3. Проблеми соціальної політики в умовах економіки соціальної орієнтації.
Кожна соціально-економічна модель переслідує і створена для певних цілей. У германській моделі першорядну роль грає соціальна політика, що покликана створювати більш-менш нормальні умови відтворення робочої сили (переважно висококваліфікованої ) -обставина виняткової важливості для Германії, якщо мати на увазі специфіку її розвитку і місце в міжнародному поділу праці, - і постає інструментом ослаблення соціальної напруженості, нейтралізації класових антагонізмів і конфліктів.
У германській моделі соціальна політика сприяє перетворенню суспільних відносин у дусі соціальної справедливості, зрівнянню прибутків, згладжуванню класових нерівностей і в результаті побудові нового суспільства демократичного соціалізму на базі держави добробуту.
Рівень життя у Германії вважається одним із найбільш високих у світі і у Європі. Рівень життя визначається комплексом різноманітних показників. По ВВП і споживанні на душу населення, по ступені вирівнювання прибутків, по відношенню зарплатні жінок до зарплатні чоловіків Германія займає одне з перших місць у Європі.
Відповідно до однієї із цілей германської моделі - рівності, прибутки є дуже прогресивною системою прибуткових податків. Широкий перерозподіл через систему соціального страхування сприяє значному скороченню розходжень у прибутках. У 1986 р. у Германії на 20% самих багатих родин доводилося 37, 5% прибутків, на 20% самих бідних - 12% ( для США відповідно 43, 7% і 4, 6%). Помітно скоротилася різниця в оплаті чоловіків і жінок; у 1987 р.|п.|м.|г. середня заробітна плата жінок складала 89, 6% з зарплатні чоловіків ( для порівняння : в Італії - 84, 8%; у Великобританії - 70, 5% ; у Японії - 48, 5%).
Після тривалого зростання чистих (після відрахування податків) прибутків у повоєнний період реальні (у постійних цінах) чисті прибутки домашніх господарств у 1981-1983 рр.|пп.|мм. скоротилися. У 1984-1989 рр.|пп.|мм. у середньому щорічно вони росли на 2, 2%. Реальні прибутки трудящих відставали по темпах росту|зросту|зростання від прибутків інших прошарків населення (наприклад, пенсіонерів). У 1950 р.|п.|м.|г. на чисті прибутки домашніх господарств доводилося 70% ВВП. До 1989 р.|п.|м.|г. ця частка впала приблизно до 50%. Прямі податки і внески на соціальне страхування з|із населення росли помітно скоріше оберненого потоку переказів із державного сектора домашнім господарствам.
Більш половини власності домашніх господарств припадає на матеріальну власність, а фінансові активи у вигляді рахунків у банках, облігацій, акцій і іншої вимоги складають біля 40%. На автомашини, човни й інші споживчі товари тривалого користування припадає іще 10%. Власність розподілена менш рівномірно, ніж прибутки, але за останні десятиліття була помітна тенденція до більш рівномірного розподілу. Розподіл власності у Германії більш рівномірне, ніж у більшості інших країн.
Показники життєвого рівня (на 1000 чел. ) у 1987 р.|п.|м.|г.
Країни | ВВП на душу населення (долл. США) | Телефони (шт. ) | Телевізори (шт. ) | Легкові автомобілі (шт. ) | Споживання на душу (кВг) | Безробіття (%) |
Германія | 18876 | 890 | 393 | 420 | 17079 | 1, 6 |
Англія | 11765 | 524 | 346 | 318 | 5477 | 8, 4 |
США | 18338 | 760 | 813 | 559 | 11204 | 5, 4 |
Японія | 19465 | 555 | 261 | 241 | 5733 | 2, 5 |
Франція | 15818 | 608 | 332 | 394 | 5870 | 10 |
Рівень прибутків у 1987 р.|п.|м.|г.
Розмір прибутку | Число чоловіків | Число жінок | Разом |
0 | 20 278 | 21 755 | 42 033 |
1-39 999 | 476 061 | 905 017 | 1 381 078 |
40 000-79 999 | 560 063 | 1 139 362 | 1 699 425 |
80 000-119 999 | 1 029 254 | 1 020 719 | 2 049 973 |
120 000-159 999 | 778 000 | 320 563 | 1 098 563 |
160 000-199 999 | 274 161 | 69 438 | 343 599 |
200 000-299 999 | 186 304 | 29 199 | 215 503 |
300 000-499 999 | 52 067 | 5 756 | 57 823 |
500 000 і вище | 10 707 | 1 227 | 11 934 |
Висновок
Отже, основні цілі германської моделі - повна зайнятість і рівність, що залежать від стабільності цін, економічного зростання і конкурентноздатності. Сполучення загальних рестриктивних заходів і активної політики на ринку праці розглядався як засіб поєднання повної зайнятості зі стабільністю цін. Загальна політика добробуту і профспілкова політика солідарності в області зарплатні - складові частини германської моделі. Модель розвивалася протягом кількох десятиліть і показала життєздатність ідей політики солідарності в галузі зарплатні, повної зайнятості без інфляції, активної політики на ринку праці. Які ж висновки з досвіду і досягнень германської моделі можна зробити?
