Лютого 1991 року був прийнятий Закон України “Про прикордонні війська України”

57105
знаков
0
таблиц
0
изображений

4 лютого 1991 року був прийнятий Закон України “Про прикордонні війська України”.

Центральним органом управління Прикордонних військ України є Державний  комітет у справах оборони державного кордону України . Організаційна структура Прикордонних військ визначається в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України .

 

Органи юстиції України .

 

Систему органів юстиції складають : Міністерство юстиції України , Міністерство юстиції Автономної Республіки Крим , обласних управлінь юстиції , Київської та Севастопольської міських , районних , районних у містах Київі та Севастополі державних адміністрацій , як правило , включають також нотаріальні контори ( державні і приватні ) , органи реєстрації актів громадського стану ( РАГСу ) інші служби міністерства юстиції .

Міністерство юстиції України є центральним органом державної виконавчої влади , входить ло складу Кабінету Міністрів України . Дане міністерство очолює Міністр , який призначається відповідно до Конституції України . Міністр юстиції України несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій .

Міністерство юстиції є юридичною особою, має самостійний баланс , рахунок в установах банків , печатку із зображенням державного герба України і своїм найме-нуванням.

Органи юстиції виконують такі основні завдання :

1)        зміцнення законності , захист прав і законних інтересів громадян , юридичних осіб;

2)        вдосконавлювати разом з іншими правоохорониими органами діяльність по боротьбі із злочинністю , усувати причини і умови , які сприяють здійсненню злочинної діяльності та інших правопорушень ;

3)        правове забезпечення організації та діяльності судів та органів юстиції , керівництвом нотаріатом та органами РАГСу, судово - експертними установами , контроль за діяльністю адвокатури ;

4)        сестиматизація і підготовка пропозиції про кодифікацію законів і сприяння її удосконавленню ;

5)        надання методичної допомоги підприємствам , установам , організаціям , місцевим органам державної виконавчої влади у приведенні їх нормативних актів у відповідності з чинним законодавством .

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб , на які покладено обов’язки посвідчувати права , а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, з метою надання їм юридичної вірогідності .

Виконання нотаріальних дій в Україні та за її межами покладаються :

- на нотаріусів , які працюють в державних нотаріальних конторах , державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю ( приватні нотаріуси ). Нотаріальні дії , які вчинені приватними і державними нотаріусами , мають однакову юридичну силу . Держава залишає за собою контроль за законністю здійснення нотаріусами обох видів їх обов’язків для державних і приватних нотаріусів ;

- на уповноважених на це посадових осіб виконавчих комитетів сільських , селищних , міських Рад народних депутатів ( тобто в населених пунктах , де немає нотаріусів ) ;

- на консульські установи України за кордоном , а у випад-ках , передбачених чинним законодавством , на дипломатичні представництва України .

Згідно Закону України “Про нотаріат” можна виділити чотири групи нотаріальних дій :

- нотаріальні дії , направленні на посвідчення безспірного права

- нотаріальні дії , направленні на посвідчення і засвідчення безспірних юридичних фактів ;

- нотаріальні дії , направленні на надання виконавчої сили платіжним і борговим документам;

- нотаріальні дії , по охороні спадкового майна і документів .

 Нотаріусом може бути громадянин України , котрий має вищу юридичну освіту , протягом шести місяців стажування у державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса , склавши кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю .

Порівняно з державним нотаріусом приватний нотаріус не може оформляти спадщину , не може вживати заходів до охорони спадкового майна , не може видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя ( в разі смерті одного з них ) , не може накладати і скасовувати заборону відчуження житлового будинку , квартири , дачі , садового будинку , гаража , земельної ділянки , іншого нерухо-мого майна , не може посвідчувати договори довічного утрима-ння , не може засвідчувати справжність підпису на докумен-тах , призначених для дій за кордоном , а також посвідчувати доручення для цієї мети .

Основним завданням нотаріату є :

- охорона всіх форм власності , прав і законних інтересів громадян , юридичних осіб ;

- зміцнення законності і правопорядку ;

- запобігання правопорушення шляхом правильного і своє-часного посвідчення договорів та угод ;

- оформлення спадкового права ;

- учинення виконавчих написів та інших нотаріальних дій .  

