3. Середньозважені по Україні нормативи питомих капітальних складень на створення плодових і ягідних насаджень на 1999-2000 рр.

Групи культур Норматив-на 1 га, тис грн Тривалість створення, років
всього у тому числі
закладання догляд
Зерняткові 22,0 6,8 14,2 3-7
Кісточкові 21.2 8,0 13,2 4-5
Горіхоплідні 20,4 4,8 15,6 6-7
Плодові разом 21,7 7,5 14,2 3-7
Ягідники 18,7 12,5 6,7 1-3
3 них суниця 14,9 10.5 4,4 1
малина 23,1 18,1 5,0 2
Малииа на шпалері 38.8 33,8 5,0 2
Ягідники кущові 27,9 18,8 9,1 3
Плодові та япдю разом 21 1 8,1 13,0 1-7

 

По-третє, розбалансованість ринку збуту плодів, ягід і винограду. За останні роки Україна з експортера перетворилась на імпортера цієї продукції, тоді як сусідня Польща 60% валового збору яблук експортує в інші країни (переважно в Росію). Україна ж екс­портує лише 4% виробленої продукції

По-четверте, відсутність заінтересованості у вітчизняних та зарубіжних інвесторів вкладати кошти у виробництво, де витрати починають скуповуватися не раніше, ніж через 5-6 років.

Однак досвід ряду господарств, розміщених у різних зонах країни, свідчить, що навіть за таких складних економічних умов при інтенсивному веденні садівництва і виноградарства вони дають досить вагомі прибутки Це зокрема стосується держгоспу-заводу «Виноградний», держгоспу «Побєда» та агрофірми «Золота балка» Автономної Республіки Крим, агрофірми-держгоспу «Білозерський» Херсонської, КСП «Тарасівський» Київської, ВАТ «Чорноморська перлина» Одеської, акціонерного товариства «Радсад» Миколаївської областей Щорічна врожайність плодових культур у наведених господарствах у межах 80-160 ц/га і винограду від 40 до 120 ц/га забезпечує рівень рентабельності даних галузей від 20 до 65% У ВАТ «Шабо» Одеської області рівень рентабельності винограду рік у рік становить не менше 100%

Занепад власної сировинної бази призвів до поглиблення кризових явищ у виноробній промисловості За 1984-1998 рр підприємства Укрсадвинпрому зменшили виробництво промислової продукції від 1,5 до 0,4 млрд грн, або майже у 4 рази Виробництво вина виноградного за цей період скоротилося від 46 млн дал до 5 млн, або у 9 разів, вина плодоягідного - від 31 тис дал до 1,8 тис , або у 17 разів Це зумовило зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів на 1,2 млрд грн

У 1998 р, вперше за останні п'ять років, допущено скорочення випуску шампанського - на 9,1 млн пляшок, або на 12% до рівня попереднього року Майже всі коньячні заводи зменшили виробництво коньяку У 1999 р виробничі потужності по переробці винограду і випуску вина використовувалися лише на 20%, коньяку - на 48, шампанського та ігристих вин — на 87% Основна причина скорочення обсягів виробництва полягала у підвищенні ставок акцизного збору на виноробну продукцію згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р № 1200

Наявність сировини в Україні дозволяє значно нарощувати виробництво плодоягідних вин та міцних напоїв, але через високі ставки акцизного збору випуск цієї продукції стримується Укрсадвинпром неодноразово висував пропозиції щодо зниження акцизу на міцні напої від 3 до 0,25 екю за 1 л 100%-ного спирту, але вони не знаходили законодавчої підтримки

Інтенсивний розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та виноробства неможливий без розвитку галузевої науки, оскільки виробництву конче потрібні розробки з освоєння інтенсивних технологій, ресурсозбереження, екологи, механізації, автоматизації, хімізації, вирощування оздоровленого садивного матеріалу плодових, ягідних культур і винограду, практично не кленової селекції В останнє десятиріччя в галузях садівництва, виноградарства та виноробної промисловості нагромаджено унікальний науково-технічний потенціал, який через відсутність коштів не може бути реалізований У 1998 р було призупинено фінансування галузевої науки з інноваційного фонду, що стало однією з причин подальшого погіршення матеріально-технічної бази спеціалізованих науково-дослідних установ, втрати ними кваліфікованих кадрів

