Організація рятувальних робіт. Заходи особистої безпеки при роботі на території, забрудненої СДОР

3. Організація рятувальних робіт. Заходи особистої безпеки при роботі на території, забрудненої СДОР.

При виникненні техногенної аварії на залізничному транспорті або компресорній установці холодокомбінатів (аміак) або фільтрувальної станції (хлор), у цеху хімкомбінату і будь-якого ОНХ, що використовує хімічні речовини необхідно:

Оповістити працюючих на території об’єкта і людей, що живуть або працюють у районі аварії.

Процедура оповіщення розроблена заздалегідь і проводиться в такий спосіб: на всіх хімічно небезпечних об’єктах є інструкція для чергових і диспетчерів про порядок і черговість подачі сигналів, виклику на об’єкт керівного й особового складу невоєнізованих формувань ЦО, висилки транспорту і посильних.

Сигнал про аварію з викидом (виливом) СДОР, що надійшов диспетчеру підприємства, негайно доводиться до начальника ЦО об’єкта — першого керівника. Одночасно оповіщуються робітники, службовці, місцевий штаб ЦО і служби цивільної оборони. Повідомляють у міліцію і пожежну частину. Вмикаються звукові сирени в масштабі району або міста — сигнал “Увага всім!”.

Відповідно до рішення начальника ЦО об’єкта організуються роботи з ліквідації осередку ураження. У першу чергу для проведення аварійно-відбудовних і рятувальних робіт залучаються свої об’єктові формування: охорони суспільного порядку, протипожежні, медичні, протихімічного і протирадіаційного захисту, а потім, у залежності від масштабу аварії, прибувають і включаються в роботу формування міста або області.

Ізолювати район аварії в радіусі 200 м і більше (задача міліції).

Терміново організувати евакуацію працюючих із цеху або всього населення на відстань до 5 км з урахуванням кількості і характеру СДОР і напрямку вітру. Евакуація може бути вертикальною — на 5-10 поверхи при виході хлору і горизонтальної в інших випадках.

Спеціальна служба і ланки хімічної розвідки проводять оцінку масштабів аварії, виявляють вид СДОР і концентрацію її на місцевості. Керівництво об’єкта, штаб ЦО оцінюють обстановку, прогноз і виносять своє рішення.

Наявність і індикацію СДОР у повітрі можна визначити за допомогою різноманітних приладів (газоаналізаторів та ін.). Наприклад, при використанні універсального газоаналізатора (УГ-2) по зміні кольору індикаторного порошку можна визначити вид СДОР:

а) при наявності хлору — порошок стає червоного кольору;

б) при наявності аміаку — синього;

в) при наявності сірководню — коричневого.

Першу медичну допомогу в перші хвилини надають люди в порядку само- і взаємодопомоги — виносять на свіжий струмінь повітря з забрудненого помешкання, при необхідності роблять штучне дихання, зігрівають, промивають шкірні покрови і видимі слизові. Крім того, першу медичну допомогу надають СП, СД, ОСД і медробітники МНС, закріплені за даним об’єктом. Про це необхідно докладно знати.

Обсяг першої медичної допомоги при хімічному ураженні.

Якнайраніше надягання протигаза на себе і на ураженого. При цьому звернути увагу на шкіру обличчя, якщо на ньому є сліди ОР, СДОР (краплі, маслянисті плями), необхідно опрацювати її вмістом ІПП-8, тобто провести фрагмент часткової санітарної обробки і тільки потім надягати протигаз. Протигази повинні відповідати характеру СДОР:

при ОР типу зарин, зоман, V-гази й ін. ФОР, а також ОР шкірнонаривної дії можуть застосовуватися будь-які фільтруючі протигази: ЦП-4, ЦП-5, ЦП-7, загальновійськові;

при аварії з виходом хлору, аміаку краще застосовувати ізолюючі протигази (ІП-46), хоча можна звичайні фільтруючі на короткий час;

для захисту від чадного газу (СО) використовують фільтруючі протигази з приєднаними до них гопкалітовими патронами;

можливе використання промислових протигазів із коробками різноманітних марок — “А”, “У”, “Г”, “Е”, “КД”, “БКФ”, “М”, “З”. Такі протигази захищають далеко не від усіх СДОР, а конкретно від якої-небудь ОР, що виробляється або використовується на даному підприємстві. Час дії коробки від 1 до 3 годин, у залежності від концентрації СДОР і марки коробки.