Державні нотаріуси в Україні посвідчують угоди ( дого- вори , заповіти , довіреності ) , вживають заходи до охорони спадкового майна , видають свідоцтва про право на спадщину , про право власності на частку в спільному майні подружжя , про придбання жилих будинків з прилюдних торгів , засвід-чують вірність копій документів і виписок з них , справжність підпису на документах , приймають в депозит грошові суми і цінні папери , вчиняють виконавчі написи , протести векселів .

Акти громадського стану – це засвідчення державного факту народження , смерті , одруження , розірвання шлюбу , встановлення батьківства , переміни прізвища , імені , по-батько- ві . Вони є юридичними фактами , з якими закон пов’язує виникнення , зміну або припинення відповідних прав та обов’язків і підлягають обов’язковій реєстрації в органах реєстрації актів громадського стану ( РАГСу ) .

 Завданням органів РАГСу є :

- забезпечення повної , своєчасної і правильної реєстрації актів громадського стану ;

- внесення до актових записів необхідних змін , доповнень та виправлень ;

- поновнення втрачених та анулювання повторно складених актових записів ;

- видача громадських свідоцтв про реєстрацію ;

- збереження архівного фонду .

Реєстрація юридичних фактів проводиться органами РАГСу в книгах спеціального зразка , які є єдиними доказами засвідчених у них фактів , а громадянам України про кожний факт реєстрації акта громадського стану органами РАГСу видаються відповідні свідоцтва ( свідоцтво про народження , свідоцтво про одруження ).

Реєстрацію актів громадського стану проводять :

- відділи РАГСу Міністерства юстиції Автономної Республіки Крим , управління юстиції обласних , Київської та Севастопольської міських , районних , районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій ;

- відділи РАГСу виконавчих комітетів міських районних Рад народних депутатів , а в сідьській місцевості – виконавчі комітети сільських і селищних Рад народних депутатів ;

- посадові особи виконавчих комітетів сільських та селищних Рад народних депутатів , яких визначає голова Ради ;

- консульські установи та депломатичні представники представництва України ( для громадян України , які проживають за кордоном ).

Адвокатура .

Відповідно до Закону України “Про адвокатуру ” від 19 грудня 1992 року адвокатура України є добровільне професійне громадське обєднання , покликане сприяти захисту прав , свобод і представляти законні і нереси громадян , осіб без громадянства , юридичних осіб , надавати їм іншу юридичну допомогу .

Адвокати дають консультації з юридичних питань , до-відки щодо законодавства ; складають заяви , скарги та інші документи правового характеру ; здійснюють представництво в суді , в інших державних органах ; перед громадянами та іншими юридичними особами ; надають юридичну допомогу підприємствам , установам , організаціям ; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб , виконують свої обов’язки відповідно до кримінально - процесуарного законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства . Лише адвокати мають право здійснювати захист підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочину .

Адвокат має право здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або об’єднуватися з іншими адвокатами у колегії та інші адвокатські об’єднання .

Стати адвокатом можуть лише громадяни з вищою юридичною освітою та стажем роботи за юридичною спеціальністю не менше два роки , які склали відповідний кваліфікаційний іспит .

 

 

Судова влада .

Третя за традиційною послідовністю гілка державної влади - судова посідає далеко не останнє місце в механізмі держави . Органи судової влади мають свою чітко визначену Конституцїєю та законодавством України компетенцію і дають відносно незалежно від органів законодавчої і виконавчої влади , відіграючи винятково важливу роль у загальній системі стримувань і противаг , яка передбачається принципом поділу влади .

Здійснюється судова влада виключно спеціально створе-ними для цієї мети органами - судами і у лише їй одній при-таманній формі - шляхом відправлення правосуддя . Правиль-не відправлення правосуддя і є основним завданням судової влади . Згідно статті 124 Конституції України делегування функцій судів , а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається .

Правосуддя латинською мовою означає “юстиція” якому так багато уваги приділяється в юридичній теорії і практиці і навіть присв’ячено спеціальний розділ Конституції України .

Традиційно правосуддя визначається ,  як розгляд і вирі-шення судами кримінальних , цивільних та інших справ , що здійснюється в особливій процесуальній формі , залежно від характеру тих життєвих ситуацій , які вимагають вирішень , розрізняють види здійснення правосуддя – конституційне , адміністративне , цивільне , кримінальне судочинство .