Об'єктивно оцінюючи стан і тенденції розвитку садово-виноградарського підкомпле-ксу АПК, слід зазначити, що в країні є можливості для відродження і подальшого піднесення галузей садівництва, виноірадарства та виноробної промисловості У зв'язку з цим потрібно зазначити, що Укрсадвинпром здійснив ряд важливих заходів, спрямованих на стабілізацію розвитку даних галузей Для фінансової підтримки підприємствам направлено 102,1 млн грн , у тому числі на відтворення площ багаторічних насаджень -55,5 млн Крім того, в останні два роки господарствам надані товарні кредити у вигляді садивного матеріалу на загальну суму понад 8 млн грн, введено в експлуатацію виробничих об'єктів та об'єктів соціального призначення на 142 млн грн, у тому числі за рахунок державного бюджету - на 15 млн грн До державного бюджету від садово-виноградарського підкомплексу країни надійшло понад 900 млн. грн

Національною програмою розвитку агропромислового виробництва і соціального розвитку села України на період до 2010 р передбачено у 1999-2000 рр. стабілізувати виробництво плодів, ягід, винограду та виноробної продукції, довести в 2010 р. виробництво плодів і ягід до 2,5 млн. т, винограду - до 550 тис. т, або у 2 рази більше, ніж у 1998 р. З цією метою передбачається посадити 110 тис га інтенсивних насаджень садів і ягідників та 95 тис га виноградників Для забезпечення таких обсягів посадок буде вирощено 155 млн шт плодових і ягідних саджанців, 380 млн шт розсади суниці та 224 млн шт. саджанців винограду, провести реконструкцію та ввести в експлуатацію 47 тис га сучасних зрошувальних систем, збільшити обсяги виробництва промислової продукції у 1,6 раза, довівши їх до 600 млн грн, у тому числі вина виноградного - в 1,6 раза (12 млндал), коньяку - в 1,3 раза (1 млн, дал), шампанського - в 1,3 раза (6,5 млн дал) Для виконання поставлених Програмою завдань необхідно

У садівництві науково обгрунтувати, розробити та впровадити у виробництво природоохоронні, ресурсозберігаючі технології вирощування садів інтенсивного типу, в тому числі з мінімальним передплодоносним періодом та коротким циклом використання, удосконалити і впровадити у виробництво технології мікроклонального розмноження та вирощування оздоровленого садивного матеріалу плодових і ягідних культур високих селекційно-санітарних категорій, розробити нові сортопідщепні комбінації плодових культур, найбільш продуктивних і стійких проти несприятливих умов вирощування у різних грунтово-кліматичних умовах, удосконалити інтегровану систему захисту плодових і ягідних насаджень від шкідників та хвороб, розробити організаційно-економічні основи високоефективного ведення садівництва в умовах ринкової економіки, розвитку садівницьких підприємств різних форм власності і господарювання

У виноградарстві розробити та впровадити методи агроекологічної спеціалізації і концентрації виноградарства, вдосконалити структуру асортименту, спрямовану на роз­ширення площ за рахунок сортів, придатних для виробництва шампанського і марочних вин, широко запроваджувати високопродуктивні якісні сорти винограду з підвищеною стійкістю проти морозів, грибкових, бактеріальних та вірусних хвороб, проводити кло-нову і фітосанітарну селекцію технічних сортів винограду, які характеризуються стабільною продуктивністю і високою якістю продукції, знизити пестицидне забруднення продукції та навколишнього середовища шляхом широкого впровадження стійких сортів, інтегрованих та біологічних методів захисту, створити нові машини і устаткування для комплексної механізації виробництва винограду і садивного матеріалу; забезпечити перехід виноградного розсадництва на виробництво елітного оздоровленого садивного матеріалу

