Творче виховання з використанням казки

2.4 Творче виховання з використанням казки

а) Творчі вправи, їх потенціал. Творчі вправи передбачають переносити набуті навички у змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях. За О. Біляєвим, сучасна методика розрізняє вправи репродуктивні (відтворення вивченого за зразком), конструктивні (перебудова, заміна одних мовних моделей іншими) та творчі, пов'язані з творчою уявою й розраховані на варіантність та індивідуальність виконання (складання речень, редагування тексту, написання переказу, твору тощо). Необхідний розвивальний потенціал містять завдання асоціативного характеру, вправи на протиставлення, деформування, створення гіпотез, вербальні ігри. Вони стимулюють активну пошукову мовленнєву діяльність учнів. Необхідним фактором також виступає забезпечення емоційного благополуччя учнів у мовленнєвій діяльності, створення ситуацій успіху.

Під творчим потенціалом, як правило, розуміють здатність людини нестандартно мислити. В. Моляко у структурі творчого потенціалу серед інших складових вирізняє вміння комбінувати, знаходити аналогії, реконструювати. У школі треба формувати в учнів такі вміння й починати цей процес слід з початкових класів. Йдеться про розвиток уміння учнів спрямовувати мислення, хід своїх думок у певному напрямку: за аналогією до відомого або шляхом перестановок, об'єднання чи роз'єднання, суттєвих замін і змін, тобто шляхом комбінування. Для того щоб розвинути мовлення учнів, треба розвинути їх мислення. Недаремно К. Ушинський зазначав: той, хто хоче розвивати в учнів мовні здібності, повинен розвивати в них насамперед уміння мислити. З проблемою розвитку мовлення тісно й органічно пов'язане насамперед питання інтелектуального розвитку особистості. Не випадково практично всі видатні психологи та педагоги приділяли велику увагу інтелектуальному розвитку дитини засобами мови. Якщо взяти таких усесвітньо відомих педагогів, як Ян Амос Коменський, К. Ушинський, В. Сухомлинський, які були не тільки видатними педагогами, а й учителями рідної мови, методистами, авторами навчальних і художніх книг з рідної мови для молодших школярів.

Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. І тому важливу роль відіграє творче виховання, в основу якого потрібно покласти використання різних засобів, підходів до розвитку дитини, орієнтованих на досягнення оригінального результату. Адже В. Сухомлинський зазначав, що "...без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини". Саме творчість стимулює розвиток мислення, інтересів, дослідницьку діяльність.

Застосування творчих завдань у навчальному процесі має на меті навчити учнів розв'язувати нові незвичні завдання шляхом аналогізування й комбінування; активізувати для цього свої інтелектуальні та творчі сили, спрямовувати їх на знаходження рішення нового завдання, а також вивчати й повторювати навчальний матеріал незвичним та ефективним способом.

б) Активність як обов’язкова умова розвитку творчих здібностей. Обов'язковою умовою розвитку здібностей та обдарувань дитини, зокрема у творчій діяльності, є її активність під час навчання. На жаль, сьогодні навчання в загальноосвітній школі часто зводиться до механічного запам'ятовування конкретних способів дій, правил, які учень пригадує лише під дією тих умов, які були під час запам'ятовування. За цим механізмом діти отримують певні знання та вміння, які потім використовують для розв'язання типових завдань. Унаслідок такого навчання лише деякі учні за сприятливих умов досягають творчого рівня. Орієнтація на розвиток учня як активної особистості потребує від учителя нових дій, які б сприяли розвитку творчих здібностей молодших школярів. Саме така діяльність принесе задоволення, яке стане джерелом енергії та натхнення. Оскільки важливим психологічним аспектом формування самостійної активності суб'єкта є мотивація, а одним із постійних сильних мотивів активності дитини є інтерес, то для розвитку творчих здібностей учнів рекомендовано використовувати такі методи та прийоми, які б зацікавлювали дітей, викликали в них бажання спробувати свої сили, забезпечували необхідний для творчої діяльності стан дитини (натхнення), активізуючи її емоції. Тому діяльність учня слід організовувати як процес розв'язання творчих завдань різного рівня, наповнених особистісним змістом. Така робота сприятиме пробудженню творчих сил учнів, стимулюватиме розвиток творчих здібностей і перетворюватиме активність і творчість у природний стан. Такі підходи застосування мають ураховувати особливості дітей, залучати їхні емоції до процесу творчості, спонукатиме учнів відображати свій чуттєвий досвід у повному обсязі, даватиме можливість самостійно творити.

