Навигация
Переспективи для студентів
19009
знаков
1
таблица
0
изображений
4. Переспективи для студентів
Стан речей складовою системи ЕСTS – гармонізованою системою оцінки знань – виглядає інакше. Оцінка знань за стандартом ЕСTS можлива здійснюється за літерами від А до F: оцінка А відповідає отриманій в українському вузі "п'ятірці", B і З – оцінці нашій "добре", D і E – "задовільно”, це прохідні оцінки. Оцінка F не є прохідною, а студент має скласти іспит з предмета в наступну сесію.
Правила такі, що оцінки А в системі ЕСTS гідні тільки 10% кращих студентів академічної групи. На добрі оцінки (B і З) можуть розраховувати наступні 25% і 30% успішних студентів. Прохідні задовільні оцінки одержують 25% і 10% студентів, що залишилися.
Студент українського університету – учасника “болонського процесу” вже зараз може розраховувати на отримання додатку до диплома, в якому традиційні оцінки дублюватимуться оцінками за системою ЕСTS.
Передбачається, що цей додаток до диплома може допомогти нашим студентам з працевлаштуванням за кордоном. Проте поки що більш реальним видається продовження освіти в магістратурi одного з європейських університетів або проходження стажування за програмою міжвузівського обміну. Система ЕСTS може стати в нагоді й за межами Європи, наприклад, у США або Канаді: при продовженні освіти в цих країнах зарахувати "європейські оцінки" набагато легше, ніж українські „відмінно” й „добре”. Додаток до диплома може зацікавити не тiльки тих, хто навчаться за програмою магістратури, а ще й тих, хто має бажання вступити до докторантури одного з європейських університетів.
Разом з тим, для того, щоб посісти місце в магістраті університету однієї з європейських країн, необхідно пройти досить тривалу і складну процедуру узгодження з координаторами українського університету, що випускає, і вузу, який приймає. Координатори програм у межах “болонського процесу” мають працювати в кожному вузі – учаснику цього європейського освітнього проекту. Головний координатор вузу забезпечує повноцінну участь вузу в системі обміну студентами. Крім головних координаторів, у вузі мають працювати і факультетські координатори. До сфери їхніх обов’язків входить складання описів навчальної програми факультету, з огляду на її сумісність із вимогами ЕСTS. Факультетські координатори надають консультації студентам, якi збираються виїхати на стажування за кордон, допомагають у виборі вузу, який приймає. Факультетські координатори програм ЕСTS також складають докладний пакет опису факультету. Ці пакети є своєрідним рекламним проспектом факультету, навчатись на якому може зажадати кожний зацікавлений у навчанні іноземний студент. До цього рекламного проспекту входять відомості про факультет, починаючи з поштової адреси й закінчуючи детальним описом обов'язкових і елективних курсів. До цього документа включають також кількість годин, відведених на вивчення кожного курсу, і кількість кредитів, якi можна заробити, якщо вибрати той чи інший курс.
На завершення хотілося б зазначити, що європейські вищі навчальні заклади вважають за необхідне, щоб вища освіта була відповідальною перед суспільством.
На жаль, на Україні сьогодні немає жо_дного вузу, який зможе похвалитися повноцінною участю в “болонському процесі”. В цілому ж використання переваг, що їх обіцяє «болонський процес” українським студентам, – справа найближчого (сподіватимемося) майбутнього.
