20. Умови міжнародної орендної угоди і обов’язки сторін.

Оренда - майнове наймання; договір, по якому власник (орендодавець) передає орендарю в термінове володіння і користування майно (орендовані активи), необхідне для самостійного ведення господарської діяльності за відповідну (орендну) плату. Договором про оренду може бути передбачена можливість викупу орендованого майна.

Міжнародні орендні операції - надання в оренду майна, що перетинає границю країни орендодавця. У залежності від їхньої тривалості розрізняють довгострокову оренду - з наданням товарів в оренду на термін від 3 до 5 років, а по деяких видах устаткування - до 15-20 років, що одержала назву лізинг; середньострокову - здачу, що припускає оренду товарів на термін від 1 року до 3 років, називану хайринг; і короткострокову - тривалістю від декількох годин до одного року, іменовану рентинг.

Практично всі зовнішньоекономічні операції зв'язані з валютними операціями. Валютні операції - це будь-які операції, пов'язані з переходом власності й інших прав на валюту і валютні цінності. До таких операцій відносяться здійснювані юридичними і фізичними особами угоди по купівлі-продажу іноземної валюти, проведення міжнародних розрахунків по торгових і неторгових операціях, надання кредитів в іноземній валюті й ін.

У міжнародній практиці широко поширені орендні операції - одержання чи здавання в оренду, у тимчасове і виняткове користування на основі орендного договору.

Основним елементом зовнішньоторговельної операції є угода, предметом якої може бути купівля-продаж (постачання) товару, виконання підрядних робіт, оренда, міна, відряджання фахівців, підготовка кадрів і ін.

На етапах підготовки, підписання і виконання контрактів контрагенти укладаються значне число допоміжних договорів з консультаційними фірмами, рекламними агентствами, комерційними посередниками, транспортно-експедиторськими й іншими фірмами, а також здійснюють необхідні операції з митними й іншими організаціями, що регулюють зовнішньоекономічні зв'язки. У зв'язку з укладанням і виконанням одного основного контракту експортери й імпортери укладають більш десятка додаткових договорів.

Зовнішньоторговельна практика виробила структуру й основні змістовні елементи контракту купівлі-продажу. (торговий контракт:)

1. Контракт починається з визначення сторін, тобто з назви фірм або організацій, що є контрагентами.

2. Предмет контракту визначає вид договору і короткий опис товару.

3. Базисні умови постачань визначають поділ між продавцем і покупцем обов'язків, зв'язаних зі здійсненням постачань товарів.

4. Терміни постачання.

5. Кількість товару (у метричних одиницях, штуках, комплектах).

6. Ціна і загальна сума контракту.

7. Умови платежів.

8.  Упакування і маркірування.

9. Якість товару.

10.      Страхування.

11.     Обставини нездоланної сили.

12.     Санкції.

13.     Арбітражні і судові розгляди.

14.     Інші умови контрактів.

По контрактах підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується передати іншій стороні (замовнику) товар і виконати певний комплекс робіт відповідно до індивідуальних вимог замовника. У них передбачається повна відповідальність підрядчика, включаючи здачу виконаної роботи замовнику, фіксуються поетапні терміни виконання робіт, право контролю ходу робіт з боку замовника, можливість застосування змінних цін з урахуванням зміни цін на сировину, матеріали і ставок заробітної плати.

Контрактом на оренду оформляються відносини майнового наймання, при якому орендодавець однієї країни передає орендарю іншої країни майно в тимчасове користування за погоджену плату. У міжнародній торгівлі застосовуються короткострокова оренда - рентинг (транспортні засоби, туристичні й інші товари короткострокового користування); середньострокова - хайринг (транспортні засоби, дорожньо-будівельні і сільськогосподарські машини, різне устаткування); довгострокова - лізинг (конторське, будівельно-монтажне і технологічне устаткування).

У контракті при зустрічній торгівлі основні і зустрічні зобов'язання фіксуються в одному документі. Бартерні контракти передбачають безвалютний, але оцінений обмін товарів (для забезпечення еквівалентного обміну). Контракти з зустрічними закупівлями фіксують зобов'язання продавця закупити у покупця приналежний йому інший товар у рахунок частини вартості імпортованого товару.

Контракти на переробку давальницької сировини передбачають постачання сировини в кількостях, що забезпечують одержання запланованих обсягів продукту його переробки, а також покриваючі витрати на його переробку і транспортування.

Контракти з комплекцією закуповуваного устаткування передбачають комплектацію закуповуваного устаткування вузлами, деталями і частинами вітчизняного виробництва.

Поряд з контрактами договірні відносини контрагентів міжнародних економічних зв'язків у ряді випадків оформляються у вигляді угод. Розрізняють два види угод у зовнішньоекономічній діяльності: ліцензійна угода й агентська угода.