При необхідності і наявності таких можна скористатися шланговими протигазами (ПШ-1, ПШ-2). Декілька слів про останні.

Шлангові протигази — найбільш прості прилади ізолюючого типу. Принцип їхньої дії складається в тому, що повітря для дихання забирається з чистої зони на визначеній відстані від працюючої людини (від 10 до 40 м) або попередньо очищується. Ними зручно користуватися при виконанні ремонтних і очисних робіт усередині різноманітних ємкостей, підземних сховищ і підвальних помешкань, де накопичуються пара СДОР. По засобі подачі повітря для дихання шлангові протигази діляться на самовсмоктуючі (ПШ-1) і з примусовою подачею повітря (ПШ-2). Останній має электроручну повітродувку і може обслуговувати відразу двох людей.

Крім того, для захисту від СДОР на багатьох об’єктах широко використовують промислові фільтруючі респіратори. Вдихуване повітря обчищається від домішок паро- і газоподібних СДОР у респіраторах за рахунок протікання фізико-хімічних процесів, а від аерозольних домішок — завдяки фільтрації його через волокнисті матеріали. З цією метою застосовуються респіратори протигазові патронного типу (із фільтруючих елементів у виді патрона) — РПГ-67, і респіратор універсальний — РУ-60М.

Такими фільтруючими респіраторами можна скористатися при аварії з виходом в атмосферу таких СДОР: ацетон, бензол, ефіри, оксид сірки, сірководень, аміак, пара ртуті й ін. Тривалість захисної дії від 0,5 години до 15-20 годин.

Промисловістю, зокрема ВНПО «Респіратор» м. Донецька, серійно випускаються респіратори фільтруючого й ізолюючого типу, що дозволяють автономно перебувати людині в забрудненій СДОР атмосфері, надавати допомогу при дихальній недостатності зокрема у вугільній промисловості. До них відносять “Гірськорятувальники – 10, 11”, “Саморятувальники ізолюючі” – СІ-15, СІГ-1, С-90, ШСС-1y; “Респіратори ізолюючі регенеративні” – Р-ЗОА,
Р-34, Р-35.

Введення антидотів — здійснюється якнайшвидше (у лічені секунди, хвилини), за показниками в залежності від виду ОР (СДОР) і наявності такого взагалі:

при ураженнях ФОР — тарен у табл. під язик або атропін із шприц-тюбика у вигляді ін’єкції;

при ураженні СДОР загальноотруйної дії (синильна кислота, хлорциан) використовується антидот амілнітрит в ампулах. Ампулу в синій марлевій обгортці роздавити пальцями і терміново помістити під шолом-маску протигаза ураженого ближче до носа. Денце ампули повинно бути звернене догори, щоб рідина витікала і змочувала марлеву обгортку;

при ураженнях ОР подразної дії — роздавити ампулу з протидимною сумішшю і помістити під маску протигаза.

Часткова санітарна обробка за допомогою вмісту ІПП-8. Вона особливо ефективна при ураженнях СДОР нервово-паралітичної і шкірнонаривної дії. При відсутності стандартного пакета ІПП-8 використовувати підручні засоби. При частковій санобробці обробляти не тільки відкриті ділянки шкіри, але і прилягаючі до них частини одягу — комірець, манжети і т.д.

При необхідності виконання штучного дихання (ШД). У зоні зараження його проводять ручними методами; постраждалий повинний знаходитися в протигазі (частіше застосовують метод Калістова за допомогою лямок). За межами осередку хімічного ураження можна використовувати ротові засоби ШД. У випадку ураження СДОР задушливої дії при розвитку набряку легенів — задишка, синюшність, виділення значної кількості слизу — ШД будь-яким засобом протипоказане (!). Повинна проводитися киснева терапія за допомогою дихальних приладів.

