Система ECTS та особливості її впровадження в вітчизняну вищу школу

7. Система ECTS та особливості її впровадження в вітчизняну вищу школу

Для подолання недоліків існуючої системи підготовки фахівців може бути запровадженна кредитно-модульної системи ECTS.

ECTS (European Communiti Course Credit Transfer System - Європейська система трансферу оцінок) - це методична система, яка пропонує спосіб вимірювання та порівняння навчальних досягнень студентів і переведення їх з одного інституту до іншого. Спочатку система виникла під впливом програми Erasmus (1989-1996 рр.) та тестувалася протягом шести років як пілотна схема, де було задіяно 145 інститутів вищої освіти в усіх країнах - учасницях ЄС та ЄЕС. Із дня впровадження Інституційного контракту в програмі Socrates-Erasmus усі європейські університети можуть брати участь в ECTS. Як ефективний інструмент створення взаємозаліку та управління академічним впровадженням, система ECTS підтримує європейську мобільність. Переведення створено наданням деталізованої інформації з курсу навчання. Важливі засоби, які використовували у роботі ECTS та управлінні академічним визначенням, подано в інформаційному пакеті, договорі про навчання та дублікаті офіційних документів. Можливість використання ECTS у професійному навчанні обговорюється.

У рамках реалізації проекту ERASMUS було апробовано передумови створення системи ECTS в масштабі Співтовариства. Було створено шестирічну добровільну експериментальну структуру. Студенти, які вивчили ту чи іншу навчальну дисципліну в будь-якій з країн ЄС, мали можливість одержати залік у своїй альма-матер. В експерименті взяли участь 48 вищих навчальних закладів з усіх країн ЄС за п'ятьма напрямами (дисциплінами): інженерна механіка, історія, медицина, менеджмент, хімія.

Вищі навчальні заклади експериментують із застосуванням системи ECTS на основі національних систем, а не замість їх. Багато суперечок виникає з приводу розширення та поглиблення практики використання системи, особливо щодо накопичення кредитних одиниць. Існують побоювання, що надто квапливе поширення ECTS може призвести до зниження якості освіти. Проте чимало вищих навчальних закладів Європи вважають свої національні системи сумісними з ECTS (але більшою мірою для переведення академічних кредитів, аніж для їх акумулювання). У цих випадках мова йде або про можливості звичайного переведення національних систем в ECTS, або про пряме застосування власне системи ECTS. Визнано переваги цієї системи для введення модульної організації освітнього процесу.

Система ECTS зв’язана з впровадженням кредитної системи розробки академічних планів навчання та робочих програм з навчальних дисциплін. Кредитна система - це систематичний (формалізований та стандартизований) спосіб описання освітньої програми з доданням кредитів до її компонентів. Опис кредитів у системах вищої освіти може базуватися на різних параметрах, таких як обсягнавчальной роботи, результати навчання та контактні (аудиторні) години.

В основу система ECTS покладено визначення обсягу роботи студентів, потрібного для участі у програмі. Вона орієнтована на спеціалізовані умови вивчення результатів навчання та вимірювання необхідної компетенції. ECTS запропонували у 1989 року в структурі Еrasmus, а нині вона є складовою програми Socrates. ECTS - це єдина кредитна система, яку успішно протестували та використали у всій Європі. Ця система допомагає визначити періоди навчання за кордоном, збільшує якість і кількість студентської мобільності в Європі. Нещодавно ECTS доповнено накопичувальною системою, якою користуються в роботі окремого навчального закладу, а також на регіональному, національному та європейському рівнях. Її впровадженняя передбачається одним з головних положень Болонської декларації.

ECTS полегшує ознайомлення зі змістом навчальнорй програми, порівняння навчальних програм для студентів як місцевих, так і іноземних. ECTS підвищує мобільність студентів і академічне визнання освіти, з її допомогою університети створюють і порівнюють між собою навчальні програми. ECTS можна використовувати у будь-яких програмах і методах.

