7. МОЖЛИВІ РИЗИКИ, ЇХНЄ СТРАХУВАННЯ
У умовах перехідного періоду розвитку економіки України неможливо повною мірою уникнути можливих ризиків при реалізації проекту, але знизити їхній негативний вплив цілком реально. Нами проаналізовані можливості виникнення критичних ситуацій, що можуть зробити негативний вплив на здійснення проекту, серед них: ризик невчасного завершення робіт, ризик утрати майна, ризик зриву постачань, ринковий ризик, політичний ризик.
Розроблена і подана нижче програма захисту ризиків, не включає заходу щодо захисту від політичного ризику, тому що він не залежить від діяльності керівництва підприємства і діяльності МЧП "СОФ" у цілому. У той же час, загальна ситуація економічного розвитку України дозволяє розраховувати на подальший сприятливий розвиток торгівлі і сприятливої обставини для підприємництва.
7.1 Ризик невчасного завершення робіт.
Зменшення досягається жорстким дотриманням графіка робіт, максимальним використанням можливостей і наявного потенціалу МЧП "СОФ".
7.2.Ризик утрати майна (пожежа, крадіжка)
При проектуванні і будівництві Торгового комплексу будуть облічені всі необхідні міри протипожежної безпеки. Комплекс буде оснащений сучасною системою пожежної й охоронної сигнализації, укомплектований необхідним протипожежним устаткуванням. На комплексі буде забезпечена цілодобова охорона.
7.3.Ризик зриву постачань (виникнення в постачальника непередбачених ситуацій, розривши договору)
МЧП "СОФ" має намір працювати із широким кругом постачальників, мати на складах запас товарів одиничних зривів забезпечують, що покриття можливих, постачань.
7.4.Ринковий ризик (поява сильних конкурентів)
Проведений аналіз показав, що в даний час ринкова ситуація для МЧП "СОФ" сприятлива. Поява на ринку більш значних конкурентів можливо не раніш ніж через 2-3 роки. За цей час підприємство значно усталить свої позиції на ринку і "завоює" постійних клієнтів. Крім того, сполучення в одному підприємстві різних і незалежних друг від друга напрямків діяльності істотно знижує загальний ризик.
8. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ
Сітковий метод знаходить використання у галузі управління комплексом вземопов’язаних та залежних робіт.
Сіткова модель - це схема,на якій в обумовленій послідовності наглядно показано весь комплекс виконання робіт, від їх початку до повного завершення.
Елементами сіткового графіку є:
·робота
·подія
·шлях
Роботою називають будь-який трудовий процес, що позначаеться на графіку вектором.
Подія відповідае завершенню будь-якої роботи або етапу робіт ( і позначаеться на графіку колом).
Шляхом називають послідовне поеднання робіт, початком якого є початкова подія, а закінченням -кінцева подія будь-якого сіткового графіку.
Доцільно використовувати сітковий графік :
1.під час обгрунтування виробництва та комплектації складних об’єктів;
2.під час обгрунтування реконструкції підприемства;
3.при проектуванні та освоенні нових видів техніки;
4.у оперативному плануванні.
Загалом,скрізь, де потрібна координація та аналіз різних по складності, важливості і трудоємності робіт. За допомогою сіткового метода можна виявити найбільш важливі та другорядні роботи, встановити взаемозвязок та залежність між окремими роботами.
Для того, щоб скласти і побудувати сітковий графік,ми повинні мати у розпорядженні такі дані:
1.перелік робіт
2.тривалість цих робіт (у днях)
3.чисельність робітників зайнятих на виконання цих робіт.
Таблиця 8.1.
Номер події | Роботи | Тривалість | Кількість працюючих |
1-2 | проектні роботи | 25 | 4 |
1-3 | проектно-конструкторські роботи | 20 | 6 |
2-3 | підготовка території під фундамент | 5 | 6 |
2-4 | підготовка іншої території | 3 | 4 |
3-4 | укладка фундаменту | 4 | 5 |
4-5 | зведення стін | 12 | 2 |
4-6 | монтаж комунікацій | 15 | 4 |
5-6 | закупівля обладнання, що потребує монтажу | 1 | 2 |
5-8 | закупівля обладнання, що не потребує монтажу | 1 | 4 |
6-7 | монтаж обладнання | 4 | 2 |
7-8 | пробний пуск | 2 | 1 |
8-9 | здача в експлуатацію | 14 | 3 |
Аналіз схеми і розв’язання задачі пройде в три етапи. Ті самі три елементи сіткового графіку - кожному елементу свій етап. На кожному з трьох етапів нашим завданням є вирахування часових характеристик, а також виявлення резервів.