При зупинці серця або різкому порушенні його діяльності проводиться непрямий масаж серця з урахуванням конкретної обстановки (техніка ШД і масажу серця докладно вивчені в темі № 9 «Основи реанімації»).

У більшості випадків, особливо при ураженнях СДОР задушливої дії, що постраждали необхідно виносити з осередку ураження, тобто необхідно максимальне обмеження фізичних навантажень постраждалим (тому що швидко розвивається набряк легенів — ядуха). Всіх постраждалих виносять на свіжий струмінь повітря, на спеціально обране підняте місце, зручне для вантаження на транспорт і подальшої евакуації з ОХУ.

Всі названі вище пункти першої медичної допомоги повинні добре засвоїти члени сандружин, робітники хімічних об’єктів, населення, що мешкає в районі хімічно небезпечних об’єктів і, природно, студенти, що вивчають курс «БЖД і ЦО».

Заходи безпеки при проведенні аварійно-рятувальних робіт.

Рятувальники повинні працювати в захисних засобах: захисні костюми, ізолюючі протигази ІП-46, гумові чоботи і рукавички, шоломи з нагрудником, окуляри. Входити в осередок із навітряної сторони. У районі ОХУ суворо додержуватися правил техніки безпеки: забороняється знімати засоби захисту, приймати їжу, воду, курити, розстібати одяг, сідати або лягати на зараженій місцевості.

При аварії з виходом хлору уникати низинних місць. Місця розливу хлору (із цистерн) заливати “вапняним молоком”, каустиком.

У зоні парів аміаку не курити! Вибухонебезпечно! Ємкість поливати при пожежі з великої відстані — вибух!

Не припускати попадання рідкого аміаку або хлору у водойми: усе живе загине.

Порядок роботи санітарних дружин (СД) в осередку хімічного ураження.

СД працюють в ОХУ частіше в складі рятувальних загонів. Командир СД, отримавши завдання і з’ясувавши обстановку, у свою чергу зобов’язаний:

перед уведенням санітарної дружини в осередок ураження ознайомити її з обстановкою в осередку, повідомити, які ОР або СДОР викликали НС;

дати команду на прийом відповідного антидоту особовим складом СД;

вказує орієнтири і межі ділянки осередку ураження, виділеного для роботи СД;

визначає місце роботи і дій кожної ланки СД;

повідомляє гаданий обсяг першої медичної допомоги, порядок роботи носилкових ланок, указує шляхи і напрямки виносу і місця розміщення уражених перед вантаженням на транспорт, указує найближчі лікарні;

повідомляє порядок поповнення антидотів, медичного майна і засобів захисту, витрачених у ході робіт;

вказує місце свого перебування, порядок зв’язку, місце збору по закінченні робіт і багато іншого.

Ознайомившись з обстановкою, члени СД приймають антидот із профілактичною метою, надягають і старанно перевіряють один в одного засоби захисту органів дихання і шкіри і негайно направляються до місця роботи.

Медичну допомогу надають у першу чергу ураженим, що знаходяться на відкритій місцевості. Потім члени СД оглядають будинки, підвали, сховища й укриття, де населення могло вкриватися при виникненні НС. У першу чергу допомога надається дітям, вагітним жінкам, що не мають протигазів, і особам, що отримали комбіноване ураження. Дозування антидоту визначається індивідуально, але дітям дошкільного віку обов’язково в половинному розмірі. При наявності травми (механічної або термічної) і ураження СДОР перша медична допомога повинна надавати насамперед проти дії отруйної речовини (антидоти, протигаз, санобробка тощо) і тільки після цього допомога з приводу травми.

Тривалість роботи членів сандружин в ізолюючих засобах захисту повинна бути суворо регламентована і залежить від температури повітря. Так, при температурі повітря 30°С та вище час роботи визначено нормативами в 15-20 хв.; при температурі 25-29°С — 30 хв.; при температурі 20-24°С — 45-50 хв.; при температурі 15-19°С — 1,5-2 години; нижче 15°С — 3 години.

Командир СД постійно підтримує зв’язок із начальниками інших формувань ЦО і МНС, забезпечує взаємодію з ними, веде контроль за особовим складом своєї СД із метою попередження теплових ударів, особливо в жаркий час. При появі хиткої ходи й ін. ознак (запаморочення, нудота тощо) формування варто вивести з осередку.