в) Застосування казок на уроках мови та літератури. У зв’язку з читанням казки можливе виготовлення ляльок, декорацій для лялькового театру, силуетів звірів та людей для тіньового театру (на уроках художньої праці чи гурткових заняттях). У роботі над казкою широко застосовуються прийоми інсценізації й драматизації. Інсценізація — це переробка будь-якого твору (у тому числі й казки) для сцени або кіно. Можна запропонувати учням інсценізувати певну казку: створити мізансцени для уявлюваної вистави чи кадри для можливого фільму (що буде на першому кадрі, що на другому і т. д.). У захоплюючому створенні сценарію вчитель дістане змогу працювати і над складанням плану, і над розвитком мовлення.

Під драматизацією розуміють передачу подій, розказаних у прозовому чи віршованому творі, у драматичній формі, тобто в особах. У цих випадках доречно скористатися масками, деталями костюмів героїв літературних казок. Такі вистави дуже захоплюють дітей, надають вихід їхньому творчому потенціалу та емоціям.

Уміння шукати аналогії в мовленнєвому матеріалі допоможе учням побачити особливості рідної мови. Спочатку учням треба показати аналоги, акцентуючи їхню увагу на спільних ознаках, потім запропонувати самостійно їх відшукати, а згодом учитись придумувати нове за аналогією до відомого. Аналогами можуть бути спільнокореневі слова, слова з однаковим префіксом, а також схема слова або речення. Тобто важливо показати дітям, що аналоги треба вміти побачити й доцільніше використати. Аналоги добирають залежно від того, яку тему вивчають або повторюють на уроці. Розкрити сутність пошуку аналогів можна, складаючи описи малюнків. Так, можна описати за аналогією до одного фрагмента малюнка; за аналогією до кількох фрагментів малюнка; до цілісного образу малюнка. Педагогічний досвід В. Сухомлинського теж став багатогранною та глибокою спадщиною, що значною метою визначила погляди сучасних дослідників творчої мовленнєвої діяльності. Педагог переконував, що поетична творчість доступна кожному і не є привілеєм особливо обдарованих, що вона - таке саме закономірне явище, як малювання, через яке проходить кожна дитина. У своїх творах В. Сухомлинський неодноразово підкреслював, що дитяче бачення світу - це водночас своєрідна художня творчість. "Казка, гра, фантазія - це животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і бажань. Воно стає сферою духовного життя дитини, засобом вираження думок і почуттів - живою реальністю мислення. Під впливом почуттів, що пробуджують казкові образи, дитина вчиться мислити словами". Він учив дітей вдивлятись у навколишній світ. Таким чином, у кожного пробуджувався інтерес, без якого немає радості пізнання, радості наукового відкриття. Кожному педагогу треба вірити в те, що кожна дитина розумна, талановита по-своєму, однак у кожної дитини думка розвивається своєрідним шліхом.

г) казки на уроках музики. Казки можна також використовувати на уроках музики, адже особливі емоції під час вивчення казки викликає саме музика. Вона здатна відтворити те, що непосильно мові, розкрити найглибші, найтонші дитячі почуття, настрої, переживання, дає змогу повернутися в минуле. Музика мимоволі відтворює почуття і емоції. Вона може збентежити, заспокоїти, примусити радіти і сумувати; і, як завжди, спонукає до переживань та думок. Можна навпаки, використовувати музику на інших уроках, пов’язуючи з казкою. Наприклад, попросити учнів дібрати музику для різних казок, або різних частин казки. Для цього вчителю потрібні записи музики та програвач.

Т. І. Гризоглазова, як і В. О. Сухомлинський, зауважує, що музика в казці виконує внутрішню функцію: за допомогою інтонації, динаміки, темпу передає почуття, які стимулюють психологічні процеси сприйняття. Використовуючи музичну казку як засіб виховання, вона розробила організаційно-методичну систему, що складається з трьох рівнів: емоцій но-чуттєвого; емоцій но-пізнавального; емоційно-діяльнісного. Систему рекомендовано використовувати для збагачення емоційного досвіду школярів, для кращого засвоєння матеріалу та підвищення мотивації учнів.

д) Дидактична гра. Майже на будь-якому уроці може використовуватися дидактична гра. Її можна сміливо пов’язувати з казкою. Це і дитячий театр, командні ігри на швидкість думки, на краще знання казок чи окремої казки по програмі, на кращу складену учнями казку тощо. Педагогічні можливості гри дуже широкі. Гра не тільки готує дитину до навчання і праці, а разом з ними сама є навчанням і працею. С.А.Шмаков дуже образно говорить про значення гри, називаючи її "восьмим" чудом світу: " Про знамениту піраміду Хеопса знають всі… А гра? Гра – одне з найцікавіших явищ культури… Гра, як тінь, народилася разом з людиною, стала її супутником, вірним товаришем. Вона заслуговує більшої людської уваги, значно більше, ніж віддають їй люди сьогодні, за ті колосальні навчальні та виховні резерви, за великі педагогічні можливості, що в ній закладено".

