Серед обстежених захворювань тканин пародонта не мають 15% (у 18 осіб біля всіх індексуємих зубів реєструються бали, рівні тільки 0)

1. Серед обстежених захворювань тканин пародонта не мають 15% (у 18 осіб біля всіх індексуємих зубів реєструються бали, рівні тільки 0).

2. Поширеність захворювань пародонта висока - 85% (у 102 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба зареєстрований один з балів - 1, 2, 3, 4).

Серед осіб з патологією пародонта (102 чоловік):

- 22,5% мають тільки кровоточивість ясен (у 23 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 1 бал, біля інших зубів бали можуть бути рівні 0 чи 1);

- 51,9% мають кровоточивість ясен і зубний камінь (у 53 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 2 бали, біля інших зубів бали можуть бути рівні 1, 2 чи 0);

- 21,6% осіб мають кровоточивість, зубний камінь і неглибокі пародонтальні кишені (у 22 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 3 бали, біля інших зубів бали можуть бути рівні 0, 1, 2 чи 3 балам);

- 3,9% осіб мають кровоточивість, зубний камінь, глибокі і неглибокі пародонтальні кишені (у 4 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 4 бали, біля інших зубів бали можуть бути рівні 0, 1, 2, 3 чи 4).

3. Аналіз інтенсивності захворювань пародонта серед обстежених показав:

- тільки кровоточивість відзначається в середньому в 1 секстанті (з 6 секстантів);

- зубний камінь відзначається в середньому в 1,55 секстантах (з 6 секстантів);

- неглибокі пародонтальні кишені відзначаються в середньому в 0,25 секстантах (з 6 секстантів);

- глибокі пародонтальні кишені відзначаються в середньому в 0,03 секстантах (з 6 секстантів);

- інтактний пародонт відзначається в середньому в 3,17 секстантах (з 6 секстантів).

4. Виходячи з вищевикладеного, мають потребу в лікуванні:

- 15% осіб в лікуванні потребу не мають (18);

- 19,2% осіб мають потребу в гігієні порожнини рота (23 з 120 обстежених мають тільки кровоточивість);

- 44,2% мають потребу у видаленні зубних відкладень і гігієні порожнини рота (53 особи з 120 мають зубний камінь);

- 18,3% мають потребу у видаленні зубних відкладень, консервативній терапії, кюретажі пародонтальних кишень і гігієні (22 особи з 120 мають неглибокі пародонтальні кишені);

- 3,3% мають потребу у видаленні зубних відкладень, консервативній терапії, хірургічному лікуванні, ортопедичному лікуванні і гігієні (4 особи мають глибокі пародонтальні кишені).

2. Комплексний періодонтальний індекс (П.А. Леус, 1988).

Застосовується для групового визначення пародонтального статусу у населення усіх вікових груп при масових обстеженнях. Являє собою усереднене значення ознак поразки пародонта (від факторів ризику до розвиненої стадії захворювання).

ВООЗ рекомендує проводити епідеміологічні дослідження у вікових групах: 12 років, 15 років, 35-44 і 65-74 року. В одній віковій групі повинно бути не менш 20 чоловік, що мешкають в одному населеному пункті й обстежених за принципом випадкового вибору.

У залежності від віку обстежуваного вивчають різні зуби:

3-4 роки - 55, 51, 65, 75, 71, 85;

7-14 років - 16, 11, 26, 36, 31, 46;

15 років і більше - 16(17), 11, 26(27), 36(37), 31, 46(47).

Використання КПІ для обстеження дітей до 3 років і 5-6 років автор не рекомендує.

При відсутності зуба, що підлягає дослідженню, можна вивчати найближчий зуб у межах однойменної групи. Якщо відсутні всі зуби однойменної групи, то реєструється максимальна тяжкість стану пародонта. При наявності ряду ознак реєструють більш важку поразку (більш високий бал). У випадку сумніву перевагу віддають гіподіагностиці.

Методика визначення. Для визначення ознак поразки пародонта (кровоточивість, зубний камінь, ясенна чи пародонтальна кишеня), а також зубного нальоту застосовують стоматологічний зонд, для визначення патологічної рухливості зубів - зонд і пінцет. Виражають у балах:

0 - здоровий пародонт (зубний наліт і ознаки поразки пародонта при обстеженні за допомогою інструментів не визначаються);

1 - зубний наліт (будь-яка кількість м'якого білого нальоту, яка виявляється зондом на поверхні коронки зуба, у міжзубних проміжках чи приясенній ділянки);

2 - кровоточивість (видима неозброєним оком кровотеча при легкому зондуванні зубоясенного жолобка чи кишені);

3 - зубний камінь (будь-яка кількість твердих відкладень у підясенній ділянці зуба);

4 - кишеня (ясенна чи пародонтальна кишеня, яка виявляється зондом);

5 - рухливість зуба (патологічна рухливість зуба II-III ступеня).

