1. Документальні (архіви) - орієнтовані на формат документа, дескрипторні, тезаурусні.
2. Фактографічні (картотеки):
- теоретико-графські: ієрархічна модель, мережева модель.
- теоретико-множинні: реляційна модель (ER-модель), багатомірна модель.
- об'єктно-орієнтовані: об'єктна модель.
- засновані на інвертованих файлах.
На рівні фізичної моделі електронна БД є файлом або їх набором у форматі TXT, CSV, Excel, DBF, XML або в спеціалізованому форматі конкретної СУБД. Також в СУБД в поняття фізичної моделі включають спеціалізовані віртуальні поняття, існуючи в її рамках - таблиця, табличний простір, сегмент, куб, кластер і т.д.
Нині найбільше поширення набули реляційні бази даних. Картотеками користувалися до появи електронних баз даних. Мережеві та ієрархічні бази даних вважаються застарілими, об'єктно-орієнтовані поки ніяк не стандартизовані і не набули широкого поширення. Деяке відродження одержали ієрархічні бази даних у зв'язку з появою і поширенням XML.
2.1.2 Типи БД
У класичній теорії виділяють три основні типи баз даних: ієрархічні, мережеві та реляційні. Останніми роками, з широким розповсюдженням об'єктно-орієнтованих мов програмування, стали активно розвиватися об'єктні бази даних.
Першими з’явилися ієрархічні бази даних. Інформація в ієрархічній базі організована за принципом деревовидної структури, у вигляді відносин предок/нащадок. Кожен запис може мати не більш одного батьківського запису і декілька підлеглих. Зв'язки записів реалізуються у вигляді фізичних покажчиків з одного запису на інший. Основний недолік ієрархічної структури бази даних - неможливість реалізувати відносини "багато до багатьох", а також ситуації, коли запис має декілька предків.
Мережева структура баз даних з’явилася як розвиток ієрархічної. Треба підкреслити, що термін «мережева» уживається тут в зовсім незвичному для епохи интернета значенні. Це слово підкреслює модель зв'язків даних в базі, коли кожен запис може знаходитися у відносинах «багато до багатьох» з іншими записами, що робить графічну модель бази схожою на рибальську мережу. Розробляти серйозні додатки в рамках мережевої моделі бази даних досить важко, причому складність розробки при ускладненні задач зростає в геометричній прогресії.
Справжній прорив в розвитку баз даних відбувся тоді, коли збільшена потужність комп'ютерів дозволила повною мірою реалізувати реляційну модель даних. Теорія реляційних баз даних була розроблена доктором Коддом на початку 70-х років 20 століття. У реляційних базах дані зберігаються у вигляді таблиць, що складаються з рядків і стовпців. Стовпці таблиць реляційної бази можуть містити скалярні дані фіксованого типу - числа, рядка, дати... Таблиці в реляційній базі даних можуть бути зв'язані відносинами "один до одного" або "один до багатьох".
Реляційні бази даних займають зараз домінуюче становище. Не буде великим перебільшенням сказати, що ієрархічна і мережева структури баз даних пішли в минуле, поступившися своїм місцем реляційним базам. MS SQL Server і MS Access, InterBase і FoxPro, PostgreSQL і Paradox... Всі вони побудовані на реляційній моделі даних. Реляційною базою в чистому вигляді є і MySQL.
Об'єктно-орієнтовані бази даних з’явилися зовсім нещодавно як природний розвиток об'єктно-орієнтованих мов програмування. На сьогоднішній день ООБД поки не мають широкого розповсюдження, але, поза сумнівом, вони найближчим часом бурхливо розвиватимуться. Це підтверджує і той факт, що розробники багатьох реляційних БД включають в свої бази засоби роботи з об'єктними типами даних. Такі бази даних одержали назву об'єктно-реляційних. Таким же чином, зокрема, розвивається і Oracle. Що була раніше чисто реляційною базою, Oracle починаючи з 8 версії підтримує можливість зберігання і обробки об'єктів і без жодної натяжки може бути віднесена до об'єктно-реляційного класу баз даних.
2.1.3 Етапи проектування БДI. Концептуальне проектування - збирання, аналіз і редагування вимог до даних. Для цього здійснюються слідуючі заходи:
1. обстеження предметної області, вивчення її інформаційної структури.
2. виявлення всіх фрагментів, кожний з яких характеризується призначеним для користувача представленням, інформаційними об'єктами і зв'язками між ними, процесами над інформаційними об'єктами.
3. моделювання і інтеграція всіх представлень.
Після закінчення даного етапу одержуємо концептуальну модель, інваріантну до структури бази даних. Часто вона представляється у вигляді моделі «сутність-зв'язок».
II. Логічне проектування - перетворення вимог до даних в структури даних. На виході одержуємо СУБД-орієнтовану структуру бази даних і специфікації прикладних програм. На цьому етапі часто моделюють бази даних стосовно різних СУБД і проводять порівняльний аналіз моделей.
III. Фізичне проектування - визначення особливостей зберігання даних, методів доступу і т.д.
Відмінність рівнів представлення даних на кожному етапі проектування реляційної бази даних:
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ РІВЕНЬ - Представлення аналітика (використовується інфологічна модель «сутність-зв'язок»)
· сутність
· атрибути
· зв'язки
ЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ - Представлення програміста
· записи
· елементи даних
· зв'язки між записами
ФІЗИЧНИЙ РІВЕНЬ - Представлення адміністратора
· групування даних
· індекси
· методи доступу
... демонстрування діапозитивів, транспарантів, а також дослідів, що проводяться на прозорих пластинках. Зміни, що відбуваються у сфері інформаційних технологій у цілому, формують нову культуру роботи з інформацією, як учителя біології, так і учнів, із використанням сучасної комп'ютерної техніки. Перспективними технічними пристроями екранної проекції є мультимедійні проектори, які характеризуються ...
... ). Групу полімерно-пластикових документів складають: гнучкий магнітний диск, магнітна карта, гнучка та жорстка грамплатівка, оптичний диск - як жорсткий, так і м’який. Існують стандарти на матеріальну основу документа призвані гарантувати механічну міцність (здатність МОД протистояти розрусі документа під дією механічного навантаження - розрив, злам), біостійкість (здатність МОД протистояти дії ...
... дзеркала над демонстраційною плитою протягом багатьох років з успіхом використовуються в кулінарних училищах. 2.2 Експериментальна перевірка ефективності застосування технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі при вивченні дисципліни «Кулінарія» Для перевірки результативності засвоєння знань студентами Чернігівського комерційного технікуму з використанням на заняттях технічних ...
... функціям засобів навчання і можливостям вибору цих засобів. Системне вивчення можливостей використання наочних засобів у трудовому навчанні показує, що вони незалежно від їх виду мають задовольняти такі вимоги: · науковість і відповідність змісту наочних посібників, навчальним програмам, державним освітнім стандартам, завданням навчально-виховного процесу; · відповідність наочних посібників ...
0 комментариев