Значення тестування у середній загальноосвітній школі

План

Вступ

1.  Тести як засіб контролю. Класифікація тестів

2.  Психологічні особливості учнів на середньому етапі навчання та їх психологічна готовність до виконання тестових завдань

3.  Вимоги до тестових завдань з граматики. Їх класифікація

4.  Тестування рецептивної граматичної навички

5.  Порівняльний аналіз граматичних тем у підручнику з англійської мови та вимог до граматики у тестах зовнішнього незалежного оцінювання

Висновок

Вступ

На сьогоднішній день тестовий контроль є одним із найефективніших засобів контролю, який використовується навчальними закладами усього світу. За допомогою тестового контролю ми можемо перевірити граматичні, фонетичні, лексичні навички та навички писемного мовлення.

В процесі інтеграції України до європейської спільноти зростає необхідність підвищення рівня освіти в цілому, та іноземної мови зокрема. Для підвищення рівня володіння іноземною мовою учнями середніх загальноосвітніх закладів, необхідно покращити ефективність контролю за вивченням іноземної мови. У цьому й полягає актуальність даної теми. Так як найпоширенішою загальновизнаною формою контролю є тестовий контроль, то у даній роботі ми розглянемо тестовий контроль граматики іноземної мови на середньому ступені навчання.

Метою даної роботи є розкрити значення тестування у середній загальноосвітній школі. незалежний оцінювання тестування

Об’єктом дослідження є тестовий контроль граматики на середньому ступені навчання, а предметом – вправи для перевірки знань з граматики на середньому ступені навчання відповідно до вимог діючої програми з іноземної мови для загальноосвітніх навчальних закладів.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано наступні завдання:

-  З`ясувати поняття «тест» як форми контролю;

-  Розглянути класифікації тестів за різними критеріями;

-  Розглянути види контролю;

-  Дослідити вплив вікових та психологічних особливостей учнів на результати тестування;

-  Розглянути вимоги до завдань лінгводидактичних тестів;

-  Порівняти граматичні теми у підручнику з англійської мови з вимогами до знань учнів з граматики для складання ЗНО.

Проблему розробки тестів та їх застосування у практиці навчання іноземних мов досліджували і досліджують вітчизняні та зарубіжні вчені такі як В.А. Коккота, С.Ю. Ніколаєва, О.П.Петращук, І.А. Рапопорт, С.К. Фоломкіна та багато інших, наукові статті яких будуть використані у даній роботі.

1. Тести як засіб контролю. Класифікація тестів.

Стратегічною лінією державної політики України є ідея інтенсифікації входження України до європейської спільноти. Інтеграційні та економічні процеси створюють сприятливі передумови для вдосконалення системи освіти в контексті її відповідності вимогам європейського освітнього простору в підготовці фахівців.

За умови трансформації українського суспільства та формування нової парадигми освіти зростає роль іноземної мови. Ведуться пошуки і впроваджуються нові форми і методи викладання іноземних мов.

Одним із шляхів підвищення якості викладання іноземних мов є підвищення ефективності контролю знань, здійснення якого в навчальному процесі має на меті виявити якість засвоєння знань,виміряти її величину дати цій якості певну оцінку. Тому контроль знань завжди був, є і буде важливою складовою частиною навчального процесу [12;587].

Оптимальною формою контролю має бути тестовий контроль [2;1;7;269]. Грамотно складені тести з англійської мови можуть допомогти учням принаймні двома способами. Перш за все, такі тести можуть допомогти у створенні позитивного ставлення до уроку. Учні будуть старатися досягти позитивних результатів, а тести відповідного рівня складності додадуть учням впевненості у власних знаннях і вкажуть на те, над чим ще потрібно працювати. Окрім цього, тести можуть допомогти учням оволодіти мовою, під час підготовки до іспитів та контрольних робіт, а також у процесі аналізу цих робіт.

Test у перекладі з англійської мови означає «проба», «перевірка». Термін «тест» у 1899 році було введено американським психологом Джеймсом Кеттелю, хоча тести як метод оцінювання в навчальних закладах уперше почали використовувати у Великій Британії ще в 1864 році.