Дидактичні ігри, з одного боку, сприяють формуванню уваги, спостережливості, розвитку пам'яті, мислення, самостійності та ініціативності. З іншого, розв'язують чітке дидактичне завдання: сприяють засвоєнню нового матеріалу чи повторенню та закріпленню вивченого, формуванню навчальних умінь і навичок. Гра стимулює пізнавальну активність учнів, викликаючи в них позитивні емоції у процесі навчальної діяльності, сприяє розвитку асоціативного мислення та фантазії.

е) Казки на уроках образотворчого мистецтва. Я би хотіла звернути вашу увагу на використання казок на уроках образотворчого мистецтва. За допомогою іллюстрацій до казок можна більше заглибитись у зміст тексту, легше сприймається його сутність та деталі. Але наше завдання – навчити дітей мислити творчо.

Отже, у 4-5 класі на уроках ОБМ діти повинні малювати складні за композицією малюнки, пейзажі тощо. Казка дуже підходить для цього. Насамперед треба організувати співпрацю вчителів образотворчого мистецтва і, наприклад, української літератури (світової літератури, або навіть англійської мови). Це дозволить вчителям плідно попрацювати над темою, а увага школярів не буде розвіюватись. Я хочу навести приклади роботи за казкою на уроці, доречі ці завдання можна використовувати і у домашній роботі.

По-перше, під час роботи над казкой вчитель звертає особливу увагу на частину казки, яка, на його погляд, є значимою. Вчитель малюнку може запропонувати дітям намалювати іллюстрацію до уривку. Тим самим діти покажуть як вони зрозуміли та як вони "побачили" цю частину казки. Здібності до малювання в усіх різні, але сутність казки вони повинні передати. Таким чином, учні отримують дві оцінки з предметів.

По-друге, вчитель літератури може попросити учнів самим вибрати найбільш значушу частину казки і на уроці ОБМ відтворити її у малюнку. Потім школяр повинен пояснити чому саме він обрав саме цей уривок, і чому він так чи інакше зобразив його.

По-третє, можна провести творчий конкурс серед дітей "що було далі". Попросити дітей намалювати картину після прочитання казки і зобразити в ній майбутнє головних героїв. Можна вигадати чимало цікавих завдань пов’язаних з казкою для уроків образотворчого мистецтва. Головне – це прагнення вчителів дати дітям необхідні знання, розширити та збагатити їх уяву, та готовність до співпраці заради цієї мети.

2.5 Експерементальне дослідження – використання казок для розвитку школярів Наприкінці роботи я хочу привести один цікавий експеримент, що був виконаний вчителями у Зашковицькій ЗОШ І ступеня Городоцького району Львівської області і був спрямований на перевірку ефективності використання матеріалу народних казок для розвитку школярів. Дослідження носило теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи.

На першому етапі (2006–2007 навчальний рік) була визначена сфера дослідження і проблема, вивчалася педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формувалася гіпотеза і завдання дослідження. На другому етапі (2007–2008 навчальний рік) розроблялися шляхи реалізації гіпотези на основі впровадження і використання матеріалів експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки гіпотези, продовжувалося вивчення наукової літератури з даного питання, узагальнення даних експерименту.

"Визначивши особливості опрацювання народної казки, ми визначили систему вправ, безпосередньою метою яких є формування умінь: визначати специфічні особливості казки; орієнтуватись в структурі казки; відрізняти народну казку від авторської; виразно читати казку з дотриманням інтонаційних вимог; визначати тему та ідею казки, розмежовувати дані поняття на практичному рівні; словесно намалювати казку і поділити її на логічно завершені частини. Для цього відбувалася конкретизація кожної групи вмінь на конкретні практичні завдання при опрацюванні кожного казкового твору." Вчителі, які проводили дослідження порівняли показники встигаємості учнів з контрольного класу з показниками звичайного класу, до якого не були застосовані експерементальні вправи, до того ж, до уваги бралися не тільки предмети літератури, а встигаємость вцілому.

Запропонована система вправ і завдань виявилася ефективним засобом розвитку знань, умінь і навичок читати народні казки, а також засобом розвитку особистості молодшого школяра в цілому. Вона сприяла удосконаленню учбової діяльності учнів, підвищенню інтересу до навчання, активізації мовлення, мислення, пам’яті, уяви, створила можливості для формування світоглядної сфери школярів.

