонни вапна/га.

За даними Теслюка ТС. Вапнування значно поліпшує фізико-хімічні властивості грунтів, сприяє кращому засвоєнню картоплею елементів живлення і підвищує врожайність на 15 -20 %. В досліджуваному господарстві при середній урожайності за останні три роки 191,0 цн/га приріст врожаю від вапнування може скласти 19,3 цн/га.

Розрахунки економічної ефективності від застосування вапна приводяться в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1 Економічна ефективність застосування вапна при вирощуванні картоплі

№ п/п	Показники	Базовий варіант	План	Відхилення
				Абсолютна величина	%
1	Урожайність, ц/га	191	210	19	10
2	Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн..	11097	11387	290	3
3	В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га		290
4	Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн	58,1	54,2	-3,9	-7
5	Ціна реалізації 1 у насіння, грн..	107,7	150	42,3	39
6	Виручка з розрахунку на 1 га, грн	20570,7	31500	10929,3	53
7	Прибуток з розрахунку на 1 га, грн..	9473,7	20113	10639,9	112
8	Рівень рентабельності,%	163	371	208

Картопля як живий рослинний організм для нормального росту і розвитку потребує постійного забезпечення вологою і поживними речовинами. Вони поглинаються з грунту і повітря.

Усі необхідні елементи для росту картоплі є фізіологічно рівноцінними, тобто жоден із них неможе бути замінений іншим.

Потреба рослини картоплі в елементах мінерального живленя досить висока. Наприклад, урожаєм у 100 ц і відносної кількості бадилля з грунту виноситься в середньому 50 кг азоту, 20 фосфору, 60 калію , 25 кальцію. Слід зазначити, що картопля має не досить добре розвинену кореневу систему. Основна маса її розміщується в орному шарі грунту на глибині 20-25 см. Тому повністю потреба рослини в елементах живленя буде задовольнятися лише тоді коли вони містяться в грунті у легкодоступній формі і увеликій кількості.

Потреба картоплі в окремих елементах і їх надходження до рослини протягом вегетації нерівномірна. Найбільш активно азот, фосфор ф калій картопля поглинає за час бутонізації – цвітіння, а це 68 – 80 % кожного елемента від загальної кількості їх за вегетацію.

Для ранніх сортів картоплі цей період настає у червні для середньостиглих у червні липні. В цей період спостерігається найбільші приросту гички яка забезпечує одержання високого урожаю бульб.

За нестачу окремих елементів зокрема азоту пригнічується ріст не тільки надземної маси але і кореневої системи. Ріст коренів при цьому уповільнюється потім вони боліють і відмирають. При достатньому забезпеченні азотом поліпшується поглинання фосфору, калію та інших елементів що сприяють збільшенню, що сприяє збільшеню площі листків приросту сухої речовини вмісту крохмалю, білка та інших цінних сполук.

Не меншу чутливість картоплі на мінеральні добрива в порівнянні з гноєм вказує Нйдін П.Г. що підтверджує специфічну і значну роль органічних добрив на легких підзолистих грунтах. Незважаючи на такі твердження найбільш високі врожаї картоплі одержують при комбінації гною з новим мінеральним дбривом. За дослідженнями урожай картоплі небув менший 200 ц/ га. Прирости врожаю знаходились в межах 90-10 ц/га. Що вказує на високу ефективність сумісного застосування під картоплю органічних і мінеральних добрив.

Тому в досліджуваному господарстві ефективним буде застосування повного мінерального добрива на фоні зеленого добрива. Мінеральні добрива пропонується вносити при заорюванні зеленої маси люпину в дозах 45 кг/га д.р. азоту, фосфору і калію, що дає можливість додатково отримати приріст врожаю 30,0 цн/га. Розрахунки економічної ефективності від застосуванн мінеральних добрив приводяться в таблиці 3.2.2

Таблиця 3.2.1 Економічна ефективність застосування вапна при вирощуванні картоплі

№ п/п	Показники	Базовий варіант	План	Відхилення
				Абсолютна величина	%
1	Урожайність, ц/га	191	221	30	15
2	Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн..	11097	12299	1202	10
3	В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га		1202
4	Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн	58,1	56	-2,1	3,6
5	Ціна реалізації 1 у насіння, грн..	107,7	150	42,3	39
6	Виручка з розрахунку на 1 га, грн	20570,7	33150	12579,3	61
7	Прибуток з розрахунку на 1 га, грн..	9473,7	20851	11377,3	120
8	Рівень рентабельності,%	163	372	209

  3.3 Значення сорту в підвищені продуктивності рослин картоплі

В процесі вирощування сорти картоплі за тих чи інших умов втрачають свої продуктивні якості, піддаються ураженню різними хворобами. На це значною мірою впливають як умови вирощування так і ступінь ураження рослин різними шкідниками і хворобами, особливо вірусними.

