Екологічна ефективність

3.2 Екологічна ефективність

Технологія збирання та виготовлення трести.

Збирання льону-є являються найбільш трудомісткими процесами, на долю яких припадає біля 80% затрат в льонарстві.

Одночасно з збиранням льону з стебел обчісуються головки з насінням і подаються в приєднаний до комбайна причіп. Очесані стебла тут же розстилаються для вилежування, а льоноворох доставляється на пункт сушіння і переробки, де він обмолочується, насіння в головках висушується на сушарці, потім пропускається через молотарку МВ-2,5 А.

Уражай і якість льонопродукції залежить від строків збирання. На посіві льону одержують одночасно волокно і насіння, тому важливо вибрати такий строк для збирання, коли буде найвищий урожай високоякісного волокна з дозрілим насіння льону.

Збирають льон-довгунець комбайновим способом в кінці ранньої жовтої стиглості - на початку жовтої стиглості. У цей період найвищий урожай і якість насіння, льонотрести і волокна.

Комбайнове збирання льоноволокна проводять загінним способом, при якому агрегат вздовж загінки рухається прямолінійно, роблячи холості повороти на кінці поля. Підготовка поля до збирання полягає в тому, що за 2-3 дні до його початку посіяні весною однорічні трави на проходах між загінками і поворотних смугах скошують косаркою КІР - 1,5.

Високоврожайний льон, а також полеглий і сильно забур'янений, збирають не повним захватом льонокомбайну, а трьома секціями брального апарату. Такий захід сприяє покращанню якості трести, адже процес вилежування соломи протягом 20 - 26 днів перетворюється в тресту. Для прискорення процесу вилежування та поліпшення якості трести проводять підсів багаторічних злакових трав: райграсу пасовищного і вівсяниці лучної з нормою 25-30 кг/га.

Щоб вирівняти хід мікробіологічного процесу вилежування стебел по всій товщині стрічок, їх обертають. За час вилежування стрічку обертають кілька разів. Для обертання стрічок використовують начіпний обертач ОСН-1 в агрегаті з трактором Т - 25 А.

Піднімання готової трести дуже часто вирішує долю врожаю, тому що недолежування, а ще більше перележування знижує її якість, і веде до втрат. Для визначення готовності сланцевої трести існує два методи. Перший метод полягає в тому, що необхідно взяти 3-4 стеблини льону з стрічки на віддалі 2-3 см між пальцями і зробити 3-4 проминальні рухи, витрухнути кострицю, якщо залишається не більше 5% костриці, то вважається , що треста готова, а краще взяти пучок трести і зробити пробний аналіз на станку СМТ - 200М.

Готову льонотресту піднімають з формуванням рулонів переобладнаними рулонними прес-підбирачами ПРПЛ - 1,6. Рулони формують щільністю 140 - 150 кг/м³, діаметром 1,3-1,5 м. Навантажують рулони в транспортні засобами навантажувачами ПР - 0,5, ППУ - 0,5, та іншими із спеціальним захватом для рулонів льону.

В ряді досліджень Інституті сільського господарства УААН Полісся відсутність трав’яного покриву при розстиланні льоносоломи на льонищі і застосуванні комбайнової технології збирання негативно позначалися на тривале вилежування льоносоломи і якості трести.

Згідно досліджень М.М. Боярченкової (1966), В.Г. Дідори (1969) збільшення щільності розстеленої соломи на льонищі сприяє надмірному розвитку целюлозорозкладаючої мікрофлори і зменшує розвиток основних пектинозброджуючих грибів. У своїх дослідах ми вивчали питання підсіву багаторічних злакових трав під льон з метою створення на льонищі необхідного водно - повітряного, і температурного режиму в період мацерації соломи. Для цього підбирали рихлокущові трави з невисоким, але щільним стеблостоєм. Розглядаючи питання про боротьбу за існування, Дарвін вказує, що на даному просторі може вжитися індивідуальності тим більше, чим менше вони схожі між собою.

Притримуючись цих поглядів, нами були, підібрані такі культури, які відрізнялись по родовому складу, в той же час, які найбільше задовольняли потреби в створенні трав'яного покриву на льонищі.

У співвідношенні були підібрані багаторічні злакові трави-райграс пасовищний і костриця лучна. Дослідження за зміною висоти рослин льону, по фазах та їх росту показали, що інтенсивність приросту по всім варіантам була однакова (табл.. 3.2.1.)

Таблиця 3.2.1.

Залежність висоти стеблостою льону-довгунця від фітоценозу (середнє за 2002 - 2003 рр.)