Важливим як для садівництва, так і виноградарства є сприяння розвитку селянських (фермерських) господарств і особистих підсобних господарств населення З цією метою при сприянні Укрсадвинпрому було створено Всеукраїнську асоціацію виробників садової та виноградарської продукції, до складу якої ввійшло понад 200 фермерських господарств У 1998 р вони виробили понад 1,2 тис т плодів та 200 т винограду Звичайно, ці обсяги невеликі, але фермерство в даних галузях тільки зароджується

Виноробна промисловість країни також потребує вирішення не менш складних проблем Насамперед необхідно створити високоякісну стабільну сировинну базу виноробної галузі шляхом впровадження випробуваних традиційних європейських сортів винограду, що використовуються для виробництва прославлених українських марочних вин, шампанського та коньяку, суттєво змінити структуру та поліпшити якість виноробної продукції, посилити боротьбу з Гі фальсифікацією, розробити технологію та освоїти на підприємствах України виробництво вітчизняних допоміжних матеріалів, які використовуються при виготовленні виноробної продукції (бентоніт, падигорскит, картон для фільтрації вин тощо); розробити технологічні прийоми, що забезпечать збільшення строків стабільності виноградних вин до 1-2 років

У садово-виноградарському підкомплексі найгострішою є проблема інвестицій Щорічна потреба в коштах для створення багаторічних насаджень та будівництва зрошувальних систем, передбачених Національною програмою розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села України на 1999-2010 роки, становить 350 млн грн Для відновлення виноградників, які загинули від морозів взимку 1996-1997 рр у Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях, необхідно ще 200 млн. грн Власних коштів на відтворення даних галузей абсолютна більшість господарств при їх сучасному виробничо-фінансовому стані не має Недоступними для них залишаються і банківські кредити з їх високими ставками Тому проблему джерел фінансування для відтворення багаторічних насаджень необхідно вирішувати шляхом запровадження ефективнішого податкового законодавства 3 цією метою Укрсадвинпромом було запропоновано зниження акцизних ставок на плодоягідні і міцні напої з виноградної та плодоягідної сировини, зміни до Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові виробив щодо надання права виробникам плодоягідних виноматеріалів одержувати спирт етиловий без сплати акцизного збору, вирішити питання щодо встановлення ставок акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої для розрахунків на внутрішньому ринку у вітчизняній валюті

Прийняття Закону України про 1%-ний збір від реалізації всіх видів алкогольних напоїв та пива дозволить направити на розвиток галузі понад 40 млн грн Суттєвим джерелом фінансування виноградарства та виноробної промисловості можуть бути акцизні податки від реалізації винрпродукції Проектом Закону України «Про вино» передбачено направляти на дані цілі 50% акцизного збору Загальна сума коштів при цьому щорічно становитиме 25 млн грн

3. ІНООВАЦІЇ В ТВАРИННИЦЬКОМУ КОМПЛЕКСІ 3.1. Приємо-передающі інформаційні канали у тваринництві

Головним завданням розвитку тваринницького комплексу України є збільшення відтворення свинопологовья і збереження життєздатного молодняку. Для них це означає запобігання загибелі від захворювання різної зтиології, а також зниження втрат у приростах ваги як у молодняку, так і в дорослих.

Згідно статистичним даним падіж молодняку у віці одного-двох місяців досягає в середньому 52%. Щоб оперативно відслідковувати стан тварини, необхідно мати відповідну інформацію. Пропонований пристрій і призначений для цього.

Необхідну і достатню інформацію про стан тварини дають такі параметри як пульс і температура тіла.

Розміщення цього пристрою пропонується на нашийнику. Останній одночасно служить антеною радіоприймача, структурна схема якого приведена на мал. 1.

Мал. І. Структурна схема радіоприймача: Д1, Д2 — датчики температури і пульсу, У — підсилювачі сигналів про параметри життєдіяльності, М — модулятор, ЗГ — генератор, що задає, УРП - пристрій дозволу передачі даних, СУ -пристрій кодів, що порівнює, ПК- приймач кодів, ВК- вихідний каскад передавача


Така конструкція радіоприймача визначається великою кількістю тварин в одному приміщенні, тому передача даних ведеться лише по запиті системи обробки інформації Структурна схема системи приведена на мал. 2.