Елементи живлення по різному впливають на насінні чкості бульб. Їх нестача, призводить до зниження врожаю бульб у наступних репродукціях. Надлишок азоту сприяє заселенню посівві картоплі комахами – переносниками вірусних хвороб, що утруднює проведення фіто санітарних, добір здорових сортів Панченко М.Г. (1995 р).

Негативно впливають на урожайність картоплі вцілому і особливо насіннєвої як дуже низькі, так і високі температури вегетаційного періоду, а також засуха і перезволоження.

Якщо умови вирощування в більшості випадків впливають на урожайність насінної картоплі в наступних репродукціях то в комплексі заходів що забезпечують вирощуванню здорового садивного матеріалу, основна роль належить способам боротьби з вірусними хворобами які значною мірою впливають на довговічність сорту. Цей комплекс причин зумовлює потребу впровадженні в господарство нового насіннєвого матеріалу.

Є дві форми заміни насіннєвого матеріалу: сортооновлення та сортозаміна. Сортооновлення – це процес поліпшення насіннєвого матеріалу поширених у виробництві сортів, який за тих чи інших умов при розмноженні витратили свої насінні якості та продуктивність сортооновлення в господарствах необхідно проводити щорічно з розрахунку 40-45 тонн садивного матеріалу першої, другої репродукції на кожні 100 га посіву. Якщо на таких площах картопля не вирощується, ьо садивний матеріал оновлюється на площу що висаджується в господарстві.

Сортозаміна – це процес швидкого впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів картоплі.

Насінну картоплю для сортоновленя і сортозаміни потрібно завозити із спеціалізованих елітних господарств.

Як показали дослідження інституту картоплярства урожайність картоплі тіснопов’язано з репродуктивністю насінного матеріалу. Для наглядності нижче приводіться дані дослідження вказаної вище установи таблиця 3.3.1

Таблиця 3.3.1 Урожайність картоплі залежно від репродукції

Репродукція насіннєвого сатеріалу	Урожайність, ц/га	Різниця в урожайності еліти, %	Кількість вироджених рослин, %
Незабудка
Еліта	446	100	3
Перша	404	91	4
Друга	346	78	5
Третя	325	73	6
Гатчинсбка
Еліта	469	100	0
Перша	433	92	2
Друга	404	86	7
Третя	383	82	11
Луговська
Еліта	656	100	3
Перша	639	97	3
Друга	594	90	4
Третя	573	87	5

Дані таблиці вказують на чітку залежність від репродукції картоплі, а також на те що із зниженям репродукції урожай знижується.

Крім приведеної характеристики сортів найбільш продуктивним і стійким є сорт Луговська. Який можна рекомендувати для сортооновлення досліджуваним господарством. Залучення у виробництво здорового насінного матеріалу високих репродукцій дають змогу збільшити урожайність на 20-40% при чому вищі показники урожаю можуть бути одержані при створенні оптимальних умов вирощування для певного сорту.

Зважаючи нате що останні три роки в господарстві картопля вирощуться на площі 6-7 га і урожа в середньому становить 191 ц/га при заміні сорту Невська 6 репродукції що висаджується в господарстві на 1 репродукцію сорту луговська, можна планувати збільшення врожаю на 25%, що в абсолютному виразі складає 30 ц/га. При цьому слід відмітити, що сорт Невська по стиглості є середньораннім, а Луговська середньостиглий.

