Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка епі­зо­о­ти­ч­ної си­ту­а­ції у го­с­по­дар­с­т­ві

3. Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка епі­зо­о­ти­ч­ної си­ту­а­ції у го­с­по­дар­с­т­ві.

Го­с­по­дар­с­т­во за­без­пе­чує се­бе вла­с­ним мо­ло­д­ня­ком, тва­рин з ін­ших го­с­по­дарств не за­во­зять, крім змі­ни кну­рів-­плі­д­ни­ків, яких пі­с­ля за­во­зу ста­в­лять на 30-ден­не про­фі­ла­к­ти­ч­не ка­ра­н­ти­ну­ван­ня, де про­тя­гом цьо­го пе­рі­оду до­слі­джу­ють на на­яв­ність го­с­т­рих та хро­ні­ч­них хво­роб, при­хо­ва­не но­сій­с­т­во збу­д­ни­ків.

Се­ред ін­ва­зій­них хво­роб, що ре­єст­ру­ють­ся в го­с­по­дар­с­т­ві ма­ють мі­с­це фа­с­ці­о­льоз ВРХ, те­ля­зі­оз ВРХ, ди­к­ті­о­ка­у­льоз ВРХ, гі­по­де­р­ма­тоз ВРХ, ас­ка­ри­доз сви­ней, лі­гу­льоз ри­би, ехі­но­ко­коз, сар­ко­птоз сви­ней.

Фа­с­ці­о­льоз ВРХ, те­ля­зі­оз ВРХ, ехі­но­ко­коз, ди­к­ті­о­ка­у­льоз ВРХ, гі­по­де­р­ма­тоз ВРХ: дже­ре­ла – хво­рі тва­ри­ни осо­би­с­то­го се­к­то­ру, шлях по­ши­рен­ня – па­со­ви­ща., ас­ка­ри­доз та сар­ко­птоз сви­ней: дже­ре­ла – хво­рі тва­ри­ни, шлях по­ши­рен­ня – ін­ве­н­тар, об­слу­го­ву­ю­чий пе­р­со­нал., лі­гу­льоз – на­яв­ність р.Дні­с­тер.

Се­ред ін­ших шля­хів пе­ре­да­чі і роз­ви­т­ку збу­д­ни­ків ін­ва­зій­них хво­роб є на­яв­ність рі­ч­ки, як ва­ж­ли­во­го пун­к­ту в по­ши­рен­ні за­хво­рю­вань. Ни­зь­ка шви­д­кість те­чії, на­яв­ність за­плав, бо­ло­ти­с­тих мі­л­ких бе­ре­гів ство­рю­ють спри­я­т­ли­ві умо­ви для роз­ви­т­ку збу­д­ни­ків бі­ль­шо­с­ті па­ра­зи­та­р­них за­хво­рю­вань. В ве­чі­р­ні го­ди­ни спо­сте­рі­га­єть­ся зна­ч­ний літ кро­во­си­с­них дво­кри­лих – ко­ма­рі, мо­ш­ки.

4.Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка за­хво­рю­ван­ня.

Ко­ро­с­та – ін­ва­зій­не за­хво­рю­ван­ня шкі­ри, що ви­кли­ка­єть­ся ко­ро­с­тя­ни­ми клі­ща­ми і ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся ура­жен­ням епі­де­р­ма­ль­но­го ша­ру шкі­ри, све­р­бе­жом, ек­зе­ма­то­з­ни­ми змі­на­ми на шкі­рі, від­ста­ван­ням в ро­с­ті по­ро­сят та зни­жен­ням вго­до­ва­но­с­ті до­ро­с­лих тва­рин.

По­ши­рен­ня: ко­ро­с­та від­но­сить­ся до по­ши­ре­них хво­роб. Во­на спо­сте­рі­га­єть­ся скрізь як спо­ра­ди­ч­но, так і ен­зо­о­ти­ч­но. Ве­ли­ко­го по­ши­рен­ня ко­ро­с­та на­бу­ває при ску­п­че­но­му утри­ман­ні та по­ру­ше­нях в го­ді­в­лі тва­ри­ни.