Основна відмінна риса тесту від, наприклад, традиційної контрольної роботи полягає в тому, що він завжди передбачає вимір. Тому оцінка, яка виставляється за підсумками тестування, є більш об`єктивною і незалежною від можливого суб`єктивізму вчителя, ніж оцінка за виконання традиційної контрольної роботи, яка завжди суб`єктивна, оскільки базується на враженнях вчителя, не завжди відокремлених від його особистих симпатій чи антипатій по відношенню до того чи іншого учня. Науково обґрунтоване й методично грамотно організоване тестування дозволить вчителю досягти настільки важливий зворотній зв`язок, який забезпечує управління навчальним процесом, і буде сприяти, таким чином, підвищенню ефективності вивчення іноземної мови. Крім того, тести як форма контролю мають низку інших переваг:

-  Простота процедури запису відповіді, а отже, економія часу;

-  Незалежність оцінки від техніки письма;

-  Наявність кількісних показників для визначення повноти та глибини засвоєння матеріалу;

-  Можливість багаторазового повторення умов перевірки для з`ясування змін у рівні підготовки;

-  Зосередження уваги тестованого не на формуванні відповіді, а на осмисленні її суті;

-  Використання сучасних освітніх технологій – комп`ютерних і контролюючих систем;

-  Можливість одночасної перевірки значної кількості тестованих;

Але, звичайно ж, є і мінуси:

-  Ймовірність випадкового вибору правильної відповіді;

-  Стандартизація мислення без урахування рівня розвитку особистості;

-  Велика затрата часу на складання тестових завдань, їх варіантів;

-  Чітке визначення рівня знань людини, а не її здібностей.[13;589]

Як ми бачимо, переваг тестового контролю набагато більше ніж недоліків, тому можна дійти висновку, що його варто використовувати у навчанні іноземних мов.

Багато науковців досліджували проблему розробки тестів та їх застосування в практиці навчання іноземних мов. Тож нижче подані деякі визначення поняття «тест», у залежності від об`єкта контролю.

Найбільш загальне визначення знаходимо у В.А. Коккоти. Так, за Коккотою, тест – це короткочасне, технічно просто обставлене випробування, яке проводиться у рівних для всіх умовах і яке має вигляд такого завдання, вирішення якого піддається кількісному обрахунку і служить показником ступеню розвитку на даний момент відомої функції у даного піддослідного [3;7].

Коккота В.А. визначає тест як централізований, формалізований контроль, який дає можливість визначити основні параметри якісного і кількісного стану навченості учнів на кожному етапі навчання[3;7].

Тест – це найретельнішим чином підготовлена у відповідності з певними розробленими правилами сукупність питань і завдань, які пройшли попередню експериментальну перевірку і спеціальну процедуру для їх покращення, та які мають достатні характеристики своєї ефективності, які пред`являються піддослідному з ціллю кваліметричного виявлення соціальних, психічних і психофізіологічних характеристик його особистості, які відрізняється формалізацією відповідей піддослідних, виділенням в них частини, яка несе найбільшу інформаційну завантаженість,що прискорює, полегшує і об`єктивізує їх послідуючий аналіз, обробку та інтерпретацію [3;7].

За визначенням Фоломкіної С. К., під тестом розуміють завдання, що мають специфічну організацію, яка дозволяє всім студентам чи учням працювати одночасно в однакових умовах і записувати те, що вони виконують символами (наприклад:1а, 2с, 3b) [17;16].

Тест – це система спеціально підібраних перевірочних завдань, що дозволяють кількісно оцінити навчальні досягнення в одній або кількох сферах знань [1;2].

На думку Проценко Н.В. тестування, або тестовий контроль,- це процедура визначення рівня підготовки фахівців у певній галузі знань, психологічного, фізичного та розумового стану, професійної придатності, обдарованості й інших якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених завдань.

Згідно Коккоти В.А. тестовий контроль, або тестування, як термін, означає у вузькому значенні використання і проведення тесту; в широкому значенні – сукупність процедурних етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту.