Мал.2. Структурна схема обробім інформищ/а: ЗГ — генеремар яесущЛ частоти, що задає, М — модулятор, Пр — нрийлит інфврмщи, Вк — жадний каскад-передачі коди, Дет — детектор

Принцип роботи каналу прийому-передачі обмірюваної інформації про стан біооб'єктів наступний: ПЕВМ транслює код номера тварини, від якого потрібно одержати зведення. Передавач коду номера посилає амплітудно-модульований радіосигнал з кодом номера Приймач коду номера на конкретній тварині приймає цей сигнал У ньому сигнал детектирується і передається на пристрій, що порівнює. Останнє складається з восьми схем частотних реле, кожне з яких спрацьовує після приходу на вхід сигналу такої частоти, на яку набудоване дане реле Так здійснюється раскодировка номера. Якщо на приймач коду, частотні реле пристрою, що порівнює, одержують сигнал з номера, що відповідає настроюванню реле, відбувається його спрацьовування Це викликає появу сигналів логічної «І» на восьмивходной схемі «і», що у свою чергу викликає спрацьовування цієї схеми і появи сигналу, що дозволяє, на виході схеми «і» Сигнал, що дозволяє, включає транзисторний ключ, що подає харчування на схему інформаційного передавача, що працює на несучий частоті 27 Мгц

Дані заносяться в пам'ять ЕВМ і видаються при запиті обслуговуючого персоналу на екран дисплея. При різкому відхиленні параметрів системою формується сигнал, що оповіщає, для вживання екстрених заходів

За допомогою цього пристрою можна передавати інформаційний сигнал блоків знімання інформації за допомогою амплітудної модуляції. Приймач інформаційного сигналу, що розташовується в приміщенні свинарника приймає радіосигнал з даними про температуру і пульс.

Стендові і промислові іспити показали працездатність системи, що стабільно функціонує в умовах свиноферм

3.2. Молочному тваринництву - надійну техніку і енергозберігаючі технології

Упродовж останніх 50 років в Україні й за кордоном спроектовано та побудовано механізовані ферми і комплекси, на яких утримувалось від 150 до 2400 і навіть більше корів. Із збільшенням поголів'я тварин зростала культура землеробства, урожайність полів, поліпшувалась кормова база, зростало виробництво молока.

Аналіз затрат праці, палива та енергії на об'єктах з різним поголів'ям свідчить про те, що малі ферми не рентабельні. Якщо річні її затрати виразити в грошових одиницях, то за цих умов при річному надоі 4000—5000 кг молока від корови механізована ферма буде прибутковою при утриманні 16—32 корів, а при надоях 3500—4000 кг — ферма буде прибуткова при утриманні 256 і більше корів

На фермах Німеччини, Данії, Бельгії, інших країн, де утримують 16—32 корови, застосовують автоматизовані технологічні лінії доїння корів і роздавання кормів При цьому вхідними параметрами для останньої служать показники продуктивності корів Тому доїльні установки оснащують засобами автоматизованого обліку молока.

Ферми з подібними плануванням, технологією утримання і засобами .механізації та автоматизації в Україні створено лише в декількох господарствах Київської, Мико­лаївської та Полтавської областей, де використано і успішно експлуатуються розробки НВК «Київський інститут Автоматики» Адже, щоб збудувати модульну ферму на 32 корови або більших розмірів і оснастити й засобами механізації і технологічним обладнанням, потрібно $500—600 тис При цьому витрачені кошти скуповуються протягом 10—15 років А якщо враховувати, що протягом цього часу обладнання потрібно буде замінити щонайменше двічі, то це вимагає ще раз обгрунтувати доцільність створення нових чи відновлення на новому технологічному і технічному рівні існуючих ферм і комплексів малих розмірів