Еті­о­ло­гія: ко­ро­с­тя­ні клі­щі від­но­сять­ся до ро­ду Acariformis, ро­ди­ни Sarcoptes. Клі­щі дрі­б­ні, са­м­ці до­в­жи­ною до 0,2 мм.,са­м­ки до 0,5 мм. Ті­ло окру­г­лої фо­р­ми, блі­до - сі­ро­го ко­льо­ру. Ку­ти­ку­ла сму­га­с­та в по­пе­реч­но­му на­пря­м­ку, на спин­но­му бо­ці має лу­со­ч­ки і ще­ти­н­ки спря­мо­ва­ні на­зад. Ла­п­ки ко­ро­т­кі, тов­с­ті, ко­ну­со­по­ді­б­ні, ма­ють при­со­с­ки на двох не­чле­ни­с­тих сте­же­нь­ках. У са­мок за­д­ня па­ра ла­пок без при­со­сок, має ще­ти­н­ки, у са­м­ців на тре­тій па­рі ла­пок є до­в­гі ще­ти­н­ки. Хо­бо­ток – гри­зу­чий, ко­ро­т­кий, під­ко­во­по­ді­б­ний, скла­да­єть­ся з то­н­ких хе­лі­цер і три­чле­ни­с­тих пальп. Очі від­су­т­ні. Ди­хан­ня про­хо­дить че­рез шкі­ру.

Яй­ця ве­ли­кі, до­в­жи­ною 0,15 – 0,25 мм., ова­ль­ні, не­зрі­лі, ма­ють дво­ша­ро­ву обо­ло­н­ку.

Роз­ви­ток: кла­д­ка яєць мо­ж­ли­ва ли­ше при від­по­ві­д­ній те­м­пе­ра­ту­рі ті­ла тва­ри­ни, во­на про­хо­дить у Sarcoptes все­ре­ди­ні хо­дів, за­гли­б­лень в епі­де­р­мі­сі, в во­ло­ся­них сум­ках. Ви­хід ли­чи­нок про­хо­дить при­бли­з­но че­рез 68 го­дин пі­с­ля яй­це­кла­д­ки (Ф.Гу­ті­ра,І.­Ма­рек), пі­с­ля чо­го ше­с­ти­но­га ли­чи­н­ка про­тя­гом 3 – 4 днів стає во­сь­ми­но­гою ні­м­фою, яка че­рез де­кі­ль­ка ли­ньок ( 7 – 12 днів) стає ста­те­во­з­рі­лим клі­щем. Та­ким чи­ном по­вний роз­ви­ток про­хо­дить за 2–3 ти­ж­ні.

Три­ва­лість жит­тя Sarcoptes на ті­лі тва­ри­ни до­ся­гає: са­м­ки – 3-6 ти­ж­нів, са­м­ці – 5-6 ти­ж­нів. По­за ті­лом тва­ри­ни клі­щі за­ли­ша­ють­ся жи­ви­ми (всі ста­дії роз­ви­т­ку) най­бі­ль­ше три ти­ж­ні (екс­пе­ри­ме­н­та­ль­но – 18 днів). Пред­ме­ти та при­мі­щен­ня ін­ва­зо­ва­ні клі­ща­ми Sarcoptes на­дій­но зне­шко­джу­ють­ся че­рез 4 ти­ж­ні; в су­ху те­п­лу по­го­ду лі­том для цьо­го до­ста­т­ньо де­ся­ти днів (Ф.Гу­ті­ра,І.­Ма­рек).

Епі­зо­о­ти­ч­ні да­ні: за­ра­жен­ня про­хо­дить шля­хом ко­н­та­к­ту з хво­ри­ми тва­ри­на­ми, при цьо­му на шкі­ру тва­рин мо­жуть по­тра­п­ля­ти роз­ви­ну­ті клі­щі, ні­м­фи, ли­чи­н­ки та яй­ця. Фа­к­то­ра­ми пе­ре­да­чі мо­жуть бу­ти: пред­ме­ти до­гля­ду, під­сти­л­ка, ру­ки та ча­с­ти­ни одя­гу об­сло­ву­ю­чо­го пе­р­со­на­лу, а при осо­б­ли­вих умо­вах – мі­с­ця для ку­пан­ня, гній. Пе­в­ну роль мо­же ві­ді­гра­ва­ти і са­мо­стій­не пе­ре­су­ван­ня клі­щів, які в те­п­ло­му при­мі­щен­ні мо­жуть ру­ха­тись зі шви­д­кі­с­тю 1 мм за се­ку­н­ду. Осо­б­ли­ве зна­чен­ня ма­ють но­сії, чи пе­ре­хво­рі­в­ші тва­ри­ни на шкі­рі яких мо­жуть зна­хо­ди­ти­ся клі­щі. Пе­ре­нос клі­щів де­ко­ли мо­жуть спри­чи­ню­ва­ти дрі­б­ні тва­ри­ни, му­хи­(­Хольц, 1955).

Спри­я­ю­чі фа­к­то­ри: до­в­гий во­ло­ся­ний по­крив, не­до­ста­т­ній до­гляд за шкі­рою, хо­ло­д­на та си­ра по­ра ро­ку, не­до­ста­т­ня го­ді­в­ля.

