Навигация
Життєвий цикл виробу (системи)
39462
знака
0
таблиц
0
изображений
2. Життєвий цикл виробу (системи)
При описі й вивченні виробів їхній життєвий цикл ділять на складені елементи (етапи, стадії). Ці складені елементи відрізняються специфічними рисами й особливостями розв'язуваних з їхньою допомогою завдань. Так, іноді розрізняють ідеальні й матеріальний життєві цикли виробу. Ідеальний життєвий цикл містить у собі вивчення потреби, проектування й планування. У матеріальному життєвому циклі виділяють етапи будівництва, освоєння, експлуатації (наприклад, потокової лінії) або етапи виготовлення, розгортання, застосування (наприклад, системи метеорологічних супутників).
Більше загальноприйнятим є виділення з життєвого циклу процесу створення й процесу застосування виробу. Складовими частинами процесу створення є стадії розробки, виготовлення й поставки виробу даного типу. Складові частини процесу застосування (експлуатації) готових зразків - зберігання, транспортування, профілактика, обслуговування, ремонт, підготовка до застосування, властиво застосування й т.п.
На початкових стадіях проектування виробу (у рамках ідеального циклу) рішення втілюються в документації й стосуються всіх виробів даного типу, що підлягають виготовленню. При цьому до початкових стадій ставляться: розробка технічного завдання й робочої документації, створення ескізного проекту й технічного проекту, написання робочої документації.
На наступних стадіях виробництва об'єктом дослідження можуть бути як всі вироби даного типу, так і кожний конкретний зразок (екземпляр). До таких стадій можна віднести: виготовлення досвідчених зразків, проведення автономних, комплексних, міжвідомчих і державних випробувань, підготовка документації на вироби серійного виробництва, виготовлення й випробування настановної партії виробів, виготовлення серійних зразків.
У процесі створення (розробки) основного виробу можна розробляти, виготовляти й застосовувати допоміжні вироби: досвідчені зразки, експериментальні установки, контрольно-перевірочне встаткування й т.п. Життєві цикли таких виробів, природно, можуть не збігатися з життєвим циклом основного виробу, що є об'єктом проведеного дослідження.
Процес створення й процес застосування виробу представляють у вигляді послідовних стадій робіт, кожна з яких може розчленовуватися на більше дрібні етапи й далі на окремі роботи. Ці окремі роботи є незалежними й можуть проводитися паралельно. Однак у загальному випадку результати робіт і етапів по окремих складових частинах впливають на проведення робіт з інших частин виробу. Тому більш точно процес створення й процес застосування виробів можуть бути представлені так званим сітковим графіком, « вершини-події» якого перебувають у строгому впорядкуванні через « дуги-роботи». Крім того, на всій безлічі подій виділяють так звані контрольовані події. Після настання кожного з них проводиться аналіз отриманих результатів по виробі в цілому. За підсумками приймається рішення про перехід до наступної стадії.
На закінчення варто відзначити наступне: кожний життєвий цикл, у деякому базисі, характеризується відповідної йому основою, використовуваної для формування бази даних. База даних, у свою чергу, необхідна для створення діагностичних (прогнозуючих) моделей.
При використанні тільки наведених ознак класифікації можна описати безліч класів моделей досліджуваних об'єктів. Нижче дані характеристики трьох класів самих об'єктів з використанням окремих ознак класифікації.
Масові об'єкти (системи). Процес проектування будь-якого технічного об'єкта завжди доходить до такого рівня деталізації, коли як структурні одиниці створюваного об'єкта використовують уже готові вироби. Останні, як правило, освоєні промисловістю, випускаються масовим виробництвом і використовуються в стабільні (часто полегшених) умовах експлуатації. Контроль стану виробів проводять перед складанням готової продукції або перед застосуванням. Ремонт не передбачений. Рівень працездатності, як правило, один. Використовують їх до першої відмови.
Завдання дослідження властивостей об'єктів такого класу пов'язані з нагромадженням статистики про результати застосування й оцінкою фактичного рівня надійності. Знання рівня надійності й наслідків відмов виробу дозволяє правильно застосовувати його. При цьому, по необхідності, застосовується резервування як основний шлях захисту від наслідків відмов.
Об'єкти (системи) великої серії. Їх застосовують у широкому діапазоні зовнішніх впливів, причому певні умови експлуатації конкретного зразка проявляються тільки в процесі експлуатації. Застосування таких систем є або періодичним, або безперервним, до вичерпання ресурсу.
При розробці нового виробу, як правило, розширюється діапазон умов експлуатації або вдосконалиться конструкція й технологія. При цьому властивості узагальнення по подобі, перевазі прямого поширення, а також ряд інших важелів дозволяють одержати задовільні діагностичні моделі.
Оцінку параметрів ТС системи проводять на стадії проектування за інформацією, зібраної за результатами роботи виробів-аналогів. Основні проблеми створення пов'язані з відпрацьовуванням нових рішень (конструкції, технології, експлуатації). За результатами досвідченої експлуатації підбирають раціональні режими контролю й ремонту.
Унікальні об'єкти (системи). Побудована в єдиному екземплярі система працює в умовах змінних (можливо, випадкових), передбачуваних з деяким попередженням впливів. У процесі створення використовують апробовані раніше рішення, а система безперервного контролю й обслуговування гарантує своєчасне виявлення несправностей і запобігання поломок і аварій. Ефективні експертні системи, експертні системи, із функціями виробітку прототипу й узагальнення.
