Организация информационных систем учета и аудита

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Закарпатський інститут ім.Августина Волошина

Факультет бізнесу та зовнішньо-економічної діяльності

Кафедра економіки та управління бізнесом

Габор Кристина Іванівна

Контрольна робота

 

З дисципліни: Організація інформаційних систем обліку, контролю і аудиту

Шифр групи: 11-2000 (С6ОА) (2.0з)

Спеціальність: облік і аудит

№ залікової книжки: Фз-00437

Ст.викладач

Калинич Н.В.

___________________

Ужгород-2002 З М І С Т

1.   Виникнення і розвиток інформаційних технологій………………………3

2.   Основні напрямки автоматизації

інформаційно-управлінської діяльності…………………………………..5

3.   Інформаційні можливості прикладних комплексів………………………9

Використана література………………………………………………………12

1.   Виникнення і розвиток інформаційних технологій

Розвиток інформаційної технології може бути представлено у вигляді сукупності етапів, кожний з яких характеризується визначеними параметрами.

Початковий етап (1950-1960 рр.) характерний тим, що в основі засобів взаємодії людини і ЕОМ лежали мови, в яких програмування велось в термінах того, як необхідно досягти мети обробки інформації. На цьому і на послідуючих етапах (до появи інтелектуальних мов високого рівня) ЕОМ були досяжні тільки професіоналам-програмістам. У ці роки почалось створення мов алгоритмічного типу. Однак у більшості випадків програмування здійснювалось безпосередньо з використанням командних мов ЕОМ. При цьому взаємодія програмістів з ЕОМ здійснювалось в діалоговому монопольному режимі.

Другий етап розвитку інформаційної технології (1960-1970 рр.) характеризувався створенням операційних систем, які дозволяють вести обробку декількох завдань, що формуюються різними користувачами. Основна мета при цьому полягала в забезпеченні найбільшої завантаженості машинних ресурсів. Тут також використовувались алгоритмічні мови, орієнтовані на ту чи іншу предметну область.

Третій етап характерний якісною зміною критерію ефективності автоматизованої обробки даних. Якщо на перших етапах в якості такого критерію виступали машинні ресурси (внаслідок обмеженої області використання ЕОМ), то в послідуючих основними стали людські ресурси, що здійснюють розробку і супровід програмного забезпечення. Область використання обчислювальної техніки до того часу була вже достатньо обширна і включала в себе ряд складних задач і проблем. Крім того, почали розроблюватись і впроваджуватись в практику не тільки великі, але й більш дешеві міні-ЕОМ, що дозволило в основному вирішити проблему необхідності обчислювальних ресурсів. З метою більш швидкого розроблення програмного забезпечення на цьому етапі використовувася інтерактивний режим взаємодії декількох користувачів з ЕОМ, підтримуваний інтерактивними операційними системами. Але ці технологічні рішення, які в цілому підняли рівень технологіх розробки програмного забезпечення, не дозволили вирішити проблему людських ресурсів. Розрив між об’ємами автоматизації і загальною кількістю програмістів продовжував рости.

Четвертий етап ознаменував новий якісний стрибок і технології розробки програмного забезпечення, що відкрив можливість вирішення вказаної проблеми. Його суть зводиться до того, що центр тяжіння технологічних рішень переноситься на створення засобів, що забезпечували б взаємодію користувачів з ЕОМ на етапах створення програмного продукту. Ключовим ланцюгом нової інформаціної технології стає представлення і обробка знань. Свій розвиток отримують мови представлення знань, які дозволяють користувачам безпосередньо вносити свої знання в ЕОМ і в подальшому використовувати їх при вирішеннї конкретних задач. Індустрія знань стала швидко впроваджуватись у різні області створення прикладних інформаційних систем: в теперішній час створюються інтелектуальні пакети прикладних програм, бази даних, експертні системи. Цей етап характеризується також створенням і використанням персональних комп’ютерів. Створюються технічні передумови для застосування ПЕОМ в широкому масштабі безпосередньо споживачами інформації – користувачами.

В системах, заснованих на концепції банка даних, реалізуються функції дедуктивного виводу – від узагальнених знань, представлених в базі знань, здійснюється перехід до конкретних знань, які формуються при віришенні заданої практичної задачі.

В теперішній час отримує свій розвиток й інший напрямок використання концепції банка знань – автоматичний синтез знань. Проблема синтезу знань, чи індуктивного виводу, безсумнівно, більш складна і більш глобальна, ніж аналіз наявних знань (що відбувається в експертних системах). По суті, мова йде тут про надання ЕОМ елементів творчого мислення, характерного для людини. Її часткове вирішення полягає у створенні механізмів знань в рамках окремих проблемно-орієнтованих областей, в яких можливий синтез на основі деякого набору правил, що характеризуюються повнотою відносно можливих ситуацій створення знань.

Можливості нової інформаційної технології “проникають” в усі сфери інформаційної індустрії. Зарах широко використовуються мережі ЕОМ, що інтегруюють розподілені бази знань. Їх створення дозволяє забезпечитит доступ до необхідної інформації в любій точкі Землі і вирішити усі проблеми, починаючи від створення відповідних технічних засобів,які забезпечували б передачу і обробку інформації, і закінчуючи мовними засобами взаємодії людини та ЕОМ.