Вік міді та бронзи

2.2. Вік міді та бронзи.

Перший метал, який почали вживати на Україні, була мідь. Перші вироби — невеликі сокири або долота — знаходили вже в пам'ятках Трипільської культури, але це було дуже рідко. Приблизно біля ІІІ тисячоліття до нашої ери на території Европи з'являються нові поселенці: народ, який опанував усю ту територію, де розгорталася Трипільська культура.Цей народ з культурного погляду стояв нижче від трипільців. Він неребував у стадії скотарства і ще не знав рільництва, але був міцніший, войовничіший, ніж трипільці. Він приніс із собою вміння обробляти мідь. На території Донеччини, в районах Луганська, Бахмута, були родовища міді. Там археологи відкрили рештки первісних шахт, печей для топлення міді у вигляді глибоких ям у землі, викладених глиною. Знаходять також матриці, в яких виливали різні предмети з міді: наконечники списів, стрілки, сокири, ножі, прикраси. Металеві вироби дуже поволі завойовували місце у вжитку людини. Вони були дорогі, їх важко було виробляти. Тому довгий час, разом з металевими виробами, вживали також кам'яні, причому на форми кам'яних сокир та наконечників списів впливали форми металевих, і найкращі зразки кам'яних знарядь з'являються якраз за часів початку вживання металів. Чиста мідь не тривка, тому дуже рано до неї почали додавати оливо, і цей стоп зветься бронзою. Бронза дуже добрий, ковкий метал. Нове населення, з яким прийшли мідь та бронза на Україну, принесло з собою нові форми поховань. Своїх мерців воно ховало у скорченому положенні, часто у великих кам'яних склепах, катакомбах. Здебільшого їх посипали червоною вохрою. Над могилами насипали високі кургани. Для цієї Культури характеристична кераміка:. невеликі глечики, прикрашені «шнуровим» орнаментом. Пам'ятки цієї культури пов'язують Україну з передньою Азією, Кавказом, а також з Егейською культурою та Західньою Европою: аналогічні пам'ятки знаходять в Італії, на островах Середземного моря, в Іспанії. За доби міді та бронзи ще яскравіше намічається різниця культурних впливів, під якими перебували південна та північна частини Східної Европи. У той час, як у північній частині, в районах Поволжя, намічалися міцні культурні шляхи, які вели на Урал, у Сибір, де розвивалася могутня мідяна та бронзова культура, — південна частина, територія України, перебувала під постійним впливом інших осередків: передньоазійських, кавказьких та західньоевропейських, ближче — угорського. Це яскраво позначилося, між іншим, на формах бронзових сокир: на північних землях панував сибірський «кельт», на південних — сокира з довгим обухом, характеристична для Месопотамії та Малої Азії. З кінцем бронзового віку на Україні пов'язане місцеве виробництво бронзи та висока ливарна техніка її. Помічається кілька культур, які мали свої прикмети: Білогрудівська (біля Умані), Висоцька (на Львівщині, Тернопільщині, Рівенщині), Верхнедністровська (верхнє Подністров'я). Вони характеризуються скотарсько- хліборобським побутом і зв'язками з Італією, Наддунайщиною, Сибіром.

На цю добу припадає поява на Україні того першого народу, ім'я якого збережено історією. Це кимерійці, яких описав у V ст. Геродот. Земля кимерійців лежала від Карпат та гирл Дунаю до Кубані. Хронологічно культура кимерійців датується 1500 до 700 р. до Р. X. Кимерійці мали укріплені городища (Немирово, Волковці, Пастирське, Мотронівку, Хмільне та інші). Вони ховали небіжчиків і мали некрополі (с. Волоське на Запоріжжі). У них були складні ритуальні обряди. Збереглися стели — статуї із зображенням людей (с. Волковці біля Кам'янця- Подільського, с. Білогрудівка б. Умані, Білозерка на Херсонщині). Кимерійці характеризуються табунним скотарством, високою культурою бронзи та кераміки з кольоровими інкрустаціями. Вони були першим народом, який мав царів, їхні царі були племінними ватажками (могила царя біля с. М. Лепетиха, Херсонщина). Вони мали культурні зв'язки з Кавказом, Закавказзям, Малою Азією, Шлезьком, Гальштадтом. Геродот писав, що кимерійці прийшли з Азії. Сучасні археологи доводять інше. Дослідник Вілогрудівської культури П. П. Курінний вважає, що не з Азії могли прийти вони, а з середньої Наддніпрянщини, їхня культура продовження Трипільської, пристосованої до умов табунного скотарства. Перехід частини осілого населення до табунного скотарстаа штовхав їх на південь, зокрема із Запоріжжя.