Якими ж повинні бути ці ферми і комплекси^ На це питання дає відповідь аналіз багаторічного розвитку молочного тваринництва в Україні та розвинутих країнах За­ходу

Важливим регулятором біотехнічної системи «людина-машина-тварина-комфорт» виробництва молока виступають корми і прийоми ручної чи механізованої праці, які забезпечують утворення молока в організмі тварини і його ручне чи машинне виведення

Вибір технічних засобів для реалізації цих процесів залежить від системи і способу утримання корів, організації виконання робіт, фізіологічної характеристики стада корів і звичайно, кількісного та вікового стану тварин

В Україні застосовують переважно стійлове і стійлово-табірне утримання корів з використанням пасовищ або без них У більшості випадків корів утримують прив'язне (98%) і безприв'язно (2%) Доять корів в стійлах у переносні бідони (80%) 1 в молокопровід (18%) У невеликій кількості господарств (1,5—2,0%) доїння корів здійснювалось в доїльному залі На сучасному етапі, у зв'язку із зменшенням поголів'я та падіння продуктивності тварин, ферми і комплекси з прив'язним та безприв'язним утриманням корів, доїльні зали законсервовані

Відповідно до програми відтворення механізованого молочного тваринництва в Україні, способи утримання і доїння корів будуть розвиватись відповідно до наявних у господарствах приміщень, які безперечно, підлягають рекострукції В реконструйова­ному приміщенні встановлюють конвеєр КСГ-7-02 або КСГ-1-01 для видалення гною, обладнують кормовий стіл з годівницею або без неї Це залежить від ширини існуючого корівника Для роздачі кормів використовують стаціонарні (при наявності годівниці) та мобільні (при наявності кормового столу) засоби Монтують стійлове обладнання похилими стояками і розділювачами стійл ОСК-01, яке забезпечує кріплення трубопроводів молоко- і повітропровідної ліній доїльної установки за допомогою спеціальних пластинчастих кронштейнів безпосередньо на похилих стояках На в'їзді і виїзді транспортних засобів встановлюють містки, які можуть виконувати функцію важеля механізму керування поперечною ланкою молокопроводу Молокоприймальне виділення розмішується у торцевій частині корівника В ньому розміщують водонагрівник, обладнання для збирання, обліку і охолодження молока, вакуумну установку Щоб ферма функціонувала ефективно, потрібно узгодити складові чинники загального процесу виробництва молока До таких відносяться кормова база і режим приготування кормових раціонів у зимовий та літній періоди року, тварини (корови) і їхній потенціал продуктивності, комфорт утримання Комплекс машин і механізмів, кадрове забезпечення ферми спеціалістами, що супроводжують виробництво і виконують механізовані і немеханізовані процеси і опе­рації — це чинники, які характеризують механізований процес виробництва

Кожний керівник, перш ніж створювати чи відновлювати виробництво молока, повинен поставити перед собою перелічені вище запитання і дати на них відповіді

Про це говорять результати наукових досліджень і їх виробнича апробація, .виконані співробітниками відділу механізації молочного тваринництва, який створений в ІМЕСГ у 1957 році Розроблені технологічні процеси і засоби механізації роздачі кормів, транспортування і розкидання підстилки, видалення гною, доїння, транспорту­вання та первинної обробки молока

Найскладнішим процесом, який завершує і оцінює виробництво на фермі є процес доїння і первинної обробки молока

Найважливішим науковим досягненням є встановлення характеристик вакуумного режиму роботи доїльних апаратів і установок різних типів і визначення причин, які дестабілізують процес виведення молока з вимені корів, спричинюють ушкодження і захворювання вимені, втрати молока і погіршення його якості Встановлено чинники, при недотриманні яких має місце порушення закономірностей взаємодії елементів системи «людина-машина-тварина» виведення молока з вимені

Дослідження забезпечили розробку конструкції доїльних апаратів ДА-Ф-50, ДА-Ф-66, ДА-Ф-70 які усувають дестабілізуючий фактор режиму роботи, шо викликає наповзання стаканів на дійки, потребує додоювання На останнє витрачається до 0,6 хв часу особливо при використанні доїльних установок з верхнім розміщенням молокопровідної лінії