КПІ визначають за формулами

для індивідуума:

S

КПІ_і = ¾¾¾

n

де S - сума балів кожного зуба;

n - число досліджуваних зубів;

середній КПІ для обстежуваної групи:

S КПІ_і

КПІ_сер. = ¾¾¾¾¾

n

де S КПІ - сума балів індивідуальних КПІ;

n - число обстежених осіб.

Оцінка результатів.

0,1-1,0 - ризик захворювання;

1,1-2,0 - поразка легкого ступеня;

2,1-3,5 - поразка середнього ступеня;

3,6-5,0 - поразка важкого ступеня.

Приклад 25.

Обстежено 25 чоловіків у віці 35-44 років, що працюють у цеху гальванізації.

У обстеженого N зубограма має вид:

бали			3					2						4
зуби	8	7	6	5	4	3	2	1	1	2	3	4	5	6	7	8
зуби	8	7	6	5	4	3	2	1	1	2	3	4	5	6	7	8
бали			5						2					4

КПІ_і = (3+2+4+5+2+4) : 6 = 20:6 = 3,33.

Висновок: поразка тканин пародонта середнього ступеня (пародонтит).

За аналогією обчислюємо КПІ_і в інших 24-х осіб.

Обчислюємо КПІ_сер.

КПІ_сер. = (3,33+2,57+1,18+2+2,5+………):25=67,5:25=2,7...

Висновок: в обстеженої групи чоловіків даної вікової категорії відзначається поразка пародонта середнього ступеня.

3. Комбінований пародонтальний індекс для епідеміологічних досліджень (КПІЕ, Т.В. Нікітіна, 1982).

Заснований на клінічному комбінованому пародонтальному індексі. Для епідеміологічних досліджень автор пропонує ввести в нього оцінку поширеності процесу й обмежити кількість досліджуваних зубів.

Методика визначення. Оцінюють запалення ясен (В) за вакуум-пробою чи клінічно, збиток кісткової тканини (Д) в ділянці 17, 12, 21, 26, 37, 32, 41, 46 зубів, і поширеність процесу (Р) біля кожного зуба в балах.

Оцінка запалення (В):

0 - вакуум-проба за Кулаженком в межах норми (клінічно - кровоточивість відсутня);

1 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 1,5 рази, але не більш ніж у 3 рази (клінічно - кровоточивість слабка);

2 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 3 рази, але не більш ніж у 4 рази (клінічно - кровоточивість значна);

3 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 4 рази і більш (клінічно - кровоточивість спонтанна).

Оцінка втрати кісткової тканини (Д):

0 - відсутність зубоясенних кишень;

2 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені не більш 2 мм;

4 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 2 до 4 мм;

6 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 4 до 6 мм;

8 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 6 мм і більш.

Оцінка поширеності процесу (Р):

- візуально підраховують кількість зубів, навколо яких відзначені ознаки запально-дистрофічного процесу, і поділяють на загальне число зубів.

Обчислення КПІЕ проводять за формулою

S (В + Д) Р

КПІЕ = ¾¾¾¾¾¾ х ¾¾¾ ,

8 n

де S (В + Д) - сума балів біля обстежуваних зубів;

8 - число обстежуваних зубів;

Р - число зубів з ознаками запально-дистрофічного процесу;

n - загальне число зубів.

Приклад 26.

Обстежено 50 жінок у віці 35-44 років, що працюють перекладачами.

У обстеженої N оцінюємо запальний компонент(В):

бали		1					0		0					1
зуби	8	7	6	5	4	3	2	1	1	2	3	4	5	6	7	8
зуби	8	7	6	5	4	3	2	1	1	2	3	4	5	6	7	8
бали			1					1		1					1

У = 1+0+0+1+1+1+1+1 = 6.

Оцінюємо збиток кісткової тканини (Д):

бали		2					0		0					2
зуби	8	7	6	5	4	3	2	1	1	2	3	4	5	6	7	8
зуби	8	7	6	5	4	3	2	1	1	2	3	4	5	6	7	8
бали			2					2		2					4

Д= 2+0+0+2+2+2+2+4 = 14.

