Визначення поняття «інформація»
Журналістика, як інформаційний простір
Матеріальні можливості розповсюдження інформації по горизонталі та вертикалі, її передачі у будь-яких напрямках
Журналістика і Інтернет
Способи отримання інформації
Зростаючий розрив між невеликою кількістю журналістів агентств і загальною чисельністю журналістів
Визначення поняття «дезінформація»
Огляд подачі інформації про зниклих альпіністів на Ельбрусі
Прогнози погоди на радіо
Одна з форм суспільно-політичної діяльності, публіцистична праця в газетах, журналах, в радіомовленні тощо
Навигация
Матеріальні можливості розповсюдження інформації по горизонталі та вертикалі, її передачі у будь-яких напрямках
Інформація і дезінформація в просторі засобів масової інформації
140818
знаков
2
таблицы
0
изображений
1. Матеріальні можливості розповсюдження інформації по горизонталі та вертикалі, її передачі у будь-яких напрямках.
2. Наявність регіональних та міждержавних угод, основаних на розумінні того, що жодний із процесів інформації не може розглядатися у якості феномена виключно національного характера.»[10]
У формуванні українського національного інформаційного простору, крім традиційних ЗМІ, сьогодні активну роль відіграють новітні електронні ЗМІ, серед яких, на думку сучасних дослідників, найважливішими є такі.
1. Кабельне телебачення, що забезпечується підключенням телевізорів певного району (регіону) до якогось передавального центру за допомогою дротового зв'язку. Кабельне телебачення розраховане в основному на поширення розважальних програм, але може мати й суспільно-політичні за характером передачі.
2. Відеомагнітофони — апарати, призначені для записування та відтворення аудіовізуальних програм та інших журналістських матеріалів. Інформація для них поширюється на касетах і має переважно культурно-розважальний характер, що не виключає поширення через цей спосіб ЗМІ всіх інших типів інформації. Різке зростання продажу відеомагнітофонів у світі розпочалося у 1983 році. У нас — у 1990-х роках. Відеомагнітофони широко використовуються для реклами.
3. Телеконференції (телемости, телепереклички тощо) — встановлення зв'язку за допомогою супутникової техніки між двома точками землі незалежно від відстані та регіону з метою спілкування між групами людей, участі їх в обговоренні важливих суспільних проблем тощо.
Сьогодні мало не в кожній інформаційній програмі можна спостерігати використання прийому телемосту. Про нього може йти мова тоді, коли використовується пряме включення кореспондента, що веде репортаж або дає свій коментар з місця події для свого телевізійного каналу. Таке явище стало звичним і пересічним у нашому інформаційному просторі [30;78]. І мало хто сьогодні вже замислюється над тим, що в даному випадку справді маємо справу з колосальним пришвидшенням надходження інформації від її джерела до споживачів, що й дозволяє говорити про революційний вплив даного новітнього виду ЗМІ на інформаційний простір у цілому.
Останнім часом термін "телеконференція" вживається й в іншому значенні. Так називають спосіб колективного спілкування в системі Інтернет. У цьому сенсі телеконференція — це своєрідні "дошки об'яв", де кожен суб'єкт інформаційних відносин може прочитати потрібну йому інформацію, або розмістити для зацікавлених осіб своє повідомлення. У світі на сьогодні існує кілька тисяч телеконференцій, присвячених найрізноманітнішим питанням, починаючи від політики і закінчуючи клубами за інтересами. Для того, щоб стати учасником певної телеконференції, необхідно її передплатити. Після цього на адресу користувача будуть автоматично надходити матеріали конференції і він сам дістане право голосу на ній.
4. Електронна пошта (e-mail) — спосіб передачі кореспонденції між двома віддаленими точками негайно за допомогою міжнародної системи комп'ютерного зв'язку. Надає можливість зберігати повідомлення в пам'яті комп'ютера, аж поки адресат не ознайомиться з текстом і не віддасть команду на знищення його. Даний спосіб передавання інформації вигідний не тільки швидкістю надходження повідомлень, але й тим, що не потребує хронологічної синхронізації учасників комунікативного процесу. Адресат може бути відсутнім у момент прийому повідомлення. Це дуже зручно за умов, коли суб'єкти кореспондують через великі відставні, розташовані у віддалених годинникових поясах, і розклад дня в них різний. За допомогою електронної пошти можна здійснювати майже негайну пересилку великих за обсягом повідомлень, її широко використовують для спілкування з своїми базовими редакціями кореспонденти, що знаходяться в інших містах і країнах.