В апаратах ДА-Ф-50, ДА-Ф-66 суміщені пульсатор і колектор, режим роботи виконавчих механізмів — стаканів забезпечує пульсоколектор Це змінює величину тиску як у піддійковому, так і міжстінному просторах стакана

Новий принцип покладено в основу конструкції доїльного апарата ДА-Ф-50, серійне виробництво якого налагоджене ДАХК «Артем» і заводом «Буревісник» (Київ), а також в Роси

Дослідження і науковий пошук вперше в світовій практиці забезпечили розробку конструкції двокамерного стакана доїльного апарата, який забезпечує адеквадну зміну і рівнозначну величину вакуумметричиного тиску в міжстінному просторі стакана, відповідно зміні тиску в піддійковому просторі Стакан має критичний об'єм міжстінного простору, що забезпечує витрату повітря вдвічі меншу Втрати енергії на виконання процесу доїння зменшуються на 25—28%, повнота видоювання молока становить не менше 98% По повноті видоювання нові апарати переважають кращі зарубіжні зразки, для яких цей показник становить 0,94—0,96 Новий стакан покладено в основу конструкції доїльних апаратів ДА-Ф-66 і ДА-Ф-70, які передбачають виго­товлення конструкційних елементів з пластику

Фізіологічні дослідження і науково-виробничий експеримент виконувались спільно з ГГ УААН, ШМ УААН, УкрЦВТ, ВНДІРГТ (м Пушкіне, Росія) Досліджено доїльні установки АДМ-8 з апаратами АДУ-1, удосконалено установки з апаратами ДА-Ф-50, ДА-Ф-66 ДА-Ф-70 Установлено, що молочна продуктивність корів за лактацію при використанні удосконалених доїльних установок зростає на 4,6—8,9%, жирність молока — на 0,05—0 14%

Теоретичні дослідження забезпечили розробку наукових основ проектування параметричних рядів доїльних установок з одно- і двотрубною молоковакуумними системами для доїння корів у стійлах і доїльному залі

Модернізовані і нові установки забезпечують ощадливий стимулюючий режим виведення молока з вимені, що гарантує зменшення маститів у 2—4 рази, використання корів протягом щонайменше 6—7 лактацій Наявність стимулюючого фактора підтверджена і при доїнні високопродуктивних корів з добовим надоєм понад 22 кг молока Техніко-економічні розрахунки ефективності механізації, створених на основі розроблених молоковакуумних систем, виконані ІАЕ УААН.

Оцінка установок для доїння корів у молокопровід АДМ-8А-2 (Латвія) і МВС-12-2 (ІМЕСГ УААН) свідчить, що коефіцієнт комплексної оцінки К=1,19?1, тобто установка МВС-12-2 відповідає вимогам, що стосується виробів, які перевищують світовий рівень

Результати виробничої перевірки і порівняльні випробування трьох типів установок для доїння корів в молокопровід (мал. 3) підтверджують перевагу нового вітчизняного доїльного обладнання.

Мол. 3. Динаміка добових надоїв і жирності молока при використанні даХпАних установок: 1 — АДМ-3 (Латвія); 2 — М-622 "Імпульса" (Німеччина); 3 — МВС-12 (Україна)

Оцінка установок для доїння корів у доїльному залі на фермі і в літньому таборі УДЛ-Ф-12 (Росія) та «Агрегат-12» («Стійлова» ІМЕСГ УААН) свідчить, що К=1,02>1, тобто установка відповідає вимогам світового рівня.

