Етичні погляди на заробітну плату і умови праці

Етичні погляди на заробітну плату і умови праці

План:

1.         Справедлива зарплата.

2.         Участь у розподілі прибутку.

3.         Стабільність праці.

4.         Умови праці.

Справедлива зарплата.

Справедлива (етична) зарплата повинна бути достатньою для забезпечення працівникам та їхнім сім’ям належного життєвого рівня, тобто заощадження на випадок хвороби, а також навчання дітей. Розмір зарплати повинен бути пов’язаним з внеском працівника у прибуток фірми, із станом ринку праці і ринку товарів, конкретною позицією компанії, авторитет, сили профспілок, а також з потребами робітників та їх родин.

Справедливий рівень зарплати забезпечується справедливою трудовою угодою. Підписання справедливої трудової угоди залежить від вільних і чесних переговорів, при яких поважається позиції усіх зацікавлених сторін. Угода є дійсно справедливою, коли обидві сторони усвідомлюють наслідки у своїх діях, а також є вільними у прийнятті рішень.

Угода не є етичною, коли обидві сторони вдалися до обману, силового чи емоційного тиску, або використали необізнаність партнера для підписання угоди.

На практиці роботодавці можуть встановити рівень зарплати, що враховують такі елементи:

-           існує рівень зарплати в промисловості, чи в певній галузі, який вважається етичним;

-           дохід працівника відповідає необхідному мінімуму, встановленому Міністерством праці;

-           підвищення доходу працівника повинно бути реальним.

Наявний рівень зарплати, що вважається справедливим у промисловості, може служити орієнтовною нормою.

Якщо роботодавець платить працівникам значно менше існуючого для певної професії рівня, то є всі підстави для сумнівів про справедливість такої угоди.

Справедливість є сумнівною і тоді, коли роботодавці домовляються утримувати зарплату на низькому рівні, це їм вдається внаслідок слабкої організованості робітників.

Рівень доходу працівників повинен забезпечувати соціальну захищеність і належний рівень життя, тому на підприємцях лежить два види відповідальності:

-           повинні співпрацювати з іншими установами для розширення джерел доходу;

-           люди бізнесу повинні проводити свої справи достатньо ефективно, щоб бути в змозі підвищувати наявну ставку зарплати до того рівня, при якому вона разом з іншими джерелами доходу забезпечуватиме належний життєвий рівень.

Участь у розподілі прибутку.

Часто виникає таке запитання: чи мають працівники право на певну частину прибутку, враховуючи, що ці працівники мають справедливу зарплату.

Відповідь очевидна: працівник добровільно згодився обмежити свої вимоги погодженою сумою заробітку.

Причини того, що роботодавець втрачає моральне право не змінювати умови угоди:

-          зарплата стає несправедливою;

-          особистий внесок працівника у зріст прибутку підприємства.

Часто у компаніях працівники можуть, виходячи із свого особистого внеску і завдяки особистим відкриттям „ноу-хау” – претендувати на так-звані відкриті трудові угоди. За такою угодою працівники мають право на частку прибутку. Пропорційну особистому внеску.

Стабільність праці.

Стабільність праці – це впевненість у забезпеченні зайнятості. Відсутність стабільного прибутку обумовлює появу об’єднання працівників у профспілки.

Причини того, що люди бояться непевності неменше ніж бідності:

-          автоматизація роботи;

-          збільшення кількості сезонних робіт;

-          переміщення виробництва.

Роботодавці вдаються часто до тимчасових звільнень і сезонної варіації кількості робочих місць. Проте, обов’язок роботодавця полягає як в стабілізації виробництва, так і стабілізації зайнятості – цей підхід етичний і часто залежить від конкретного роботодавця.

Для досягнення стабільності зайнятості роботодавець змушений співпрацювати з іншими зацікавленими сторонами для зміцнення загальної стабільності в економіці.

Умови праці.

Досвід підприємницької діяльності свідчить про те, що умови праці є також важливою сферою, як і зарплата, чи стабільність праці.

Бувають випадки, коли приїжджих іноземних робітників поселяють у жахливих умовах, майже або взагалі не турбуються про здоров’я та освіту їхніх дітей. Не приділяти належної уваги до умов праці означає нехтувати найелементарнішими принципами. Безпека праці є етично важливою. На практиці бувають випадки ризику заподіяння фізичної шкоди. Загрози можуть критися у нововинайдених хімікатах та інших речовинах, шкідлива дія яких виявляється через тривалий період часу. Розглянемо різні умови праці, варто звернути увагу на декілька чинників. І ціна нещасних випадків на виробництві і проблем із здоров’ям, що спричинені виробничою діяльність є надто високим. Суспільство оплачує переважну частину цих коштів, навіть без врахування компенсацій, що виплачуються потерпілому, тому розробляють закони, що перекладають витрати суспільства на компанії, що причетні до цієї справи. ІІ умови праці можуть впливати не лише на фізичну безпеку працівника, а й на людську гідність.

Послідовна етика і міцний бізнес вимагають розумних заходів для захисту робітників і фірм. Наприклад, нові працівники повинні бути попереджені про етичні пастки, що пов’язані з певною роботою, а також запевнені щодо принципової позиції фірми з цього приводу. Часто можна зустріти шантаж, що поєднується із сексуальними домаганнями, які можуть виражатися в непристойних репліках до вимушених статевих актів. Сьогодні такі дії не просто неетичні, але заборонені законом.