ECTS засновано на конвенції про 60 кредитних заходів з обсягу робіт студентів за один академічний рік. Обсяг робіт студентів за повний робочий час навчальної програми в Європі становить переважно 36-40 тижнів на рік, у такому випадку один кредит становить від 24 до 30 робочих годин. (В Європейських вищих навчальних закладах робочий час вимірюється астрономічними годинами, на відміну від України, де використуються так звані умовні академічні години, тривалість яких 45 реальних астрономічних хвилин). Обсяг робіт - це час, за який пересічний студент отримає необхідний результат навчання.

Кредит також підсумовує результат навчання. Результати навчання - це інформація, яка свідчить про те, яку суму знань, вмінь та навичок інтелектуальної та практичної діяльності студент буде мати після закінчення визначеного термину навчання, короткого чи тривалого. Кредити в ECTS можна отримати після закінчення відповідної роботи та оцінки здобутого результату.

Розміщення кредитів ECTS протягом офіційного циклу програми навчання. Повний обсяг робіт, потрібний для закінчення першого рівня циклу, становить 3-4 роки (тобто 180 або 240 кредитів). Студентський обсяг робіт в ECTS включає час, проведений на лекціях, семінарах, час для самостійних робіт, підготовки до іспитів, їх складання тощо.

Кредити поширюються на всі компоненти навчальної програми (модулі, курси, дисертаційні роботи). Також вони відображають обсяг робіт, потрібних для засвоєння кожного з необхідних компонентів, включених у навчальну програму, відносно всього обсягу робіт, потрібного для закінчення повного строку навчання.

Документальне засвідчення про рівень та обсяг засвоєних студентом знань здійснюється на локальному або національному рівні, до яких додається ECTS рівень. Відповідно до шкали рівнів ECTS студентів оцінюють за статистичною базою. Тому статистичні дані - це перший крок представлення студента для прийняття до ступеневої системи ECTS. За прохідним балом визначають, на який ступінь буде зараховано студента. В системі ECTS визначені такі статистичні рівні успішності студентів: А (найкращий) - 10 % студентів, які завершили окремий навчальний курс (навчальний семестр, рік) , В - 25 %, С - 30 %, D – 25 %, E - 10 %.

Висновок про погані результати навчання (FX та F за системою ECTS ) не обов'язково вносити до залікового документу.

Документи, потрібні для вступу вищого навчального закладу до ECTS :

1.         Стандартний інформаційний пакет (курсовий каталог) навчального закладу двома мовами (або тільки англійською мовою для програм, які вивчаються англійською) на веб-сайті і (або) на дискеті чи в буклеті. Інформаційний пакет (курсовий каталог) має містити пункти контрольних робіт, доданих до документа, включаючи інформацію для іноземних студентів.

2.         Договір про навчання складається з переліку курсів, які буде відвідувати студент. Він узгоджується зі студентом і відповідальною особою навчального закладу. У разі необхідності проведення кредитного взаємозаліку договір про навчання необхідно укласти зі студентом та відповідними уповноваженими управлінськими (міністерськими) органами перед його від'їздом в інжу державу. Копії документів подає сам студент, він же вказує вивчені курси, отримані кредити, як локальні так і, по можливості, рівня ECTS. Під час кредитного взаємозаліку копії документів завіряють на місці до від'їзду, а потім в інституті, де навчатиметься студент, наприкінці періоду навчання.

Тим вищим навчальним закладам, які виконують вимоги ECTS у першому та другому циклах рівнів програм, присуджують знак ECTS. Знак підвищує статус такого закладу, поскільки свідчить про його визнання в ролі суб¢єкта європейської та міжнародної співпраці. Для отримання вищим навчальним закладом знаку ECTS комплектується інформаційний пакет (курсовий каталог) (он-лайн або копія на дискеті в одному чи декількох буклетах) двома мовами (або тільки англійською для програм, які викладаються англійською), документація про використання кредитів ECTS, зразки договорів про навчання, копії документів і докази офіційного академічного визнання.

