МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет менеджменту

Кафедра «Управління персоналом і економіка праці»

Курсова робота

на тему:

Комплексний аналіз соціології праці в умовах підприємства ВАТ «Шахта Красноармійська-Західна №1»

Донецьк – 2010


Реферат

Об’єкт вивчення – соціологія праці в умовах підприємства ВАТ «Шахта Красноармійська-Західна №1»

Мета – дослідження процесів і сутності соціальних відносин, пов’язаних з використанням праці на підприємстві, виявлення і оцінка чинників, що впливають на трудову діяльність, визначення умов підвищення соціальної ефективності праці.

В курсовій роботі розроблено основні заходи з раціонального реформування соціальних відносин на ВАТ «Шахта Красноармійська-Західна №1».

Основними методами обробки й аналізу економічної інформації, які використано в роботі, є наступні: аналіз, синтез, аналогія, системний аналіз, спостереження.

ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ, МОТИВАЦІЯ І СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ, ТРУДОВА ПОВЕДІНКА, СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ, ТРУДОВА МОБІЛЬНІСТЬ, СОЦІАЛЬНІ НОРМИ, САНКЦІЇ.


Зміст

Вступ

1. Визначення об’єкту курсової роботи, його загально економічна характеристика як суб’єкта господарчої діяльності

2. Історична довідка про становлення і розвиток підприємства, його виробничого персоналу та соціальних відносин

3. Соціальна сутність колективної праці на підприємстві, її єдність і неоднорідність, ступінь диференціації

4. Зовнішні і внутрішні соціальні основи формування механізму трудової поведінки найманого працівника

5. Соціальна ефективність мотивації і стимулювання праці на підприємстві

6. Заходи по здійсненню соціального контролю у сфері праці на підприємстві

7. Методи і способи професійного самовизначення і трудової мобільності працівників

8. Соціальний аналіз керування і лідерства в організації

9. Соціальні дослідження та аналіз проблем праці на підприємстві

10. Розробка і обґрунтування заходів з поліпшення соціальних умов праці на підприємстві

Висновки

Перелік посилань


Вступ

Для кожного підприємства дуже важливою наукою виступає така наука, як соціологія праці, яка вивчає соціально-трудові відносини, що виникають у результаті взаємодії людей у процесі праці.

Вивчення соціології праці на підприємстві є необхідною умовою для нормального функціонування будь-якого закладу. Соціальні умови праці є важливим критерієм формування таких показників, як продуктивність і рентабельність.

На даному етапі розвитку підприємства соціальне дослідження праці робітників ВАТ «Красноармійська-Західна №1» є дуже актуальним, тому що охоплює соціально-трудові відносини всього підприємства, його значення, роль, місце, суспільне становище окремого робітника та всього підприємства в цілому.

Об'єктивною основою взаємодії робітників є спільність чи розбіжність їхніх інтересів, близьких чи віддалених цілей, поглядів. Посередниками взаємодії робітників у сфері праці, проміжними її ланками виступають знаряддя і предмети праці, матеріальні й духовні блага. У такий спосіб постійна взаємодія окремих робітників у процесі трудової діяльності за певних соціальних умов утворює специфічні соціальні відносини.

Впровадження соціологічних досліджень підприємства відіграє позитивну роль у підвищенні нормалізації мікроклімату в колективі, підвищенні продуктивності праці, просування працівника у плані кар’єри, ефективне стимулювання та мотивація праці, удосконалення заходів по здійсненню соціального контролю на підприємстві.


1. Визначення об’єкту курсової роботи, його загально економічна характеристика як суб’єкта

ВАТ "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1" розташована в Донецькому кам'яновугільному басейні, в м. Красноармійськ Донецької області. Промислові запаси вугілля більше 200 мільйонів тон. Перший пусковий комплекс був введений в експлуатацію в грудні 1990 року. У березні 1992 року був виданий на-гора перший мільйон тон вугілля, а в грудні 1993 року була освоєна проектна потужність − 1.5 мільйонів тон вугілля на рік. Розміри шахтного поля по простяганню 16 км., по падінню до 7 км. У його межах один пласт d4 потужністю 0,9−2,15 м з промисловими запасами близько 90 млн. тон, кут падіння пласта 2-80, марка вугілля К (що коксується). Шахтне поле розкрите центрально-здвоєними головним і допоміжним стовбурами. Система розробки L довгими стовпами по простяганню і повстанню, схема провітрювання комбінована. Пласт небезпечний із-за раптових викидів вугілля, породи і газу, та вибухах вугільного пилу.