Якщо ж дещо деталізувати завдання правосуддя , то до їх числа слід включити :

- захист прав і свобод людини , законних інтересів фізичних та юридичних осіб , держави в цілому шляхом визнання за ними в результаті судового певних справ ( права на спадщину, на житлову площу , на спірне майно , право на поновлення на роботі ) ;

- визначення суб’єктів правовідносин , винних у вчиненні правопорушення , і призначення покарання або інших заходів , що мають бути застосовані щодо порушників ;

- вирішення правових суперечностей , насамперед визнання відповідності або не відповідності конкретних оспорюваних правових актів конституції держави .

Окремо у статті 129 Конституції України закріплені ос-новні засади судочинства , порядку судового розгляду справ :

- законність - справи розглядаються і вирішуються судом відповідно до закону , всі учасники судочинства діють у суворій відповідності до їх прав і обов’язків , встановлених законом ;

-    рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом ( до всіх застосовується одне і та саме законодавство , ніхто не має при цьому ніяких переваг і не піддається ніяким обмеженням у правах ) ;

-    забезпечення доведенності вини ( у разі , якщо винну особи не доведено , вона вважається невинуватою ; особа не зобов’я-зана доводити свою невиновність , її вину мають доводити органи , які висунули обвинувачення ) ;

-    змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості ;

-    гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами ( розгляд справ в усіх судах є відкритим за винятком , чітко визначеним законом ) ;

-    запезпечення апеляційного та касаційного оскарження ріше-ння суду , крім випадків , встановлених законом ( закріплюється можливість учасників судового процесу подати скаргу судам вищого рівня , які перевіряють законність і обгрунтованність винесених вироків і рішень ) .

Статус суддів визначається Конституцією України і спеціальним Законом України “ Про статус суддів ” від 15 грудня 1992 року . Судею може стати громадянин України віком від 25 років , який має вищу юридичну освіту , стаж роботи у галузі права не менше 3 років , проживає в Україні не менше як 10 років і володіє державною мовою .

Особа , яка вперше стає суддею призначається на посаду Президентом строком на 5 років . У разі успішного виконання своїх обов’язків протягом цілого строку суддя обирається Верховною Радою України безстроково і перебуває на посаді до досягнення 65 - річного віку .

Судді незалежні від будь - якої влади і мають підкорятися лише Конституції і законам України . Судді недоторканні . Це , зокрема , означає , що суддя не може бути заарештований чи затриманий до винесення обвинувального вироку судом без згоди на це Верховної Ради України .

Систему судової влади в Україні становить :

1)  Конституційний Суд України .

2)   Загальні суди ( суди загальної юрисдикції ) : Верховний Суд України ; Верховний Суд Автономної Республіки Крим ; Обласні суди ; Київський та Севастопольський міський суди; Міжобласний суд ; Міжрайонні ( окружні ) суди ; Районні ( мі-ські ) суди ; Військові суди гарнізонів , регіонів і Військово – Морських Сил .

3)   Арбітражні ( господарські ) суди : Вищий арбитражний суд України ; Арбітражний суд Автономної Республіки Крим Обласні арбітражні суди ; Арбітражні суди м. Києва та м. Се-вастополя . Верховною Радою України за поданням Голови Вищого арбітражного суду можуть утворюватись і інші ланки арбітражних судів ( міські , міжрайонні , районні арбітражні суди ) .

Конституцією України передбачено створення нового для нашої держави органу – Вищої ради юстиції . Основне завдання цього органу полягає в остаточному завершенні процесу відбору кандидата на посаду судді . Він же вносить подання про звільнення суддів з посад у передбачених законом випадках , здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих суддів .

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I I

 

Державний захист працівників суду

і правоохоронних органів .

 

23 грудня 1993 року було прийнято Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”. Цей Закон встановлює систему особливих заходів державного захисту працівників суду і правоохоронних органів від перешкоджання виконання поставлених на них законом обов’язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя , здоров’я , житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв’язку із службовою діяльністю цих працівників .