Під ліцензійною угодою розуміється передача права на використання запатентованої промислової власності (винаходу, наукові відкриття, промислові зразки - складова частина інтелектуальної власності) і/або “ноу-хау” і взаємозалежних з ними науково-технічних і інших знань покупцю-ліцензіатові продавцем-ліцензіаром за певну винагороду.

Існує три основних види ліцензійних угод: договір простої ліцензії, договір виняткової ліцензії, договір повної ліцензії.

За договором простої ліцензії ліцензіар дозволяє ліцензіатові на певних умовах використовувати предмет ліцензії, залишаючи за собою право видачі аналогічних ліцензій іншим особам.

За договором виняткової ліцензії ліцензіар надає ліцензіатові виключне право на використання винаходу чи секрету виробництва в межах, обговорених в угоді, і ліцензіар уже не може надавати аналогічні за умовами ліцензії іншим особам (фірмам). Це, однак, не позбавляє ліцензіара права на самостійне використання предмета ліцензії, а також на видачу ліцензії іншим особам (фірмам) на умовах, що не суперечать умовам першої угоди (найчастіше обмежуючі умови відносяться до території використання ліцензії).

Зміст договору повної ліцензії полягає в тому, що ліцензіар уступає ліцензіатові цілком усі права на використання винаходу (секретів виробництва) протягом усього терміну дії договору.

Однією з основних умов ліцензійного договору (угоди) є умова про виплату ліцензійної винагороди. У практиці прийняті дві форми виплати винагороди: паушальний платіж і роялті.

Паушальний платіж являє собою виплату твердо зафіксованої суми ліцензійної винагороди одноразово або в 2-3 прийоми.

Роялті - це ліцензійна винагорода у формі періодичних відрахувань (частки від прибутку або суми продажів продукції, зробленої по ліцензуємій технології). Ця форма використовується в переважній більшості ліцензійних угод. Зустрічається комбінування цих форм виплати винагороди.

Агентська угода, що укладається між сторонами, торкається комерційної частини їхньої діяльності. Письмова форма складання агентської угоди має ту ж структуру, що і контракт, і має таку ж юридичну чинність. Сторона, що доручає виконання робіт, послуг за агентською згодою, іменується Принципалом, а сторона, що приймає на себе обов'язки по виконанню цих робіт, послуг, іменується Агентом. Однією з основних умов агентської угоди є умова про виплату Принципалом комісійної винагороди Агенту.

У контрактах, як правило, обмовляється конкретний пакет комерційних документів, необхідний для успішної реалізації зовнішньоторговельної операції. У загальному випадку продавець оформляє наступні документи: комерційний лист, пакувальний аркуш, сертифікат про походження товару, транспортні документи, страховий поліс, проспекти товарів. Звичайно продавець представляє ці документи у свій банк для одержання оплати товарів. Однак, процедура передачі документів банку-продавця банку-покупця може призвести до затримки митного чищення в місці призначення. Тому переважніше, щоб продавець відіслав ще один комплект комерційних документів поштою або передав їхньому перевізнику.

Умовно-правовий договір звичайно містить такі положення:

1. Пропозиція по оренді, в якій узгоджуються вимоги до організації орендної угоди та ліміт часу, протягом якого ця угода має бути укладена.

2. Умови оренди. В цей розділ входять основні показники угоди, як ось назва майна, постачальник, ціна продажу, строк дії угоди, умови поставок, платежів, сплата податків, внесків, зборів.

3. Зміст договору, в якому узгоджуються основні принципи оренди (використання устаткування, можливість суборенди тощо).

На практиці перший пункт може виноситись у кінець договору, як роз’яснення до основного тексту, а пункти 2 і 3 можуть об’єднуватися.


Информация о работе «Контрольна з зовнішньоекономічної діяльності2»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 32920
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
29492
2
0

... України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; Ø робота іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами та інші не заборонені законодавством України види зовнішньоекономічної діяльності. Якщо ж іноземець прибув в Україну на певний строк для ...

Скачать
177119
10
34

... України з питань митної справи у контексті приєднання до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур забезпечить проведення єдиної державної політики, спрямованої на розвиток зовнішньоекономічної діяльності, розширення зовнішньоторговельних зв'язків та інтеграції української економіки у світову, модернізацію, поліпшить митне адміністрування, а також впровадить в діяльність ...

Скачать
93940
6
0

... ішньоекономічної діяльності України в межах лімітів державного кредитування зовнішньоекономічної діяльності у діючій на теріторії України валюті та в іноземній валюті за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та за результатами експертної оцінки техніко-економічного обгрунтування об’єкта кредитування та умов окупності кредитів . Банк для зовнішньоекономічної діяльності України повинен ...

Скачать
59593
0
0

... ічної діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення дисертації, узагальнення та аналіз особливостей вітчизняного і міжнародного розвитку державно-правового регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також пропозиції щодо напрямів удосконалення такого регулювання були використані у: сфері правотворчості – при: розробці проекту Закону ...

0 комментариев


Наверх