Сприй­ня­т­ли­вість: ко­ро­с­та за­зви­чай по­ши­рю­єть­ся в ме­жах тва­рин од­но­го ви­ду, в рі­д­ких ви­па­д­ках мо­ж­ли­ве за­ра­жен­ня тва­рин рі­з­них ви­дів, але про­цес но­сить спри­я­т­ли­вий ха­ра­к­тер і про­яв­ля­єть­ся ло­ка­ль­ни­ми ура­жен­ня­ми.

Па­то­ге­нез : Клі­щі Sarcoptes за­ли­ша­ють­ся і при­крі­п­лю­ють­ся на мі­с­ці по­па­дан­ня і зві­д­ки по­тім і по­ши­рю­ють­ся на ін­ші ді­ля­н­ки, при­чо­му за­плі­д­не­ні са­м­ки че­рез ко­ро­т­кий час по­чи­на­ють про­ро­б­ля­ти хо­ди в шкі­рі, в той час ко­ли ре­ш­ту клі­щі­в­(­п­ро­хо­дя­чих рі­з­ні ста­дії роз­ви­т­ку) ру­ха­ють­ся на шкі­рі і при цьо­му мо­жуть до­ла­ти до­во­лі ве­ли­кі від­ста­ні. Клі­щі Sarcoptes жи­в­лять­ся мо­ло­ди­ми клі­ти­на­ми епі­де­р­мі­су, лі­м­фою та тка­нин­ною рі­ди­но­ю.

Хво­ро­бо­т­во­р­ний вплив ко­ро­с­тя­них клі­щів зу­мо­в­лю­єть­ся в пе­р­шу чер­гу вве­ден­ням рі­з­ко по­дра­з­ню­ю­чої ре­чо­ви­ни­(­мо­ж­ли­во сли­ни) між над­гри­зе­ні тка­нин­ні еле­ме­н­ти вер­х­ньо­го ша­ру шкі­ри; ме­ха­ні­ч­но­го по­дра­з­нен­ня вна­слі­док гри­зен­ня та бу­рін­ня епі­де­р­мі­су; тра­в­ма­ти­ч­но­го впли­ву вна­слі­док те­р­тя, роз­чу­ху­ван­ню та по­дря­пи­нам при роз­чу­ху­ван­ню тва­ри­ною ура­же­них місць.

Роз­ви­ток змін на шкі­рі при ура­жен­ні Sarcoptes по­чи­на­єть­ся з утво­рен­ня ма­ле­нь­ко­го ву­з­ли­ка на мі­с­ці ушко­дже­но­го епі­де­р­мі­су вна­слі­док се­ро­з­но-­клі­тин­ної ін­фі­ль­т­ра­ці­ї. Тка­нин­на рі­ди­на, що про­со­чи­ла­ся на по­ве­р­х­ню шкі­ри, ра­зом з злу­ще­ни­ми лу­со­ч­ка­ми утво­рює скле­ю­ю­чу кі­р­ку. В ре­зуль­та­ті хі­мі­ч­но­го по­дра­з­нен­ня ви­ни­кає па­ра­ке­ра­ти­ч­не зро­го­він­ня. Про­ду­к­ти жит­тє­ді­я­ль­но­с­ті се­н­си­бі­лі­зу­ють шкі­ру. За­па­ль­на ін­фі­ль­т­ра­ція і по­ру­шен­ня тро­фі­ки во­ло­ся­ної ци­бу­ли­ни при­зво­дить до ви­па­дін­ня во­лос­ся, а над­мі­р­не зро­го­він­ня, утво­рен­ня кі­рок та ску­п­чен­ня ін­фі­ль­т­ра­ту ви­кли­кає по­то­в­щен­ня шкі­ри з утво­рен­ням на ній скла­док.

Клі­ні­ч­ні озна­ки: яв­но за­хво­рю­ва­ють тіль­ки мо­ло­ді тва­ри­ни та по­ро­ся­та-­си­су­ни, які за­хво­рі­ва­ють уже в ві­ці де­кі­ль­кох днів чи ти­ж­нів. Пе­р­ші сим­п­то­ми,що су­про­во­джу­ють­ся си­ль­ним све­р­бе­жем ча­с­то з'яв­ля­ють­ся на го­ло­ві­(­ву­ха,об­ласть очей),на спи­ні, бо­ках, вну­т­рі­шній по­ве­р­х­ні сте­гон. За­хво­рю­ван­ня ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся по­явою на шкі­рі ву­з­ли­ків, пу­хи­р­ців, які ло­па­ють­ся і утво­рю­ють кі­ро­ч­ки. Спо­сте­рі­га­єть­ся ви­па­дін­ня во­лос­ся. У за­не­дба­них ви­па­д­ках – об­ли­сін­ня, сто­в­щен­ня і скла­д­ча­тість шкі­ри, осо­б­ли­во в ді­ля­н­ці шиї, а та­кож сху­д­нен­ня, зни­жен­ня про­ду­к­ти­в­но­с­ті та за­ги­бель.

