Методика формування природознавчих уявлень
Методика формування природознавчих понять
Обмеження понять – це дія, протилежна узагальненню, тобто перехід від роду до виду (дедуктивний шлях). Межею обмеження є видове поняття
Поняття про організаційні форми навчання
Учбові форми навчання молодших школярів
Позакласна робота з природознавства
Форма звітності
Навигация
Форма звітності
Взаємозв'язок учбової і позакласної роботи у формуванні природничих знань молодших школярів
55194
знака
0
таблиц
2
изображения
6. Форма звітності.
Засідання гуртка відбуваються і в класі, і на природі. Важливим є перше заняття гуртка, яке проводиться у формі екскурсії. На екскурсії організовується безпосереднє сприймання учнями об’єктів, з якими вони будуть працювати, ставляться задачі, які розв’язуватимуться у процесі роботи, викликаються позитивні емоції у дітей від спілкування з природою. Добре організоване вступне заняття допомагає школярам усвідомити, що в природі багато таємниць. Виникає інтерес та бажання їх розгадувати.
Зміст кожного заняття відповідає темі плану. Учитель ретельно готується до його проведення, добирає цікаву інформацію, засоби наочності, зокрема діафільми та кінофільми. Вибір методів і прийомів здійснюється аналогічно до їх вибору під час підготовки до уроку. Вибрані методи повинні передбачати активну участь дітей у роботі гуртка. Тому на його засіданнях організовується актуалізація відомих знань та умінь, відбувається здобуття нових знань з різних джерел. Учні звітують про результати виконання завдань у формі записів у таблицях, тематично підібраних ілюстрацій, самостійно виконаних малюнків чи тематичних розповідей за прочитаними книжками, переглянутими телепередачами. Активність дітей зумовлюється використанням ігор, загадок, вікторин, головоломок, але з чітко визначеною дидактичною метою.
У гуртковій роботі значна увага приділяється природоохоронним заходам: озелененню і догляду за насадженнями у мікрорайоні проживання, підгодовуванню птахів узимку, охороні ранньоквітучих рослин, збереженню мурашників тощо. Молодші школярі оволодівають знаннями про згадані види діяльності, уміннями їх здійснювати, а також вести роз’яснювальну роботу серед своїх товаришів.
Не менш важливим видом роботи є виготовлення засобів наочності: гербаріїв, колекцій, роздаткових карток, тематичних альбомів, які використовують у процесі навчання природознавства.
Робота гуртка нерозривно пов’язана з різними формами масової позакласної роботи. Члени гуртка беруть активну участь в організації та проведенні всіх масових позакласних заходів.
Позакласною масовою роботою з природознавства можуть охоплюватися окремі, паралельні чи всі початкові класи школи. До найпоширеніших її форм належать: тематичні читацькі конференції, усні журнали, тематичний перегляд науково-популярних і художніх фільмів про природу; свята; конкурси; КВК (клуб веселих та кмітливих); туристські походи; позакласні природознавчі екскурсії.
Позакласне читання займає важливе місце у процесі вивчення природознавства. Залучення дітей до цього виду роботи не тільки розширює їх кругозір з навчального предмета, але й зумовлює розвиток самостійності та формування бажання і вміння працювати з книжкою. Щоб керувати цією діяльністю, учитель повинен бути добре обізнаний з дитячою науково-популярною літературою, а також пам’ятати, що ефективність позакласного читання забезпечується при дотриманні ряду вимог. Перша вимога – це мотивація пізнавальної діяльності. Перш ніж почати роботу із запропонованою книжкою, учні повинні усвідомити, для чого це необхідно робити. Найчастіше спочатку переважають зовнішні мотиви («прочитати оповідання чи книжку, щоб одержати гарну оцінку на уроці», «тому що учитель дав завдання прочитати»), які поступово змінюються внутрішніми, пізнавальними («... прочитати, тому що цікаво», «... хочу більше дізнатися про...» та ін.). Друга вимога – поступовість і цілеспрямованість у підборі літератури за змістом і обсягом. На перших етапах роботи для позакласного читання слід пропонувати невеличкі, але цікаві оповідання, статті. Третьою умовою є оволодіння учнями вмінням працювати з текстом, зокрема виділяти його основну думку, складати план прочитаного, переказувати за складеним планом, доводити свою думку на підставі сприйнятого тексту, чітко і правильно висловлювати думки про прочитане. Важливим є рівень самостійності дітей у позакласному читанні. Найкраще розпочинати цю роботу разом з учителем, але в міру оволодіння зазначеними уміннями самостійність зростає.
Організація позакласного читання передбачає підготовку школярів до цього виду діяльності, тобто усвідомлення мети і завдань та обговорення прочитаного, яке включає: вступне слово учителя, переказування учнями основного змісту, висловлювання своїх думок про те, що найбільше сподобалося і чому, визначення основної ідеї твору, порівняння з власними спостереженнями. Доцільно поєднувати таку роботу з різними засобами наочності, ігровими прийомами, творчими завданнями.
