Уроки навчання грамоти

4.5 Уроки навчання грамоти

У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками:

а) за основним предметом навчання – уроки читання і уроки письма;

б) за часом, за періодами і етапами навчання – уроки в добукварний, букварний і післябукварний період;

в) за наявністю чи відсутністю нової теми на одному уроці:

·   уроки вивчення нового звука і букви або навчання письму букви, великої і малої (рядкової);

·   уроки закріплення, на яких нова буква не вивчається;

·   особливий тип уроку – урок повторення і узагальнення;

·   обов’язковим є також щотижневий урок читання, на якому до 20 хвилин відводиться на позакласне читання.

До уроків навчання грамоти ставляться загальнодидактичні і спеціальні методичні вимоги.

Загальнодидактичні вимоги:

ü  виховний характер уроку, чіткість виховної мети: які моральні якості будуть розвиватися на даному уроці;

ü  чіткість навчальної мети уроку: що нового діти дізнаються, чого навчаються, які навички і вміння будуть розвиватися, яка стадія розвитку цих умінь і навичок, який буде рівень їх пізнавальної активності, мислення, який буде етап вивчення теми і т. ін.;

ü  наступність і перспективність уроку, його зв’язок із попередніми і наступними уроками, його місце серед уроків з даної теми, з даного розділу програми;

ü  розмаїття методичних засобів і прийомів роботи, варіативність роботи над матеріалом, залежність вибору методичних засобів від характеру матеріалу і завдань навчання, доступність методики – її цікавий та ігровий характер;

ü  диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі уроку; наявність зворотного зв’язку (від учнів – до вчителя) на всіх етапах уроку;

ü  навчання учнів прийомів розумової праці («вчити учитися»), тим умінням, які є необхідною умовою успішного навчання в школі;

ü  обов’язкові також й інші дидактичні вимоги – науковість, доступність матеріалу і т.ін.

Спеціальні (методичні) вимоги:

ü   обов’язковою умовою будь-якого уроку рідної мови є турбота вчителя про мовленнєве середовище: на уроці має звучати правильне, виразне, образне, точне, логічне мовлення; панувати атмосфера культури мовлення. Усе, що використовується на уроці, має бути зразковим і за формою, і за змістом. Кожний урок має виховувати «мовне чуття», любов до рідної мови, до живого, яскравого, виразного слова;

ü   на кожному уроці, як читання, так і письма, обов’язково повинна мати місце робота з розвитку мовлення учнів: збагачення, уточнення і активізація словника, складання і аналіз речень, робота над словосполученням, усні висловлювання, переказ, читання напам’ять, драматизація і т.ін.; часто ці види роботи переплітаються з іншими – зі звуковим аналізом і синтезом, із читанням, письмом і т.ін.;

ü   на кожному уроці читання і письма необхідними елементами повинні виступати різноманітні прийоми звукового і буквеного аналізу і синтезу – підготовка до читання або, що важливо, письма, а також самостійні вправи;

ü   безпосередня робота для формування умінь і навичок читання і письма повинна займати приблизно 2/3 уроку за часом (у поняття «читання» входить підготовча робота перед читанням, а також аналіз змісту прочитаного; це можна сказати і про поняття «письмо»);

ü   на кожному уроці читання і письма має використовуватися матеріал для зразка – додаткові тексти для усної роботи: уривки з творів поетів, письменників української і зарубіжної літератури, фольклорні твори;

ü   уроки читання і письма складають нерозривну єдність: урок читання готує учнів до уроку письма, а урок письма є продовженням попереднього уроку читання, тобто реалізується принцип наступності і перспективності.

Ці вимоги можуть розглядатися одночасно як критерії оцінки запланованого чи проведеного уроку і як орієнтовна схема аналізу уроку.

Загальна структура уроку опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: «Звуки [р], [p’], позначення їх буквою «ер», тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти – від звука до букви.

Урок, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:

1. Повторення вивченого на попередньому уроці.

Види робіт:

ü   читання учнями напам’ять віршів, скоромовок про вивчену букву;

ü   розгадування загадок;

ü   словниково-логічні вправи;

ü   розв’язування фонетичних задач з якісною характеристикою звуків;

ü   конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень;

ü   алфавітне називання вивчених літер;

ü   розпізнавання знайомих літер серед інших і т.ін.

2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.

Види робіт:

ü   заучування напам’ять (загадки, прислів’я, скоромовки);

ü   виділення звуків із зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків;

ü   спостереження за артикуляційними особливостями (якими мовними органами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря);

ü   віднесення виділених звуків до голосних чи приголосних (якщо приголосні звуки, то зіставлення твердого і м’якого звуків на слух та за способом вимовляння);

ü   позначення звуків умовними значками (фішками): о, о’, –, =;

ü   вправи на впізнавання звуків у заданих учителем словах;

ü   самостійний добір учнями слів із звуками в різних позиціях;

ü   аналітичні і синтетичні вправи із звуками (на утворення та аналіз складів-злиттів).

3. Ознайомлення з буквою.

Види робіт:

ü   алфавітна назва букви;

ü   демонстрація малої і великої літери, їх структурний аналіз;

ü   ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки;

ü   друкування букви на дошці (зошитах, повітрі);

ü   ігрові вправи.

4. Вправи з читання.

Види робіт:

ü   складання складів, слів із букв розрізної азбуки демонстраційного характеру та в індивідуальних касах;

ü   читання складових таблиць;

ü   читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі;

ü   читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці, картки);

ü   читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком.

5. Робота з підручником.

Види робіт:

ü   читання колонок слів за букварем;

ü   аналіз ілюстрацій;

ü   робота з моделями слів, речень, їх аналіз;

ü   бесіда-аналіз на тему тексту;

ü   читання тексту вчителем (учнями);

ü   колективне (індивідуальне) читання – аналіз речень, тексту.

6. Творча робота.

Види робіт:

ü   складання моделей складів, слів, речень за. ознакою, вказаною учителем;

ü   читання-прогнозування;

ü   піктографічне читання;

ü   гра-мініатюра;

ü   складання речень за малюнком (предметним, сюжетним);

ü   словниково-логічні вправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, на підведення родових понять під видові і навпаки;

ü   впізнавання літери за описом;

ü   утворення складів, слів за вказаною ознакою;

ü   добір до моделей складів слів, речень;

ü   складання розповіді (казки) про букву і т.ін.

7. Підсумок уроку.

Види робіт:

ü   алфавітне називання вказаних літер;

ü   читання прямих і обернених складів із вивченою літерою;

ü   розгадування фонетичних задач;

ü   порівняльна характеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів);

ü   аналітико-синтетичні вправи;

ü   гра;

ü   знаходження на сторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою;

ü   розповідь учнів про найцікавіші завдання уроку;

ü   пригадування вивченого напам’ять і т.ін.