Варіанту досліду	Фаза росту і розвитку льону-довгунця
	“ялинка”	бутонізація	цвітіння	рання жовта стиглість
Чистий посів льону (контроль)	12,1	8,9	68,2	71,4
Льон+райграс	12,3	56,3	69,0	72,7
Льон+костриця лучна	12,1	60,4	69,8	73,1

З даних таблиці 3.2 видно, що підсів злакових трав не створював негативного впливу на висоту росту льону - довгунця. Необхідно відмітити, що сходи злакових трав з'явились на 5 - б днів пізніше появи сходів льону. В період знаходження льону у фазі "ялинка" злакові трави були дещо вищі за висоту льону. У період швидкого росту і бутонізації льон давав приріст у висоту за добу до 5 см, а ріст трав прикорочувався. Різких змін в накопиченні сухих речовин льону не спостерігається.

Створилося тенденція до збільшення сухих речовин в стеблах льону у варіантах з підсівом злакових трав.

Так вага 100 повітряне сухих стебел у фазі ранньої жовтої стиглості у варіантах з підсівом трав становила 45,6 - 46,9 г, а без підсіву 43,8 г, або на 0,8 — 5,2 % більше, як на контролі. По даним І. С. Шилова (1920), І. С. Шилова і А. М. Щепетільникової (1923) кожен центнер сухого загального врожаю льону виносить із ґрунту азоту (М) 1,3 — 1,5 кг, фосфору (Р₂О₅) 0,37 - 0,52 кг, калію (К₂О) 0,62 - 1,37 кг, і кальцію (СаО) 0,57-0,92кг.

Підсів райграсу пасовищного і костриці лучної створюєпідвищену стійкість рослин до вилягання (Табл.. 3.3.)

Таблиця 3.3.

Стійкість льону до вилягання залежно від щільності фітоценозу

(2002 -2003 рр.).

Варіанту досліду	Полягання		В середньому за два роки
	2002	2003
Чистий посів льону (контроль)	4,6	5,0	4,8
Льон+райграс пасовищний	4,8	5,0	4,9
Льон+костриця лучна	4,8	5,0	4,9

І бал - сильне вилягання, механізоване збирання не можливе;

II бали - вилягання обмежує механізоване збирання;

III бали - середнє вилягання, стебла нахилені на 45°;

IV бали - слабке вилягання стебла легенько нахилені;

V балів - вилягання відсутнє.

Відомо, що азот сприяє створенню в стеблах рихлої тканини. Вміст загального азоту в рослинах льону в період надмірного вилягання на контролі без підсіву трав становив 1,32 — 1,61, а рослин льону з підсівом трав 1,2 - 1,57%. Найменший вміст азоту спостерігали в сумісних посівах льону з підсівом райграсу пасовищного ( 1,12 - 1,16%).

Підвищення стійкості рослин льону до вилягання сприяє застосування комбайнової технології збирання і зберігання урожаю від загнивання. Ріст льону з травами не показав великого впливу на зміну господарських ознак у рослин льону.

Таблиця 3.4.

Структура льону-довгунця залежно від підсіву трав

Варіанту досліду	Технічна довжина, см	Діаметр, мм	Кількість коробочок, шт..
Чистий посів льону (контроль)	71,4	1,56	3,4
Льон+райграс пасовищний	72,7	1,43	2,8
Льон+костриця лучна	73,1	1,42	2,7

Густота стеблостою льону у фазі повних сходів і перед збиранням була менша на ділянках з підсівом трав. В контролі в середньому за два роки, загинуло 14,4 % рослин, на ділянках з підсівом трав — 16,5 - 18,9%. Кількість рослин що загинули на ділянках з підсівом трав більше на 2,1 - 4,5% в порівнянні з контролем.

Густота стеблостою злакових трав і особливо райграсу пасовищного забезпечує суцільний трав’яний покрив особливо після збирання і розстилання льону на льонищі. Облік врожаю льонопродукції показав, що незначне знищення її з підсівом трав і без підсіву трав знаходиться в межах похибки досліду (табл. 3.5.)

За даними таблиці 3.5 видно, що сумісний посів насіння льону і трав не показав негативного впливу на продукційний процес льону. За рахунок поліпшення умов вилежування дещо підвищується врожайність трести льону-довгунця.

Таблиця 3.5.