По завершенні роботи в ОХУ СП і СД виводяться (вивозяться) за межі осередку хімічного ураження і проходять часткову, а потім і повну санітарну обробку на спеціальних обмивальних пунктах.

Повна санобробка включає проведення обробки тіла розчинами, що дегазують, із наступним обмиванням під душем (36-38°С) водою з милом, із зміною натільної білизни, одяги і взуття. Брудні одяг, взуття і спорядження (протигази, сумки, рукавички, чоботи й ін.) піддаються дегазації на спеціальних площадках відділення санобробки при суворому дотриманні заходів безпеки.

Контрольні питання на СРС (по темі “Ураження СДОР”).

Що відноситься до хімічно небезпечних об’єктів? Що називається осередком хімічного ураження (ОХУ)?

Що таке СДОР?

Класифікація СДОР по клінічному прояву.

Хіміко-фізичні властивості і клінічні ознаки при ураженні хлором. Де є великі накопичення хлору в будь-якому місті?

Ознаки ураження фосгеном, перша медична допомога при ураженнях хлором і фосгеном.

Оксид вуглецю, механізм ураження, клінічна картина, перша допомога.

Синильна кислота, механізм ураження, ознаки, перша медична допомога.

Ураження ФОР. Перерахувати найбільше ймовірні СДОР із групи ФОР. Ознаки ураження. Перша медична допомога.

Хіміко-фізичні властивості аміаку. Де є великі скупчення аміаку в місті? Ознаки ураження. Перша медична допомога.

Ураження сірководнем. Клінічні ознаки. Перша медична допомога.

Загальні принципи організації рятувальних робіт при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.

Обсяг невідкладної медичної допомоги ураженим в осередку ураження.

Заходи безпеки при проведенні рятувальних робіт в ОХУ.

Порядок роботи санітарних дружин в ОХУ.

Автор — ст. викладач

Теленьга В.Г.

Додаток № 1

ПІДПРИЄМСТВА МІСТА ЗІ СДОР

(сильно діючі отруйні речовини)

Район міста	Підприємство	СДОР, що зберігаються
		Кількість, т	Назва
1. БУДЕНОВСЬКИЙ	Шахта ім. “Соц. Донбасу”	1,5	аміак
	Оптовозбутова база	16,0	--------
	Донецькукрплодоовочеторг	8,0	--------
	Хімзавод	4,0	--------
	Буденовський ОРС	8,6	--------
2. ЛЕНІНСЬКИЙ	Холодокомбінат	48,0	--------
	Харчосмакова фабрика	5,3	--------
	Кондитерська фабрика	8,7	--------
	Продбаза ОРСу ДМЗ	3,0	--------
3. КАЛІНІНСЬКИЙ	М’ясокомбінат	45,0	--------
	База «Холодильник»	40,0	--------
	Пивзавод — головне підприємство	30,0	--------
	Міськмолокозавод № 1	4,5	--------
	Маргариновий завод	5,0	--------
	Винний завод	0,7	--------
4. КУЙБИШЕВСЬКИЙ	Завод хімреактивів	200,0	азотна кислота
		50,0	аміак
	Куйбишевський водогінний вузол	0,2	хлор
5. КІРОВСЬКИЙ	Коксохімзавод	120,0	бензол
		40,0	толуол
	Текстильношвейне об’єднання	50,0	аміак
	Міськмолокозавод № 2	12,0	--------
	Холодильник «Укроптм’ясопродукт»	18,0	--------
	Південний водогінний вузол	2,7	хлор
	Кіровський водогінний вузол	2,7	--------
	Рутченківський пивзавод	6,0	аміак
	База «Облпотребсоюзу»	3,0	--------
	Холодокомбінат «Донецькриба»	9,0	--------
6. ПРОЛЕТАРСЬКИЙ	Очисні споруди	7,0	хлор
7. ПЕТРОВСЬКИЙ	Петровський ОРС	4,1	аміак
8. КИЇВСЬКИЙ	Завод «Точмаш»	20,0	соляна кислота
		20,0	ціаниста кислота
		3,0	азотна кислота