Ділянки здобичі оснащені комплексами 3КД-90, ДМ, МВПО (Чехія), до складу яких входять комбайни РКУ-13, 1К-101УД, МВ-12, конвеєри СЗК 228/732, СП-251-13КЗ, СПЦ-230. Роботи ведуться в п'яти лавах і чотирнадцяти прохідницьких забоях. Прохідницькі забої оснащені комбайнами КСП-32, КСП-42, П-110/01, і породонавантажувальними машинами 2ПНБ-2Б. Кріплення підготовчих забоїв здійснюється металевою рамною податливою крепью КМП, анкерними системами. Підготовка і відробіток виємних полів проводиться з повним комплексом заходів провітрювання, дегазування і утилізації шахтного газу метану. Для транспортування гірської маси по магістральних виробленнях застосовуються стрічкові конвеєри 1Л-120, 2ЛТ-100У, по дільничних очисних − 2ЛТ-100У, по підготовчих − 1Л-100У-01, ЛТП-800. Доставка матеріалів, устаткування по магістральних виробленнях проводиться акумуляторними електровозами АМ-8Д, 7АРВ у вагонетках ВГ-2,5, і на спецмайданчиках ПТК-3.3. Для доставки людей і матеріалів по похилих виробленнях використовуються монорельсові дороги типу ДМКЛ. Гірська маса видається на поверхню скиповим підйомом, транспортується на дозатор скипового комплексу і відвантажується в залізничні вагони.

Вугільна компанія “Красноармійська-Західна № 1” є містоутворювальним підприємством для Красноармійська. Уся історія Вугільної компанії “Шахта “Красноармійська-Західна № 1” − це безперервний рух вперед, до успіху. Підприємство весь час прагне до нових висот, долаючи труднощі. У 2009 році було здобуто більше 6 мільйонів тон вугілля, пройдено майже 20 кілометрів гірських вироблень, створено всі передумови для того, щоб забезпечити середньодобове вуглевидобування на рівні 18-20 тисяч тон. Такі об'єми є гарантія соціально-економічного благополуччя. Трудовий колектив живе повноцінним життям, не тільки здобуваючи вугілля, але і фактично будує нову шахту, яка забезпечить вугільній компанії друге життя. Створення надійного кадрового потенціалу є завданням № 1 для будь-якого керівника. Державна система кадрової роботи, яка була в недалекому минулому, на жаль, загублена. І сьогодні кожне підприємство вирішує кадрове питання самостійно. Збільшення пенсій шахтарям дозволило гірникам із стажем піти на заслужений відпочинок. І ось тоді виявилася проблема: молоді люди опинилися не готові до рішення тих задач, які були під силу досвідченим гірникам.

Середній вік працівників підприємства 36 років. Вугільна компанія розробила власну програму роботи з кадрами, яка спирається на багатий досвід наставництва, що завжди було характерне для вугільної промисловості. Центр професійної підготовки підприємства має ліцензії на підготовку гірників практично всіх робочих спеціальностей. Дуже багато проводиться роботи з молоддю. Створена і успішно працює Молодіжна організація. Після повернення з армії на підприємство, молоді люди отримують підйомні, як і молоді фахівці, які влаштовуються на шахту. Для кожного з них розробляється індивідуальна кар'єрна програма, яка підкаже, як вирости з робочих в інженери, а з інженерів в керівники. Молодь має повний соціальний пакет. Вирішується житлова проблема, надається безпроцентна позика на купівлю квартири, оплачується навчання у Вузах. Повністю захищеним відчуває себе не тільки працівник, але і його сім'я.

2. Історична довідка про становлення і розвиток підприємства, його виробничого персоналу та соціальних відносин

Історія шахти «Красноармійська-Західна №1» нерозривно пов'язана з історією ордена Трудового Червоного Прапора шахти ім. Т. Шевченка, однойменним селищем, де жили гірники. У 1912 році об'єднання бельгійських і англо-французьких гірничопромисловців заснували шахту №19, яка в 1915 році видала на-гора перші тони вугілля. З часом шахти №19 і №20 Лисогорської копальні були об'єднані в одне підприємство і отримали ім'я великого українського поета Т. Г. Шевченка, а гірницьке поселення стало офіційно називатися селищем ім. Т. Г. Шевченка. На підприємстві активно працювала жіноча організація: за її ініціативою було виділено приміщення для дитячого саду, установлені вечірні курси для неосвічених і малоосвічених робочих. Молодь прагнула до знань, для неї відкривалися різноманітні курси. В 1921 на підприємстві створену жіночу організацію, яка відразу почала активну діяльність. У лютому 1939 року за систематичне перевиконання плану вуглевидобування впродовж ряду років (1935-1938 рр.), високі показники циклічності і хорошу підготовку фронту робіт колектив шахти був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Передовики виробництва були відмічені державними нагородами. Була введена в експлуатацію шахта №20 продуктивністю 200 тонн вугілля в добу. Оснащення новими машинами і механізмами дозволяло виконувати державний план на 120-175%.