Ді­а­г­ноз: ста­ви­мо за клі­ні­ч­ни­ми озна­ка­ми­(­с­ве­р­біж, по­ява ву­з­ли­ків і мі­ху­р­ців на шкі­рі),епі­зо­о­то­ло­гі­ч­ни­ми да­ни­ми­(­пе­ре­за­ра­жен­ня тва­рин), ла­бо­ра­то­р­но­го до­слі­джен­ня­(­ви­я­в­лен­ня клі­щів в зі­ско­бах зі шкі­ри).

4.1.Осо­би­с­ті спо­сте­ре­жен­ня:

В мо­є­му ви­па­д­ку сар­ко­птоз сви­ней ви­ник се­ред по­го­лі­в'я мо­ло­д­ня­ка сви­ней у ві­ці до 4 мі­ся­ців і про­яв­ля­в­ся по­явою на сте­г­нах та че­ре­в­ній сті­н­ці зо­ни гі­пер­емії з ву­з­ли­ка­ми та пу­с­ту­ла­ми,це су­про­во­джу­ва­лось си­ль­ним све­р­бе­жем в зо­ні ура­жен­ня, по­ро­ся­та роз­чу­ху­ва­ли ура­же­ні ді­ля­н­ки, си­ль­но не­по­ко­ї­лись. При па­ль­па­ції ура­же­них ді­ля­нок від­чу­ва­ла­ся ре­ль­є­ф­ність та кі­р­ко­по­ді­б­ні на­ша­ру­ван­ня.

З ме­тою по­ста­но­в­ки ді­а­г­но­зу та йо­го ди­фе­ре­н­ці­ю­ван­ня про­во­див від­бір проб на до­слі­джен­ня в ла­бо­ра­то­рію ве­те­ри­на­р­ної ме­ди­ци­ни. Про­би від­би­рав шля­хом гли­бо­кої ска­ри­фі­ка­ції шкі­ри­(­до кро­ві)на ура­же­них ді­ля­н­ках у трьох по­ро­сят. Про­би по­мі­щав у про­бі­р­ку і щіль­но за­кри­в­ши на­кле­їв ети­ке­т­ку і на­пра­вив у ла­бо­ра­то­рі­ю.

Ді­а­го­ноз вста­но­вив ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи клі­ні­ч­ні озна­ки та ла­бо­ра­то­р­не під­тве­р­джен­ня.

5.Лі­ку­ва­ль­но-­про­фі­ла­к­ти­ч­ні заходи.

Календарний план заходів по ліквідації

саркоптозу свиней на свинофермі ТзОВ "Надія".