У навчанні іноземних мов застосовується лінгводидактичне тестування. Лінгводидактичний тест – це підготовлений у відповідності з певними вимогами комплекс завдань, який пройшов попереднє випробовування з ціллю визначення його показників якості і який дозволяє виявити у тестованих ступінь їх мовної (лінгвістичної) та/або мовленнєвої (комунікативної) компетенції і результати якого піддаються певній оцінці за попередньо встановленими критеріями [3;6].

Основними загальновизнаними показниками якості лінгводидактичного тесту є його валідність, надійність, практичність та економічність.

Валідність – це відповідь на запитання: чи вимірює даний тест дійсно те, для чого він створювався. У випадку мовних тестів дати відповідь на це запитання дещо простіше, оскільки вони більш однорідні та більш однозначні ніж мовленнєві, особливо прагматичні та комунікативні тести [3;36].

«Валідність», у свою чергу, підрозділяється на такі види:

-  Співставляюча (наскільки добре виміряє даний тест те, що заплановано текстологом в порівнянні з іншим тестом чи оцінкою) ;

-  Прогностична (наскільки добре результати даного тесту передбачають, наприклад, успішність майбутнього навчання) ;

-  Змістова (чи представлені у даному тесті усі найважливіші елементи змісту програми підручника) ;

-  Конструктивна ( наскільки об`єкт тестування і характер завдань враховують психолінгвістичну модель засвоєння мовного матеріалу, що розглядається і дану модель комунікативної компетенції) ;

-  Зовнішня (наскільки привабливими,прагматичними вважаються завдання тесту тими, хто тестується, викладачами та адміністраторами)

Валідність – характеристика тесту, яка показує, що саме вимірює тест і наскільки ефективно він це вимірює. Валідність тесту означає його придатність для визначення рівня володіння певними іншомовними мовленнєвими навичками та вміннями [1;2].

Під надійністю розуміють певну стабільність та стійкість результатів тесту [3;38].

Надійність лінгводидактичних тестів залежить від ряду факторів:

-  Репрезентативна вибірка об`єктів тестування

-  Кількість завдань

-  Важкість завдань

-  Ступінь однорідності рівня підготовки тих, хто тестується

-  Диференційна здатність завдань тесту

-  Стабільність зовнішніх умов тестування

-  Стабільність і стандартизація оцінки суб`єктивних мовних тестів

Під практичністю розуміють наступні якості тесту:

-  Доступність інструкцій тесту та змісту завдань тесту для розуміння тих, хто виконує

-  Порівняна простота в організації тестування

-  Можливість проведення тесту у звичайних для школи чи ВНЗу умовах

-  Порівняна простота перевірки відповідей, підрахунку результатів тесту та підведення підсумків.

Економічність – характеристика тесту, яка передбачає мінімальні витрати часу, зусиль і коштів на підготовку тесту від планування до видання [1;3].

Деякі автори виділяють також такий показник тесту як диференційна здатність. Диференційна здатність – це характеристика тесту, яка вказує на здатність даного тесту виявляти встигаючих і невстигаючих тестованих, тобто з достатнім і недостатнім рівнем володіння іншомовними навичками і вміннями [1;3;6;2].

У залежності від масштабності тестування та авторських характеристик тести поділяють на стандартизовані та не стандартизовані.

Стандартизованим називається тест, який був випробуваний на достатньо великій кількості тестованих і який має стабільні та прийнятні показники якості, а також специфікацію – паспорт з нормами, умовами та інструкціями для його багаторазового використання у різних умовах [3;31].

Стандартизація полягає у масовому тестуванні певного матеріалу. Мета стандартизації – одержання статистичного матеріалу для процесу оцінювання рівня знань з предметів [19;3].

Нестандартизованими називаються викладацькі/вчительські тести, тобто ті, що складені самими викладачами/вчителями для своїх учнів. На практиці вони мають кілька назв – просто тест, тестова контрольна робота, квіз(quiz). Вчительські тести короткі і для них не є обов`язковим визначення всіх показників якості. Однак вони відрізняються від звичайної контрольної роботи (завдання) тим, що проводиться хоча б одне випробування з ціллю визначення важкості завдань для більш ґрунтовного складання кінцевого варіанту вчительських тестів.