До диплома про вищу освіту прикладається Додаток до диплома. Він являє собою стандартний опис сутності, рівня, контексту, змісту і статусу знань, здобутих і успішно засвоєних випускником. Додаток до диплома забезпечує взаємозалік і керування академічними та професійними визнаннями кваліфікацій ( при видачі дипломів, атестатів, сертифікатів тощо). Знак додатка до диплома присуджують вищому навчальному закладу, який видає додаток до диплома всім випускникам першого та другого циклів програм. Модель додатка було розроблено Європейською комісією, Радою Європи та ЮНЕСКО (SEPES).

Відповідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 48 від 23.01.2004р. було затверджено "Програму" та "Тимчасове положення про експериментальну організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців". Термін проведення експерименту: перший етап (2003 - 2004 роки) передбачає розроблення навчально-методичних матеріалів, змісту освіти, форм організації навчального процесу тощо, їх апробація в експериментальних групах, визначених напрямів підготовки, спеціальностей. Другий етап (2005 - 2008 роки) передбачає внесення коректив до експериментальних матеріалів та їх апробація на більшому масиві учасників експерименту.

В зв¢язку з єксперіментом предложено використання системи нових термінів в процесі організації та управління навчальним процесом:

-           кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

-           заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

-           модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

-           змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Література

1.         Barblan A. The Sorbonne Declaration - Follow-Up and Implications: A Personal View. -Geneva: AEU/CRE, 1999. {Сорбонская декларация - реализация и значение: частный взгляд}

2.         Beverwijk J. and van der Maat L. Introducing the Undergraduate-Graduate Structure: Reforming, Adding, and Renaming: Paper presented at the 21^st EAIR Conference, Lund, August 1999 {Введение достеленной -послестепенной структуры: реформирование, добавление и переименование: Документ, представленный на 21-й конференции EAIR, Лунд, август 1999 года} (не опубликовано).

3.         Bologna by Countries: www.esib.org .

4.         Convention on the Recognition of Qualification Concerning Higher Education in the European Region. - Lisbon, April 11, 1997: www.magna-charta.org; www.bologna-berlin.2003de

5.         ECTS . Ural State Pedagogical University. Information Package. First edition. Ekaterinburg, 2000. - 30 p.

6.         ECTS . Ural State Pedagogical University. Information Package. First edition. Ekaterinburg, 2000. - 74 p.

7.         ECTS . Ural State Pedagogical University. Information Package. First edition. Ekaterinburg, 2000. - 232 p.

8.         From Bologna to Prague - Reform of Study Programmes and Structures in Germany. -Bonn, HRK, 2000. -63 pp. {От Болоньи к Праге -Реформа программ обучения и обучающих структур в Германии}

9.         Harris Christopher. In the Shadow of Bologna / EAIE Forum, 2000. -Special Edition. -P.22-24. {Под сенью Болоньи}

10.       Haug G. Visions of a European Future: Bologna and Beyond, 11th EAIE Conference, Maastricht, December 1999: www.eaie.nl .

11.       Haug G., Kirstein J. Trends in Learning Structures in Higher Education in Europe, 1999: www.rks.dlk/trends1/htm .

12.       Haug G., Tauch C. Bologna, Salamanca, Prague - and what now, EAIE Forum, Autumn 2001: www.eaie.nl .

13.       Haug G., Tauch C. Summary and Conclusion. Towards the European Higher Education Area: Survey of Main Reforms from Bologna to Prague, 2001. - 5 p.