№ п\п	Назва заходів	Те­р­мін ви­ко­нан­ня	Хто ви­ко­нує	Хто ко­н­т­ро­лює	При­мі­т­ка
1.Організаційні заходи
	Провести обстеження свиноферми	до 17.09. 2001 р.	зав. фермою, зоотехнік вет.спе-ціаліст с\ферми.	Головн. лікар господар-ства
	Відновити огорожу навколо ферми	до 20.09. 2001 р.	буд. бригада	Зав. фермою.
	Вста­но­ви­ти са­н­.­п­ро­пу­с­к­ник з де­з­ба­р'є­ра­ми при вхо­ді на те­ри­то­рію с/фе­р­ми і слід­ку­ва­ти за кі­ль­кі­с­тю де­з­за­со­бів.	до 21.09. 2001 р.	вет. фельдшер	вет. лікар г-ва.
	За­без­пе­чи­ти об­слу­го­ву­ю­чий пе­р­со­нал спе­ц­.­о­дя­гом та слід­ку­ва­ти за йо­го ста­ном.	до 18.09. 2001 р.	зав. фермою.	вет. лікар г-ва.
	За­без­пе­чи­ти об­слу­го­ву­ю­чий пе­р­со­нал не­об­хід­ною кі­ль­кі­с­тю за­со­бів осо­би­с­тої гі­гі­є­ни.	до 18.09. 2001 р.	зав. фермою.	вет. лікар г-ва.
	Провести розрахунок та закупити препарати для обробки тварин та дезінвазії приміщень.	до 19.09. 2001 р.	вет. лікар г-ва.	головн. вет. лікар району.
	Про­ве­с­ти з об­слу­го­ву­ю­чим пе­р­со­на­лом роз'­яс­ню­ю­чу бе­сі­ду про за­хо­ди бо­ро­ть­би з сар­ко­пто­зом сви­ней.	до 18.09. 2001 р.	вет. фельдшер	вет. лікар г-ва.
2.Загально-профілактичні заходи
1.	За­бо­ро­ни­ти неконтрольовані пе­ре­гру­пу­ван­ня тва­рин на с/фе­р­мі.	з 15.09. 2001 р.	зав. фермою, зоотехнік	вет. лікар г-ва.
2.	Про­ве­с­ти клі­ні­ч­ний огляд по­го­лі­в'я на на­яв­ність хво­рих та но­сі­їв.	до 16.09. 2001 р.	вет. фельдшер вет. лікар	головн. вет. лікар району.
3.	Ізолювати хворих, призначити за ними окремо виділений персонал та предмети догляду.	до 17.09. 2001 р.	вет. фельдшер	вет. лікар
4.	Про­ве­с­ти ві­та­мі­ні­за­цію мо­ло­д­ня­ка сви­ней ком­пле­к­с­ни­ми пре­па­ра­та­ми ві­та­мі­нів.	до 17.09. 2001 р.	вет. фельдшер	вет. лікар
5.	Збалансувати раціон по поживних речовинах.	до 16.09. 2001 р.	зав. фермою, зоотехнік	вет. лікар г-ва.
3.Спеціальні заходи
1.	Про­ве­с­ти клі­ні­ч­ний огляд ура­же­но­го по­го­лі­в'я, важ­ко­хво­рих та ви­сна­же­них від­ді­ли­ти в окре­му гру­пу.	до 21.09. 2001 р.	вет. фельдшер	вет. лікар
2.	Про­ве­с­ти ви­про­бу­ван­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну ака­ри­ци­ду на 2-х осла­б­ле­них по­ро­ся­тах.	21.09. 2001 р.	вет. фельдшер	вет. лікар
3.	Про­ве­с­ти об­ро­б­ку ура­же­но­го по­го­лі­в'я від сар­ко­пто­зу, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи 0,005 %-ну во­д­ну ему­ль­сію бу­то­к­су. Об­ро­б­ку про­ве­с­ти шля­хом роз­пи­лен­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну на ура­же­ні мі­с­ця за до­по­мо­гою ра­н­це­во­го об­п­ри­с­ку­ва­ча ОП – 10.	22.09. 2001 р.	вет. спеціа-лісти г-ва.	головн. вет. лікар району.
4.	Про­ве­с­ти об­ро­б­ку ву­ш­них ра­ко­вин до­ро­с­ло­го сви­но­по­го­лі­в'я за до­по­мо­гою ае­ро­зо­лю ак­ро­де­к­су. Стру­мінь ін­се­к­ти­ци­ду спря­мо­ву­ва­ти на ура­же­ну ді­ля­н­ку про­тя­гом 2-3 с.	22.09. 2001 р.	вет. спеціа-лісти г-ва.	головн. вет. лікар району.
5.	Про­ве­с­ти дез­ін­ва­зію при­мі­щень де утри­му­ють­ся тва­ри­ни та нав-ко­ли­ш­ньої те­ри­то­рії фе­р­ми. Для дез­ін­ва­зії ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли 3% роз­чин NaOH при те­м­пе­ра­ту­рі 800 С. Ма­ло­цін­ні зне­особ­ле­ні пред­ме­ти до­гля­ду – спа­ли­ти.	23.09. 2001 р.	Дез. загін	головн. вет. лікар району.
6.	Про­ве­с­ти повторну об­ро­б­ку ура­же­но­го по­го­лі­в'я від сар­ко­пто­зу, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи 0,005 %-ну во­д­ну ему­ль­сію бу­то­к­су. Об­ро­б­ку про­ве­с­ти шля­хом роз­пи­лен­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну на ура­же­ні мі­с­ця за до­по­мо­гою ра­н­це­во­го об­п­ри­с­ку­ва­ча ОП – 10.	1.10. 2001 р.	вет. спеціа-лісти г-ва.	головн. вет. лікар району.
7.	Про­ве­с­ти ко­н­т­ро­ль­ні зі­ско­би з місць ура­жен­ня і на­пра­ви­ти їх у ла­бо­ра­то­рію для ви­клю­чен­ня сар­ко­пто­зу.	до 5.10. 2001 р.	вет. фельдшер	вет. лікар
8.	В по­да­ль­шо­му до­три­му­ва­тись пра­вил вво­зу тва­рин в го­с­по­дар­с­т­во, про­во­ди­ти про­фі­ла­к­ти­ч­не ка­ра­н­ти­ну­ван­ня тва­рин, пе­рі­оди­ч­не до­слі­джен­ня тва­рин на хво­ро­би згі­д­но пла­ну до­слі­джень.	2001 - 2002 рр.	вет. фельдшер	вет. лікар

6. Аналіз проведених заходів та їх наукове обгрунтування.