Між стандартизованими та вчительськими тестами проміжне становище займають локально стандартизовані тести. Як витікає в назви, їх відмінність від стандартизованих тестів полягає у тому, що представницькою вибіркою є контингент тестованих однієї школи, одного вузу або шкіл/вузів одного міста в межах 100 – 300 тестованих. З одного боку, це покращений, можливо більш повний вчительський тест, а з іншого боку, це менш суворий за показниками якості стандартизований тест. Таким чином, ступінь стандартизації лінгводидактичних тестів полягає у ступені їх розробленості, в різній представницькій вибірці тестованих для випробовування та використання, а також у якості самих тестів.

У процесі навчання іноземних мов застосовуються чотири види контролю:

-   Поточний

-   Тематичний

-   Рубіжний

-   Підсумковий

Відповідно до цих видів контролю виділяють і види тестового контролю, або види тестування:

-   Поточне тестування

-   Тематичне тестування

-   Рубіжне тестування

-   Підсумкове тестування

Розглянемо кожний вид тестового контролю. Поточний тестовий контроль відбувається систематично на заняттях з англійської мови у процесі навчання з метою отримання учителем інформації про засвоєння учнями іншомовного матеріалу та формування у них навичок та вмінь мовлення, а також інформації про доцільність застосування тих чи інших методів і прийомів навчання [1;4;6;3]. Завдяки результатам, які викладач отримує в ході поточного контролю, можна стежити за ефективністю навчання і своєчасно коригувати помилки і недоліки. Провідними функціями такого виду контролю є коригуюча функція та функція зворотного зв`язку. Поточний тестовий контроль проводиться за допомогою нестандартизованих тестів, які спрямовані на перевірку володіння учнями окремими навичками та вміннями. Стосовно писемного мовлення, перевірці можуть підлягати вміння писати адресу, вміння розпочати та закінчити лист, уміння послідовного оформлення даних в автобіографії тощо.

Специфіка поточного тестового контролю визначається тим, що:

-  В тестах переважають завдання дискретного характеру, тобто вони спрямовані на перевірку окремого вміння чи навички, а відповіді здебільшого вибіркові

-  Тести розробляються самим учителем

-  Тести не проходять стандартизацію

-  Тести можуть містити від 10 до 20 тестових завдань і не обов’язково пов’язані загальною структурою або комунікативною ситуацією

-  Вчитель проводить тестування учнів і підраховує його результати

-  Результати поточного тестування є неофіційними [6;3;1;3;2;1]

Тематичний тестовий контроль здійснюється після завершення роботи над конкретною темою. Завданням тематичного тестового контролю є перевірка рівня володіння учнями навичками та вміннями у межах теми, що вивчалась. Головними функціями тематичного контролю є контролююча та оцінююча функції. Тести для проведення тематичного контролю можуть розроблятися самим викладачем.

Специфіка тематичного контролю полягає в тому, що:

-  Тест може містити від 20 до 50 завдань різних типів з усіх видів мовленнєвої діяльності

-  Тестові завдання об’єднані загальною темою та розташовуються в певній послідовності

-  Обов`язковою умовою якості тестування на цьому етапі є здійснення локальної стандартизації тесту

-  За результатами тематичного тестування учням виставляється оцінка за роботу над темою

Рубіжний контроль здійснюється на певному часовому рубежі. Це може бути кінець семестру або року. Тест для здійснення рубіжного контролю може складатися групою вчителів, які працюють як команда експертів з відбору матеріалу, типів і видів тестових завдань, що включаються до тесту. Вони уточнюють структуру тесту, визначають час, що відводиться на виконання кожної частини тесту, розробляють шкалу оцінювання результатів тестування. Провідними функціями рубіжного контролю є оціночна та прогнозуюча. Мета рубіжного контролю – отримання об`єктивних і точних результатів навчальних досягнень учня за конкретний відрізок навчально-виховного процесу з англійської мови, які можуть бути офіційно оцінені із занесенням відповідної оцінки в офіційний документ (журнал) й служити підставою для переходу до наступної чверті. За результатами рубіжного тестування можна також прогнозувати подальшу успішність конкретного учня протягом наступного терміну навчання.