ЕТАП 1.
Визначаємо всі можливі шляхи на сітковому графіку, вираховуємо часові характеристики шляхів, тобто їх тривалість, знаходимо критичний шлях, а також резерви на критичних шляхах.
Критичний шлях - це шлях найдовший з усіх можливих. Ще вирізняємо шляхи підкритичні та некритичні.
Таблиця 8.2.
Шифр шляху | Тривалість шляху | Резерв шляху |
1-2-3-4-5-6-7-8-9 | 67 | +2 |
1-2-3-4-5-8-9 | 61 | +8 |
1-2-3-4-6-7-8-9 | 69 | 0 |
1-2-4-5-6-7-8-9 | 61 | +8 |
1-2-4-5-8-9 | 55 | +14 |
1-2-4-6-7-8-9 | 63 | +6 |
1-3-4-5-6-7-8-9 | 57 | +12 |
1-3-4-5-8-9 | 51 | +18 |
1-3-4-6-7-8-9 | 59 | +10 |
Критичним виявився шлях 1-2-3-4-6-7-8-9. Його тривалість 69 днів. Близько до критичного - підкритичний - 1-2-3-4-5-6-7-8-9. Його тривалість 67 днів.
Резерв часу шляху показує, на скільки днів може бути збільшена тривалість робіт на цьому шляху без порушення строків настання кінцевої події.
ЕТАП 2.
Вираховуємо часові характеристики подій і розраховуємо резерви кожної події.
Часовими характеристиками події є:
·час раннього завершення tP3 - це максимальна величина тривалості свіх робіт, що передують цій події.
Для початкової події час раннього завершення tP3 = 0
·час пізнього завершення tП3 - це мінімальна величина різниці між критичним шляхом і тривалістю робіт, що виходять з даної події.
Для кінцевої події час раннього завершення дорівнює часу пізнього завершення tP3 = tП3
Так само для всіх подій, що входять до критичного шляху tP3 = tП3
Розрахунок резерв кожної події
Rі = tіP3 - tіП3
Резерв часу події показує, на який час може бути затримано завершення даної події без порушення строків настання кінцевої події.
По критичному шляху всі резерви подій завжди дорівнюють нулю. Це є аксіома.
ЕТАП 3.
Вираховуємо часові характеристики робіт та розрахуємо резерви кожної роботи.
·час раннього початку ij-тої роботи, що дорівнює часу раннього завершення і-тої події:
tijPП = tiP3
· час раннього закінчення:
tijP3à = tiP3 + tij
де tij - тривалысть роботи в днях;
· час пізнього закінчення, що дорівнює часу пізнього звершення j-тої події:
tijп3а = tjп3
· час пізнього початку:
tijПП = tijП3а - tij
Резерв робіт визначається так:
Rіj = tіjП3а - tіjРП- tij
Резерв часу робіт показує, на який час може бути збільшено тривалість даної роботи без порушення строків настання кінцевої події.
Визначення резерву робіт потрібне для виявлення напружених ділянок і наступного проведення оптимізації.
Таблиця 8.3.
№ | Шифр роб. | tij | tіjРП | tijP3à | tijПП | Rіj |
1-2 | 25 | 0 | 25 | 25 | 0 | 0 |
1-3 | 20 | 0 | 20 | 30 | 10 | 10 |
2-3 | 5 | 25 | 30 | 30 | 25 | 0 |
2-4 | 3 | 25 | 28 | 34 | 31 | 6 |
3-4 | 4 | 30 | 34 | 34 | 30 | 0 |
4-5 | 12 | 34 | 46 | 48 | 36 | 2 |
4-6 | 15 | 34 | 49 | 49 | 34 | 0 |
5-6 | 1 | 46 | 47 | 49 | 48 | 2 |
5-8 | 1 | 46 | 47 | 55 | 54 | 8 |
6-7 | 4 | 49 | 53 | 53 | 49 | 0 |
7-8 | 2 | 53 | 55 | 55 | 53 | 0 |
8-9 | 14 | 55 | 69 | 69 | 55 | 0 |
Отримані нами результати аналізу є базою для подальшої оптимізації. Скорочення тривалості критичного шляху можна досягти перерозділом трудових ресурсів між роботами критичних та некритичних шляхів.
