3. Найбільш часта перевірка проблемних кредитів, збільшення частоти перевірок за мірою росту проблем, зв'язаних з конкретним кредитом.
4. Більш часті перевірки кредитів в умовах економічного чи спаду появи значних проблем у тих галузях, у яких банк уклав значну частину своїх ресурсів (наприклад, помітна зміна податкового чи експортно-імпортного законодавства; поява нових чи конкурентів зміна технологій, що вимагає використання нових методів виробництва і реалізації продукції).
Важливим елементом кредитного моніторингу є внутрішній аудит кредитних операцій. Така перевірка здійснюється (як негласно, так і відкрито) відділом, підвідомчим внутрішньому аудитору банку. Аудитор знаходиться в безпосередньому адміністративному підпорядкуванні керівника банку або особи, що його заміщає.
Аудиторська перевірка має на меті визначити:
· стан залишків засобів на банківських рахунках по прострочених кредитах;
· реальну ситуацію з забезпеченням зворотності кредитів і скороченням кредитного ризику;
· становище з організацією кредитного процесу: відповідність практики видачі і погашення кредитів вимогам Кредитної політики банку; правильність відображення всіх кредитів в облікових документах, особливо по пролонгованих і прострочених; стан резервів під можливі втрати по кредитах.
Звіт повинен містити рекомендації щодо фінансових, кадрово-організаційних і інших заходів для рішення проблеми погашення кредитів. Він дається керівнику і Раді Директорів банку.
Перевірка кредитів необхідна для здійснення розумної програми банківського кредитування, а так само для виявлення помилок і недоліків. Вона допомагає керівництву банку не тільки швидше виявляти проблемні кредити, але і постійно контролювати відповідність Кредитної політики банку діям уповноважених співробітників Кредитного управління (відділу). Кредитний контроль допомагає також керівнику і Раді директорів банку в оцінці сукупного ризику і здійсненні відповідних превентивних заходів щодо зміцнення фінансової стійкості банку.
Будь-які зміни і доповнення до кредитного договору і зв'язаним з ним договорам, оформляються додатковими угодами, що є невід'ємною частиною відповідного кредитних і інших договорів. Порядок укладання додаткових угод аналогічний порядку надання кредиту.
Заключний етап – погашення кредиту. Погашення кредиту виробляється після настання строку платежу, визначеного кредитним договором, як правило, на підставі розпорядження кредитного відділу. Допускається так само і погашення кредиту позичальником своїм платіжним дорученням. Сплата сум нарахованих відсотків за користування кредитом здійснюється, як правило, щомісяця.
Погашення заборгованості за кредитом і сплатою відсотків можуть здійснюватися:
· одноразовим погашенням усієї суми заборгованості;
· поетапним погашенням заборгованості за кредитом і відсотками (у межах загального терміну кредитування, відповідно до умов кредитного договору).
Позичальник має можливість зробити (за згодою банку) дострокове погашення кредиту як цілком, так і частковими платежами. При цьому в кредитний відділ повинне бути надана лист-заявка на дострокове гасіння кредиту.[Л - 8]
Заборгованість за кредитом
· вважається повернутою вчасно, якщо вона погашена цілком не пізніше терміну повернення кредиту, визначеного кредитним договором;
· вважається не погашеною в термін, якщо погашення не здійснене протягом дня платежу, установленого кредитним договором.
При настанні термінів платежів, установлених договором, і непогашенні позичальником заборгованості за кредитом чи відсотками, кредитний інспектор готує і передає в обліково-операційний відділ розпорядження на відкриття відповідних рахунків прострочених позичок чи відсотків і розпорядження про зарахування на рахунок прострочення відповідної простроченої заборгованості.
Термін платежу повинен установлюватися з таким розрахунком, щоб він надійшов у банк у терміни, передбачені в кредитному договорі. Перший термін платежу по довгострокових кредитах установлюється не пізніше, ніж через три місяці після одержання кредиту чи його першої частини, якщо кредит видається частинами.
