Форми фінансової звітності на підприємстві

1.6. Форми фінансової звітності на підприємстві

 

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за журнально-ордерною системою з застосуванням персональних електронно-обчислювальних машин. Механізованими являються обліковообчислювальні роботи з нарахування заробітної плати працівникам підприємства, розрахунки з підзвітними особами, касові та банківські операції, облік руху матеріалів та покупних комплектуючих виробів на складах та деякі ділянки роботи з обліку матеріальних цінностей, основних засобів. У IV кварталі 2001 року проведена повна річна інвентаризація основних засобів, капітального будівництва, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів у розрахунках. Згідно з прийнятим Законом про податок на прибуток підприємств, Законом про податок на додану вартість, а також зміндо цих Законів на підприємстві ведеться, крім бухгалтерського, податковий облік.

За звітний період на підприємстві за окремими напрямками були проведені перевірки:

·     Контрольно-ревізійним Управлінням м. Києва

·     Песійним фондом України

·     Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

·     Органами соціального та пенсійного забезпечення

Крім того, спеціалістами економічних служб заводу проводились окремі перевірки із збереження матеріальних цінностей та грошових коштів.

Охорона праці і техніка безпеки

У 2001 році адміністрацією підприємства були реалізовані необхідні заходи для забезпечення виконання норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, придбання засобів особистого захисту, спецхарчування, проведенню профогляду, атестації робочих місць робітників, зайнятих у шкідливих умовах праці було використано 114,6 тис. грн. Протягом року всі працівники підприємства були забезпечені побутовими приміщеннями, які відповідають санітарним нормам. На підприємстві протягом року стався один випадок виробничого травматизму. Тяжких нещасних випадків не було. Основною вимогою поліпшення умов праці та зниження показників виробничого травматизму являється підвищення відповідальності керівників підрозділів підприємства за дотриманням норм і правил техніки безпеки.

Адміністрація спільно з профспілковим комітетом систематично аналізувала рівень техніки безпеки і умов праці на підприємстві. На охорону праці, техніку безпеки та підтримку належних умов праці у 2001 році використано 245,7 тис. грн.

Висновки, пропозиції, рекомендації

 

Після зробленої мною роботи по аналізу структури, технічного стану, досконального вивчення ПЕВ, бухгалтерії та фінансових документів підприємства, можна зробити такі висновки:

·     Організаційна структура управління ВАТ “Завод “Маяк” після проведення реструктуризації значно змінилася, що надає можливості підприємству біль широко та відкрито вести свою діяльність по управлінню та у виробництві, тобто організаційна структура набула сучасних форм ринкового підприємництва.

·     Обсяги виробництва у 2001 році загального асортименту продукції “Заводу “Маяк” у порівнянні з 2000 роком значно зросли, на 50,6%. Але це обсяги усієї продукції, що виробляє підприємство, натомість обсяги виробництва аудіо апаратури, зокрема магнітофонів “Маяк” та акустичних систем знизилися до 18% за 2001 рік.

·     Середньомісячна заробітна плата збільшилася і на одного працюючого складає 263 гривні. Але в свою чергу розмір цієї заробітної плати нікчемно малий для існування людини, а тим паче ще й у місті, столиці, де з таким достатком дуже важко жити, тому це призводить до часткового добровільного звільнення робочого штату працівників заводу, а люди з відповідною освітою, практичними і теоретичними знаннями відмовляються і просто не бажають працювати за такі гроші на підприємстві, що й призводить до дефіциту робочої сили.

·     Залишки товарної продукції, що не була реалізована на кінець 2001 року, складають велику частку від загального обсягу виробляємої продукції на підприємстві і складає приблизно 1,5 млн. грн.

·     Збитковість продукції залишається дуже великою – 44,7% на кінець 2001 року, але в свою чергу дещо менше, ніж у 2000 році, коли вона становила 53,6%.

·     На підприємстві була проведена велика робота щодо вдосконалення виробничо-технічної апаратури та з оновлення асортименту апаратури магнітного запису.

·     За обсягами виробництва магнітофонів “Маяк” простежується жахлива ситуація, коли за радянських часів на місяць випускалося приблизно 32 тисячі одиниць проти 300-450 насьогодні.

·     Можливо однією із найприбутковіших справ підприємства є незадіяна площа підприємства, що здається в оренду різноманітним компаніям і фірмам, за рахунок яких і підтримується на ногах цей могутній колишній гігант легкої промисловості “Завод “Маяк”.

На мій погляд, основною і найпершою проблемою підприємства є застаріле обладнання, на якому і випускається вся радіоапаратура, низька продуктивність праці – усі без виключення робітники підприємства працюють “голими руками”, тобто немає конвеєрного механізму, який за часів СРСР пропускав за добу величезні обсяги продукції, і на якому в даний момент робітники готують собі обіди та кладуть свої речі. Як правило, один працівник виконує роботу, яку за технологією виробництва повинні робити декілька людей. З одного боку це дуже непогано, коли спектр робіт працівника розширюється і він високо кваліфіковано може виконувати завдання широкого профілю. Але з другого боку елементарно порушується технологічний процес випуску продукції, що призводить до незлагодженої роботи працівників цеху в цілому.

Якщо вести мову про сучасну продукцію серед апаратури магнітного запису, то певним чином таке питання вже за своїм змістом недоречне. Оскільки розглядаючи тенденції розвитку музичної апаратури, неважко помітити, що зараз велика увага приділяється лазерним програвачам з цифровими технологіями. Чи може в такій ситуації магнітна продукція заводу Маяк гідно конкурувати із зарубіжною, якою наповнений вітчизняний ринок? Звісно, що ні. В основному те, що дає змогу триматися заводу, як то кажуть “на плаву” – це надійність, якість та відносно дешева ціна своєї продукції. Але що буде з цими перевагами при абсолютному моральному старінні їхньої продукції? Тут є над чим замислитись.

Ще одним мінусом у виробництві та збуті своєї продукції є небажання залучення інвестора, можливо навіть закордонного, оскільки в даний тяжкий час для багатьох підприємств України, завод сам, власними силами скорочує заборгованості, кредитні зобов’язання, та інші боргові договори. Під час проходження навчальної практики, ми почули від одного з керівників ПЕВ “Заводу “Маяк”, що “ ... інвестори не хочуть до нас іти ... ”, на наше питання “Чому Ви самі їх не залучаєте, не приваблюєте їхні погляди?” почули у відповідь, що ніби то “А кому ми потрібні?”. Тобто, у керівництва не виникає такої високої потреби щось робить більш рішуче, щось змінювати кардинально, виробляти якісь маркетингові стратегії та заходи щодо підвищення рівня підприємства. Складається таке враження, що підприємство приречене на загибель разом їх його обслуговуючим персоналом та керівниками.

І нарешті, незацікавленість держави у розвитку та відродженні заводу, який кинутий на призволяще, який змушений допомагати сам собі.

Список використаних джерел

 

1.    Історична довідка створення та розвитку ВАТ “Завод “Маяк”

2.    План виробництва ВАТ “Завод “Маяк”

3.    Пояснювальна записка до річного звіту ВАТ “Завод “Маяк”

4.    Робоча програма навчальної практики студентів II курсу із спеціальності “Фінанси”

5.    Схема організаційної структури управління ВАТ “Завод “Маяк” після завершення реструктуризації