Відповідно до цього Закону захисту підлягають працівники суду і правоохоронних органів , а також працівники Антимонопольного комітету України , які беруть безпосередню участь відповідно у :

а) розгляд судових справ у всіх інстанціях ;

б) провадженні і розслідуванні кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення ;

в) оперативно - розшуковій діяльності ;

г) охороні громадського порядку і громадської безпеки ;

д) виконанні вироків , рішень , ухвал і постанов судів , поста-нов органів дізнання і попереднього слідства та прокурорів ;

е) контролі за переміщенням людей , транспортних засобів , товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон України ;

є) нагляді і контролі за виконанням законів .

Близькі родичі , які відповідно до цього Закону підлягають захисту, - це батьки , дружина (чоловік) , діти , рідні брати і сестри , дід , баба , онуки , посягання на життя , здоров’я , житло і майно яких перешкоджає виконанню працівниками суду і првоохоронних органів покладених на них обов’язків і здійсненню наданих прав .

 Відповідно до законодавства України працівники суду , правоохоронних органів та їх близькі родичі мають право :

а) застосовувати заходи фізичного впливу , спеціальні засоби та зброю з метою забезпечення правомірних наказів і усних вимог , що добровільно не виконуються , для захисту особистої безпеки , безпеки близьких родичів , а також свого житла і майна ;

б) вимагати і одержувати допомогу у виконанні покладених на них обов’язків , а в разі необхідності - для особистого за-хисту , а також свого житла і майна з боку відповідних правоохоронних та інших державних органів ;

в) здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки ;

г) отримувати материальну компенсацію в разі загибелі працівника , або іншого ушкодження здров’я , знищення чи пошкодженння його житла і майна у зв’язку з виконанням службових обов’язків .

Життя і здоров’я працівників суду і правоохоронних органів підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок коштів відповідних бюджетів . Для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів , недоторканності житла , а також збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть застосовуватися віповідно до законодавства такі заходи :

а) особиста охорона , охорона житла і майна ;

б) видача зброї , засобів індивідуального захисту і спові-щення про небезпеку ;

в) встановлення телефону за місцем проживання ;

г) використання технічних засобів контролю і прослу-ховування телефонних та інших переговорів , візуальне спостереження ;

д) тимчасово розміщення у місцях , що забезпечують безпеку ;

е) забезпечення конфіденційності даних про об’єкти захисту

є) переведення на іншу роботу , направлення на навчання , заміна документів , зміна зовнішності , переселення в інше місце проживання .

Приводом для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки працівника суду або правоохороного органу та його близьких родичів може бути :

а) заява працівника або його близького родича ;

б) звернення керівника відповідного державного органу ;

в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози здоров’ю , житлу і майну осіб , які підлягають захисту .

Рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки приймають :

а) керівники органів внутрішніх справ – щодо захисту пра-цівників відповідного органу внутрішніх справ , державної лісової охорони , рибоохорони , митних органів та їх близьких родичів ;

б) керівники органів служби безпеки – щодо захисту пра-цівників служби безпеки та органів системи Управління державної охорони , їх близьких родичів ;

в) керівники прокуратури – щодо захисту працівників про-куратури та їх близьких родичів ;

г) голова суду – щодо захисту працівників віповідного суду та інших органів та їх близьких родичів ;

д) керівник органів охорони державного кордону України - щодо захисту працівників цих органів та їх близьких родичів .

Здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів покладається :

а) щодо працівників служби безпеки і органів системи Управління державної охорони – на органи служби безпеки ;

б) щодо працівників органів охорони державного кордону - на органи охорони державного кордону України ;

в) щодо інших працівників – на органи внутрішніх справ .

З цією метою у структурі зазначених органів створюються спеціальні підрозділи .

Для захисту військовослужбовців командири військових частин вживають таких заходів :

а) відрядження до іншої частини або військової установи ;

б) переведення на нове місце служби .

Органи , які приймають рішення про забезпечення безпеки , одержавши заяву ( повідомлення ) про загрозу безпеці вище-перелічених осіб зобов язані перевірити цю заяву ( повідомлення ) і в строк не більше трьох діб , а у невід-кладних випадках – негайно , прийняти рішення про засто-сування або про відмову у застосуванні заходів безпеки . Про прийняте рішення виноситься мотивована постанова з зазначенням конкретних заходів щодо забезпечення безпеки і строків їх здійснення , про що письмово повідомляється заявник . Якщо заходи безпеки застосовуються не на прохання особи , яка береться під захист , то на це має бути одержана її згода . У разі , коли є достатньо даних , що вказують на ознаки злочину , в порядку , передбаченому кримінально – процесуальним законодавством , приймається рішення про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи або передачу заяви ( повідомлення ) про злочин за підслідністю чи підсудністю .