Врожайність льонопродукції залежно від фітоценозу посівів

Варіанти досліду	Врожайність, ц/га
	насіння			трести
	2002	2003	середнє за 2 роки	2002	2003	середнє за 2 роки
1. Чистий посів льону (контроль, без обертання)	3,1	2,1	2,6	30,4	21,3	25,8
2. З обертанням	3,2	2,1	2,6	31,7	21,1	26,9
Льон+райграс пасовищний 1.  Без обертання 2.  З обертанням	3,1 3,3	2,3 2,3	2,7 2,8	30,6 32,9	22,3 22,5	42,8 27,7
Льон+костриця лучна 1. Без обертання	3,1	2,2	2,6	31,5	22,4	26,9
2. З обертанням	3,2	2,3	2,7	32,4	22,8	27,6

При вирощуванні льону-довгунця на осушених дерново-глейових суглинкових ґрунтах в зоні Полісся України необхідно висівати 25 млн.шт.. схожих насінин на 1 га.

Таблиця 3.6.

Технологічні показники якості трести залежно від прийомів мацерації

Варіанти	Якість трести, сортономер	Міцність трести, кгс				Вміст волокна, %
		К	С	В	-Х
Чистий посів
1. Без обертання	1,0	20,1	20,9	21,2	20,7	30,5
2. З обертанням	1,25	21,4	20,3	22,7	21,5	31,4
Льон+райграс пасовищний
3. Без обертання	1,50	24,3	25,6	26,2	25,4	31,6
4. З обертанням	1,75	26,6	28,1	28,8	27,8	32,6
Льон+костриця лучна
5. Без обертання	1,5	24,2	25,3	25,8	25,1	31,8
6. З обертанням	1,75	25,6	26,8	27,8	26,7	32,3
НІР 0,95						0,24

З даних таблиці 3.6 видно, що міцність трести по довжині стебла трести неоднаково. Високою міцністю характеризується волокно верхньої частина стебла, тому що в цій частині елементарні волоконця більш витягнуті, мають ребристу форму, щільно прилягають одне до одного, між ними невеликі міжклітинні простори і найменший вміст лігніну.

Обертання трести в процесі мацерації, незалежно від фітоценозу сприяє формуванню більше високої якості трести, а його міцність підвищується на 7,1-0,8 кгс. Сумісний посів насіння льону і рихлокущових злакових трав забезпечує штучне створення зеленого покриву, треста виміщується в оптимальних умовах за вологою і температурою повітря, в результаті чого міцність волокна без обертання трести збільшується на 4,4-4,7 кгс, а з обертанням на 6,0 –7,1 кгс. Вміст всього волокна в тресті льону з підсівом злакових трав і обертання трести достовірно збільшується на 2,1-1,5%.

Слід зазначити, що серед багатьох екологічних факторів важливе значення має забезпечення льону вологою (Алексєєва А.М., 1969).

Абіотичні фактори у період росту і розвитку за час вилежування трести характеризується показником ГТК (гідротермічного коефіцієнту).

ГТК підраховували згідно формули:

 де

Σm Х 10 – сума опадів за певний період;

Σt>10⁰С – сума середньодобових температур за певний період;

10 – коефіцієнт переведення суми активних температур повітря у кількість випарованої води, мм.

За показниками ГТК погодні умови поділяються на:

0,1 – 0,9 – сухі;

1,0 – 1,4 – посушлеві;

1,5 –2,0 – зволожені;

2,1 – 2,5 – добре перезволожені;

>- 2,5 – перезволожені.

Ріст і розвиток льону-довгунця в умовах 2002 року у період швидкого росту і фазу бутонізації проходів при оптимальних абіотичних факторах, ГТК в цей період коливався у межах 1,04-4,23 , що відповідає біологічним вимогам льону.

Таблиця 3.7.

ГТК за період швидкого росту і мацерації трести льону-довгунця в агроекологічних умовах СТОВ ім. Чкалова

Місяц	Декада	2002		2003
		ГТК	Зволоження	ГТК	Зволоження
Травень	І	4,26	перезволожена	3,75	перезволожена
	ІІ	0,12	суха	3,11	перезволожена
	ІІІ	0,94	посушлива	0,14	дуже суха
Червень	І	4,23	перезволожена	0,24	суха
	ІІ	1,16	зволожена	0,69	суха
	ІІІ	1,04	зволожена	1,53	зволожена
Липень	І	1,35	зволожена	0,59	суха
	ІІ	1,96	зволожена	0,55	суха
	ІІІ	7,02	перезволожена	0,44	суха
Серпень	І	3,40	перезволожена	0,83	суха
	ІІ	4,58	перезволожена	2,29	зволожена
	ІІІ	6,1	перезволожена	0,41	суха
Вересень	І	2,05	добре зволожена	3,15	перезволожена
	ІІ	0,58	суха	0,36	суха
	ІІІ	2,5	перезволожена	0,92	суха

Абіотичні фактори 2003 року характеризуються, як посушливі і дуже посушливі. Так, третя декада травні, перша і друга декада червня (період швидкого росту льону) були надто сухими, показники ГТК знаходиться у межах 0,14-0,69, льон підгорів. А у період мацерації трести кінець липня і серпень, також характеризується сухою погодою і вилежування трести відбування повільно, що в цілому привело до недобору врожаю з низькою якістю (табл.. 3.8.)