Самостійність дітей проявляється не тільки у виконанні завдань, а й у виборі матеріалів для позакласного читання. Спочатку вчитель дає спільне для всіх учнів оповідання, потім учні вибирають одне із запропонованих, а далі самостійно знаходять доступну літературу на визначену тему.
Поширеною формою організації позакласного читання є проведення тематичного усного журналу. Кожна його сторінка може бути різною: короткі повідомлення окремих учнів, читання віршів, інсценування, перегляд кіно- і діафільмів, прослуховування магнітофонних записів, проведення ігор та вікторин, відгадування загадок. Успіх усного журналу залежить від розробки сценарію з чітко визначеною метою і від попередньої підготовки учнів.
КВК (клуб веселих і кмітливих) є цікавою формою позакласної роботи з природознавства для молодших школярів, яка зумовлює розвиток у дітей логічного мислення, пам’яті, винахідливості, дозволяє перевірити рівень природничих знань, умінь і навичок. Сценарій КВК складається відповідно до вибраної теми. У ньому поєднуються фронтальні, групові та індивідуальні завдання, які призначені для окремих гравців, усієї команди та вболівальників. Завдання повинні бути і теоретичні, і практичні, але обов’язково цікаві, конкретні, доступні та вимагати винахідливості і кмітливості. Сценарій включає ігри, загадки, цікаві повідомлення.
Формувати команду найкраще усім класом, щоб в обговоренні учасників брали участь усі учні. Це мас велике значення для формування взаємо- і самооцінювання. Критерії, за якими відбувається відбір учасників команди, повідомляє вчитель.
Для оцінювання виконання завдань КВК розробляються якісні та кількісні критерії, які доступні для розуміння дітей. На їх основі членами журі здійснюється мотивація проміжних і підсумкових оцінок. Наведемо приблизний зміст КВК на тему «Рослини – частина живої природи». Участь беруть учні 4 класів (див. додаток Б).
Туристські походи проводяться в різні пори року. У початкових класах вони, як правило, одноденні. Ця форма позакласної роботи цінна тим, що дає можливість збагатити чуттєвий досвід дітей під час безпосереднього спілкування з природою, розширити і поглибити засвоєні знання, набути практичних умінь поводження в природі та умінь природоохоронної роботи (обгородити мурашник, зібрати сухі гілки, розчистити джерело, посадити рослини, розвішати годівниці і т. ін.). Крім того, вона мас виховне значення. Діти вчаться спілкуванню між собою в незвичних умовах. У них формуються такі якості особистості, як відповідальність за товариша, взаємодопомога, турбота про слабших, цілеспрямованість, витривалість, свідома дисципліна.
Підготовка до походу починається з розробки (спільно з учнями) його мети і маршруту та розподілу обов’язків. Учням пропонуються завдання повторити і відшукати нові відомості, прислів’я, загадки, вивчити вірші про природні об’єкти, які можуть зустрітися в поході. Перед походом проводиться інструктаж про правила безпеки й поведінки на природі, роздаються індивідуальні та групові практичні завдання на картках. За результатами походів, позакласних екскурсій оформляються стенди, виставки малюнків, фотографій, виробів з природного матеріалу, тематичні альбоми, гербарії, колекції.
Наймасовішою формою позакласної роботи є свята. Серед них: Свято зустрічі птахів, Свято урожаю, Свято квітів, Свято золотої осені, Зелена аптека нашого краю та інші. Кожне свято передбачає досягнення чіткої визначеної мсти. Так, проведення Дня птахів не тільки дає змогу розширювати і поглиблювати знання про птахів та їхню поведінку кожної пори року, причини її зміни, але й формувати в школярів практичні уміння здійснювати природоохоронні заходи (підгодовування птахів узимку, виготовлення і розвішування штучних гнізд тощо).
Отже, позакласна робота є тим стимулом для учнів, який необхідний для залучення їх до суспільно корисної праці. Вчителю необхідно серйозно продумувати план цих занять, розробляти його, враховуючи інтереси дітей, аналізуючи діяльність населення краю. Також роботу слід підпорядковувати матеріалу, що розглядається на уроках, не відриваючи його від життя.
Висновки
Великий педагог Я.А. Коменський зазначав, що починати навчання треба не з словесного тлумачення про предмети, а з реального спостереження за ними, і тільки після ознайомлення з предметом може йти мова про нього, потрібно вчити так, щоб люди, наскільки це можливо, набули знань не тільки з книг, але з неба і землі, з дубів і з буків, тобто знали і вивчали самі предмети.
Вивчати предмети слід не лише на уроках. Поглиблене вивчення неодмінно має відбуватись під час додаткової роботи. Така робота повинна йти на добровільних учнівських засадах. Та не варто її пускати на самотік. Будь-яку діяльність учнів в межах школи необхідно контролювати з боку вчителя. Саме педагог націлює учнів у роботі в певних напрямках, забезпечує зв’язок навчання з життям, а позакласну роботу з учбовою.