Додаток №1
/ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ/
| Дата | Місце проведення | Подія |
| ||
| 25 травня 1998 року | Париж, Франція | Міністри, що представляють Великобританію, Німеччину, Італію і Францію, прийняли Спільну декларацію |
| ||
| Березень 1999 року | Веймар, Німеччина | Зустріч генеральних директорів ЄС і керівництва Ради ректорів європейських країн для обговорення проблем акредитації й оцінки у вищій освіті |
| ||
| Травень 1999 року | Копенгаген, Данія | Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті - 1» на замовлення СКЕ, Конфедерації Рад ректорів країн, що входять у EU, і при фінансовій підтримці ЄС |
| ||
| 18-19 червня 1999 року | Болонья, Італія | Перша зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту, і прийняття спільної декларації |
| ||
| 8-10 люто-го2001 року | Лісабон, Португалія | Семінар «Акредитація / Надання законної сили» |
| ||
| 14-15 лютого 2001 року | Берлін, Німеччина | Національний семінар із питань Болонського процесу |
| ||
| 16-17 лютого 2001 року | Гельсінкі, Фінляндія | Міжнародний семінар «Університетські ступені короткого циклу» |
| ||
| 1-3 березня 2001 року | Упсала, Швеція | Неформальна зустріч європейських міністрів, що відповідають за освіту і наукові дослідження |
| ||
| 2-4 березня 2001 року | Мальме, Швеція | Міжнародний семінар «Транснаціональна освіта» |
| ||
| 10 березня 2001 року | Антверпен, Бельгія | Семінар фламандського співтовариства з проблем Болонського процесу |
| ||
| 10-12 березня 2001 року | Антверпен, Бельгія | Семінар студентів Європи «Втілення в життя Болонської декларації» |
| ||
| 13-14 березня 2001 року | Белград, Югославія | Національний семінар із проблем Болонського процесу |
| ||
| 22-25 березня 2001 року | Ґетеборг, Швеція | Прийняття Ґетеборзької конвенції конференцією Асоціації національних студентських спілок у Європі |
| ||
| 29-30 березня 2001 року | Саламанка, Іспанія | Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, прийняття спільного документа |
| ||
| 9 квітня 2001 року | Стокгольм, Швеція | Зустріч Групи керівництва в Болонському процесі |
| ||
| 21 квітня 2001 року | Брюссель, Бельгія | Зустріч Ради Асоціації європейських університетів |
| ||
| 26 квітня 2001 року | Брюссель, Бельгія | Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу | |||
| Квітень 2001 року | Гельсінкі, Фінляндія | Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті - II» при фінансовій підтримці ЄС і ETF | |||
| 6-8 травня 2001 року | Хальмстад, Швеція | Зустріч генеральних директорів ЄС і керівництва Рад ректорів європейських країн | |||
| 10-16 травня 2001 року | Братислава, Словаччина | Міжнародний семінар і 40-ва зустріч Ради Асоціації національних спілок студентів у Європі | |||
| 17 травня 2001 року | Прага, Чехія | Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу | |||
| 18-19 травня 2001 року | Прага, Чехія | Зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту | |||
| Червень 2001 року | Рига, Латвія | 8-а спільна зустріч у рамках мереж ENIC і NARIC і прийняття документа «Визнання результатів (навчання) у Болонському процесі» | |||
| 5-8 грудня 2001 року | Тампере, Фінляндія | 13-а щорічна конференція ЕАІЕ, розгляд питань Болонського процесу | |||
| 1-2 березня 2002 року | Брюссель, Бельгія | Болонський процес: Зона європейської вищої освіти: перспективи і розвиток для сільськогосподарських і зв'язаних з ними наук; компетенція випускників | |||
| 21-23 травня 2003 рік | Ґрац, Австрія | Друга конференція представників європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій | |||
| 19-20 вересня 2003 рік | Берлін, Німеччина | Третя зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту. | |||
Похожие работы
... і ще 1993 року). А важливість другої тези для нашої держави в тому, що всі підписанти потенційно стають і учасниками Болонського процесу, започаткованого 29 країнами Європи у 1999 році. Саме таким чином поступово реалізовувались інтеграційні процеси у сфері вищої освіти європейських країн. Україна була і є активним учасником цих процесів. Наведу кілька прикладів: закони України «Про освіту» та « ...
... ально-технічної бази навчального процесу на сучасний рівень. Четверте завдання. Полягає у забезпеченні знання державної мови. Для адаптації європейської вищої освіти має бути удосконалена вища освіта України згідно вимог Болонського процесу. Має бути запроваджена кредитно-модульна система. Основні кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України: 1. Адаптація системи ...
... і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти. Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): введення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості є ...
... членів комісії - Вів'єн Редінг (освіта та культура) та Анни Діамантопоулоу (соціальні зв'язки). Всі основні організаційні та управлінськи завдання Болонського процесу є органічно зв¢язаними з вихідною теоретичною концепцією. Це: - прийняття зручніх та зрозуміліх градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій; - введення двоступеневої структури вищої освіти; - використання єдиної систему ...
0 комментариев