Таблиця 3.8.

Технологічні показники льонопродукції в умовах СТОВ ім. Чкалова

Показники	2002	2003
Площа, га	35	40
Урожайність, ц/га: трести волокна насіння
	15,3	5,2
	4,5	1,6
	2,3	1,0
Сортономер трести	1,78	0,5
Прибуток, грн./га	517	-100

Таким чином при урожайності волокна > 4,0 ц/га кожен гектар забезпечує більше 500 грн. прибутку. За даними В.Г. Дідори (2003) на Поліссі кожен 5 рік посушливий, що приводить до загибелі врожаю і отримання трести низької якості. Тому з метою відродження льонарства в майбутньому необхідно розмішувати льон на понижених мікрорельєфах ґрунту з підсівом рихлокущових злаків трав із застосування зрошення.

В нашій країні склалась складна, а під час в деяких місцях і критична екологічна ситуація. Не дивлячись на велику кількість прийнятих мір, робота по екологічному оздоровленню країни ведеться незадовільно. Росте процент захворюваності різними хворобами. Відсутня достатня і оперативна інформація населення з екологічних питань. В даний час рішення екологічних питань виходить за рамки окремих рис і приймає глобальний характер. Стосовно льону-довгунця проведені дослідження (табл.. 3.9.) дозволяють зробити висновок про отримання екологічного чистої трести льону-довгунця шляхом створення штучного зеленого покриву на льонищі.

Таблиця 3.9. Забрудненість льонотрести залежно від технології її виготовлення, ¹³⁷ Сs

Обертання трести	Без підсіву трав		З підсівом трав
	Бк/кг	% до контролю	Бк/кг	% до контроля
1. Без обертання	29,6	0,0	27,4	92
2. Одне обертання	26,3	89	21,2	72

Серед міроприємств розроблених по охороні повітря на льонозаводі, можна виділити наступні:

-  не застосовувати авіаційний обробіток посівів льону;

-  на території льонозаводу будуються дороги з твердим покриттям.

Відомо, льон – довгунець одна із видів культур, що не акумулюють у процесі росту і розвитку радіоактивні речовини з ґрунту і повітря. Проте необхідно застереження від вторинного радіозабруднення у процесі вилежування льонотрести. Саме сумісний посів льону з травами передбачає запобігання вторинного радіо забруднення, покращення строків вилежування і якості трести.

Таблиця 3.10.

Екологічна ефективність та якість льонопродукції залежно від фітоценозу льону довгунця.

Варіанти досліду	Забруднення, %	Період мацерації, днів	Сортономер трести	Вихід довгого волокна, %	Група номеру за забарвлення	Сума процент. номерів
Чистий посів льону (контроль)	18	24	1,0	12,4	1,6	159
Льон+райграс пасовищний	5	20	1,5	14,1	2,4	168
Льон+костриця лучна	6	18	1,5	15,6	2,2	170

З данних таблиці 3.10 видно, що якість льонотрести отримані на льонищі з підсівом трав на один сортономер вища за тресту, яка вилежувалася на чистому ґрунті, а тому вихід довгого волокна на 2,3 – 2,6 % вищий від контролю. Ґрунтовий покрив стелища значно впливає на якість волокна за номером. Треста яка вилежувалася на зеленій траві за номером вища на 0,5 – 0,6 номера за контроль. Особливо слід звернути увагу на термін вилежи. Підсів трав дозволяє не тільки отримати штучне стелище, а й скоротити строки мацерації на 9 – 10 днів. Окрім того після збирання трести отримали й пасовища для великої рогатої худоби.

Аналізуючи стан льонарства в Україні, можна відмітити позитивну тенденцію зростання виробництва продукції, яка характеризується конкурентоспроможністю на міжнародному ринку де ціна однієї тони волокна коливається в межах 1500-2000 доларів США [5;6].

Для Житомирщини, значна частина якої забруднена радіонуклідами, актуальними є питання виробництва продукції льонарства з мінімальним вмістом радіонуклідів і високими показниками якості. Тому відродження льонарства на Поліссі України і отримання продукції, що задовольняє санітарно-гігієнічним вимогам є актуальним.

Основним періодом у життєдіяльності льону є невеликий проміжок часу, в межах 28 - 32 днів , що припадає, як правило на червень, і за цей період найбільше використовується поживних речовин і запасів продуктивно!" вологи.