Додаток № 2

ЗАСОБИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ РІЗНОМАНІТНИХ ОТРУЄННЯХ

(із “Положення про охорону праці робітників Мінвузу”)

Речовина, що викликала отруєння	Перша медична допомога (протиотрута). Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)
Алкалоїди групи морфіну	Бромиста камфора (0,5 г) або кардіомін (30 крапель), міцний чай, кава, ШД (штучне дихання), О2 (кисень) або карбоген — 6% СО2 + O2.
Аміак рідкий	Пити дуже слабкий розчин оцтової кислоти або лимонний сік. Викликати блювоту. Дати рослинну олію, молоко або яєчний білок. ЗІЗ. Протигаз марки “ДО” або “М”. Спец. одяг, гумові чоботи і рукавички.
Бензол	Викликати блювоту. Дати проносне. ШД і О2, кава. ЗІЗ. Протигаз марки “А” або “М”. Спец. одяг бавовняний із силікатно-казеїновим покриттям. При роботі в осередку застосовувати інструменти, що не викликають іскроутворення, не використовувати вибухонебезпечні акумуляторні ліхтарі, тому що пари горючі, вибухонебезпечні. Самозапалювання при температурі 534°С.
Йод (розчин)	Викликати блювоту. Дати 1% розчин гіпосульфіту натрію, крохмальний клейстер, молоко.
Фенол рідкий (карболова кислота), КМnО4	Викликати блювоту. Дати вапняну воду: суспензія оксиду магнію (15 г оксиду магнію на 100 мл води по 1 ст. л. через 5 хв.) Розведений розчин КМnО4 (1:4000 — марганцівка), 5% розчин гіпосульфіту натрію. ЗІЗ. При наявності парів — протигаз марки “А” або респіратор Ф-46-К із відповідним фільтром. Захист очей. Щільний спец. одяг, гумові чоботи, рукавички.
Мінеральні кислоти (азотна, сірчана, оцтова, хлористоводнева, щавлева і ін.)	При отруєнні через стравохід полоскати рот водою і 5% розчином соди. Дати молоко і суспензію оксиду магнію (10 г на 150 мл води), або вапняну воду і рослинну олію, або рідке борошняне тісто. ЗІЗ. Від сірчаної кислоти протигаз марки “В” з додатковим фільтром. Захисний спец. одяг, рукавички, чоботи. Від хлористоводневої кислоти протигаз марки “В”.
Миш’як або сурма	Викликати блювоту. Дати проносне (сульфат магнію). Після чого в 300 мл води розчинити 100 г сульфату заліза, додати 20 г оксиду магнію, розтертого в 300 мл води, збовтати і давати по 1 ч. л. кожні 10-15 хв. по припиненні блювоти.
Наркотики, ефір, хлороформ, снотворне	Дати 0,03 г фенаміну або 0,1 г коразолу або 30 крапель кордіаміну; після цього — міцний чай або кава. При необхідності ШД, О2 (кисень).
Ртуті сполуки	Негайно дати випити 3 сирих яйця в молоці (1 л), викликати блювоту. Дати суміш 1 г гіпосульфіту натрію + 5 мл 3% H2О2 + 10 мл Н2О, рахуючи, що зазначена кількість береться на кожні 0,1 г хлористої ртуті, що потрапила в шлунок.
Нітросполуки	Викликати блювоту. Давати проносне. Цілком неприпустимо давати спирт, жири або рослинну олію.
Ціанистоводнева, синильна кислота і її солі	При отруєнні через рот дати 1% розчин гіпосульфіту натрію і 0,025% розчин КМnО4. Викликати блювоту. Вдихати амілнітрит. ШД, О2 (кисень).
Фосфор, ФОР. карбофос, хлорофос тощо	Дати 200 мл 0,2% розчину сульфату міді. Не давати жири, молоко, рослинну олію. При ураженні ФОР — тарен у табл. під язик, атропін із шприц-тюбика внутрім’язово. ЗІЗ. Протигази фільтруючі, загальновійськові, респіратор Ф-46-К із патроном марки А. Захисні окуляри, захисний одяг, гумові чоботи, рукавички.
ГАЗОПОДІБНІ СДОР
Пари азотної кислоти	Абсолютний спокій навіть при помірному отруєнні. Вдихання кисню. ЗІЗ. Див. п. 6.
Аміак (із балонів)	Свіже повітря, спокій, ШД. Зігрівання області шиї (гарячий компрес на шию). ЗІЗ. Протигаз марки “ДО” або “М”. Спецодяг, захисні чоботи, рукавички, окуляри.
Пари бензолу	Свіже повітря (уникати охолодження, спокій). Вдихання O2. ЗІЗ. Див. п. 3.
Пари йоду	Вдихати водяну пару з домішкою аміаку, очі промити 1% розчином гіпосульфіту натрію.
Ацетону пари	Чисте повітря. ШД, О2. ЗІЗ. Протигаз марки “А”. Спец. одяг.
Фтористоводневої, плавикової кислоти пари	Вдихання аміаку, чисте повітря, спокій.
Сірчистий газ	Промивання носа і полоскання рота 2% розчином соди. Спокій.
Сірковуглець, сірководень	Чисте повітря. ШД, О2. Спокій. ЗІЗ. Протигаз марки “В”. Захисний одяг.
Хлор	Спокій, навіть при помірному отруєнні, вдихання кисню. ЗІЗ. Протигаз марки “В” та “М”. Захисний одяг, гумові рукавички, взуття, фартухи.
Брому пари	Вдихання 3-5% газоповітряної суміші, що містить аміак. Промивання очей, рота, носа 3-5% розчином соди. Спокій. Вдихання О2.
Ртуті пари	Див. п. 9. Негайно відправити в лікарню.
Фенолу пари	Чисте повітря. Спокій. ЗІЗ. При наявності парів — протигаз марки А або респіратор Ф-46-К з відповідним фільтром.
Оксиду цинку пара.	Якнайбільше молока. Спокій.
Озон	Свіже повітря, спокій, тепло, серцеві засоби за показниками. При подразненні дихальних шляхів — інгаляції 2% розчином соди.