При по­ста­но­в­ці ді­а­г­но­зу бу­ло за­сто­со­ва­но ла­бо­ра­то­р­ну ді­а­г­но­с­ти­ку, за до­по­мо­гою якої бу­ло під­тве­р­дже­но клі­ні­ч­ний ді­а­г­ноз.

Згі­д­но "Ін­стру­к­ції про за­хо­ди по по­пе­ре­джен­ню і лі­к­ві­да­цію сар­ко­пто­зу сви­ней" п. 4.3. якої за­зна­чає, що за­хо­ди по лі­к­ві­да­ції сар­ко­пто­зу пе­ред­ба­ча­ють лі­ку­ван­ня хво­рих і пі­до­зрі­лих в за­хво­рю­ван­ні тва­рин та зни­щен­ня збу­д­ни­ка за­хво­рю­ван­ня на ті­лі тва­ри­ни і в зо­в­ні­ш­ньо­му се­ре­до­ви­щі з од­но­ча­с­ним під­ви­щен­ням ре­зи­с­те­н­т­но­с­ті ор­га­ні­з­му тва­ри­ни, був роз­ро­б­ле­ний план за­хо­дів в яко­му ви­зна­че­но шля­хи лі­к­ві­да­ції да­но­го за­хво­рю­ван­ня на сви­но­фе­р­мі ТзОВ "На­дія".

В пла­ні бу­ло вра­хо­ва­на біо­ло­гія роз­ви­т­ку па­ра­зи­та то­му об­ро­б­ку тва­рин здій­с­ню­ва­ли дві­чі з ін­тер­ва­лом 10 днів, що за­без­пе­чи­ло на­дій­не зни­щен­ня па­ра­зи­та на ті­лі тва­рин.

При лі­к­ві­да­ції за­хво­рю­ван­ня бу­ли ви­ко­ри­с­та­ні су­час­ні пре­па­ра­ти, які за­сто­со­ву­ють­ся для бо­ро­ть­би з па­ра­зи­ти­ч­ни­ми клі­ща­ми. Згі­д­но те­о­ре­ти­ч­них да­них про­во­ди­лась об­ро­б­ка як мо­ло­д­ня­ка, так і до­ро­с­лих тва­рин – но­сі­їв збу­д­ни­ка ін­ва­зії ("Ін­стру­к­ція …" п.4.3.1).

Па­ра­зи­ти­ч­них клі­щів зни­щу­ва­ли і в зо­в­ні­ш­ньо­му се­ре­до­ви­щі, вра­хо­ву­ю­чи вчен­ня ак­.­К­.­І­.­С­к­ря­бі­на про де­ва­с­та­цію, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи для цьо­го га­ря­чий роз­чин дез­ін­фе­к­та­н­та. Пра­ви­ль­не по­єд­нан­ня те­о­ре­ти­ч­них знань і прак­ти­ч­них до­слі­джень да­ло мо­ж­ли­вість лі­к­ві­ду­ва­ти за­хво­рю­ван­ня по­го­лі­в'я мо­ло­д­ня­ка сви­ней.

7.Техніка безпеки.

Щоб за­без­пе­чи­ти спо­кій­ний стан тва­ри­ни при ді­а­г­но­с­ти­ч­них до­слі­джен­нях, опе­ра­ти­в­но­му втру­чан­ні й ін­ших лі­ку­ва­ль­них при­йо­мах тва­рин по­пе­ре­дньо фі­к­су­ють. Ви­бір спо­со­бу фі­к­са­ції за­ле­жить у ко­ж­но­му окре­мо­му ви­па­д­ку від ви­ду тва­ри­ни, її ста­ну, ха­ра­к­те­ру лі­ку­ва­ль­но­го чи ді­а­г­но­с­ти­ч­но­го при­йо­му, а та­кож від спо­со­бу зне­бо­лю­ван­ня. При фі­к­са­ції сви­ней не­об­хід­но убез­пе­чи­ти се­бе від уку­су. Для цьо­го сви­ні на­кла­да­ють пет­лю на вер­х­ню ще­ле­пу по­за­ду ікол. Ві­ль­ний кі­нець мо­ту­з­ки за­крі­п­лю­ють на ос­но­ві вко­па­но­го в під­ло­гу сто­в­па чи кі­ль­ця. Для не­три­ва­лих ма­ні­пу­ля­цій по­мі­ч­ни­ки втри­му­ють тва­ри­ну за хвіст і мо­ту­з­ку за­крі­п­ле­ну за вер­х­ню ще­ле­пу.