Розмір місячного платежу основного боргу визначається шляхом розподілу суми кредиту на час користування їм за договором, обчисленим в місяцях. Погашення відсотків по кредиті і відсотків по них виробляється, через заснування банку готівкою, переведеннями через підприємства зв'язку, перелічуються з рахунків по вкладах, а також шляхом утримання з заробітної плати. У документах про сплату чи переведенні платежів вказується окремо. При погашенні заборгованості за кредитом шляхом утримання з заробітної плати позичальник дає бухгалтерії за місцем роботи доручення. При недостатності суми для погашення відсотків по кредиту і платежу основного боргу в першу чергу банку погашається неустойка, відсотки за користування кредитом, що залишився сума направляється на погашення основного боргу. Не внесені в терміни платежі перелічуються на рахунок прострочених позичок. [Л - 10]
Прострочені платежі стягуються з індивідуальних позичальників у безперечному порядку по виконавчих написах нотаріальних контор. У зв'язку з цим банк зобов'язаний у місячний термін оформити у встановленому порядку виконавчий напис на стягнення простроченої заборгованості по позичці і відсотків чи позичальника з його поручителя. При несплаті позичальником чергових платежів, включаючи відсотки, банк у праві звернутися в суд про розірвання кредитного договору і дострокового стягнення всієї заборгованості за кредитом, що значиться за позичальником. У випадку смерті позичальника заборгованість за кредитом може бути переоформлена на платоспроможного члена його родини за згодою останнього. Ситуація 3.
Виробничий кооператив “будівельник”, ставши співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”, зобов’язався внести до статутного фонду товариства 200 тис. грн. До реєстрації товариства кооператив вніс мінімально необхідну частину вкладу, однак решта вкладу у встановлений строк кооперативом не була внесена.
Яку частину вкладу вніс кооператив до статутного фонду ТОВ?
У який строк кооператив повинен був внести свій вклад повністю?
Які санкції, ким і в якому порядку можуть бути застосовані до кооперативу за прострочку внесення вкладу?
Висвітліть також порядок формування статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідь.
1. Згідно із ч.1 статтею 52 Закону “Про господарські товариства” у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами виданими банківською установою. Кооператив вніс 30 відсотків від 200 тис. грн.
2. Учасник (кооператив) зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства (ч.2 ст.52 Закону “Про господарські товариства). Учаснику ТОВ, який повністю вніс вклад. видається свідоцтво товариства.
3. За не внесення вкладу у визначений строк кооператив “Будівельник” якщо інше не передбачено установчими документами, повинен сплатити за час прострочки 10 відсотків річних з недонесеної суми (ч.2 ст.52 того ж Закону). Також у п. 6 ст. 11 цього Закону говориться, що учасники товариства зобов’язані виконувати свої зобов’язання перед товариством, в тому числі і пов’язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами. Ст.64 Закону “Про господарські товариства”: учасника ТОВ, який систематично не виконує або не належним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі одностайного прийнятого рішення зборів учасників товариства. При цьому цей учасник у голосуванні участі не бере.
4. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. (Частина перша статті 52 Закону “Про господарські товариства” із змінами, внесеними згідно із Законами N 3709-12 від 16.12.93, N 622-ХІV ( 622-14 ) від 05.05.99 ).
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.
Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс вклад, видається свідоцтво товариства.
Отже, у своїй контрольній роботі я детально розкрив суть таких питань з галузі господарського законодавства, як система господарського права та господарського законодавства, надав повну характеристику правового статусу біржі а також проаналізував ситуацію з наданням кредитів банками, а саме, на яких підставах, кому, яким чином видається кредит, умови кредитування, погашення та інше. Окрім цього, на при кінці роботи я розв’язав почергово запропоновану ситуацію, яка дуже часто зустрічається в реальному житті.
ЛІТЕРАТУРА,
що була використана у роботі
1. Щербина В. С. Господарське право України: Навч. посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2001.
2. Господарське законодавство України: 36 нормативних актів /Уклад. В.С.Щербина, О.В.Щербина. - К.: Атіка, 2001.
3. Господарське право: Практикум / В. С. Щербина, Г. В. Пронська, О. М. Вінник та інші; за заг. ред. В. С. Щербини. - К.: Юрінком Інтер, 2001.
4. Знаменский Г. Л. Хозяйственное законодательство Украины. Формирование и перспективы развития - К.: Наукова думка, 1996.
5. Круглова Н. Ю. Хозяйственное право. - М., 1997.
6. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право: Курс лекций. - М., 1994. - Т. 1. - Общие положения.
7. Хозяйственное право: Учебник для вузов /Отв. ред. проф. В. С. Мартемьянов. - М., 1994. - Т. 2.
8. Закони України: “Про товарну біржу”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства”, “Про страхування”, “Про власність”, “Про зовнішньо економічну діяльність”, “Про підприємництво” та інші.
9. Цивільний кодекс України.
10. Банковское дело. Учебник под ред. Колесникова В.И., Кроливецкой Л.П. - М.: Финасы и статистика. 1999.
0 комментариев