Така заміна сорту дасть можливість значно підвищити врожай та його якість і краще організувати агротехнічні заходи вирощування та збирання врожаю. Економічна ефективність від впровадження нового сорту приводиться в таблиці 3.3.2

Таблиця 3.2.1 Економічна ефективність від впровадження нового сорту картоплі Луговська

№ п/п	Показники	Базовий варіант	План	Відхилення
				Абсолютна величина	%
1	Урожайність, ц/га	191	121	30	16
2	Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн..	11097	15597	4500	40
3	В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га		4500
4	Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн	58,1	70,6	12,5	21,5
5	Ціна реалізації 1 у насіння, грн..	107,7	150	42,3	39
6	Виручка з розрахунку на 1 га, грн	20570,7	33150	12579,3	61,1
7	Прибуток з розрахунку на 1 га, грн..	9473,7	17553	8079,3	82
8	Рівень рентабельності,%	163	248	85

3.4 Загальна економічна ефективність від запропонованих заходів при вирощуванні картоплі

В основі методичних підходів оцінки економічної оцінки застосуванні інтенсивних та інших технологій лежить визначення окупності додаткових матеріально-фінансових ресурсів що спрямовуються на інтенсифікацію виробництва врожаєм с/г культур.

Зрозуміло, що одним із агрозаходів неможливо досягти максимальної ефективності і продуктивності поля. В арсеналі рослинницької галузі існує багато агрозаходів які дають можливість збільшити урожайність, однак максимальну ефективність можна одержати від комплексу заходів, які поєднуючись доповнюють один одного, підвищуючи їх ефективність. Особливо це характерно при вирощуванні картоплі культури яка реагує на кожен агрозахід – добрива, вапнування, рихлення, попередник, строки посадки та ін..

В зв’язку з чим в дипломній роботі був взятий напрямок на впровадження тих агрозаходів які не виконуються, або виконуються невповному обсязі, а саме: використання ефективного попередника, вапнування грунту, удобрення мінеральними добривами, а вірніше поєднаня зелених добрив з мінеральними, впровадження нового ефективного сорту.

У кожному із заходів наведено їх обґрунтування та проведений розрахунок економічної ефективності який засвідчує правильність вибору агрозаходів спрямованих на підвищення врожаю картоплі майже в 2 рази та одержання якісної продукції.

Загальна економічна ефективність від запропонованих заходів приводиться в таблиці 3.4.1.

Таблиця 3.4.1 Загальна економічна ефективність від запропонованих заходів при вирщуванні картоплі сорту Луговська

№ п/п	Показники	Базовий варіант	План	Відхилення
				Абсолютна величина	%
1	Урожайність, ц/га	191	295	104	54
2	Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн..	11097	17399	6302	57
3	В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га		6302
4	Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн	58,1	59	0,9	1,5
5	Ціна реалізації 1 у насіння, грн..	107,7	150	42,3	39
6	Виручка з розрахунку на 1 га, грн	20570,7	44250	23679,3	115
7	Прибуток з розрахунку на 1 га, грн..	9473,7	26851	17377,3	183
8	Рівень рентабельності,%	163	455	292

Як видно із таблиці 3.4.1 сумарний прибуток від запропонованих заходів становить 17377,3 грн./га, на всю площу 17377,3*7=121641,1 грн. Рівень рентабельності при цьому складає 455%, тобто рентабельність зросте на 292%.

Висновки і пропозиції

Висновки:

1. картопля є важливою продовольчою, фуражною і технічною культурою. З 1 га посівної площі картопля дає у 3 рази більше сухих речовин ніж пшениця, жито, ячмінь, овес.

2. У зв’язку із скороченням посівних площ картоплі в Чернігівській області, в тому числі і у досліджуваному господарстві, ця культура набуває важливого значення в економіці господарства.

3. В досліджуваному господарстві ТОВ "Прогрес" картопля не є профілюючою і стабільною культурою, як за площою вирощування, так і за врожайністю. За останні три роки площі посадки коливається в межах 6-7 га а врожайності від 168,7 – 241,1 ц/га.

4. Картопля висаджується не завжди по кращих попередниках і як правило після зернових на грунтах які мають кислу реакцію грунтового середовища.

5. Застосуваня органічних і мінеральних добрив обмежується економічним станом господарства. Доза органічних добрив не перевищує 0,8- 1,6 тонн/га орних земель, а мінеральні 61,3-85,0 кг/га д.р.

6. Картопля висажується посадковим матеріалом 5-6 репродукції, сорт Невська.

Пропозиції:

Для підвищення продуктивності вирощування картоплі, зниження собівартості та підвищення якості одержуваної продукції пропонуються наступні заходи:

1. В якості попередника використовувати люпин на зелене добриво. По ефективності дії воно анологічне гною але при цьому здійснюється економія на перевезення і внесення.

2. Для по ліпшення фізико-хімічних властивостей дерново-підзолистих супіщаних грунтів на яких вирощується картопля, а також для покращення використання рослинами елементів живлення пропонується застосування вапна.