Оцінюємо поширеність процесу (Р): із усіх зубів (32) близько 27 відзначені ознаки запально-дистрофічного процесу.

Р = 27:32 = 0,84.

КПІ = [(6+14) : 8] х 0,84 = 2,5 х 0,84 = 2,1.

За аналогією обчислюємо КПІЕ для інших 49 осіб.

Обчислюємо КПІЕ:

КПІЕ = (2,1+2,8+2,4+1,9+ … … …) : 50 = 2,43...

 

 

 

 

 

В.Ф. Куцевляк

Ю.В. Лахтин

ИНДЕКСНАЯ ОЦЕНКА

ПАРОДОНТАЛЬНОГО СТАТУСА

Учебно-методическое пособие

Суми

ВВП “Мрія-1” ЛТД

2002

ББК 56.61

К 95

Печатается с разрешения учебно-методического

Совета ХМАПО (протокол № 5 от 22.05.2002 г.)

Рецензенты:

Г.Ф.Катурова - зав. кафедрой терапевтической стоматологии Харьковского государственного медицинского университета, профессор.

В.И.Гризодуб - зав. кафедрой ортопедической стоматологии и ортодонтии Харьковской медицинской академии последипломного образования, д.м.н., профессор.

В.Ф. Куцевляк, Ю.В. Лахтин Индексная оценка пародонтального

К 95 статуса: Учебно-методическое пособие.- Сумы: ВВП «Мрія-1” ЛТД, 2002.- 80 с.

ISBN 966-566-188-4

Авторы пособия - К у ц е в л я к В.Ф. – д.м.н., профессор, зав. кафедрой терапевтической и детской стоматологии Харьковской медицинской академии последипломного образования, Л а х т и н Ю.В. – к.м.н., доцент этой же кафедры,- рассматривают основные вопросы математической оценки состояния тканей пародонта: назначение индексов, методы их вычисления, интерпретация полученных данных. Описаны конкретные примеры использования индексов.

Для врачей-стоматологов, интернов и студентов по специальности «Стоматология».

ББК 56.61

ISBN 966-566-188-4 © Куцевляк В.Ф., 2002

© Лахтин Ю.В., 2002

ВВЕДЕНИЕ

Проблема патологии тканей пародонта до настоящего времени сохраняет свою актуальность в виду широкой распространенности заболеваний среди населения и неблагоприятных последствий для здоровья.

Существующие методы диагностики поражений пародонта, в основном, удовлетворяют практическим запросам стоматологов. Среди диагностических приемов в пародонтологии значительную роль отводят математическим методам оценки состояния тканей пародонта. На сегодняшний день предложено около 100 различных индексов. В учебной литературе дана характеристика некоторым признанным и часто применяемым методам математической оценки пародонтального статуса, однако большинству из них не уделено должного внимания. Кроме того, в отдельных публикациях предлагаются новые методики, которые не нашли отражения в книгах, изданных ранее.

Отсутствие специальных учебных пособий, которые могли бы систематизировать индексы по назначению, четко сформулировать показания к применению, проиллюстрировать конкретные примеры их применения и вычисления, затрудняют в известной мере освоение данного раздела пародонтологии и широкое внедрение индексной оценки в практику.

Настоящее учебное пособие направлено на разрешение затронутых вопросов.

В книге изложена систематика индексной оценки пародонтального статуса, которой пользуются авторы в лечебной и педагогической работе, рассмотрены вопросы назначения индексов, методы их вычисления, интерпретации полученных данных.

Учебное пособие предназначено для самостоятельной подготовки слушателей системы последипломного усовершенствования: врачей-курсантов, интернов по специальности «Стоматология». Может быть полезным для студентов стоматологических факультетов ВУЗов.

Индексная система оценки состояния тканей пародонта

Для оценки состояния тканей пародонта среди клинических методов в современной пародонтологии используют разнообразные индексы. Индексная оценка позволяет лаконично и удобно отразить статическое состояние тканей пародонта в количественном выражении. С их помощью можно получить представление о распространенности, степени тяжести, течении воспалительно-деструктивного или дистрофического процесса, оценить эффективность проведенного лечения и качество диспансерной работы у конкретного больного или диспансерной группы.

Зная назначение индексов, врач может выбрать те из них, которые отвечали бы целям его исследования.

