3 частина комплексу

- Ви добре відпочили. Настав час відновити активність муску­латури. Дихайте, зосередившись на вдиху. Вдих — видих. Я буду рахувати від 10 до 0, і з кожною цифрою почуття свіжості й бадьо­рості стане охоплювати вас усе більше й більше.

- Піднімаючи носки, напружте м'язи ніг на вдиху. Видих. По­рухайте ногами. Ви відчуваєте сили у ногах. Десять.

- З невеликим зусиллям напружте м'язи стегон і тазу. Хвиля свіжості охопила весь ваш тулуб. Прогніться. Дев'ять.

- Із задоволенням знизайте плечима. Ще раз. У плечах — відчуття бадьорості й свіжості. Знизайте плечима ще. Вісім.

- Зробіть кілька рухів головою вгору-вниз, ліворуч-праворуч. Приємне відчуття м'язів тіла, що рухаються. Сім.

- Порухайте руками, злегка стисніть кисті в кулаки. Шість.

- Напружте губи, зуби. Оживіть м'язи обличчя. П'ять.

- Усе ваше тіло відчуває потребу в русі. Ви бадьорі й повні сил. Зробіть розминальні рухи всіма частинами тіла. Чотири.

- Усе ваше тіло наповнене свіжістю. Три.

- Підведіться, станьте навшпиньки. Два.

- Потягніться руками уверх. Один.

- Усміхніться, розплющте очі. Нуль.

- Як ви почуваєтеся? Поділімося враженнями.

2. Жестові етюди

Мета: навчитися кращого розуміння учасників групи, передачі своїх думок, почуттів і дій жестами, тренування спостережливості; розвитку фантазії.

Насамперед, керівник група пояснює підліткам, що жест — це важливий знак спілкування. Він допомагає точніше зрозуміти мов­ця. Кожен учасник групи одержує завдання передати жестами, без допомоги міміки й мови, певну ситуацію.

Так, один учасник групи показує жестами закінчену ситуацію, включаючи в неї інших членів групи (наприклад, відкриває кран, миє руки, набирає воду в долоні й передає її по колу, закриває кран, отримує залишки води з іншого кінця, струшує руки). Інші учас­ники групи показують свої ситуації.

Наступне завдання — показати колір жестом. Кожен учасник по черзі зображує свій улюблений колір жестами, а всі інші відга­дують. При цьому не можна показувати на предмети подібного кольору.

3. Бесіда «Наші страхи»

Психолог запитує школярів, які емоції для них неприємні. Підлітки перелічують негативні емоції і якщо не називають страх, психолог нагадує учням про нього. Коротко обговорюють­ся особливості емоційного стану, фізіологічні відчуття, що ви­никають під час страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тілу тощо). Усі разом згадують фразеологізми, пов'язані з по­чуттям страху.

4. Малювання на тему «Мій страх»

Після бесіди психолог просить дітей подумати, чого вони більше за все бояться, й намалювати свій страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об'єкта стра­ху, тривоги школяра. Коли виконання малюнків довершене, підлітки по черзі коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього керівник групи пропонує школя­рам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить про те, що тепер кожен із них переміг свій страх, що їхнього страху більше не існує, тому що розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміттям, будуть спалені й від страхів нічого не зали­шиться.

5. Вправа «Слухаємо себе»

6. Вправа «Подаруй усмішку»


Висновок

 

 У підлітковому віці одним з видів поведінки, що відхиляється, є агресивна поведінка, що нерідко приймає ворожу форму (бійки, образи). Для деяких підлітків участь в бійках, твердження себе за допомогою кулаків є сталою лінією поведінки. Ситуація посилюється нестабільністю суспільства, міжособовими і міжгруповими конфліктами. Знижується вік прояву агресивних дій. Все частіше зустрічаються випадки агресивної поведінки у дівчаток.

Неодмінною умовою делінквентного поведінки є надлишок вільного часу, відсутність позитивно формуючих особу захоплень. У багатьох підлітків наголошується неповна сім'я з порушеними функціональними зв'язками. З іншого боку, гіперопіка, також як і бездоглядність, нерідко сприяють делінквентному поведінці. Реакції, викликані надмірним контролем і нудними повчаннями і повчаннями, знаходять свій вираз у вигляді відходів з будинку і бродяження, агресивності.

 Виховно-профілактична діяльність не може обмежуватися лише заходами індивідуальної дії і корекції, вживаними безпосередньо до неповнолітнього.

Соціального оздоровлення і соціально-педагогічної корекції вимагає несприятливе середовище, яке викликає соціальну дезадаптацію повнолітнього. Профілактика і попередження девіантної поведінки неповнолітніх стає не тільки соціально значущим, але і психологічно необхідним. Проблема підвищення ефективності ранньої профілактики повинна розв'язуватися в наступних основних напрямах:

 виявлення несприятливих чинників і десоциалізірующих дій з боку найближчого оточення, які обуславлівают відхилення в розвитку особи неповнолітніх і своєчасна нейтралізація цих несприятливих дій, що дезадаптують;

 сучасна діагностика асоціальних відхилень в поведінці неповнолітніх і здійснення диференційованого підходу у виборі виховно-профілактичних засобів психолого-педагогічної корекції поведінки, що відхиляється.