3. Як відомо картопля недає кращі результати при поєднанні органічних і мінеральних добрив, тому пропонується на фонф зеленого добрива внесення NРК в дозах 45 кг/га діючих речовин.

4. Пропонується сорт Невська замінити більш урожайним сортом Луговська вищої репродукції.

В результаті здійснення запропонованих заходів сумарний ефект може становити 17377 грн/га, на всю площу 121641,1 грн. Рівень рентабельності при цьому складає 455%, тобто рентабельність зросте на 292%. Для одержання більш високого рівня економічної ефективності при вирощуванні картоплі у ТОВ "Прогрес" доцільним булоб довести площі посадки до 20 га.

Для цього є необхідні технічні кадрові та економічні умови.

Список використаної літератури

1.  Земельний Кодекс України // Землевпорядний вісник.- 2002.-№21.-с. 3-17.

2.  Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. –2003. -№11.

3.  Кабінет Міністрів. Про затвердження порядку здійснення природно-сільськогосподарського еколого-економічного господарювання // Офіційний вісник України 2004р №21.

4.  Алєксєєв І. В., Мороз А. С., Романів Р.М., Хома І. Б. Фінансовий аналіз: техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій: навч. посібник.- Львів: видавництво "Бескид Біт", 2003. – 152 с.

5.  Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. – К: Вища школа, 1995 – 235 с.

6.  Алмаш О. Земельна реформа в країнах Центральної та Східної Європи // Економіка АПК 1996.- №4.-ст. 79.

7.  Андрійчук В.Г. Внутрішня будова ринку сільськогосподарської продукції: теорико-методологічний аспект// Економіка АПК. – 2004. - №3 – с.29-34

8.  Андрійчук В.Г. Внутрішня будова ринку сільськогосподарської продукції: теорико-методологічний аспект// Економіка АПК. – 2004. - №3 – с.29-34

9.  Анисомов Б.В. Картофель 2000 – 2006 итоги, прогнозы, приоритеты // Картофель и овощи. – 2001. - № 1. – с. 5 - 6.

10.  Бакун Ю. О. Вплив доз і форм калійних добрив на врожайність картоплі на дерново-підзолистих грунтах // Вісник Аграрної науки. – 1999. - № 9. с. 34.

11.  Банадысев С.А. Картофелеводство Беларуси : проблемы и пути их решения // Картофель и овощи. – 2002. - № 1. – с. 3 – 4.

12.  Батюта В.Г. Резерви підвищення продуктивності картоплі. – К.: Вища шк., 1990. – с .34 – 45.

13.  Білан Ю.Б. Ефективність виробництва картоплі // Економіка АПК. – 2001. - № 2. – с. - 106 – 108.

14.  Білоножко М.А. Рослинництво. – К.: Урожай, 1990 – 392с.

15.  Білоножко М.А. Рослинництво. – К.: Урожай, 1990 – 392с.

16.  Бобкова Л.П. Картопля. – К.: Вища шк., 1976. – с. - 31 – 35.

17.  Бойко В.І. До проблеми формування ринку зерна// Економіка АПК. – 2004. - №3 – с.35-37

18.  Бойко В.І. До проблеми формування ринку зерна// Економіка АПК. – 2004. - №3 – с.35-37

19.  Бондар В.В. Стан та шляхи підвищення ефективності картоплярства на Чернігівщині // Агроінком. – 2001. - № 7. –с. 13 – 16.

20.  Бугутьський Ю. О. Забезпечення населення картоплею // Економіка АПК. – 1997. - № 6 – с. – 74 – 77.

21.  Бульботко Г.В. Картопля. – К.: Урожай. – 1997. – с. – 13 – 17.

22.  Бурковська А.В. Розвиток інтеграційних прцесів як важлива умова формування ефективного ринку аграрної продукції// Економіка АПК. – 2004. - № 12. – с.107-109

23.  Бурковська А.В. Розвиток інтеграційних прцесів як важлива умова формування ефективного ринку аграрної продукції// Економіка АПК. – 2004. - № 12. – с.107-109

24.  БуткоМ.П.,Зеленський С.М.,Зеленська О.О. Організаційні аспекти функціонування сільського господарства Чернігівщини і перспективи його розвитку// Економіка АПК. – 2004. - №5 – с.28-35

25.  В.В. Вітвіцький. Методика розрахунку і норми виробітку та витрати пального на збирання сільськогосподарських культур і стаціонарні роботи. - К.: ТОВ „ Комплекс Віта", 1996. - с 668.