Для проведення одного кроку оптимізації ми повинні вибрати дві роботи:
·таку, не має резерву роботи (критичну);
·таку, що має резерв роботи (некритичну).
Таблиця 8.4.
Шифр | До оптимізації | Після оптимізації | ||||
| тривал. (днів) | чис-ть (людей) | трудо-ємність | тривал. (днів) | чис-ть (людей) | трудо-ємність |
1-3 (некрит.) 1-2 (критич.) | 20 25 | 6(-1) 4(+1) | 120 100 | 24(+4) 20(-5) | 5 5 | 120 100 |
5-8 6-7 (критич.) | 1 4 | 4(-2) 2(+2) | 4 8 | 2(+1) 2(-2) | 2 4 | 4 8 |
2-4 4-6 (критич.) | 3 15 | 4(-1) 4(+1) | 12 60 | 4(+1) 12(-3) | 3 5 | 12 60 |
Після кроків оптимізації:
Таблиця 8.5.
№ | Шифр шляху | Тривалість шляху |
1 | 1-2-3-4-5-6-7-8-9 | 60 |
2 | 1-2-3-4-5-8-9 | 57 |
3 | 1-2-3-4-6-7-8-9 | 59 |
4 | 1-2-4-5-6-7-8-9 | 55 |
5 | 1-2-4-5-8-9 | 52 |
6 | 1-2-4-6-7-8-9 | 54 |
7 | 1-3-4-5-6-7-8-9 | 59 |
8 | 1-3-4-5-8-9 | 56 |
9 | 1-3-4-6-7-8-9 | 58 |
Критичний шлях змінився (з №3 став №1), і його тривалість зменшилась на 9 днів, або ((69-60)/69*100=13%) на 13%. В наслідок цього ми зможемо зекономити на заробітній платі і на темпах закінчення робіт.
9.ОХОРОНА ПРАЦІ
9.1.Планування і фінансування заходів з охорони праці.
Держава постійно турбуеться про поліпшення умов роботи і охорони праці людини шляхом утворення сприятливих і безпечних умов праці для людини,що регулюеться і здійснюеться на основі Закону про Охорону праці, який був принятий у 1994 році. Заходи по охороні працізабезпечуються проектно-кошторисною та іншою технічною документаціею, фінансовими засобами, матеріальними ресурсами.
Фінансуванняи заходів по охороні праці здійснюеться підприемством за рахунок 1% від коштів за реалізовану продукцію.
На підприемстві впроваджена єдина система організації робіт по охороні праці яка містить в собі права і обов’язки усіх робітників і службовців з питань охорони праці, а також усі нормативні документи, які використовуються в галузі.
Інженер по охороні праці проводить ввідний інструктаж по техніці безпеки з усіма, хто влаштовуеться на роботу.
Керівник проводить первинний інструктаж на робочому місці, а також вторинний і позаплановий інструкраж.Усі інструктажі регеструються в журналі.По всім дільницям обладнуються куточки з плакатами і знаками безпеки,які поновлюються по мірі необхідності.
Розроблені інструктажі по охороні праці для усіх працюючих, також для проведення окремих видів робіт, які знаходяться безпосередньо на робочіх місцях.
Передбачені заходи по охороні праці мають місце в колективному договорі з врахуванням даних комплексного плану, покращення умов праці, його охорони і зходів санітарно-оздоровчого комплексу.
9.2.Санітарні умови праці на підприемстві.
В кожному приміщенні е санітарно-побутові приміщення з необхідними по нормам технічними пристроями: побутові шафи для робочого і домашнього одягу та взуття, душові кабінки, вбиральні.
Робітникам видаеться, передбачена нормами безкоштовної видачі, спецодяг,спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту.Власник забов’язаний регулярно ремонтувати, прати, чистити спецодяг і спецвзуття.
При роботі на відкритому повітрі на працівника діють несприятливі метеорологічні умови.
При роботі взимку законодавством передбачено надання допоміжних резервів для нагріву та відпочинку через кожні 45-50 хвилин на 10-15 хвилин.
Низька температура повітря, особливо при посилених швидкостях руху, приводить до простудних захворювань.