За 20 років проведених досліджень частота повторень сухих років становить 1 раз на 10 років, а посушливих -4 рази на 10 років [2].

Умови формування продукційного процесу льону-довгунця залежно від ГТК показано на рис. 1-2.

Рис. 3.1. Гідротермічні коефіцієнти впродовж росту, розвитку і вилежування льону-довгунця в умовах 2002 року

Аналіз даних рис.3.1. дозволяє зробити висновок, що в умовах 2002 року ГТК у період інтенсивного росту льону, а саме третя декада травня і перша та друга декада червня місяців коливається в межах 1,44 -7,12, що характеризується оптимальною забезпеченістю продуктивною вологою та сумою активних температур; 2003 рік можна характеризувати, як посушливий (рис. 3.2), тому що впродовж травня і червня місяців розрахунковий показник ГТК коливається в межах 0,56 - 0,38, що привело до формування невисокого за стеблестоєм льону-довгунця. Таке нестабільне природне явище вимагає розробки науково-обгрунтованих гіпотез, які б відображали систему заходів, що попереджують загибель льону як від посухи, так і від перезволоження, та пошуків шліхів їх реалізації. А це, в першу чергу розміщення льону на вологоємких суглинкових і супіщаних оглеєних та осушених мінеральних ґрунтах, на яких зберігається волога впродовж вегетаційного періоду, що забезпечує створення необхідного зеленого (штучного покриву) для вилежування і отримання екологічно чистої трести.

Рис. 3.2. Гідротермічні коефіцієнти впродовж росту, розвитку і вилежування льону-довгунця в умовах 2003 року

Льон - одна із небагатьох сільськогосподарських культур, що впродовж вегетаційного періоду не накопичує радіонукліди [5;6].

Таблиця 3.11. Накопичення радіонукліду ¹³⁷Сs рослинами льону-довгунця сорту Ескаліна в зоні посиленого радіологічного контролю (середнє за 2002 - 2003 рр.)

Варіант досліду	Щільність забруднення ґрунту, КБк/м2		Питома активність рослин, Бк/кг		Коефіцієнт переходу
			фаза сходів	період мацерації	фаза сходів	період мацерації
Контроль (чистий посів льону)
Без обертання		35	4	7	0,1	0,2
3 обертанням		37	6	9	0,2	0,3
Льон з підсівом райграсу пасовищного
Без обертання		38	3	4	0,1	0,1
3 обертанням		36	2	3	0,1	0,1
Льон з підсівом костриці лучної
Без обертання		37	3	4	0,1	0,1
3 обертанням		38	3	3	0,1	0,1

Аналіз таблиці 3.11 дозволяє зробити висновок про те, що незалежно від щільності фітоценозу активність рослин і коефіцієнт переходу ¹³⁷Сз впродовж вегетаційного періоду не високий. В процесі росяного мочіння, протягом 14 - 28 днів можливе вторинне її забруднення в зв'язку з тим, що солома вилежується на чистому від зеленого покриву ґрунті з товщиною стрічки до 4 см, зі щільністю розстилу 2000 - 2500 шт. стебел на 1 м.п.

Сумісний посів насіння льону і рихлокущових трав родини Роасеае не впливає на продуктивність соломи льону-довгунця, коливання в урожайності знаходиться в межах похибки досліду, НІР 095 становить 1,03 ц/га (табл. 3.12)

Таблиця 3.12

Показники продуктивності залежно від умов мацерації льону-довгунця (середнє за 2001-2003 рр.)

Варіанти досліду	Без обертання треста			3 обертанням трести
	урожаиність, ц/га	вмістволокна, %	міцністьтрести, кгс	урожайність, ц/га	вміст волокна, %	міцністьтрести, кгс
Чистий посів льону	22,2	30,5	20,7	21,1	31,4	22,2
Льон + райграс пасовищний	23,3	31,6	25,4	22,5	32,6	27,8
Льон + костриця лучна	23,5	31,8	25,1	23,1	32,3	26,9

1. Урожайність трести: обертання - 0,83 ц/га;

сумісний посів—1,03 ц/га; НІР 095 в цілому по досліду - 1,45 ц/га.

2. Вміст волокна - 0,24 %.

3. Міцність трести - 0,4 кгс.

Треста льону-довгунця отримана на штучно створеному зеленому покриві має рівномірну вилежку по всьому профілю стрічки, однакове забарвлення, що відноситься до третьої групи за показниками по кольору волокна, міцність трести вище на 4,7 - 4,3 кгс, що підвищує вміст волокна на 2,1 -1,8%, при найменшій істотній різниці - 0,24%.