2. Біологічні особливості індиків
Індичка – крупна сільськогосподарська птиця, належить до роду курячих, родини індичок, різновиду північноамериканських. Своє походження вона веде із західної півкулі. Одомашненні індички місцевим населенням США. Дикі види птиці влаштовують гнізда прямо на землі. Навесні самки відкладають 15-20 яєць. Іноді вони виводять індичат і восени. Трапляється, що дикі самці приєднуються до стад свійських індичок. Є дані, що потомство, одержане від схрещування свійських індичок з дикими самцями, відрізняється кращою життєздатністю, витривалістю. Індички мають велику живу масу, міцні ноги, могутні крила, швидко бігають і можуть злітати на високі дерева.
У Європу вперше індички були завезені іспанцями і швидко поширились по всій європейській території. Їх можна розводити майже повсюди, за винятком районів Крайньої Півночі. Вони не примхливі до корму, у літній час добре пасуться. Самки дуже гарні квочки, дбайливо виходжують індичат. Взимку дорослі індички не бояться холоду і при повноцінній годівлі нормально переносять морози.
Індики належать до видів птиці з гарним зором і можуть сприймати ультрафіолетове світло у прилеглій до фіолетової ділянки спектру як видиме світло.
2.1 Породні групи
Бронзові індички. Середня жива маса молодих самців 7-7,5, самок – 4,5-5 кг, несучість – 50-100 яєць. Індички відзначаються високою запліднюваністю яєць, хорошим виводом і життєздатністю молодняку. Птиця красиво оперена: у самців на шиї у верхній частині грудей пір’я чорного кольору, на нижній – з оксамитово-чорним відтінком; пір’я спини чорне з бронзовим полиском; у верхній частині стегна оперення з білим облямуванням; кінці стернового пір’я (хвоста) білі; махове пір’я (крил) – чорне з білими смугами. Особливість оперення самок – пір’я махове, спини і грудей мають біле облямування. Дзьоб у обох статей бурувато-жовтий, біля основи значно темніший; очі темно-карі; плесна у молодої птиці чорні, а у дорослої чорнувато-рожеві. Голова, шкірний наріст та корали у самців червоного кольору, який може переходити в білий і яскраво-синій.
Бронзові широкогруді. Жива маса дорослих самців – 15-16, самок – 8-9 кг. Оптимальний вік забою для самців 161-167 днів при досягненні живої маси 13-14 кг, для самок - відповідно 154-160 днів при 7-7,5 кг. Несучість – 55-60 яєць. Дана порода відповідає сучасним вимогам інтенсивного індиківництва, але не пристосована до пасовищного утримування. Її широко використовують при створенні високопродуктивних порід, ліній та кросів індичок.
Північнокавказькі бронзові. Порода створена схрещуванням місцевих індичок з бронзовими широкогрудими. Ця птиця має свої характерні ознаки: тулуб подовженої форми, груди глибокі, невеликі, злегка оперена голова, високі ноги; дуже рухлива. Середня жива маса самців – 13-14, самок – 6,5-7 кг, несучість – 75-80 яєць. Для них притаманні досить висока запліднюваність яєць (90-95%) і виведення молодняку (80% і більше).
Білі широкогруді. Індички цієї породи одержали найбільше поширення. Вони характеризуються кращими м’ясними якостями, скороспілістю, вищою несучістю. Серед білих широкогрудих індичок виділені три основні різновиди: важкі, середні і легкі. Вони відрізняються головним чином за м’ясною скороспілістю і відтворювальними якостями. Жива маса дорослих самців важких ліній і кросів становить 22-25 кг, самок – 10-11 кг; середніх – відповідно 15-17 і 6-7 кг, легких ліній і кросів – 8-9 і 4,5-5,5 кг. Яйцекладка починається у віці 260 днів і триває 6-7 місяців. За цей період отримують 100-120 яєць масою 80-90 г.