Зростає роль наставництва. Старі кадрові робітники навчають молодь навичкам шахтарської професії. Одним з таких наставників був кріпильник Т. Васильєв, свою майстерність і досвід він передав десяткам молодих робочих. Кадровий робітник Васильєв з Тимофієм Кохановим − стахановець 30-х років, удостоєні звання Героя соціалістичної праці. Відрізнявся великою працьовитістю і душевною щедрістю. Основний девіз роботи: "бери більше, кидай далі". Передовики шахти Єгор Широков, Іван Крупник були записані до книги Пошани і нагороджені медалями "За трудову відмінність". У ці роки ударною працею відзначилися бригади Башкатова, Дубини, Чихарева. 29 серпня 1948 р. країна вперше відсвяткувала День шахтаря. Напочатку 60-х років шахта була переоснащена новим устаткуванням. Стала застосовуватися новітня для того часу техніка вугільні комбайни "Донбас", "Кіровец", ЛГД-2, високопродуктивні конвеєри СКР-20, ЛТУ-250, РОТУ-30. Для підготовки очисного забою був застосований новий нарізний комплекс КН-2, який дав можливість удвічі збільшити темпи робіт. Для підвищення престижу шахтарської праці було установлено звання "Почесний шахтар". Одними з перших це високе звання отримали Белицький Г.В., Заливадський Т.Е., Горюков А.И. Селище, завдяки зусиллям селищної общини і робочих шахти ім. Т. Р. Шевченка, перетворювалося на очах. З'явилися нові будинки для робочих, відкрилися медичні установи, були побудовані нові магазини, дитячі ясла і сад. Відкрили двері загальноосвітньої школи, в якій навчалося 1500 учнів, 5 бібліотек з книжковим фондом більше 27 тисяч підручників. Була створена чудова база відпочинку − "Лисогорська дамба", відкритий новий клуб. Гірницьке поселення ім. Т.Г.Шевченко продовжує нарощувати темпи вуглевидобування, шахта в лютому 1964 р. ввела в дію ствол №21 з новими технологічними комплексами і збагачувальною фабрикою. Проектна потужність шахти у той час була встановлена на обсязі 385 тисяч тон вугілля на рік.

У грудні 1970 року введений в дію ствол №25 з технологічним комплексом, а виробнича потужність була доведена до 470 тисяч тон. Колектив шахти достроково виконав план семирічки, видавши на-гора 42 тисячі тон надпланового вугілля. Працювали на шахті ім. Шевченко династіями − дід, батько, син. Їх в селищі немало: Байсар, Башкатови, Дабіжі, Кушвід, Тімошини, Чистік, Чихареви, Шабатови. Від батька до сина, від матері до дочки передавалися сімейні традиції, головна з яких − бути гірником. Цих людей знають в селищі, цінують на роботі, з них беруть приклад.

Шахта майбутнього... Саме так була названа шахта "Красноармійська-Західна №1" 11 вересня 1973 р. на урочистому мітингу, присвяченому закладанню нової шахти. Але ніхто тоді не міг і припустити, що своє перше вугілля "шахта майбутнього" видасть на-гора через довгих 17 років. У 1973 році розпочалося закладання нової шахти. Але своє перше вугілля "шахта майбутнього" видасть на-гора через 17 років. Цей рік по праву можна назвати роком найважливіших змін. Закрита одна із найстаріших шахт регіону − шахта ім. Т. Г. Шевченка.

29 грудня 1990 року "Красноармійська-Західна №1" була введена в експлуатацію. Проектна потужність складала 1,8 млн. тон вугілля. Того дня у вагончику шахти-новобудови у присутності членів урядової комісії директор передпускової дирекції Л. В. Байсаров узяв на себе персональну відповідальність за роботу шахти, в перспективі якої був упевнений. Він же став директором нового вугільного підприємства. Чин освячення шахти зробив настоятель Свято-Амросієвського храму міста Добропілля протоієрей Георгій Ліпіхин. Трудовий колектив чисельністю 1900 осіб в складних умовах незавершеного будівництва приступив до видобутку коксівного вугілля.

1991-1995 рр. − це роки формування колективів вугледобувних і підготовчих ділянок, зародження трудових традицій, подолання труднощів: 12 вересня 1991 року на профспілковій конференції трудового колективу був прийнятий Статут шахти. 30 березня 1992 року виданий на-гора 1-й мільйон тон вугілля.