Робота в теплих приміщеннях (наприклад в варочному) піднімае температуру тіла, спричиняе головний біль,можливий також тепловий удар,втрата свідомості-це стаеться при температурі повітря більш як 30градусів та відносній вологості 85% і більше.
Недопустимі в виробничих приміщеннях протяж.Для їх попередження утепляють двері, вікна. Віконні пройоми повинні регулярно застеклюватись.
Температура повітря в робочій зоні повинна мати оптимальне значення у відповідності з класом важкості роботи.В холодний період року температура повітря повинна знаходитись в межах від 14-24°С при вологості повітря не більше 80% і швидкості руху-не більше як 0.5м/сек.
В теплий період року температура повітря не повинна перебільшувати 28°С при відносній температурі 55-80% і швидкості руху повітря 0.5-0.6м/сек.
Але в умрвах виробництва основними факторами, які визначають мікроклімат підтримувати оптимальні умови дуже важко.Особливо у варочному відділенні.Тому для працівників передбачені обладнані кімнати обігруву і відпочинку працюючих.Варочний цех забезпечений приточно-витяжною винтеляціею, яка забезпечуе виведення 2/3 вентиляційного повітря з нижньої зони і 1/3 з верхньої.Приточна вентиляція служить для подачі в приміщення чистого повітря.Температура в приміщенні -18-22°С.
Підлогу, стіни та стелю штукатурять ,білять вапном або вкривають керамічною плиткою.
Основною шкідливістю варильного цеху є виділення теплоти і вологи.Ці відділення відносяться до особливо небезпечних за враженням електричним струмом.По СНИП 11-92-76 виробничі процеси в варильному відділенні відносяться до санітарної групи 11а, параметри повітряної зони повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 для категорії робіт 11а в приміщенні з значними плідниками теплоти. Оптимальна температура в холодний і перехідний періоди повинна бути не більш ніж на 5°С вище середньої температури зовнішнього повітря в 13-00 в самий жаркий місяць, але не вище 28°С, відносна вологість в приміщенні при температурі 27°С не більше 60%.
Для того, щоб зменшити кількість теплоти, яка виділяється у навколишнє середовище проводиться теплоізоляція гарячих поверхонь обладнання й трубопроводів. Застосування теплоізоляції дозволяє також попередити опіки від касання до гарячих поверхонь.
Варильне відділення повинно бути чистим з гарною вентиляціею.Стіни,стеля повинні бути пофарбовані в білий колір, підлога вкрита керамічною плиткою.
9.3.Освітлення.
Раціональне освітлення робочого місця сприяе покращенню продуктивності праці, безаварійному обслуговуванні устаткування, робіт без травм.
Розподіляють слідуючі види освітлення:
·природне-прямими променями сонця,розсіяним світлом;
·штучне-світовими променями різних штучних джерел світла;
·змішане-об’днання природнього і штучного освітлення.
Проектом передбачено природне і штучне освітлення , яке повинно відповідати діючим санітарним нормам СНиП 11-4-79.
9.4.Електробезпека
Велику небезпеку для життя і здоров’я людини,як на виробництві так і в побуті представляе електричний струм.При його дії на організм порушуеться дихання, робота сердця, кровообігу.Багато випадків закінчуеться одержанням тяжких опіків і нерідко смертельними наслідками.
Ураження людини електричним струмом найчастіше відбуваеться при торканні до оголених струмоведучих частин обладнання, по причині відсутності чи несправності захисних засобів, запобігаючих пристроїв, а також порушення техніки безпеки при роботі з електрообладнанням.
Для того, щоб не допустити дії струму на людину, струмоведучі частини електроустаткування ізолюють, надійно огорожують, розташовують на недосяжній висоті, приміняють захисне заземлення тощо.
Обслуговувати електромережі, електроустановки повинен лише спеціально навчений персонал.Технологічні робітники мають право лише включати чи виключати їх пусковими пристроями.
Надійним засобом ураження людини електричним струмом є використання струму низької напруги. Безпечним для людини являеться перемінний струм 0,01А і менше,напругою 12-36В.Тому в особливо небезпечних умовах застосовують електропристої, інструмент низької напруги.
При порушенні ізоляції електричного дроту під напругою можуть виявитися металеві частини устаткування; корпус пускової апаратури, електродвигуна, станин, огородження. Для захисту працюючих в цих випадках застосовуеться захисне заземлення.