14.       Haug G., Tauch C. Trends 2, April 2001: www.salamanca2001.org .

15.       Haug Guy. The Follow-up Process to the Bologna Declaration / "From Bologna to Prague" - Reform of Study Programmes and Structures in Germany. -Bonn, HRK, 2000. -63 pp. -P.47-56 {Процесс выполнения Болонской декларации}

16.       Haug Guy. Trends and Issues in Learning Structures in Higher Education in Europe. -Bonn, HRK, 2000. -77 pp. {Перспективы и проблемы обучающих структур в высшем образовании Европы}

17.       Haug, G. Trends and Issues in Learning Structures in Higher Education in Europe: Background paper commissioned by the European Commission DG XXII for the Bologna Meeting of 18-19 June 1999 {Перспективы и проблемы обучающих структур в высшем образовании Европы: Базовый документ, представленный DG XXII Европейской комиссии на Болонскую встречу 18-19 июня 1999 года} (не опубликовано).

18.       Magna Charta Universitatum. The Signatory Universities, www.magna-charta.org/magna_universities.ntml

19.       News of the Recognition Field: Background Information for the ACE Track, 13^th Annual Conference of the European Association for International Education (EAIE) 5 to 8 December, 2001, Tampere, Finland. -Riga: EAIE+Latvian ENIC/NARIC, 2001. -60 pp. {Новости в области признания: базовая информация для семинаров, проводимых АСЕ в рамках 13-ой ежегодной конференции Европейской ассоциации международного образования 5-8 декабря 2001 года в Тампере, Финляндии}

20.       Pedrosa J. Notes concerning the preparation of the Bologna meeting (Sorbonne Declaration) -Aveiro: 1999. {Заметки о подготовке Болонской встречи (Сорбонская декларация)}

21.       Prodi, R. Idea dell' Europa. -Rome: II Mulino, 1999. {Европейская идея}

22.       Quality Assessment and Quality Development in German Universities with Particular Reference to the Assessment of Teaching. -Bonn, HRK, 2000. -41 pp. {Оценка развития качества в немецких университетах со специфическим вниманием на оценку преподавания}

23.       Recognition Issues in the Bologna Process: Final Report of the Working Party on Recognition Issues in the Bologna Process / News of the Recognition Field: Background Information for the ACE Track, 13^th Annual Conference of the European Association for International Education (EAIE) 5 to 8 December, 2001, Tampere, Finland. -Riga: EAIE+Latvian ENIC/NARIC, 2001. -60 pp. {Признание, вытекающее из Болонского процесса: Заключительный отчет Рабочей группы по (по процедурам) признания (документов об образовании), вытекающим из Болонского процесса}

24.       Seminar on Bachelor-level Degrees, Helsinki, Finland, February 2001: www.eaie.nl .

25.       Tauch Christian Accreditation: a Change of Paradigm in German Higher Education // EAIE Forum. -2000. -Vol. 2. -No. 1. -P.12-14 {Аккредитация: смена парадигмы в немецком высшем образовании}

26.       The Magna Charta Universitatum: www.univo.it/av1/charta/charta14.htm .

27.       Trends in Learning Structures in Higher Education (II): Follow-up Report prepared for the Salamanca and Prague Conferences of March/May 2001. - Helsinki: National Board of Education, 2001. -63 pp. {Перспективы обучающих структур в высшем образовании (II): Сообщение, подготовленное к конференциям в Саламанке и Праге в марте/мае 2001}

28.       Байденко В.І. Болонський процес: структурна реформа вищої освіти Європи. - М.: Дослід. центр проблем якості підготовки спеціалістів, Рос. новий ун-т, 2002. - 128 с.

29.       Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшee образование в Европе. -2000. -№ 3. -Том XXV

30.       Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению... // Вестник высшей школы: Alma mater -2000. -№ 6

31.       Журавський В. С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. - К.: Вид. дім "Ін Юре", 2003. - 416 с.

32.       Константинов Н.А., Медынский , Шабаева М.Ф. История педагогики.- М.: Просвещение, 1982. – 447 с.

33.       Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность - цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. -2000.-№26.-С. 13-18.

34.       Очерки истории школи и педагогической мысли народов СССР. Конец XIX - начало XX в. / Отв. ред. Э.Д.Днепров. – М.: Педагогика, 1991.- 449 с.