5. Електронні банки даних — це великі комп'ютери, у яких нагромаджують і зберігають найрізноманітнішу інформацію, що доступна для підключених до них через систему ЕОМ абонентів. Банки політичних (економічних, фахових тощо) даних утворюються внаслідок розміщення певного типу інформації в пам'яті комп'ютера, де вона зберігається і поширюється за запитами осіб чи організацій.
6. Лазерна преса — виготовлення газети чи журналу (чи іншої друкованої інформації) за допомогою лазерних принтерів. Має дуже високу швидкість роботи і друкує тексти з швидкістю фотокопіювального пристрою. Оскільки прискорення виготовлення друкованої журналістики за допомогою лазерного принтера значно скоротило час руху інформації від джерела до споживача, це теж істотно вплинуло на стан інформаційного простору в напрямку його активізації, більш повного задоволення інформаційних потреб населення.
7. Відеогазети. У цьому випадку газета виготовляється, але не віддруковується, а лишається в комп'ютері і стає доступною підключеним до нього абонентам, які зчитують її з екрана, а потрібні статті можуть самі віддрукувати на принтері. Усе більше поширюється практика розміщення електронного варіанту газети чи журналу в системі Інтернет. Це дає можливість мільйонам користувачів переглянути (часто ще до виходу друкованого варіанту) свіжий номер "The Guardian" чи "New York Times", "Daily Telegraph" чи "Der Spiegel". Окрім того, що відео-газети максимально підвищують оперативність поширення інформації, вони виконують ще й активну рекламну функцію, пропагують свої друковані видання через їх електронні версії. Унаслідок цього тиражі друкованої продукції не скорочуються, а зростають.
Має свій електронний варіант на сторінці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна і газета "Харківський університет", що сприяє зростанню авторитету (в тому числі й міжнародного) нашого навчального закладу.
На особливе місце в сучасному світовому інформаційному просторі висунулася комп'ютерна мережа Інтернет. Власне, кілька вже розглянутих новітніх засобів масової інформації (телеконференції, електронна пошта, відеогазети) діють лише завдяки налагодженій системі світового комп'ютерного зв'язку. Це спонукає говорити про Інтернет окремо, вбачаючи в ньому новий тип журналізму в цілому. Тут доцільно навести думки авторів підручника "Основи масово-інформаційної діяльності" (К., 1999). "Саме за допомогою "всесвітньої павутини", — пишуть вони. світ стає свідком народження нового виду засобів масової комунікації, який посяде у XXI ст. особливе місце серед традиційних ЗМІ як телебачення, преса, радіо та який з розвитком технологій відкриє: для них небачені досі можливості".
Інтернет — найбільша в світі комп'ютерна мережа, утворена з мстою нагромадження, обміну і швидкісного поширення інформації.
До склад)' світової системи Інтернет входять національні мережі багатьох країн світу, регіональні, локальні мережі та персональні комп'ютери приватних користувачів.
У постіндустріальному світі, що народжується зараз, втрачають актуальність звичні економічні показники, які використовувалися для характеристики попереднього етапу розвитку людства — ії адустріального суспільства, як-от об'єм виробництва; кількість осіб, безпосередньо зайнятих у виробництві; зростання виробництва енергоносіїв. Передові позиції виявляться в тих держав, які спроможні інтенсивно запроваджувати нові інформаційні технології, висувати й використовувати нові наукові й технічні ідеї, виробляти якісний і досконалий технічний продукт, необхідний суспільству. Для розв'язання вказаних технічних і організаційних завдань необхідний високий рівень освіченості цілого народу, країни; необхідна значна кількість осіб, які можуть бути кваліфіковані високим ім'ям МАЙСТРА.
Інформаційне суспільство несе в собі й загрозу людству: ану ж глобальна інформаційна система опиниться в руках невеликої групи людей, що переслідують свої, далеко не гуманні цілі. Перед людством стоїть завдання — впоратися з цією проблемою за допомогою Колективного Розуму.