Можна виділити такі етапи уроку:
1. Актуалізація опорних знань учнів за запитаннями.
2. Повідомлення теми і завдань уроку.
3. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.
4. Осмислення знань учнями.
5. Узагальнення і закріплення матеріалу.
6. Підсумки уроку, завдання додому.
Структура уроку може бути зміненою, доповненою.
Щодо позакласної роботи, то тут немає чіткого структурування занять. Так само як і структурування навчального матеріалу. Хоча вчителю необхідно чітко планувати таку діяльність, організовувати її на доступному (тій чи іншій віковій категорії) рівні.
Особливого значення набуває взаємозв’язок учбової (урочної) та позакласної (позанавчальної) роботи. Такий взаємозв’язок можна проілюструвати наступними тезами.
1. Учбова та позакласна робота у формуванні природничих знань є взаємозалежними та взаємодоповнюючими.
2. Учбова та позакласна робота у формуванні природничих знань відбувається під загальним спрямовуючим керуванням з боку вчителя.
3. Учбова та позакласна робота має загальнодоступний характер, а отже відбувається з одним і тим самим контингентом дітей.
Список використаної літератури
1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности (основы педагогики творчества). – Казань: Изд-во Казанского университета, 1988. – 238 с.
2. Байбара Т.М., Бібік Н.М. „Я і Україна”: Підручник 3 кл. – К.: Форум, 2003.
3. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – С. 147-226.
4. Біда О. А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. – С. 98-142.
5. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: Вопросы терминологии // Педагогика. – 1993.– № 5.
6. Волощук І.С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. – К.: Педагогічна думка, 1998. – 149 с.
7. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Навколишній світ. Зошит для 1 класу. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 64 с.
8. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Навколишній світ. Зошит з друкованою основою для учнів 2 класу. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 56 с.
9. Жаркова І.І., Мечник Л.А., Жук М. Я і Україна. Я і суспільство. Зошит для 3 класу. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 48 с.
10. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Я і природа. Зошит для 3 класу. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 64 с.
11. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975. – 176 с.
12. Лийметс Х.Й. Групповая работа на уроке. – М.: Знание, 1975. – 62 с.
13. Огієнко Т.М. та ін. Я і Україна. Природознавство. 3 клас. Робочий зошит з теоретичними відомостями / Т.М. Огієнко, Н.А. Філіпова, Л.Ф. Богданова, Н.М. Кириченко. – Харків.: Країна мрій, 2003. – 80 с.: іл.
14. О.М. Волошин, М.І. Майхрук. Тести з природознавства 4(3) клас. Посібник для вчителів, батьків. – Тернопіль: СМП „Астон”, 2001. – 84 с.
15. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа. – 2006. – 432 с.
16. Л.К. Нарочна та ін. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990. – 302 с.
17. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. – К.: Ґенеза, 1999. – 368 с.
18. Сухомлинський В. О. Вибрані твори. – Т. 2 – М.: Просвещение, 1979.
19. Шандрівська Галина, Лясковська Марія. Я і Україна. 1 клас. Розробки уроків. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 64 с.
20. Я і Україна. Навколишній світ. 2 клас. Розробки уроків. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 112 с.
21. Я і Україна. Робочий зошит з теоретичними відомостями для 2 кл. (Т.М. Огієнко, Л.Ф. Богданова, Н.А. Філіпова та інші). – Харків: Країна мрій, 2006. – 79 с.
Похожие работы
... і засобів навчання, спрямованих на формування екологічної культури молодших школярів, органічне поєднання урочної, позакласної і позашкільної роботи.2. Дослідно-експериментальна робота здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі 2.1 Аналіз навчальної програми з курсу «Я і Україна» (2 клас) Щоб з'ясувати, які екологічні знання передбачено у змісті ...
... . 2.2 Формування наукового світогляду молодших школярів в процесі застосування засобів художньо-творчої діяльності в навчально-виховному процесі Метою формуючого експерименту ми визначили формування світогляду молодших школярів засобами художньо-творчої діяльності. Формуючий експеримент здійснювався протягом 5 тижнів з використанням системи різноманітних засобів (див. додаток Б, В, Г, Є, ...
... використовує можливості навчальних занять для творчості, розвитку індивідуальності учнів, їхньої самостійності, ініціативи. Щоб з’ясувати стан формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна" у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо використання на уроках курсу „Я і ...
... із історичного та передового педагогічного досвіду екологічного виховання, а й узагальнили практику роботи вчителів сучасної початкової школи. Ці ж прийоми роботи ми пропонуємо використовувати на уроках та в позакласній діяльності для покращення процесу формування екологічної культури молодших школярів. Розробки вчителів в даній проблемі йдуть у трьох напрямах. Перший напрям. Створюється повні ...
0 комментариев