35.       Реформа высшего образования в Нидерландах // Голландский институт в Санкт-Петербурге: http://www.holinst.spb.ru

36.       Янковий В.В. Болонський процес: шляхом європейської інтеграції // Дзеркало тижня. - 2003. - N 40. - 18-24 жовт. - (Інтерв'ю М. З. Згуровського)

Додаток 1

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Дата	Місце	Подія проведення
25 травня 1998 року	Париж, Франція	Прийняття Спільної декларації чотирма міністрами, що представляють Великобританію, Німеччину, Італію і Францію
Березень 1999 року	Веймар, Німеччина	Зустріч генеральних директорів ЄС і керівництва Ради ректорів європейських країн для обговорення проблем акредитації й оцінки у вищій освіті
Травень 1999 року	Копенгаген, Данія	Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті -1» на замовлення CRE, Конфедерації Рад ректорів країн, що входять у EU, і при фінансовій підтримці ЄС
18-19 червня 999 року	Болонья, Італія	Перша зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту, і прийняття спільної декларації
8-10 лютого 2001 року	Лісабон, Португалія	Семінар «Акредитація / Надання законної сили»
14-15 лютого 2001 року	Берлін, Німеччина	Національний семінар із питань Болонського процесу
16-17 лютого 2001 року	Гельсінкі, Фінляндія	Міжнародний семінар «Університетські ступені короткого циклу»
1-3 березня 2001 року	Упсала, Швеція	Неформальна зустріч європейських міністрів, що відповідають за освіту і наукові дослідження
2-4 березня 2001 року	Мальме, Швеція	Міжнародний семінар «Транснаціональна освіта»
10 березня 2001 року	Антверпен, Бельгія	Семінар фламандського співтовариства з проблем Болонського процесу
10-12 березня 2001 року	Антверпен, Бельгія	Семінар студентів Європи «Втілення в життя Болонської декларації»
13-14 березня 2001 року	Белград, Югославія	Національний семінар із проблем Болонського процесу
22-25 березня 2001 року	Ґетеборґ, Швеція	Прийняття Ґетеборзької конвенції конференцією Асоціації національних студентських спілок у Європі
29-30 березня 2001 року	Саламанка, Іспанія	Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, прийняття спільного документа
9 квітня 2001 року	Стокгольм, Швеція	Зустріч Групи керівництва в Болонському процесі
21 квітня 2001 року	Брюссель, Бельгія	Зустріч Ради Асоціації європейських університетів
26 квітня 2001 року	Брюссель, Бельгія	Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу
Квітень 2001 року	Гельсінкі, Фінляндія	Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті - II» при фінансовій підтримці ЄС і ETF
6-8 травня 2001 року	Хальмстад, Швеція	Зустріч генеральних директорів ЄС і керівництва Рад ректорів європейських країн
10-16 травня 2001 року	Братислава, Словаччина	Міжнародний семінар і 40-ва зустріч Ради Асоціації національних спілок студентів у Європі
17 травня 2001 року	Прага, Чехія	Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу
18-19 травня 2001 року	Прага, Чехія	Зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту
Червень 2001 року	Рига, Латвія	8-а спільна зустріч у рамках мереж ENIC і NARIC і прийняття документа «Визнання результатів (навчання) у Болонському процесі»
5-8 грудня 2001 року	Тампере, Фінляндія	13-а щорічна конференція ЕАІЕ, здебільшого присвячена Болонському процесові
1-2 березня 2002 року	Брюссель, Бельгія	Болонський процес: Зона європейської вищої освіти: перспективи і розвиток для сільськогосподарських і зв'язаних з ними наук; компетенція випускників
21-23 травня 2003 рік	Грац, Австрія	Друга конференція представників європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій
19-20 вересня 2003 рік	Берлін, Німеччина	Третя зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту.

Додаток 2

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ та спеціальних термінів які використуються в документах Болонського процесу

АСЕ - Admissions Officers and Credential Evaluators (англ.). Співробітники університетів, що займаються прийомом документів при зарахуванні й обліком кредитів (перезарахуванням раніше вивчених дисциплін) - професійна секція ЕАІЕ..