Московські бронзові і білі. Ці дві породні групи мають міцний склад тіла, високу яйценосність і гарні відтворювальні здатності. Період яйценосності починається у віці 270 днів. За рік отримують 80-100 яєць від однієї індички. Середня маса яєць 85 г. жива маса дорослих індичок складає 7,5 кг, індиків – 13 кг.
Пальові. Виведені шляхом відбору з місцевих індиків Грузії. Тулуб широкий; голова невелика; груди широкі, глибокі, випуклі; спина широка; крила розвинені добре; хвіст довгий; ноги міцні; оперення пальово-коричневе. Середня маса індиків – 12 кг, індичок – 6 кг. Яйценосність – 40-50 яєць масою 80 г. статева зрілість настає у віці 8-10 місяців.
2.2Особливості утримання індиків
В конкретних умовах виробництва застосовують різні способи вирощування індиченят на м'ясо. На деяких фермах неспеціалізованих господарств індиченят вирощують до 20-денного віку в кліткових батареях, з 3- до 9-тижневого віку — в акліматизаторах з обмеженими вигулами, після чого до 21—26-тижневого віку в літніх таборах.
У спеціалізованих господарствах і на фермах по виробництву м'яса індиків поширений спосіб, при якому індиченят до 6—9-тижневого віку вирощують у кліткових батареях, потім на підлозі в пташниках-відгодівельниках з соляріями чи обмеженими вигулами. Тривалість вирощування— 17—21 тиждень.
У промисловому індиківництві застосовують інтенсивне вирощування індиченят з добового віку і до кінця у пташниках з механізацією основних виробничих процесів, регульованими мікрокліматом та світловим режимом. Розрізняють три варіанти цього способу вирощування індиченят: на підлозі, у клітках без пересадок, а також комбіноване, коли індиченят першого віку (1—3, 1—8 тижнів) вирощують у пташниках з утриманням на підлозі.
Інтенсивність росту самок і самців індиченят неоднакова, відмінності починають проявлятися з 2-місячного віку. У самок інтенсивний ріст в основному закінчується до 17-тижневого віку, у самців триває 21—26-тижнів. З урахуванням цієї біологічної закономірності у сучасній технології виробництва м'яса індиків успішно застосовують роздільне за статтю вирощування молодняка.
Для вирощування індиченят на м'ясо комплектують кондиційну групу молодняка одного віку, який сортують не пізніше 10—12 год. після виймання з інкубатора. Основні ознаки його: жива маса індиченяти не менше 48 г (середній крос) і 50 г (важкий крос), пух рівний, блискучий, крила притиснуті до тулуба, індиченята рухливі, добре стоять на ногах, живіт м'який, підтягнутий, пуповина зарубцьована, клоака рожева, чиста. На вирощування приймають також індиченят з невеликим збільшенням живота, рихлим пухом, з не зовсім зарубцьованою пуповиною. Особин слабких, малорухливих, з опущеними крилами, великим внутрішньоутробним жовтком, нерівномірним пухом, що злипся, а також явних калік вибраковують і відправляють на утилізацію. Якщо в господарстві застосовують роздільне вирощування, то при сортуванні індиченят розподіляють за статтю.
Індиченята, на відміну від інших видів сільськогосподарської птиці, дуже вимогливі до умов годівлі та утримання. Тому успішне вирощування їх можливе лише за суворого дотримання вимог технологічних нормативів щільності посадки, температури, вологості, оптимального обміну повітря, повноцінної годівлі й забезпечення водою. У перші дні вирощування молодняка навіть невеликі відхилення температурного режиму від оптимального негативно впливають на його ріст і збереження. Щільність посадки індиченят на кінець вирощування повинна бути на 1 м2 площі підлоги: середній крос — 4, важкий — 3 голови.