Захисне заземлення - це з’єднання всіх металевих частин обладнання, що можуть виявитися під напругою, з землею. У випадку, коли висока напруга попадає на металеві частини обладнання і людина доторкається до них, електричний струм піде по металевих частинах в землю, не завдавши неприємностей людині, бо електричний опір людини набагато більший за опір металевого провідника, яким з’єднана металева конструкція з землею.
По небезпеці і враженні електричним струмом цехи варення та фасування відносяться до особливо небезпечних в приміщенні. Для забезпечення безпеки людей у відповідності до вимог ПУЕ повинні застосовуватись заземляючі елементи. Відповідно до технічних вимог і умов виробництва на обладнанні встановлюються кришки, які мають водозахистну конструкцію. Експлуатація електрообладнання повинна здійснюватись згідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81. Металеві апарати, вологий одяг робітників є струмопровідними, тому в цехах напруга в переносних освітлювальних пристроях не повинна перевищувати 12В. Ці пристрої повинні мати ізольовані проводи, а сам ліхтар накривається сітчастим ковпачком.
Захистними засобами називають прилади, апарати, переносні та перерізні засоби й устаткування для захисту працюючих від ураження електричним струмом. Всі ізолюючі засоби поділяються на основні та допоміжні. До основних ізоляційних засобів відносяться засоби, які застосовуються в електроустаткуванні з напругою більше 1000В. До додаткових відносяться засоби, які застосовуються в устаткуванні з напругою до 1000В. Огляд та заміна захистних засобів проводиться в термін.
Таблиця. Огляд та заміна захистних засобів.
Назва захистних засобів | Огляд | Заміна |
Рукавиці гумові | перед використанням | раз на рік |
Інструмент з ізольованими ручками | перед використанням | раз на рік |
Галоші гумові | раз в 6 місяців | раз на рік |
Коври дорожні гумові | раз на рік | раз в 2 роки |
Ізолюючі підставки | раз в 2 роки | раз в 2 роки |
9.5. Пожежна безпека
Пожежна безпека забезпечуеться проведенням цілого комплесу організаційно-технічних заходів розробкою інструкцій по заходам пожежної безпеки і своечасне усунення виявлених протипожежних порушень. Воно в більшій мірі визначаеться ступенями її вогнестійких основних конструктивних елементів.
Для гасіння пожеж в кожному приміщенні передбачаеться встановлення вогнегасників та інших первісних засобів пожежогасіння.
Заходи по попередженню пожеж на виробництві повинні зводитись до попередження створення горючого середовища, виявлення джерела загорання і створення умов для швидкої локалізаціїї й ліквідації пожежі.
Для гасіння пожежі розпиленою водою передбачається система пожежного водопостачання (СНиП11-58-75 і СНиП11-34-74). Витрата води на зовнішнє пожежогасіння для виробничих будівель приймається з урахуванням ступеню вогнетривкості конструкцій будівель і категорії виробництва по кожній небезпеці й в залежності від об’єму будівель.
Ступінь вогнетривкості комплексу категорії по пожежній безпеці Б, В, Д. Тривалість пожежі приймаємо рівною 3 години. Розрахунковий запас води для 3-го пожежегасіння визначаємо по формулі:
Q = (3*3600*n)/1000
де 3600 і 1000 - перевідні коефіцієнти, відповідно годин в секунди й літрів в кубометри; n - витрата води на внутрішнє (5л/с) і зовнішнє (15л/с) пожежегасіння.
Виходячи зі ступеня вогнестійкості й категорії по побеженебезпеці з урахуванням об’єму будівлі знаходимо витрату води:
Q = 11*(5+15) = 220м3
На території підприємства передбачається резервуар, який містить необхідну кількість води на пожежегасіння.
Висновки
Організація малого підприємства МЧП “СОФ” дозволить підвищити сервісне обслуговування Харківського району.
Для здійснення проекту відповідно до розрахунків буде потрібно 4400 тис.гривень. Можливим інвестором є Стаднюк Е.Ф.і АБ «Експрес Банк»
Розрахунки ефективності показали :що термін окупності складає - 4,7роки; аккумульований дисконтований грошовий потік за цей період складає - 4827,6тис.грн.; індекс прибутковості - 1.662.
Приведені показники свідчать про доцільність організації такого багатопрофільного підприємства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
[1] Тут та надалі по тексту під словом “фірма” мається на увазі організації, які займаються виробничою, господарською та коммерційною діяльністю.
0 комментариев