Рішення органів про вжиття спеціальних заходів щодо працівників суду , правоохоронних органів та їх близьких ро-дичів є обов язковими для виконання відповідними органами , підприємствами , установами , організаціями та їх посадовими особами .

Контроль за забезпеченням захисту працівників суду , пра-воохоронних органів та їх близьких родичів здійснюють відповідно Міністр внутрішніх справ України , Голова служби безпеки України , Генеральний прокурор України , Голова Верховного Суду України , Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України .

Нагляд за дотриманням законності при забезпеченні захисту працівників суду , правоохоронних органів та їх близь-ких родичів здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами .

Висновок .

Провідне місце в державному механізмі України займають правоохоронні органи - державні органи , основною функцією є забезпечення законності та охорони правопорядку, боротьби з правопорушеннями , охорони законних прав та інтересів громадян і держави в цілому .

Розглянувши систему правоохоронних органів України до числа якої входять : суд , прокуратура , органи юстиції , внутрішніх справ , державної безпеки та інші органи , можна сказати що кожен з цих органів виконують різні функції але вони всі стоять на захисті прав і свобод громадян України і контроль за дотриманням законів України .

Держава створює такі органи , діяльність яких називається правоохоронною . Ця правоохоронна діяльність є владою , яка здійснюється за допомогою правового впливу , наділена правомочностями застосовувати заходи державного примусу , які відбуваються тільки на основі закону і у встановленому ним порядку .

До системи правоохоронних органів як ми знаємо відносяться інші державні установи і громадські організації , які відповідно до законодавства наділені значними повноваженнями у сфері правоохоронної діяльності , хоча в цілому їхні функції не зводяться до останьої , а також не забезпечуються можливістю застосування державного примусу. Серед таких установ і організацій слід звернути увагу на органи юстиції та адвокатуру , які теж відіграють важливу роль в механізмі держави .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література .

1.  “Основи держави і права”, Ф.Ф. Брецко , Ужгород – 1995 р.

2.  “Коментар до Конституції України” , Київ - 1996 р.

3.  “Основи конституційного права України” , Юрінком - 1997 р

4.  “Хрестоматія з правознавства”, І.П. Козінцев , Л.Я. Бойко –“Юрінком” , Київ - 1996 р.

5.  Закон України “Про прокуратуру” – від 5.11. 91 р.

6.  Закон України “Про міліцію” – від 20.12.90 р.

7.  Закон України “Про Службу безпеки України” - від 25.03.92 р.

8.  Журнал “Віче” – березень 1992 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе «Правоохоронні органи»
Раздел: Юриспруденция
Количество знаков с пробелами: 57105
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
31671
0
0

... іна відноситься до загальнотеоретичних спеціальних навчальних дисциплін, таких як теорія держави та права, конституційне право, цивільний процес, кримінальний процес тощо. Предмет навчальної дисципліни “Організація судових та правоохоронних органів - це система знань про компетенцію та засади судової, правоохоронної та правозахисної діяльності, про напрями й завдання державних органів і служб у ...

Скачать
80743
0
0

... і обліку злочинів і протягом 24 годин направляє їх безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу. При цьому, якщо правоохоронний орган знаходиться у тому ж самому місті, де і обліково-реєстраційний підрозділ, документи первинного обліку здаються працівником з обліково-статистичної роботи органу особисто до обліково-реєстраційного підрозділу під підпис в реєстрі, у якому вказується: назва ...

Скачать
38591
0
0

... , незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами [11, с.15]. 1.1 Конституційно – правовий статус органів правосуддя Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від ...

Скачать
30160
0
0

... адвокатура. Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У передбачених законом випадках ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Організація і принципи діяльності адвокатури в Україні визначаються Законом України "Про адвокатуру" від 19.12.92, згідно з яким адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, ...

0 комментариев


Наверх