Существующие пародонтальные индексы Т.В. Никитина (1982) условно делит на 4 группы в зависимости от их назначения.

I. Индексы гигиены полости рта:

а) для зубного налета;

б) для зубного камня.

II. Индексы воспаления в тканях десны:

а) для гингивита;

б) для пародонтита.

III. Индексы деструкции кости альвеолярного отростка.

IV. Комбинированные индексы.

В свою очередь, индексы для оценки гигиенического состояния полости рта Л.О. Хоменко та спiвавт. (1993) относят к 4-м группам:

1- индексы, которые оценивают площадь зубного налета;

2- индексы, которые оценивают толщину зубного налета;

3- индексы, которые оценивают массу зубного налета;

4- индексы, которые оценивают физические, химические, микробиологические параметры зубного налета.

В Украине стоматологи пользуются классификациями болезней пародонта, предложенными XVI Пленумом Всесоюзного общества стоматологов (1983), Н.Ф. Данилевским (1993), в основе которых положен нозологический принцип.

В соответствии с этим мы в практической деятельности руководствуемся собственной систематикой математических методов оценки состояния тканей пародонта, которая удовлетворяет основным клиническим проявлениям патологии (воспаление, дистрофия, деструкция):

I. Клинические индексы

1.1. Индексы гигиены полости рта

1.1.1. Для зубного налета

1.1.2. Для зубного камня

1.1.3. Комбинированные

1.2. Индексы воспаления десны

1.3. Индексы деструкции костной ткани

1.4. Комбинированные пародонтальные индексы

II. Эпидемиологические
КЛИНИЧЕСКИЕ ИНДЕКСЫ

Это основная группа из всех индексов, позволяющая клиницисту оценить состояние тканей пародонта с разных позиций: оценка уровня гигиены полости рта, выраженности воспалительного процесса, степени тяжести деструкции кости. С их помощью врач получает общее представление о характере течения заболевания, может планировать объем лечебных вмешательств, оценивает эффективность проводимого лечения и диспансеризации.

К этой группе относятся индексы гигиены полости рта, индексы воспаления десны, деструкции костной ткани и комбинированные.

Индексы гигиены полости рта

Участие микроорганизмов в развитии воспалительных заболеваний пародонта является общепризнанным фактом. Многочисленные данные литературы свидетельствуют о том, что зубной налет является одним из важных этиологических и патогенетических звеньев данной патологии (А.П. Левицкий, И.К. Мизина, 1987).

Поэтому индексы применяются для оценки уровня гигиены полости рта и ее контроля. Являются неотъемлемой частью воспитательных мероприятий по привитию гигиенических навыков среди населения.

Индексы гигиены полости рта для зубного налета

Гигиенические индексы данной категории служат для оценки гигиены полости рта с позиций только зубного налета.

1. Индекс Федорова-Володкиной (Ю.А. Федоров, В.В. Володкина, 1971).

Методика определения. Вестибулярная поверхность 43, 42, 41, 31, 32, 33 зубов окрашивается раствором Шиллера-Писарева или другим красителем. Площадь окрашенной поверхности оценивается в баллах:

1 - отсутствие окрашивания;

2 - окрашивание 1/4 коронки зуба;

3 - окрашивание 1/2 коронки зуба;

4 - окрашивание 3/4 коронки зуба;

5 - окрашивание всей поверхности коронки зуба.

Для вычисления индекса используется формула:

S

ИГ_ср.= ¾¾¾ ,

6

где S - сумма баллов всех 6 зубов;

6 - число исследуемых зубов.

Оценка результатов. По ИГ_ср. определяют уровень гигиены полости рта, который рекомендуют интерпретировать следующим образом:

1,1 - 1,5 балла - хороший уровень гигиены;

1,6 - 2,0 балла - удовлетворительный;

2,1 - 2,5 балла - неудовлетворительный;

2,6 - 3,4 балла - плохой;

3,5 - 5,0 балла - очень плохой.

Индекс гигиены по Федорову-Володкиной не может быть выше 5 и ниже 1 балла.

Пример 1.

Вычисляем соответствующие баллы, вносим в зубограмму, получаем:

баллы
зубы	8	7	6	5	4	3	2	1	1	2	3	4	5	6	7	8
зубы	8	7	6	5	4	3	2	1	1	2	3	4	5	6	7	8
баллы						2	1	1	1	1	2

 

ГИ = (2+1+1+1+1+2) : 6 = 18:6 = 1,33.

Вывод: хороший уровень гигиены полости рта.