Специфіка рубіжного контролю полягає в тому, що :

-  Тест має бути локально стандартизованим

-  У тесті має бути представлений узагальнений матеріал з усіх тем, що вивчались учнями у визначений період навчання

-  Тест збільшується за обсягом і містить від 50 до 60 завдань

-  За структурою тести можуть включати субтести, які розрізняються за рівнем складності тестових завдань

-  Тестові завдання спрямовані на перевірку інтегрованих умінь в різних видах мовленнєвої діяльності [6;3;1;3;2;1].

Підсумковий контроль здійснюється в кінці кожного року навчання у школі. Провідними функціями підсумкового контролю є оціночна й констатуюча. Підсумкове тестування спрямоване на визначення дійсного рівня навчальних досягнень в оволодінні мовленням за період навчання в певному класі відповідно до вимог чинної програми. Тому оцінка результатів підсумкового тестування може мати офіційний статус перевірочної або випускної.

Особливості підсумкового контролю полягають у тому, що:

-  Тест має бути стандартизованим; тестові завдання складаються на вибірковому матеріалі, що вивчався на певному етапі

-  Тест збільшується до обсягу 100 завдань, де тест з писемного мовлення є рівною складовою частиною і може містити субтести

-  Всі частини тесту об`єднані однією комунікативною ситуацією так, що виконання всіх наступних тестових завдань неможливе без виконання попередніх

-  Тест базується на матеріалі тематики, якою оволоділи учні протягом навчання на певному ступені

-  Тест складається з чотирьох частин відповідно до видів мовленнєвої діяльності

-  Тест включає тестові завдання лише інтегративного характеру[6;3;1;3;2;2].

2.Психологічні особливості учнів на середньому етапі навчання та їх психологічна готовність до виконання тестових завдань.

Особливої уваги вимагає сьогодні питання формування психологічної готовності учнів до виконання тестів. Зауважимо, що психологи ставляться до тестів неоднозначно. Вони не заперечують, що в цілому тестування допомагає визначити рівень знань людини. Однак застерігають, що чимало здібних і творчих людей можуть отримати низькі бали тільки тому, що не мають достатніх навичок складання тестів. Отже, повинна бути здійснена поступова, ґрунтовна підготовка до тестування як у предметному, так і у психологічному плані. Така підготовка не може бути швидкоогранізованою, короткотерміновою акцією, вона має носити системний характер, бути продуманою й вибудуваною впродовж кількох років, починаючи з початкових класів середньої школи. Психологічна готовність учнів розглядається як цілісна структура, яка об’єднує два рівні. Перший рівень передбачає підготовку до тестування в ході тривалого системного навчання , що включає ознайомлення зі структурою та вимогами тестів до часу, відведеного на їх виконання , технікою роботи над кожним розділом, а також виконання окремих, подібних до тестових, завдань. Другий рівень - це, власне, виконання завдань під час тестування. Психологічну готовність учнів до виконання тестів можна визначити як комплекс мотивів, знань, умінь і навичок, особистісних якостей, які забезпечують успішне здійснення цієї діяльності [13, 3].

Великий вплив на психологічну готовність учнів до виконання тестів мають вікові особливості тестованого. Під віковими особливостями в психології розуміють специфічні якості особистості індивіда, його психіки, які закономірно змінюються у процесі зміни вікових стадій розвитку. На відміну від індивідуальних особливостей вікові особливості відбивають ті зміни, які відбуваються у психіці більшості представників даної культури за приблизно однакових соціально – економічних умов. Відповідно до вікової періодизації дітей шкільного віку виділяють групи молодших школярів, підлітків (молодших та старших) і старшокласників. Отже тестованих можна розподілити згідно їхнього віку на три групи відповідно до трьох ступенів навчання:

-  Початковий ступінь ( 5 - 6 класи) – «молодші підлітки»

-  Середній ступінь ( 7 – 9 класи) – «старші підлітки»

-  Старший ступінь ( 10 – 11 класи) – «старшокласники»