2.3       Залізний вік.

Біля Х століття до Р. X. в Евроігі входить у вжиток залізо і витискає дорожчу бронзу. Старіший період цієї доби має назву «Гальштадтського» — за місцем Гальштадт в Австрії, де було вперше знайдено пам'ятки її. Проф. Д. В. Антонович вважав, що залізо прийшло до Европи з Передньої Азії і, правдоподобно, шляхом через Україну. Тому можливо, що на Україні залізо з'явилося трохи раніш, ніж у центральній Европі. На початку залізного віку, в VII ст. до Р. X., на північному-чорноморському узбережі почали засновувати свої колонії греки. Ці колонії були тісно зв'язані з метрополіями, від яких вони відділилися. Вони мали такий самий політичний лад, брали участь у гімнастичних змаганнях.З колоній метрополїї одержували продукти , яких не вистачало в Греції, рибу. За їхнім посередництвом провадили торгівлю з сусідніми країнами. Згодом вони завели багаті міста. Еллінська колонізація поширювалася й далі. Наприклад, у Лубеніфгаі знайдено рештки грецьких храмів . Серед грецьких колоній перше місце належить Ольвії. Вона лежала на правому березі Буга, коло с. Парутва. Заснували Ольвію колоністи з міста, яке само було грецькою колонією на березі Малої Азії. Ольвія була великим містом. Археологи виявили рештки міста: майдани, бруковані вулиці, мури, що оточували місто, великі театри, храми, стадіони, громадські та житлові будинки. В Ольвії найбільше поважали богів Аполлона, Кібелу — жінку, «магір богів». Ольвія стала значним культурним осередком. У ній були вчені, письменники, було розвинене місцеве виробництво. Місто славилося керамічними та ювелірними виробами. Виробляли також зброю. Подібно до інших чорноморських колоній, Ольвія карбувала власну монету. Вона провадила у значних розмірах торгівлю з сусідніми народами, скуповувала у них хліб, рибу, рабів і надсилала все це до Греції. З свого боку Ольвія продавала сусідам вина, матерії, товари мистецької промисловости — золоті та срібні, посуд, прикраси, зброю. Добре досліджений також Херсонес. У ньому знайдено широкі бруковані вулиці, майдани, цистерни для дощової води, каналізацію, водогін. Збереглися рештки храмів, житлових будинків . На вулицях стояли стели, невфізми — урядові дек- крети, висічені на мармурових плитах. Серед них мармурова плита з написом: «Присяга громадян на вірність конституціі своєї держави» (І-П ст. до Р. X.). Грецькі колонії відіграли велику роль в історії населення України, поширюючи серед нього високу культуру.

3.Висновок.

Найважливішими рисами первісної доби були перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства, існування роду як господарської одиниці, який поділявся на великосімейні виробничі колективи, громади спільної власності на землю.Удосконалення знарядь праці, розширення виробництва, поділ виробничої сфери на сільське господарство і ремесло, виробництво додаткового продукту створили економічні умови для виникнення держав та подальшого економічного розвитку стародавніх цивілізацій.

4.Список використаної літератури.

1. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу. Підручник. – Вікар К., 2001.

2. Історія держави від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства – Генеза К., 1999.

3. Джохансон Д. Истоки рода человеческого.-М., 1984.

4.Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціо-культурний розвиток людства.Навчальний посібник -К. ,1996.

5. Грушевский М. С. Очерки истории украинского народа. – К., 1990.

Економічні здобутки трипільської культури.

План.

1.Перші знахідки трипільської культури.

2.Походження трипільської культури.

3.Слід трипільської культури в сучасному житті України.

4.Висновки.