При високій температурі в індиченят спостерігається задишка, вони п'ють багато води, опускають крила, лежать на підлозі, при низькій — скупчуються, майже не підходять до годівниць та напувалок. Навіть короткочасне зниження температури може призвести до масової загибелі молодняка від удушення під час скупчення. Особливо ретельний контроль за дотриманням режиму повинен бути вночі, оскільки саме в цей час вони можуть загинути від скупчення.
Оптимальний температурний режим встановлюють залежно від віку та методу вирощування індиченят. При утриманні на підлозі необхідно контролювати температуру в приміщенні та під брудерами
Відносна вологість повітря для індиченят у перші три дні вирощування повинна бути в межах 70—75 %, в наступні — 60—70%. Обмін повітря забезпечується примусовою вентиляцією. Залежно від зовнішньої температури у теплу пору року в приміщення подають на 1 кг живої маси 5 м3/год свіжого повітря, у холодну — 0,6. Швидкість руху повітря в зоні розміщення птиці у теплу пору року —0,2—0,6 м/с, у холодну— 0,01—0,5. Для індиченят старшого віку (9 тижнів) допускається підвищення швидкості руху повітря до 1,5 м/с. Збільшення швидкості руху повітря у пташнику понад норму (особливо в холодну пору року), може призвести до простудних захворювань індиченят.
Тривалість світлового дня для м'ясних індиченят встановлюють з урахуванням їх віку: 1-3-добових — 24 год, 4-20-ти добових— 17, 21-56— 14, 57 діб і старше — 8 год. Інтенсивність освітлення пташника для молодняка 1—3-добового віку —50 лк, 4-20 – 30лк, 21-56 – 15 лк, 57 діб і старше — до 5 лк. На ніч вмикають контрольне освітлення (0,2 Вт на 1 м2 площі) з тим, щоб індиченята не скупчувались і знаходили годівниці й напувалки. Недотримання світлового режиму, зокрема тривале й інтенсивне освітлення, може бути причиною масових розкльовів.
Організовуючи годівлю м'ясних індиченят, необхідно враховувати їх біологічні особливості, які полягають у тому, що індиченята не відразу після виведення починають клювати корм, чутливіші до його зміни та вимогливіші до якості. Індиченят на м'ясо бажано вирощувати роздільно: самок — не більше 16, самців — не більше 23 тижнів. Висока інтенсивність росту індиченят зумовлює підвищену потребу в обмінній енергії, сирому протеїні, вітамінах та інших біологічно активних речовинах.
Важливо, щоб після розміщення індиченят у секціях вони відразу могли поїдати корм. Тому перед посадкою індиченят годівниці заповнюють комбікормом. До 5-добового віку для годівлі індиченят застосовують годівниці-деки, з 6- до 40-добового — жолобкові годівниці, а потім — бункерні. При інтенсивному вирощуванні індиченят на м'ясо високої ефективності досягають, використовуючи гранульовані комбікорми. Перші два тижні комбікорм згодовують у вигляді крупки, а потім до 8-тижневого віку — гранульований з розміром гранул 1,5—3 мм, з 9—17-тижневого— 3,5—5 мм. У перші дні вирощування корм роздають 5—6 разів на добу, у старшому віці — 2—З рази, а при використанні автогодівниць—1—2 рази. Комбікорм у годівницях повинен бути постійно, щоб індиченята могли поїдати його досхочу. Годівниці заповнюють на одну третину висоти, щоб корм не розсипався.
Фронт годівлі на одну голову молодняка для середнього кросу не менше 4см, важкого – 5; фронт напування – 2см. До 5-7-добового віку індиченят напувають з вакуумних напувалок, а потім із жолобкових проточних.
З 15-денного віку їм двічі на тиждень засипають гравій -3% від денної даванки комбікорму, що сприяє кращому перетиранню корму.
У перший день індиченятам згодовують крутозварені подрібнені яйця, а також пшеничну чи кукурудзяну крупу.