Кожній віковій групі тестованих притаманні свої психологічні особливості. Психологічні особливості учнів різних вікових груп по-різному впливають на успішність їх навчальної діяльності як під час навчання у звичайних навчальних умовах, так і в умовах проведення контролю. Вікові психологічні особливості тестованих конкретної вікової групи можна визначити шляхом аналізу особистості тестованого. З позицій теорії індивідуалізованого навчання іноземної мови [9;3] особистість тестованого може розглядатися в межах психологічної структури особистості, яка включає чотири підструктури: I підструктура – інтереси, мотиви тестованого; II підструктура – набутий попередній досвід тестованого; III підструктура – психічні якості і процеси тестованого; IV підструктура – типологічні властивості тестованого.

На підставі описаної психологічної структури особистості тестованого, Петращук О.П. виділяє ряд компонентів з метою їх подальшого врахування у тестуванні. Так, у межах I підструктури він виділяє такі компоненти як інтерес до оволодіння іноземною мовою, мотивація у виконанні тесту з іноземної мови; у II підструктурі – попередній досвід виконання тестів з іноземної мови; у III підструктурі виділяються психічні процеси, які забезпечують тестованому інтелектуальну спроможність успішно виконувати тестові завдання, а саме мнемічні процеси і продуктивність вербального мислення [9;3 посил. Oller], рівень сформованості яких змінюється протягом життя дитини; у IV підструктурі – темперамент і стать тестованого.

Так, як у даній курсовій роботі ми розглядаємо особливості тестування на середньому ступені навчання, то ми охарактеризуємо лише групу «старші підлітки» згідно поданої структури. За першою підструктурою психологічної структури особистості у віковій групі «старші підлітки» головною особливістю є спрямованість тестованих на самореалізацію, яка може виражатись і в результатах тестування. З цієї точки зору тестовані даної вікової групи мають інтерес до виконання тесту з іноземної мови. З іншого боку, така особливість як загальне зниження навчально-пізнавальної мотивації в поєднанні з певною деавтоматизацією набутих навичок і вмінь мовлення негативно впливатиме на збереження інтересу, мотивації до тестування. Отже, тестовані цієї вікової групи, згідно з характеристикою компонентів першої підструктури, можуть вважатися проблемними. Тому при розробці тестів для виконання на середньому ступені необхідно приділяти особливу увагу добору привабливих, з точки зору цих тестованих, тестових завдань, текстів, видів опор.

За другою підструктурою – «попередній досвід виконання подібних тестів з іноземної мови» - тестовані вікової групи «старші підлітки» мають достатній досвід виконання тестів з іноземної мови, оскільки передбачається, що вони набули цього досвіду, виконуючи тести протягом попередніх ступенів навчання.

За третьою підструктурою психологічної структури особистості учня у віковій групі «старші підлітки» мнемічні процеси та продуктивність мислення набувають інтенсивного розвитку, що забезпечує учням цієї групи достатню інтелектуальну спроможність успішно виконувати різноманітні тестові завдання з іноземної мови.

Що до четвертої підструктури, то ми можемо сказати, що втілити в розробку тестів і процедуру тестування теоретичні дані важко, але вони повинні враховуватися. Відповідно до віку та статі тестованого повинен відбиратися матеріал для тестування. Щодо темпераменту тестованих, то, на думку вчених, його неможливо врахувати при проведенні тестового контролю, оскільки це потребує модифікації розробленого тесту відповідно до особливостей темпераменту тестованих. У цьому випадку нехтується забезпечення тестованим рівних умов виконання тесту[9;4].

Вікові психологічні особливості учнів є суттєвим фактором успішності виконання тесту з іноземної мови, оскільки здійснення тестованими іншомовної мовленнєвої діяльності залежить від їх особистісних характеристик. Для практики тестування у процесі навчання іноземної мови у середній загальноосвітній школі цей факт набуває принципового значення, адже ступінь надійності отриманих у ході тестування результатів зумовлюється їх «чистотою», тобто незалежність від впливу з боку будь – яких чинників, які не мають прямого відношення до здатності тестованого здійснювати іншомовне спілкування.