Міністерство освіти України

Донецький державний університет

Кафедра педагогіки та психології

Курс «БЖД і ЦО»

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТІВ

непедагогічних спеціальностей

усіх факультетів ДонДУ за курсом

«Безпека життєдіяльності і цивільна оборона»

Тема 11.2. УРАЖЕННЯ СИЛЬНОДІЮЧИМИ ОТРУЙНИМИ РЕЧОВИНАМИ (СДОР). КЛІНІКА, ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА, ОРГАНІЗАЦІЯ РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ В ОСЕРЕДКУ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Донецьк ДонДУ 2000

Міністерство освіти України

Донецький державний університет

Кафедра педагогіки та психології

Курс «БЖД і ЦО»

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

зав. кафедрою

педагогіки і психології

_____________ доц. Кучерявий А. Г.

«_____» ______________ 2000 р.

Методичний посібник

до самостійної роботи студентів

непедагогічних спеціальностей

усіх факультетів ДонДУ

за курсом «БЖД і ЦО»

Тема 11.2. УРАЖЕННЯ СИЛЬНОДІЮЧИМИ ОТРУЙНИМИ РЕЧОВИНАМИ (СДОР). КЛІНІКА, ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА, ОРГАНІЗАЦІЯ РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ В ОСЕРЕДКУ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ

Автор: ст. викладач

Теленьга В.Г.

Донецьк ДонДУ 2000

ББК Ц69,6(4Укр)6р30 - 267

Методичний посібник до самостійної роботи студентів непедагогічних спеціальностей усіх факультетів ДонДУ за курсом “Безпека життєдіяльності і цивільна оборона”. Тема 11-2. Ураження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР). Клініка, перша медична допомога. Організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження / Склав: В.Г. Теленьга.— Донецьк: ДонДУ, 2000.— 22 с.

Упорядник: В.Г. Теленьга – ст. викладач

Рецензент: С.Н. Зайцев – доцент, к.х.н.

Відповідальний за випуск: А.Г. Кучерявий,

завкафедрою педагогіки і психології

ДонДУ, д