Розроблено вихідні вимоги і технічні завдання на створення новітніх доїльних апаратів та нового покоління доїльних установок:

- новітні апарати ДА-Ф-66, ДА-Ф-70 для параметричного ряду доїльних установок — ТЗ 46.16.25.35-96;

- параметричний ряд модульних установок для доїння корів у молокопровід ВТ 46.16.26 16-94 та переносний і пересувний бідон ВТ 46 1625.11-94, ТЗ 46 16.25.34-95 -Установка молока доїльна типу молокопровід МВС-12;

- параметричний ряд модульних установок для доїльних залів ВТ 46 16.25 30-95. Виробництво техніки для доїння корів освоїли і освоюють спеціалізований завод АТ «Брацлав». промислові підприємства України та АТ «Сільгосптехніка», що передбачене Національною програмою розробки і освоєння виробництва технологічних комплексів для АПК України.

В основу нових параметричних рядів покладено уніфіковану елементну базу, освоєння виробництва якої забезпечить створення новітньої вітчизняної техніки для механізації доїння корів, а також овець і кіз.

Доїльні установки МВС-12 і ПДУ-1, укомплектовані новими апаратами, пройшли приймальні випробування в УкрЦВТ, експлуатуються в КСП «Світанок» І агрофірмі "Перемога" Кагарлицького району Київської області.

3.3. Доїльні зали -майбутнє скотарство

Нині у молочному скотарсті України не першому плані стоїть проблема раціонального ведення галузі і отримання прибуткового якісного молока — сировини для переробних підприємств. Молочна галузь — найскладніша у тваринництві. Тут ланцюг "людина-машина-тварина" повинен спрацьовувати декілька разів щодоби з однаковими інтервалами часу протягом чотирьох-п'яти років продуктивного використання тварин Навіть незначне порушення цього поєднання викликає хвороби у тварин (мастити тощо), знижує продуктивність.

Процеси утримання та доїння корів в Україні удосконалювали неодноразово. У 60-х роках — це доїльні зали з "Ялинками", коли «фортецю» механізації галузі намагались взяти приступом, без підготовки кадрів,тварин, належних кормової бази і племінної роботи, з недосконалою технікою. Але із самого початку вони були приречені. Друга спроба — у кінці 70-х — на початку 80-х років. Тоді побудували нові комплекси та реконструювали ряд існуючих ферм, впровадили комплексну механізацію в багатьох господарствах. З різних причин нині діючих комплексів залишились одиниці, та й ті в далеко не кращому стані. А основною причиною є те, що проекти цих комплексів створено понад 20 років то-му. В них не враховано останніх досягнень сільськогос­подарської науки й практики. Масове тиражування їх елементів не принесло бажаних результатів — більшість побудованих ферм не працюють за тією технологією, яку закладено у проектах

Невдалі спроби використання доїльних залів, низка помилок при проектуванні, будівництві й експлуатації створили певний негативний стереотип серед тваринників, спеціалістів і керівників сільськогосподарського виробництва щодо прогресивних технологій безприв'язного утримання й доїння корів у залах. Як результат, у молочному скотарстві України нині переважно використовують малоефективні високозатратні технології утримання й доїння корів Більше 95% корів утримують на прив'язі і доять у стійлах у доїльні відра або молокопровід. Середнє навантаження на одного оператора становить 18 корів І лише 1% корів утримують безприв'язно і доять у залах на установках «Тандем», «Ялинка» і УДС-3. У зарубіжних же країнах із розвинутим молочним скотарством більшість корів утримують безприв'язно і доять у залах Поширення доїльних залів із сучасним обладнанням швидко прогресує. Так, у Нідерлан­дах понад 96% корів утримують безприв'язно і доять у залах, у США — близько 80%, Німеччині — 70% Безприв'язне утримання та доїння у залах знижує витрати праці до 1,5-2.0 люд.-год. на 1 ц молока (у 6-8 разів менше від середніх показників по Україні), зменшує і кількість захворювань корів маститами до рівня 2-3%, дає можливість отримати високоякісне молоко, вести племінну роботу на належному рівні, створити комфортні умови праці оператору машинного доїння Основною перевагою цих технологій є те, що вони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин

Для доїння корів у доїльних залах за кордоном використовують сучасні високоавтоматизовані доїльні установки «Тандем», «Ялинка», "Карусель", "Бік об бік" і доїльні роботи У Нідерландах на молочних фермах уже працює понад 100 роботизованих доїльних систем Найширше на молочних фермах Західної Європи використовують установки "Тандем" і «Ялинка». Великого поширення набувають найсучасніші доїльні установки «Ялинка» і «Бік об бік» із рухомими передніми захисними конструкціями. Ці установки порівняно з традиційними мають вишу продуктивність, спрощену конструкцію, надійніші, заощаджують площу доїльного залу, різко зменшують витрати праці на вигін корів з майданчика після доїння, підвищують рівень безпеки праці оператора.