Академік Російської АН М. М. Моїсеєв, один з дослідників філософських аспектів майбутньої організації світу, пише так: "Я визначаю інформаційне суспільство як суспільство, у якому Колективний Інтелект (Колективний Розум) відіграє у його функціонуванні роль, аналогічну до тієї яку відіграє розум людини в її організмі, тобто сприяє розвиткові суспільства і подоланню зростаючих труднощів... І діє на благо всього людства, формуючи новий гомеостаз!" Причому науковець розглядає виникнення Колективного Розуму (не плутати з штучним інтелектом) як природне явище, наслідок складного еволюційного процесу людини й суспільства.
З появою кроманьйонця, тобто сучасного типу людини, що сталося 300 тисяч років тому, припинився розвиток мозку, а відтак і індивідуального розуму. Але зараз людство стоїть на початку нового витка антропогенезу; саме так слід розуміти процес створення Колективного Розуму[23;38]. Його формування нагадує історію розвитку мозку живої істоти, коли збільшення числа нейронів і ускладнення зв'язків між ними призвело колись до виникнення свідомості. Зараз відбувається щось подібне: роль окремих нейронів відіграють індивідуальні уми, що зв'язані через персональні комп'ютери й інформаційні системи в глобальну світову інформаційну мережу. Академік М. М. Моїсеєв висуває гіпотезу, згідно з якою одного разу за законом переходу кількості в якість станеться якісна зміна ролі Колективного Розуму в житті людства: він посяде центральне місце у всепланетарній організації суспільства.
Головне завдання Колективного Розуму — об'єднання людства за допомогою інформаційного обміну в одну загальнолюдську спільноту. Найважливішу роль у цьому повинна відіграти й уже зараз відіграє журналістика. Колективний Розум призведе до якісної зміни соціальної структури суспільства, системи звичаїв, а найбільш істотне — перетворить "четверту владу" на складову Колективного Розуму, на найважливіший механізм самоорганізації сусшльства, що спрямовує його розвиток на формування нового гомеостазу.
З огляду на грандіозні наслідки цього процесу для всієї земної цивілізації "особливе значення мусить набути контроль за його розвитком з боку громадянського суспільства". [21;38]
Уже зараз цілком очевидно вияскравлюється зростаюча роль журналістики в житті суспільства. Вона все більш чітко окреслтос свою роль вертикального соціального інституту, що, здійснюючи інформаційну місію, забезпечує те, що академік М.М. Моїсеєв називає гомеостазом, тобто підтримує суспільство в стані рівноваги, забезпечує його самоорганізацію.
Крім загальнодержавного інформаційного органу та незалежних приватних інформаційних кампаній, у міністерствах, відомствах, регіональних органах влади, громадських організаціях створюються прес-центри. У них працюють професійні журналісти, бо діяльність прес-центрів пов'язана із збиранням і поширенням інформації.
Похожие работы
... ї електронної прірви називаються електронні бібліотеки ,архіви і різного роду інформаційні установи. В статті Петрова В.В.[28] наведено аналіз сучасного стану інформаційних ресурсів в Україні та проблеми їх створення і використання. Запропоновано концептуальні положення формування системи національних інформаційних ресурсів. Розглянуто шляхи розвитку інфраструктури національних інформаційних ...
алізації інформаційного суспільства. Подальший напрямок дослідження полягає у вивченні впливу інших видів засобів масової інформації на суспільство та процеси, що в ньому відбуваються. 1. Засоби масової інформації як чинники суспільної інтеграції та ідентифікації 1.1 Поняття засобів масової інформації, їх система та види Одним із теоретичний фундаментів нашої роботи є визначення ...
... і функцій ЗМІ щодо їх впливу на громадську думку сформувався специфічний вид соціальної практики і один із найважливіших елементів ПР-програми – медіа-рилейшнз [1, c. 131]. Застосування в ПР-програмах різних засобів масової інформації потребує координації зусиль, узгодження змісту друкованих і електронних публікацій, теле-, радіопередач. Обираючи для поширення інформації, тривалого співробі ...
... партнером у підготовці та проведенні актуальних для усієї Європи подій. ВИСНОВКИ В результаті здійсненого теоретичного та практичного дослідження процесів ПР-забезпечення підготовки України та Польщі до проведення чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012 ми дійшли наступних висновків: 1. Значну роль у ПР-забезпечення різних сфер діяльності держави, в тому числі спортивної, віді ...
0 комментариев