3.Розрахункова частина
1. Розраховуємо продуктивність на середню несучку:
(100% - 97,5%) : 2 = 1,25%
97,5% + 1,25% = 98,75%≈98,8% - збереженість курей за пів року
30000*98,8:100=29640 гол.
2. Розраховуємо потужність птахоферми:
29640*232=6876480 шт. яєць
3. Розраховуємо потребу добових несучок:
30000*1,7=51000 гол.
4. Враховуючи, що із закладених яєць виводиться 50% курочок і 50% півнів, нам необхідно отримати 51000*2=102000 гол. курчат
5. Оскільки вихід курчат становить 81%, то необхідно
102000 гол. – 81%
Х гол. – 100%
Х=102000*100:81=125926 шт. яєць
6. Так, як вихід племінних яєць 76%, то необхідно
125926 – 76%
Х – 100%
Х=125926*100:76=165692 шт. яєць
7. Для отримання 165692 шт. яєць при яйценосності батьківського стада 242 шт. яєць нам необхідно:
165692:242=685 гол. курей несучок батьківського стада.
8. Так, як передбачається 3-х кратне комплектування нам необхідно:
165692:3=55231 шт. яєць для однієї інкубації
9. Оскільки збереженість батьківського стада 95% за рік, а за пів року 97,5% нам необхідно:
685 – 97,5%
Х – 100%
Х=685*100:97,5=703 гол. курей несучок
10. Враховуючи, що статеве навантаження 1:10 на одного півня, нам необхідно 703:10=70 півнів
Отже всього нам необхідно 703+70=773 гол. батьківського стада.
Дані заносимо у таблицю
Таблиця
Цех | Розмір цеху | Несучість, шт. | Збереженість, за 12 міс.,% | Статеве співвідношення | Розмір поголів’я | Племін-них яєць,% | Виводимість, % |
Промисловий | 10000 | 232 | 97,5 | - | 30000 | - | - |
Інкубаційний | 55231 | - | - | - | - | - | 81 |
Батьківського стада | 773 | 242 | 95 | 1:10 | 773 | 76 | - |
Ремонт. молодняку | 10000 | - | - | - | 51000 | - | - |
11. Розраховуємо потребу в приміщеннях:
1) для курок несучок
Місткість одного пташника 10000 гол., отже
30000:10000=3 пташника
2) для ремонтного молодняку:
51000:10000=5,1≈6 пташників
Оскільки яєчних курчат вирощують для ремонту 150 днів, а дезінфекцію проводять протягом 32 днів, то цикл використання триває 150+32 =182 дні
Отже за рік це приміщення можна використати 365:182=2 рази.
Тоді 6:2=3 пташника
3) для батьківського стада:
773:10000=0,08=1 пташник
12. Складаємо структуру раціонів:
Таблиця. Раціон для молодняка
Назва корму | Кількість корму | ОЕ, ккал | СП, г | Са, мг | Р, мг | Nа, мг |
Кукурудза імпортна | 37,5 | 123 | 3,2 | 0,023 | 0,109 | 0,011 |
Ячмінь без плівок | 12 | 36,6 | 1,5 | 0,008 | 0,042 | 0,004 |
Шрот соєвий (46%) | 15 | 39,8 | 7,5 | 0,059 | 0,117 | 0,008 |
Дріжджі кормові(40-45%) | 3 | 8,3 | 1,3 | 0,031 | 0,042 | 0,005 |
Рибне борошно(48-50%) | 4 | 10,8 | 1,9 | 0,32 | 0,256 | 0,088 |
М’ясо-кісткове борошно,(>36%) | 4 | 8 | 1,4 | 0,42 | 0,214 | 0,062 |
Висівки пшеничні | 3 | 5,5 | 0,5 | 0,004 | 0,03 | 0,001 |
Пшениця цільна | 20 | 51,9 | 2,5 | 0,012 | 0,08 | 0,004 |