Переваги доїльних залів підтверджуються досвідом роботи нашого центру та тих господарств різних регіонів України, які за останні п'ять років впровадили у себе сучасні зали. За розробленою нашими спеціалістами технічною документацією проведено реконструкцію молочних ферм з будівництвом доїльних залів у агрофірмі "Обрій" (Шишацький район. Полтавська обл.), племзаводі ім. Шмідта (Очаківський район. Миколаївська обл.) та ін. Ці господарства на власному досвіді переконались, що доїльний зал дає реальну можливість одержати в теперішніх складних економічних умовах прибуткове молоко. У доїльному залі один оператор може обслуговувати залежно від типу установки і рівня її автоматизації близько 200 корів, тобто у 6-10 разів більше від середнього показника по Україні. Захворювань корів маститами при цьому в 3-5 разів менше, ніж при доїнні в стійлах у молокопровід чи відра. Молоко з доїльного залу за якістю відповідає всім вимогам стандартів, що діють в Україні.

Але слід відзначити, шо спеціалісти нашого центру перед видачею пропозицій відносно впровадження сучасних технологій з використанням доїльних залів уважно вивчають кожну молочну ферму. Впровадження їх доцільне лише у тих господарствах, які мають відповідні кормову базу та поголів'я корів, матеріально-технічне забезпечення, підготовлені кадри та ряд інших складових Нові технології центр впроваджує на основі сучасного вітчизняного та закордонного технологічного обладнання для утримання, доїння корів, очищення, охолодження та зберігання молока.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.    Журнал:Економіка АПК. 1999-2000р.

2.    Техніка АПК. Науково-технічний журнал. 1999-2000.


Информация о работе «Инновации в сельском хозяйстве»
Раздел: Инвестиции
Количество знаков с пробелами: 71888
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
45065
2
2

... разработок через 2-3 года была не известна ни заказчиком, ни разработчиком, ни потребителям научно-технической продукции. Рис. 2 - Условия и факторы, влияющие на инновационное развитие АПК Внедрение инноваций в Волгоградской области Ежегодно в Волгограде проводится традиционная для нашего региона выставка и 2009 год не исключение. Во второй день работы выставки состоялась презентация ...

Скачать
66191
6
1

... эволюционным, маркетинговым направлением не может обеспечить качественного сдвига в развитии общества. Таким образом, мы должны думать об оптимальных темпах внедрения инноваций. 1.2 Типы инноваций Объектом моей работы является национальная инновационная система. Российские инновационные предприятия, то есть предприятия, на которых за последние 3-5 лет внедрялись новшества в продукте, технике, ...

Скачать
64808
18
1

... Есть Есть есть есть есть Однако наш колхоз вполне может составить ему конкуренцию при условии постоянной грамотной маркетинговой политики в области развития сельского хозяйства в Могойтуйском районе. Потребители Так как основными видами деятельности являются: – разведение овец и коз; – разведение крупного рогатого скота; – разведение свиней; – разведение лошадей, ослов; – выращивание ...

Скачать
52182
3
0

... потенциал отрасли, имеющие социальную и экономическую значимость. Система государственной поддержки должна быть гибкой. Отвечать текущим потребностям сельского хозяйства, реагировать на быстроменяющуюся экономическую ситуацию. Основными рычагами государственного регулирования являются ценовая, кредитная политика, бюджетные ассигнования, налоговая система и защита товаропроизводителей (схема №2). ...

0 комментариев


Наверх