Висновки

Результати опрацювання певної літератури та інших джерел інформації з питання "казки як засіб виховання та навчання дітей" дозволяють мені зробити певні висновки.

1. Казка – це епічний твір народної словесності, в якому відображені різночасові вірування, погляди та уявлення народу у формі структурованої, хронологічно послідовної сюжетної оповіді, яка має чітку композиційну будову, яскраво виражену колізію, в основі якої лежить протиборство між добром і злом, що завершується перемогою добра. Казка є найбільш древнім жанром фольклору, що набув естетичної, частково дидактичної і повчальної функції та сталої форми, що до цього часу залишалась незмінною.

Казки, підпорядковані загальним закономірностям творів народного епосу, містять етнічні характеристики. Видатні педагоги довели, що в естетичному та етичному вихованні дітей надзвичайно велику роль відіграє національний фактор, суть якого полягає у врахуванні умов життя, історії, культури, звичаїв, побуту, світогляду того народу, тієї нації, де народилася дитина і які знайшли своє відображення в народних казках. В казках відобразилися світогляд народу, його морально-етичні та естетичні принципи, педагогічний геній, багатовіковий досвід виховання підростаючих поколінь.

2. У початкових класах народна казка справляє значний вплив на особистість дитини. Казки доречно використовувати і у 4-5 класах шкіл, тому що казковий епос має велике значення у формування особистості школяра і в його подальшому розвитку, а також служить джерелом його залучення до національно-культурних традицій українського народу.

Казка – найпопулярніший в молодшому шкільному віці вид літературної творчості, що розкриває безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей і дорослих. У казках відображений світогляд народу, його морально-етичні та естетичні принципи, педагогічний геній та досвід виховання підростаючих поколінь. Саме тому вони потребують аналітичного підходу і наукового обґрунтування як з точки зору жанрово-фольклорних, так і видових особливостей, а також у плані вивчення їх педагогічної цінності та практичного використання казкового матеріалу для навчання і виховання учнів початкових класів.

3. У ході роботи над курсовою я з’ясувала, що питанням виховання та навчання дітей за допомогою казки займалися безліч відомих педагогів, письменників та навіть психологів. Вони довели, що казка допомагає розвивати дітей, вчить їх бути добрими, чуйними не силоміць, а через висновки самої дитини. До того ж, казки служать моделями правильної поведінки для дітей, своєрідно готують їх до можливих складнощів життя. За допомогою казки психологи допомагають дітям вирішити особисті проблеми у спілкуванні з друзями, родичами, знайти вихід із складних ситуацій. І наприкінці хочеться сказати що казка – джерело повчальних розваг для дітей і нескінченна тема для творчості, на що треба обов’язково звернути увагу вчителів.

Список літератури

1.  Сухомлинський В. – "Серце віддаю дітям".

2.  Пропп В. – "Исторические корни волшебной сказки".

3.  Лановик М., Лановик З. – "Українська народна словесність".

4.  Грушевський М. – "Історія української літератури".

5.  Бибко Н. – "Работа над выразительностью речи и чтения при формировании умения читать сказки".

6. Петриченко К. – "творче виховання дитини".

7. Чумаріна М. – "Мандрівка в українську казку".

8. Вовк В., Савенко В. – "Українська дитяча література: Хрестоматія."

9. Міщук В. – "Видання казок у контексті бібліотерапії."

10. Лещенко М. – "Шкільне життя, казковий світ та особистість учня."

11. Дорошенко С., Вашуленко М., Мельничайко О. та ін. - "Методика викладання української мови: Навч. Посібник."

12. Захарчук З., Тимечкіна Т. – "Урок читання казки з використанням елементів театральної педагогіки."

13.  Канакина В. – "Сказка как средство активизации деятельности учеников в процессе обучения чтению"

14.  Козоріз С. - "Нестандартні форми роботи над казкою."

15.  Корнійчук І. – "Складові майстерності вчителя на уроках читання в початкових класах."

16.  Коханівська К. – "Складаємо казку: Творчі роботи з української мови. 4 кл."

17.  Онищук В. - "Урок в современной школе: Пособие для учителя."

18.  Ткаченко Г. – "Використання дитячих творів В. Сухомлинського у навчально-виховному процесі початкової школи".

Інтернет сайти, що були використані при написанні курсової роботи:

www.ukrliteratura.ua

www.ukrlitra.com

www.wikipediya.com

www.ukrkazka.com

www.jonigami.narod.ru