CRE - Standing Conference of Rectors, Presidents & Vice Chancellors of the European Universities (англ.). Постійна конференція (асоціація) ректорів, президентів і віце-канцлерів європейських університетів (із штаб-квартирою в Женеві, Швейцарія).

DG - Directorate-General (франц.). Генеральна дирекція (назва підрозділів EC).

ЕАІЕ - European Association for International Education (англ.). Європейська асоціація міжнародної освіти.

EAIR - European Association for Institutional Research (англ.). Європейська асоціація інституційних досліджень.

EC - European Commission (англ.). Європейська комісія (організація EU із штаб-квартирою в Брюсселі, Бельгія).

ECTS - European Credit Transfer System (англ.). Європейська система перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості) [підпрограма програми EC ERASMUS, а також схема перезарахування об'єму вивченого матеріалу і термінів навчання за кордоном, розроблена в рамках цієї підпрограми].

ENIC - European National Information Centre on Academic Recognition and Mobility (англ.). Європейський національний інформаційний центр з академічного визнання та мобільності [мережа центрів, створених у європейських країнах за рекомендацією Рад Європи і ЮНЕСКО].

ENQA - European Network of Quality Assurance in Higher Education (англ.) Європейська мережа забезпечення якості у вищій освіті.

ERASMUS - European Community Action Scheme for the Mobility of University Students (англ.). Схема дій Європейського співтовариства для мобільності студентів університетів (програма EC, підрозділ програми SOCRATES, що стосується вищої освіти).

ETF - European Training Foundation (англ.). Європейський фонд (практичної) підготовки.

EU - European Union (англ.). Європейський союз.

EUA - European University Association (англ.) Асоціація європейських університетів.

EURASHE - European Association of Institutions in Higher Education (Polytechnics and Colleges) (англ.). Європейська асоціація вищих навчальних закладів (політехнікумів і коледжів).

HRK - Hochschulrectorenkonferenz (нім.). Конференція (асоціація) ректорів (а також президентів) університетів (та інших вищих навчальних закладів).

LEONARDO - Leonardo da Vinci: a New Vocational Training Policy for the Union (англ.). Леонардо да Вінчі: нова політика в (практичній) підготовці для (Європейського) Союзу [програма EC з розвитку початкової і середньої професійної освіти].

NARIC - National Academic Recognition Information Centre (англ.). Національний інформаційний центр із академічного визнання (документів про освіту) [мережа організацій у європейських країнах, створена в рамках програми EC SOCRATES].

SOCRATES - СОКРАТЕС {лат. Socrates - Сократ, древньогрецький філософ}. [Програма академічної мобільності EC, що містить, зокрема, підпрограму ERASMUS].

TEMPUS - Trans-European Mobility Programme (Scheme) for University Studies (англ.). Програма (схема) трансєвропейської (академічної) мобільності для університетського навчання (між країнами Центральної і Східної Європи і країнами - членами Європейського співтовариства) [програма EC].

Додаток 3

Шкала оцінювання ECTS

Оцінка ECTS	Відсоток студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки	Визначення
А	10	ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
В	25	ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками
С	30	ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кільткістю грубих помилок
D	25	ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків
Е	10	ДОСТАТНЬО – виконання задовільняє мінімальні критерії
FX	-	НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік (дозволяється повторне складання іспиту)
F	-	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота (повторне складання не дозволяється, є обов’язковим повторне вивчення даної дисципліни)

 

Шкала оцінювання успішності студента за рекомендаціями КМСОНП

(вітчизняна 4-бальна система оцінювання знань в порівнянні зі шкалою ECTS і зі 100-бальною шкалою)

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За 100-бальною шкалою
А	відмінно	90–100
ВС	добре	75–89
DE	задовільно	60–74
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	35–59
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1–34

FX означає: “незадовільно” – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F означає: “незадовільно” – необхідна значна подальша робота.