Крейда | 1 | - | - | 0,33 | - | - |
Сіль | 0,5 | - | - | - | - | 0,186 |
Разом | 100 | 283,9 | 19,8 | 1,207 | 0,89 | 0,369 |
Норма | 280 | 19 | 1,1 | 0,8 | 0,3 |
Таблиця. Раціон для ремонтного стада
Назва корму | Кількість корму | ОЕ, ккал | СП, г | Са, мг | Р, мг | Nа, мг |
Кукурудза (імпортна) | 15,5 | 50,8 | 1,3 | 0,009 | 0,045 | 0,005 |
Ячмінь з плівками | 38,5 | 102,8 | 4,3 | 0,023 | 0,131 | 0,015 |
Пшениця цільна | 25 | 64,9 | 3,2 | 0,015 | 0,1 | 0,005 |
Шрот соняшниковий (>40%) | 3 | 8 | 1,2 | 0,01 | 0,027 | 0,002 |
Дріжджі кормові (40-45%) | 3 | 8,3 | 1,3 | 0,026 | 0,04 | 0,005 |
Рибне борошно (48-50%) | 3,5 | 9,5 | 1,7 | 0,28 | 0,224 | 0,077 |
Висівки пшеничні | 4 | 7,3 | 0,6 | 0,006 | 0,04 | 0,002 |
Черепашки | 0,7 | - | - | 0,115 | 0,161 | - |
Крейда | 5,8 | - | - | 1,9 | - | - |
Сіль | 1 | - | - | - | - | 0,372 |
Разом | 100 | 251,6 | 13,6 | 2,4 | 0,768 | 0,483 |
Норма | 250 | 13,5 | 1,2 | 0,8 | 0,4 |
Таблиця. Раціон для батьківського стада
Назва корму | Кількість корму, г | ОЕ, ккал | СП, г | Са, мг | Р, мг | Nа, мг |
Кукурудза (імпортна) | 38 | 124,6 | 3,3 | 0,023 | 0,11 | 0,011 |
Ячмінь з плівками | 30 | 80,1 | 3,3 | 0,018 | 0,102 | 0,012 |
Шрот соєвий (40-45%) | 17 | 42,5 | 7,1 | 0,065 | 0,111 | 0,007 |
Кормові дріжджі(40-45%) | 5 | 13,8 | 2,1 | 0,052 | 0,07 | 0,008 |
М’ясо-кісткове борошно(>36%) | 5 | 10 | 1,7 | 0,525 | 0,268 | 0,078 |
Крейда | 4 | - | - | 1,32 | - | - |
Сіль | 1 | - | - | - | - | 0,372 |
Разом | 100 | 271 | 17,5 | 2,003 | 0,661 | 0,488 |
Норма | 270 | 17 | 3,1 | 0,8 | 0,4 |
... збитковим для господарств, що стало основною причиною зменшення їх виробництва і реалізації на внутрішньому ринку. 2. Передумови регіональних відмінностей у розвитку і розміщенні м’ясомолочної промисловості 2.1. Природноекономічні умови Формування м’ясомолочної промисловості і особливості її територіальної організації залежать від сукупної дії природно і суспільно-географічних фактор ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... іальних і трудових ресурсів. Кінцевим ефектом тут є обсяг волової продукції без споживчих засобів виробництва (амортизаційних відрахувань, вартості кормів тощо). Отже, економічна ефективність птахівництва проявляється у збільшенні виробництва птахівничої продукції і сировини для промисловості в необхідному асортименті та належної якості на душу населення. Однак необхідно не тільки збільшувати ...
... пташиного грипу: Пат. №18122, Україна / Абрамов А.В., Давидов О.М. – Заявка №200605955; Заявлено 30.05.2006.; Опубл. 16.10.2006. – 2006. – Бюл. №10. – 4 с. АНОТАЦІЇ Абрамов А.В. Епізоотологічні особливості грипу птахів в Україні. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. – Національний ...
0 комментариев