1. Успіх Германії на ринку праці. Германія зберігала досить низьке безробіття в повоєнний період, у тому числі із середини 70-х років, коли серйозні структурні проблеми привели до масового безробіття в більшості розвинених капіталістичних країн.
2. Є певні досягнення й у тривалій боротьбі за рівність. Повна зайнятість сама по собі важливий фактор вирівнювання: суспільство з|із повною зайнятістю уникає розходжень у прибутках і життєвому рівні, що виникають із масового безробіття, оскільки довгострокове безробіття веде до втрат у прибутках. Політика солідарності в галузі зарплати прагне досягти рівної зарплати за рівну працю. Уряд використовує прогресивне оподатковування і систему великих державних послуг.
3. Менших успіхів Германія домоглася в інших галузях: ціни росли скоріше, ніж у більшості інших країн, ВВП збільшувався повільніше, ніж у ряді країн Західної Європи, продуктивність праці майже не росла. Падіння темпів зростання продуктивності праці - міжнародне явище, викликана , зокрема, поширенням сектора послуг, що менш здатний до раціоналізації. Деякою мірою несприятливий розвиток у Германії порозумівається великим державним сектором, що, по визначенні, не дає зростання продуктивності. Таким чином, інфляція і відносно скромний економічний зріст є певною ціною, сплаченою за повну зайнятість і політику рівності.
Найбільш слабким місцем моделі виявилася складність сполучення повної зайнятості і стабільності цін. Але до 80-х років ці труднощі не виявлялися у вигляді серйозної загрози моделі в цілому. Причини лежать в області політики. Уряд розумів необхідність більш сильної податкової політики, але не знайшло підтримки цьому.
Таким чином, германська модель виявилася під загрозою. Збереження в майбутньому двох основних цілей германської моделі - повної зайнятості і рівності -очевидно , зажадає нових методів, що повинні відповідати умовам. Лише час покаже, чи збережуться специфічні риси германської моделі - низьке безробіття, політика солідарності в області зарплатні, централізовані переговори по зарплатні , виключно великий державний сектор і відповідно важкий податковий тягар, або ж модель відповідала лише особливим умовам повоєнного періоду.
Література
1. Економіка зарубіжних країн: капіталістичні і країни що розвиваються. Навчальний посібник для экон. спец. вузів. Ред. кіл. : В. П. Колєсов і ін. - Москва, Высш. шк. , 1990.
2.Волков А. М. “Германія : соціально-економічна модель” М. ”Думка ”1991
3. Хойєр В. Як робити бізнес у Європі. - Москва: Прогрес, 1990.
4. Велика Радянська Енциклопедія. Т. 27.
5. Енгстлер П. Ринкова економіка для початківців. К.:Вік. 1992р.
5. Й.Хамп. Основні знання з ринкової економіки. Курс лекцій. -М.:Республіка. 1993р.
6. Ламперт Х., "Соціальна ринкова економіка. Німецький шлях", Москва, "Справа ", 1994 р.|п.|м.|г.
7. Чепурін М.Н., Кісєльова Е.А., "Курс економічної теорії", Кіров, "АСА", 1995 р.|п.|м.|г.
8. Камаєв В.Д., "Підручник по основах економічної теорії", Москва, "Владос", 1996 р.|п.
... та демонополізація економіки, фінансова стабілізація в країні та соціальна підтримка частки населення – важливіші закономірності переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки. Динаміка і структура виробництва в перехідній економіці. Трансформаційний спад та макроекономічна незбалансованість на початковому етапі переходу до ринку. Макроекономічна стабілізація та перехід до економічного ...
... » [11, с.773]. Отже, завершуючи огляд наукових джерел, видається можливим стверджувати, що, незважаючи на розробку у зазначених працях окремих ас-пектів формування й розвитку соціальної держави, ці проблеми залишаються недостатньо опрацьованими у рамках загальнотеоретичного державознавства і правознавства. А відтак — потребують подальших досліджень. 1.2 Методологічні аспекти дослідження сутності ...
... . А саме, що на початку трансформаційних процесів у більшості перехідних економік спостерігався різкий спад ВВП. Не можна не зауважити, що на початок переговорного процесу щодо євроінтеграції наприкінці 90-их років в усіх країнах Центрально-Східної Європи економічні показники погіршилися. Незважаючи на відмінності між країнами цього регіону, обраними моделями розвитку, все ж існували спільні ...
... ів на 9,5%. Кількість потерпілих внаслідок профзахворювань зменшилась на 10%. Рис.2.21. Кількість випадків професійних захворювань на виробництві України за 2003-2006 рр. Розділ 3. Шляхи вдосконалення фіскального забезпечення реалізації соціальної функції держави 3.1 Міжнародний досвід реалізації соціальної функції держави та її фіскального забезпечення В економічній літературі зді ...
0 комментариев