При ро­бо­ті з ака­ри­ци­да­ми не­об­хід­но стро­го до­три­му­ва­тись кон­це­н­т­ра­ції ді­ю­чої ре­чо­ви­ни, так як ці ре­чо­ви­ни лег­ко всмо­к­ту­ють­ся не ли­ше при по­тра­п­лян­ні в ШКТ, а й че­рез шкі­ру і сли­зо­ві обо­ло­н­ки, ви­кли­ка­ю­чи от­ру­єн­ня у лю­дей, що про­во­дять об­ро­б­ку. При про­ве­ден­ні об­ро­б­ки за­бо­ро­ня­єть­ся ку­ри­ти, при­йма­ти їжу.

При про­ве­ден­ні ро­біт з ае­ро­зо­ля­ми не­об­хід­но по­пе­ре­ди­ти по­тра­п­лян­ня цих ре­чо­вин ін­га­ля­цій­ним шля­хо­м.

То­му не­об­хід­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти за­хи­с­ні ру­ка­ви­ч­ки, за­хи­с­ні оку­ля­ри, для за­хи­с­ту ор­га­нів ди­хан­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють ре­с­пі­ра­тор ти­пу РУ-60М з па­т­ро­ном "А".

Те­р­мін ка­ре­н­ції:

"Бу­токс" – за­бій до­зво­ля­єть­ся че­рез 20 днів пі­с­ля за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту;

"Ак­ро­декс" - за­бій до­зво­ля­єть­ся че­рез 12 днів пі­с­ля за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту.

8.Підсумки.

В ре­зуль­та­ті про­ве­де­но­го до­слі­джен­ня мо­ж­на ви­кла­с­ти на­сту­п­не:

1. Тва­ри­ни зна­хо­дять­ся в сви­на­р­ни­ках з по­ру­ше­ним мі­к­ро­клі­ма­том, в при­мі­щен­нях по­ру­ше­на ве­н­ти­ля­ція, то­му про­хо­дить ско­пи­чен­ня шкі­д­ли­вих га­зів, що в свою чер­гу не­га­ти­в­но впли­ва­ють на ор­га­нізм тва­ри­ни.

2. Рі­вень го­ді­в­лі і на­пу­ван­ня є за­до­ві­ль­ним.

3. Дже­ре­ла­ми ін­ва­зії мо­ж­на на­зва­ти до­ро­с­ле сви­но­по­го­лі­в'я, яке пе­ре­хво­рі­ває ла­те­н­т­но. В по­ши­рен­ні збу­д­ни­ка пе­в­ну роль ві­ді­гра­ють пред­ме­ти до­гля­ду та об­слу­го­ву­ю­чий пе­р­со­нал, який пе­ре­но­сить йо­го на одя­зі та ін­ших пред­ме­тах.

4. Ді­а­г­ноз бу­ло по­ста­в­ле­но і під­тве­р­дже­но вча­с­но, що да­ло змо­гу ви­яви­ти і лі­к­ві­ду­ва­ти ви­па­док за­хво­рю­ван­ня мо­ло­д­ня­ка сви­ней на сар­ко­птоз.

5. В ре­зуль­та­ті пра­ви­ль­ної по­ста­но­в­ки ді­а­г­но­зу ста­ло мо­ж­ли­вим своє­ча­с­но роз­ро­би­ти і ви­ко­на­ти план за­хо­дів по лі­к­ві­да­ції хво­ро­би, що в свою чер­гу зме­н­ши­ло еко­но­мі­ч­ні зби­т­ки го­с­по­дар­с­т­ва від цьо­го за­хво­рю­ван­ня.

9.Пропозиції господарству.

По­кра­щи­ти умо­ви утри­ман­ня тва­рин, зме­н­ши­ти ску­че­ність, но­р­ма­лі­зу­ва­ти умо­ви мі­к­ро­клі­ма­ту, по­кра­щи­ти стан з при­би­ран­ням гно­ю.

В лі­т­ній пе­рі­од ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ви­па­сан­ня тва­рин на під­го­то­в­ле­них ді­ля­н­ках па­со­вищ. В зи­мо­вий пе­рі­од при від­су­т­но­с­ті си­ль­них мо­ро­зів ви­пу­с­ка­ти тва­рин на ви­гу­ль­ні май­да­н­чи­ки.

По­кра­щи­ти за­без­пе­че­ність об­слу­го­ву­ю­чо­го пе­р­со­на­лу спец. одя­гом, за­со­ба­ми осо­би­с­тої гі­гі­є­ни і ко­н­т­ро­лю­ва­ти стан ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го одя­гу.

До­три­му­ва­тись пла­ну про­фі­ла­к­ти­ч­них до­слі­джень і об­ро­бок тва­рин.

