Робота редактора над фактичним матерілом

39 Робота редактора над фактичним матерілом

Фактологічне забезпечення твору є матеріальною основою для утворення теми, розробка якої власне пов’язана з вибором фактів, утворення фактолог. системи твору, розташуванням фактів (розробкою композиції).

Факт – відображені у свідомості сторони дійсності різного рівня узагальнення і різного предметного змісту.

Критерієм поділу змісту на факти є поняття-тема. Оскільки будь-яке поняття є ієрархічно організованою системою ознак-понять, то система фактів твору теж має ієрархічну орг-цію. Ф-ти 1 рівня – ілюструють ознаки, які становлять основу поняття-теми. Кожне поняття-ознака може мати свої ознаки, які забезпечуються ф-тами 2 рівня і т.д.

Кожен факт має якісну хар-ку (правдивість, типовість, соц-політ. значимість, ідейність, точність, доречність). Важливий також обсяг фактажу – кожна тема для її розкриття вимагає певної кількості фактів.

За функціями факти: 1)вхідні – в основі теми, 2)деталізуючі (ілюстрат-вні і аргументативні) – уточнюють зміст 3)вихідні – результат автор. міркувань 4)посилкові – на які автор посилається в примітках.

Логіка темат. відбору фактів залежить від: 1)ред-ого завдання, поставленого перед автором - виробничої мети в конкр. ред. ситуації; 2)комунікативного завдання – комунік. мети, залежної від соц. ситуації, тобто місця і часу написання і поширення твору, потенційної аудиторії.

Основою фактологічної структури (елемент її – факт) твору є логіко-поняттєві й асоціативні зв’язки між фактами. Ф. стр-ра – відносна річ, оскільки те, що для автора – факт, для читача може і ні. Членування змісту на факти залежить від об’єктивних факторів (видільна роль рубрики, заголовка, ахітектонічні елементи, мовні засоби тощо), і суб’єктивних: читач вважає фактом щось цікаве для нього, хоча в тексті це не виділено як факт.

Критерії виділення фактолог. стр-ри: 1)темат. однорідність фактол. членування змісту – виділення фактів, які стосуються теми; 2)логічно-категоріальна однорідність членуванняу межах заданої теми – факти мають бути одного рівня узагальнення.

1)м-д фактол. членування – визначення теми-поняття і його компонентів, поділ змісту згідно з визначеними рвнями системи компонентів;

2)м-д системно-цільового аналізу для перевірки якості системи фактів – об’єднання виділених фактів на осн. теми-поняття. Вимоги: достатня для розкриття теми кількість ф-тів, інтенціональна зумовленість тематичної системи ф-тів.

3)м-д зіставлення ф-тів – поєднання ф-тів між собою поза контекстом твору

4)м-д тлумачення термінів – для оцінки достовірності і точності ф-тів шляхом включення їх у природну систему ф-тів.

5)м-д ранжирування ф-тів –редактор розташовує ф-ти у різному порядку щоб зафіксувати можливе порушення логіки ф-тів.

6)м-д експлікації логіч. зв’язків – простеження і пояснення логічних зв’язків між поняттями.

7)м-д підрахунків перевірка цифрових даних

8)м-д індукції змісту (утворення висновків на основі певних фактів-аргументів) і дедукції (розгортання змісту положень, тез, висновків)

9)м-д семантичного аналізу мовних одиниць різних рівней, які є носіями логіч. зв’язків у творі.

Ще: м-д перспективи і семант. зондування, м-д тлумачення термінів, м-д рубрікації, м-д схематизації композиційних зв’язків, м-д образної інтерпретації темат. системи.

Правка входить до структури технологічного процесу редагування , де їй передує ред. аналіз і прийняття рішення щодо правки тексту.

Мета правки – літературно досконалий конкр. твір.

Майстерність правки досягається через освоєння різних методів роботи, вироблення умінь та навичок праці.

Методи правки:

-метод корекції тематичної системи і структури. Після аналізу тематичної системи й структури матеріалу та прийняття рішення про їх вдосконалення ред-р має ч\з автора або власноручно визначити бажану темат. організацію твору. Коригуючи темат. систему, він визначає, яка тема буде головною, які мікротеми. Визначення послідовності й зв’язків між мікротемами.

 Прийоми: скорочення твору, перестановки фрагментів, фраз, вставки тощо, використовуючи знаки коректури.

-метод актуалізації теми – пошук такого звучання теми, яке б робило її актуальною. Актуалізація теми має здійснюватись в межах факторів, що зумовлюють мовну діяльність.

Прийоми атрибуція предмета розповіді (про директора – про суч. директора), узагальнення предмета розповіді (про вчителя – про працівників освіти), поняттєва трансф-ція предмета розповіді (про сучасника – про проблеми сучасності.

-метод селекції факт. мат-лу. Не кожен факт, передбачений поняттєвим обсягом, має використовуватися у творі: осн. критерій темат. відбору фактів – комунікативна логіка.

Прийом: зіставлення підібраних фактів.

-метод корекції розкриття теми. Зміна комп-ції та архітектоніки мат-лу, будови фрази, правописній правці.

Прийоми: скорочення, вставки, перестановки, заміни.