 Звідси виникає необхідність в проведенні системного аналізу індівідних, особових, соціально-психологічних і психолого-педагогічних чинників, обуславлівающих соціальні відхилення в поведінці неповнолітніх, з урахуванням яких повинна будуватися і здійснюватися виховно-профілактична робота по попередженню цих відхилень. Раннє виявлення поведінкових проблем у підлітків, системний аналіз характеру їх виникнення і адекватна виховно-коректувальна робота дають шанс запобігти десоциалізацию підліткам. Невчасне виявлення початкових ознак поведінки, що відхиляється, і проблем у вихованні, що перешкоджають розвитку дитини, приводить до швидкого переходу відхилень в хронічні порушення поведінки.

 Порівняльний аналіз проявів агресивності показав, що найбільша фізична агресія наголошується у підлітків в сільських сім'ях і сім'ях робочих, а найменша - у дітей з сімей торгових працівників. Непряма агресія переважає у підлітків з сімей керівних працівників і сімей підсобних працівників. Вербальна агресія типова для дітей службовців середньої ланки. Найбільший рівень негативізму виявляється у дітей керівних працівників.

 Розгляд прояву різних форм агресивності у хлопчиків і дівчаток на різних стадіях підліткового віку і з різних соціальних груп населення дає необхідну орієнтацію в характері сфер особи дитини того, що розвивається під впливом різного мікросередовища і дозволяє цілеспрямовано будувати виховний процес.


 ЛІТЕРАТУРА

 1. Ананьев Б.Г.О людині, як об'єкті і суб'єкті виховання. Вибрані психологічні праці в 2-х томах Москва, 1980

 2. Андрієнко В.К. Гербєєв Ю.В. Невській І.А.Система перевиховання підлітків в умовах спеціальної школи, Москва, 1990

 3. Белічева С.А.Основи превентивної психології. Москва, 1993

 4. Горшкова Е.А.Педагогичеськая діагностика старших класів, що вчаться, при організації реабілітаційної роботи. Сб. Проблеми особи, профілактика відхилень в її розвитку. Москва, Архангельськ, 1993

 5. Горьковая И.А Медико-психологічне дослідження формування характеру делінквентних підлітків, автореферат дисертації кандидата психологічних наук, Санкт-Петербург, 1992

 6. Іванова Л.Ю. Агрессивность, жорстокість і відносини старшокласників до їх проявів. сб. Проблеми особи, профілактика відхилень в її розвитку. Москва та Архангельськ, 1993

 7. Ісаєв Д.Д.Журавльов І.ІДементье, В.В.Озерецковській Типологічні моделі поведінки підлітків з різними формами аддіктівного поведінки Санкт-Петербург, 1997

 8. Кулагин Л.Г.О підлітках, яким трудно// Радянська педагогіка, 1991 рік т. 6, стор. 141-142

 9. Лічко А.Е.Попов Ю.В.Делінквентноє поведінка, алкоголізм і токсикоманії у підлітків, Москва, 1988

 10. Паренс Генрі Агрессия наших дітей., Москва, 1997

 11. Першаніна Е.Проблема профілактики педагогічної занедбаності підлітків // Радянська педагогіка 1984 Ѐ 5, стр.141

 12. Саєнко Е.В.Профессиональная діяльність психолога при профілактиці девіантної поведінки автореферат дисертації кандидата психологічних наук Тверь, 1995

 13. Семенюк Л.М. Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків і умови його корекції .Москва, 1996

 14. Степанов В.Г. Психологія важкого школяра. Москва, 1998

 15. Бабаків А. Семейниє війни // Стріла Ѐ14 (143), Санкт-Петербург 1999, квітень, стр.6

 16. Тархова Л. Как уберегти дитину від в'язниці і панелі. Москва, 1997

 17. Фельдштейн Д.І. Психолого-педагогічні проблеми співвідношення біологічного і соціального // Радянська педагогіка, 1984 Ѐ 5, стр.52-55

 18. Фрідман Л.М. Волкова К.Н.Психологичеськая наука - вчителю. Москва, 1985


Информация о работе «Агресивна поведінка підлітків»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 52904
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
124955
9
11

... Як вже підкреслювалось, деякі психологи розглядають зависоку самооцінку тільки у негативному ракурсі: вважають її джерелом афективних станів, причиною конфліктної поведінки, але останні досліди вказують нам, що зависока самооцінка виконує корисну для розвитку підлітка роль. Має користь відмітити, що зависока самооцінка у психологічних дослідах зустрічається дуже часто. З даних різних авторів число ...

Скачать
72464
0
0

... психолога інформацію. Програма і вправи, які запропоновані на заняттях психологічного тренінгу, спрямовані на попередження та корекції агресивності молодших школярів. ІІ. Експериментальна ЧАСТИНА. МЕТОДИКА психодіагностики ТА корекції агресивної поведінки ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІІ. 1. Дослідження причин та форм агрисивної поведінки експериментального класу В агресивності є свої ...

Скачать
68037
13
4

...   2.1 Цілі, задачі й методи дослідження агресивної поведінки у підлітковому віці Виходячи з аналізу психологічної літератури, ми спрямували наше дослідження на вивчення впливу особистісних характеристик на прояв агресивної поведінки у підлітковому віці. Нами було висунуто припущення про те, що на рівень прояву агресивної поведінки впливають особистісні характеристики. Під час дослідження ми ...

Скачать
55063
0
2

... і // Програма наук.-практ. конф. «Сучасні аспекти міждисциплінарних відносин у психоневрології та наркології». – Дніпропетровськ, 2007. - С. 6. АНОТАЦІЯ Дячук А.М. Клініко-психопатологічні та психологічні особливості мотивації агресивної поведінки при розладах особистості. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – І ...

0 комментариев


Наверх