При використанні ознак класифікації систем варто мати на увазі, що аспект досліджень, пов'язаних з обґрунтуванням рішень на різних стадіях створення техніки, може мінятися. Відповідно, міняється клас об'єкта системного дослідження (моделювання).
Для характеристики особливостей взаємодії системи із зовнішнім середовищем ураховують:
факт наявності взаємодії (розімкнуті системи) або відсутності його (замкнуті системи);
число й функціональне призначення контурів взаємодії із зовнішнім середовищем (цільовий контур, контур підтримки працездатності, контур енергозабезпечення, контур життєзабезпечення й т.п.);
вивченість (ступінь невизначеності) взаємодій;
для детермінованих - точність або діапазон можливих значень;
для випадкових - діапазон, вид розподілу, параметри розподілу;
для навмисних - діапазон або правило вибору можливих значень.
Для характеристики особливостей внутрішньої будови (структури) систем використовуються наступні ознаки:
Стійкість структури (системи з постійною або змінною структурою).
Наявність і ступінь участі оператора в цільовому або допоміжному контурах (системи ручного керування, автоматизовані й автоматичні;
Наявність у структурі системи осіб (колективних органів) ухвалення рішення, їхня підпорядкованість, централізація системи. У зв'язку із цим розрізняють системи: організаційні, ієрархічні, централізовані, децентралізовані, з антагоністичними інтересами, з неантагоністичними інтересами й т.д. Приміром, нейросетевой аналіз схованих закономірностей у даних параметрів промислових установок, у ряді випадків, дозволяє виявити штучну, цілеспрямовану й характерну їхню зміну операторами з тією або іншою метою.
Для обліку специфіки загальносистемних інтегральних властивостей (поводження) систем ураховують:
Наявність тих або інших регуляторних властивостей (системи стабілізації, спостереження, попередження, програмного керування й т.п.).
Здатність до аналізу обстановки (системи з розпізнаванням ситуацій, з оцінкою працездатності, із прогнозом надійності й т.д.).
Використання адаптації (системи з навчанням, самонавчанням, гнучкими стратегіями, наявністю волі вибору рішень).
Можливість зміни рівня організації.
Будемо розглядати системи як об'єкти дослідження їхніх експлуатаційних властивостей нейросетевими методами. Тоді метою класифікації систем є виділення груп виробів, для яких може бути запропонований загальний підхід, що забезпечує єдність у питаннях завдання вимог, забезпечення, оцінки, контролю ТС, застосування загальних методів аналізу й синтезу, обґрунтування конструкторських, технологічних і експлуатаційних параметрів, а також параметрів діагностичних моделей.
Вибір ознак класифікації систем проводять на основі аналізу виділених заздалегідь груп характеристик:
умови експлуатації;
конструкційні, технологічні, експлуатаційні параметри;
властивості і їхня стійкість.
Для характеристики умов експлуатації звичайно використовують перелік факторів, що впливають на виріб, і їхніх діапазонів. Такі переліки можуть бути складені для кожного з режимів експлуатації: зберігання, транспортування, чергування, застосування й т.п.
Крім цього, нерідко виникає необхідність в оцінці умов експлуатації за рівнем невизначеності й відтворюваності умов. Особливо це стосується досліджень експлуатаційних характеристик, а також вибору раціональних способів їхнього забезпечення й контролю.
Впливу на об'єкт можуть бути постійні й змінні, а також відомі, випадково непередбачені й навмисні. Комплекс умов може бути відтвореним при випробуваннях досвідчених зразків або відтвореним тільки при експлуатації (застосуванні) штатних об'єктів.
Для характеристики конструкційних і технологічних особливостей систем їх розрізняють: по обсязі випуску, новизні конструкції й (або) технології. По обсязі випуску розрізняють об'єкти масового, серійного й одиничного виробництва. По характеристиці властивостей і режимам застосування (експлуатації) розрізняють виробу: з одним або декількома рівнями працездатності; однократного, багаторазового, періодичного або безперервного застосування.
Похожие работы
... дзеркала над демонстраційною плитою протягом багатьох років з успіхом використовуються в кулінарних училищах. 2.2 Експериментальна перевірка ефективності застосування технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі при вивченні дисципліни «Кулінарія» Для перевірки результативності засвоєння знань студентами Чернігівського комерційного технікуму з використанням на заняттях технічних ...
... , які забезпечують працездатність особового складу. 3. Планування, облік та контроль за технічним станом і експлуатацією машин Планування експлуатації автомобільної техніки здійснюється у всіх військових частинах і включає розробку комплексу заходів по організації і забезпеченню правильного використання машин для виконання задач бойової підготовки , бойової готовності і господарчої ді ...
... методична єдність. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі, на базі виконаних досліджень вирішене науково-прикладне завдання вдосконалення системи матеріально-технічного постачання процесу технічного обслуговування на основі аналізу надійності парку ПС авіакомпанії й оптимізації процесів МТП. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки: 1. Удосконалено моделі формування потреби ...
... у 2,5 разу і СН у 2,7 разу, паливна економічність автомобіля ГАЗ-24 "Волга" підвищується до 1 %. Подальше зниження подачі зумовлює збільшення викиду токсичних речовин і одночасно погіршує динамічні якості автомобіля. Усталені режими В експлуатаційних умовах автомобільний двигун 80% часу працює на часткових навантаженнях, для яких характерна відносно невисока концентрація токсичних речовин. Хоч ...
0 комментариев