Про­во­ди­ти пе­рі­оди­ч­ну де­зи­фе­к­цію та де­за­ка­ри­за­цію при­мі­щень, де утри­му­ють­ся тва­ри­ни.

Не до­пу­с­ка­ти за­во­зу в го­с­по­дар­с­т­во сви­ней з го­с­по­дарств не­бла­го­по­лу­ч­них по сар­ко­пто­зу.

Ре­гу­ля­р­но про­во­ди­ти огляд по­го­лі­в'я і по не­об­хід­но­с­ті про­во­ди­ти мі­к­ро­ско­пію зі­ско­бів.

Дві­чі на рік (ве­с­ною і во­се­ни) про­во­ди­ти про­фі­ла­к­ти­ч­ні об­ро­б­ки ву­ш­ні ра­ко­ви­ни у кну­рів та сви­но­ма­ток роз­чи­на­ми чи ае­ро­зо­ля­ми ака­ри­ци­дів.

Список використаної літератури

1. А­л­фи­мо­ва А.В. Про­до­л­жи­те­ль­ность жи­з­ни во­з­бу­ди­те­ля зу­дне­вой че­со­т­ки во вне­ш­ней сре­де – На­у­ч­ные тру­ды УНИ­И­ЭВ, М.,1956г.,том. XXIII,с.287-302.

2. Ве­те­ри­на­р­ная эн­то­мо­ло­гия и ака­ро­ло­ги­я.-­Все­со­ю­з­ная ака­де­мия с.х. на­ук им­.­В­.­И­.­Ле­ни­на.,М, 1983г.

3. Га­лат В.Ф.,Єв­с­та­ф'є­ва В.О. Ака­ри­ци­д­на ефе­к­ти­в­ність пре­па­ра­тів при сар­ко­пто­зі сви­ней //Ві­с­ник Пол­та­в­сь­ко­го Дер­жа­в­но­го с/г ін­сти­ту­ту – 2000р. - №6 – с.44-45.

4. Гу­ти­ра Ф.,Ма­рек И.,Ман­ни­н­гер Р.,Мо­чи И. Ча­с­т­ная па­то­ло­гия и те­ра­пия до­ма­ш­них жи­во­т­них.,т.2.,к.4.,Сель­хо­зи­з­дат.,М., 1963.-584 с.

5. До­ві­д­ник ве­те­ри­на­р­но­го лі­ка­ря //вид.2,до­по­в­не­не і пе­ре­ро­б­ле­не.,під ре­д­.­Ро­то­ва В.І.,Че­р­ну­хи В.К.,К.,Уро­жай., 1976.,-592с.

6. И­н­с­т­ру­к­ция о ме­ро­п­ри­я­ти­ях по пред­уп­ре­ж­де­нию и ли­к­ви­да­ции сар­ко­пто­за сви­ней //Ве­те­ри­на­р­ное за­ко­но­да­те­ль­с­т­во.-1988.-т.4.

7. Спра­во­ч­ник по охра­не тру­да и ТБ в жи­во­т­но­вод­с­т­ве//Под ре­д­.­Ба­к­ше­е­ва П.Д.-2-е изд.,доп. и пе­ре­ра­б.-­К.­У­ро­жай,1985.-200 с.

8. Хме­ль­ни­ць­кий Г.О.,та ін.//Ве­те­ри­на­р­на фа­р­ма­ко­ло­гі­я.-­Ха­р­ків.,"Па­рі­тет ЛТД",1995.-480 с.

9. http://www.novovet.narod.ru/skin/skin3.html

17

Міністерство Аграрної Політики України

Подільська Державна Аграрно-Технічна Академія

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра інфекційних

та інвазійних хвороб

К У Р С О В А Р О Б О Т А

на тему:"Комплекс лікувально – профілактичних заходів при саркоптозі свиней в ТзОВ "Надія" Хотинського району Чернівецької області".

Виконав:

студент 4 СП курсу

факультету ветеринарної медицини

Шаріков Михайло В'ячеславович

м.Кам'янець-Подільський

2001 рік

План

1.Вступ. 3

2.Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка го­с­по­дар­с­т­ва. 4

3.Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка епі­зо­о­ти­ч­ної си­ту­а­ції у го­с­по­дар­с­т­ві. 6

4.Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка за­хво­рю­ван­ня. 7

4.1.Осо­би­с­ті спо­сте­ре­жен­ня 10

5.Лі­ку­ва­ль­но-­про­фі­ла­к­ти­ч­ні заходи. 10

6.Аналіз проведених заходів та їх наукове обгрунтування.13

7.Техніка безпеки. 14

8.Підсумки. 15

9.Пропозиції господарству. 15

Додатки

Список використаної літе