1993 рік − освоєна проектна потужність шахти − 1,8 млн. тонн вугілля, що коксується. 1994 рік − трудовий колектив зміг розширити виробництво, здійснити вкладення в будівництво об'єктів виробничого призначення, соціальної сфери. 24 листопада 1995 року "Красноармійська-Західна №1" отримала юридичний статус самостійного підприємства. Починається плідна співпраця з вітчизняним інвестором ЗАТ "Донецьксталь" − металургійний завод". Інвестиції дали можливість шахті − провести технічне переозброєння і упровадити прогресивні технології; забезпечити виробництво продукцією матеріально-технічного призначення; своєчасно виплачувати заробітну плату працюючим; вирішувати соціальні питання колективу і членів сімей гірників; збільшити число робочих місць; додаткові фінансові надходження до місцевого бюджету; поліпшити соціальну обстановку; помножити надходження грошових коштів до держбюджету за рахунок стабільного працюючого підприємства. Соціальна політика займає важливе місце на шахті. На балансі підприємства знаходяться 2 дитячих саду, Палац культури, мережа магазинів і кафе. У 1998 році для надання добродійної допомоги що потребує турботи і участі, сприяння захисту материнства і дитинства був створений Добродійний фонд "Надія".

Початок другого етапу технічного переозброєння: освоєний чеський комплекс MVPO-2800, дружковський ЗКД-90Т, польський "Гліник", прохідницький комбайн КСП-32. 15 січня 1999 року трудовому колективу шахти "Красноармійська-Західна №1" вручена Грамота і Почесний знак Кабінету Міністрів України. Встановлено почесне звання "Кадровий робочий". Червень 2000 року ознаменований двома значними подіями − створенням Вугільної компанії у складі шахти "Красноармійська-Західна №1" і Центральної збагачувальної фабрики "Чумаківська". Це фактично означало будівництво нової шахти, причому без використання державних коштів, а за рахунок інвестиційної політики. У листопаді працівники Вугільної компанії стали акціонерами. 13 грудня вперше в історії України видано на-гора 4 мільйони тон вугілля з початку року. У 2000 році капітальні вкладення були направлені на будівництво дитячого методичного центру християнської православної освіти і храму на честь святого рівноапостольного князя Володимира; 80-квартирного житлового будинку; торгово-зупинного комплексу в мікрорайоні "Блакитний"; реконструкцію Палацу культури Вугільної компанії і об'єктів виробничого призначення. Будівництво Дитячого методичного центру християнської православної освіти і храму на честь святого рівноапостольного князя Володимира. Немало важливих подій відбулися на шахті за цей рік. У березні пройшла перша науково-практична конференція "Свідомість безпеки у вугільній промисловості", де був представлений документальний фільм "Свідомість безпеки", створений на кіностудії імені А. Довженко за замовленням підприємства. В листопаді на базі Вугільної компанії відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки, на якому були розглянуті проблеми вугільної галузі і шляху виходу її з кризи. Грудень − ділянки № 3 і № 7 досягли мільйонного видобутку вугілля. Колектив докладає всі зусилля, щоб намічені плани запровадити в життя: у січні видано на-гора 30 млн. тон вугілля з початку експлуатації шахти; 22 березня встановлений абсолютний всеукраїнський рекорд добової здобичі − 20 тис. тон вугілля; другий рік поспіль річна здобич підприємства перевищує 4,5 млн. тон. Завершений важливий етап будівництва − проходження стволу. Досягнута проектна відмітка основного робочого горизонту 815 метрів.

Лауреатами Державної премії України в області науки і техніки сталі М.А. Илляшов і А.І. Ляшок. Відкрита перша в Красноармійську гімназія − загальноосвітній заклад нового типу. Трудовий колектив в особі свого керівника Л. В. Байсарова удостоєний звання "Герою України" з врученням ордена Держави. Пройдений нелегкий трудовий шлях: почато будівництво нового скипового стовбура; подоланий 6-мільйонний рубіж вуглевидобування. Побудований і освячений храм для шахтарів, присвячений Покриву Божої Матері і Миколі Чудотворцю. Працівники Вугільної компанії втілили в реальність девіз підприємства: "Робота і віра − нероздільні". В 2006 р. розпочато будівництво нового скипового стовбура; З 2006 р. і по нинішній час одним із стратегічних напрямів роботи Вугільній компанії є кадрове питання. За підтримки Добродійного фонду "Надія" з Красноармійським професійним ліцеєм підписаний договір "Про підготовку робочих кадрів і співпрацю".


Информация о работе «Комплексний аналіз соціології праці в умовах підприємства ВАТ "Шахта Красноармійська-Західна №1"»
Раздел: Менеджмент
Количество знаков с пробелами: 66144
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
75640
3
3

... ї діяльності з урахуванням особливостей конкретних ринків, змін ринкової кон’юнктури, стрибків у науково-технічному розвитку та загального зростання експортного потенціалу регіону. Розділ 2. Передумови та фактори становлення експортного потенціалу України 2.1 Економіко-географічне положення Економіко-географічне положення України досить вигідне для активної участі у міжнародному територі ...

0 комментариев


Наверх