26.  В.І.Дробот, Г.І.Зуб, М.П.Кононеко та ін. /За ред.. Ю.Я.Лузана, П.Т.Саблука. Економічний довідник аграрника. – К.: "Преса України", 2003.-С.457-532.

27.  Вітенко В.А. Довідник картопляра . – К.: Урожай. 1985. – с. – 5 – 8.

28.  Вітенко В.А. Картопля. – К.: Урожай. - 1990. – с. – 5 – 8.

29.  Войцешина Н. І. Сортові особливості амінокіслотного складу картоплі // Вісник Аграрної науки. – 2000. - № 9. с. 11 – 14.

30.  Волков В.Д. Інтенсивная технологія виробнийтва картоплі. – Київ.: Урожай. – 1989. – с. – 96 – 99.

31.  Горкуценко О.В. Виробництво ранньої картоплі. – К.: - Урожай. – 1988. – с. – 18 – 23.

32.  Горкуценко О.В. Скорочення витрат – важливий результат збільшення виробництва картоплі і овочів. – К.: - Урожай. – 1985. – 53 – 71.

33.  Замотаєв А.І. Інтенсивна технологія виробництва картоплі. К. – Вища шк. – 1989. с. – 56 – 72.

34.  Зеленська О.О. Розвиток картоплярства на чернігівщині // Економіка АПК. – 1999. - № 6. – с. – 74 – 77.

35.  Зубенко В.Ф., Геллер У.А. та ін.. Значення сівозміни у формуванні родючості грунту // К.: Урожай 1985 с.8-46

36.  Киценко П.Т. Монетний двір Полісся. – 1999. – с. 6 – 39.

37.  Костюк М. Практичні поради // Картопляр. – 2002. - № 2. – с. – 8.

38.  Котюк Л.А. Особливості біологічної стеблевої нематоди в умовах Полісся

39.  Кучко А.А. Фізіологія та біохімія картоплі. – К.: Довіра. – 1998. – с. – 35.

40.  Кушко А.А. Фізіологічні основи формування врожаю і якості картоплі. – К.: Довіра. – 1997. - с. – 128.

41.  Линов А.М. Воспроизводство плодородия почв в Нечерноземной зоне. М.: 1982

42.  Литун Б.П. Картоплеводство зарубежних стран. –Х. Выш. Шк. - 1986. с. – 46 – 52.

43.  Молоцький М. Насінництво потребує допомоги // Картопляр. – 2000. - № 2. – с. – 10 – 11.

44.  Оненко В. Резерви картопляного поля // Картопляр. – 2001. - № 2. – с. – 4.

45.  Осипчук А.А. Оцінка потомства картоплі за ознаками пластичності та стабільності, крохмалистості // Вісник Аграрної науки. – 1999. - № 9

46.  Павчак В.А. Економика сельского хозяйства. - К.: Высш. Шк. – 1990. – с. – 35 – 41.

47.  Сабко В.Ф. Наукові основи ведення зернового господарства. – Урожай , 1994

48.  Сидорчук О.В. Економічні аспекти розвитку картоплярства // Економіка АПК. – 1999. - № 3. – с. – 14 – 17.

49.  Теслюк П.С. Картопля другий хліб. - К.: Довіра. – 1995. – с. – 101 – 104.

50.  Теслюк П.С. Практичне насінництво картоплі. – К.: Урожай. – 1992. – с. – 10 – 13.

51.  Теслюк П.Т. Экспорт Украинского картофеля – это не далекая перспектива // АГРО Перспектива. – 2001. - № 9. – с. – 18 – 22.

52.  Трибель С. Вплив сівозмін та інших факторів землеробства на родуктивність картоплі // Пропозиція . – 2001. - № 1. С. – 32. України // Вісник Аграрної науки. – 1998. - № 8. С. – 23 – 26.

53.  Федорова Л.В. Економика производства овощей и картофеля. – К.: Довіра. – 1984. – с. - 34.

54.  Франц К. М. Удобрення картоплі рядковим способом // Пропозиція. – 2000. - № 4. – с. 56.

55.  Цимбалюк Ю.А. Збільшення обсягів виробництва картоплі в Україні // Економіка АПК. – 2001. - № 7. – с. - 36 – 37.

56.  Чернецький П. Щороку з добрим урожаєм // Картопляр.– 1999. - № 1.– с.– 4.