Автоматизація обліку в пунктах обміну валют

Кафедра економічної кібернетики

Контрольна робота

З дисципліни:

«Інформаційні системи і технології у фінансах»

 

Суми 2008

Зміст

 

1. Автоматизація обліку в пунктах обміну валют

2. Основні вимоги до електронних повідомлень СЕП НБУ

Список літератури

1. Автоматизація обліку в пунктах обміну валют

Системи автоматизації операцій (у подальшому системи) в пунктах обміну валюти створюються на основі:

– спеціалізованих контрольно-касових апаратів;

– комп’ютерних систем, які можуть забезпечити виконання технологічних операцій пунктів обміну валюти, а також відповідають даним вимогам.

За своїм призначенням системи можуть бути:

– локальними;

– мережевими (які можуть функціонувати у складі обчислювальної мережі банку).

Уповноважені банки самостійно вибирають види систем та програмного забезпечення до них, які відповідають даним вимогам.

Організація роботи пунктів обміну валюти з використанням комп’ютерної техніки або спеціалізованих касових апаратів має відповідати вимогам, які викладені у Законі України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265 від 06.07.95 р. і в Інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України №129 від 7 липня 1994 року, інших нормативних документах НБУ, які регламентують діяльність пунктів обміну валюти, а також даним вимогам.

Технологія роботи в пунктах обміну уповноважених банків, в яких використовуються системи, створюється як операційний день обмінного пункту (операційний день обмінного пункту при цьому завершується о 16 год.), який є складовою частиною системи «Операційний день банку» і забезпечує встановлений порядок здійснення уповноваженими банками валютно-обмінних операцій з фізичними особами (резидентами і нерезидентами), а також порядок обліку валютно-обмінних операцій.

Технологія роботи в пунктах обміну, які діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками і в яких використовуються системи, мають створюватися за агентською угодою з уповноваженим банком («Порядок укладення агентських угод між уповноваженими банками і юридичними особами щодо відкриття обмінного пункту» відповідно до листа НБУ від 25.05.93 р. за №19029/936), іншими вимогами НБУ щодо порядку здійснення валютно-обмінних операцій з фізичними особами (резидентами і нерезидентами), а також за порядком обліку та контролю валютно-обмінних операцій у пунктах обміну, які діють за агентськими угодами з уповноваженими банками і не суперечать даним вимогам.

Системи, які розроблюються і впроваджуються до використання, мають передбачати можливість нарощування їх функціональних характеристик, а також легку адаптацію у випадках змін законодавчої та нормативної бази щодо обмінних операцій.

У разі здійснення операцій у пунктах обміну щодо купівлі, продажу і обміну (конверсії) валюти системи мають забезпечувати виконання таких функцій:

1) введення дати та часу здійснення операції;

2) введення даних про аванси одержаних валютних цінностей (введення даних може бути виконано вручну з відповідного документа, з носія інформації у вигляді, наприклад, гнучкого магнітного диска, каналами зв’язку при мережевому варіанті системи) окремо за кожним видом валюти;

3) введення на початку операційного дня курсів купівлі-продажу іноземних валют відповідно до української національної валюти, курсу Національного банку та крос-курсів іноземних валют через українську національну валюту. Порядок введення курсів такий же, як і авансів, при цьому система має бути захищена від несанкціонованої зміни курсів протягом операційного дня;

4) введення довідника з кодів валют (коди валют мають відповідати Класифікатору іноземних валют; кількість валют встановлює уповноважений банк);

5) облік (реєстрацію) операцій купівлі валюти;

6) облік (реєстрацію) операцій продажу валюти;

7) облік (реєстрацію) операцій обміну (конверсії) валюти (здійснення операцій конверсії іноземних валют має проводитись через крос-курси з утриманням одноразової комісії). Облік операцій, вказаний у пунктах 5, 6, 7 здійснюється окремо з кожного виду. Анулювання зареєстрованої операції дозволяється у разі технологічної необхідності (помилки, відмова клієнта), але всі операції анулювання мають фіксуватись без втрати інформації та можливості її зміни;

8) облік (реєстрацію) операцій сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій купівлі готівкової іноземної валюти фізичними особами-резидентами. Облік зазначених операцій здійснюється у відповідному реєстрі. Анулювання зареєстрованої операції дозволяється у разі технологічної необхідності (помилка, відмова клієнта), але всі операції з анулювання мають фіксуватися без втрати інформації та можливості її зміни.

9) реєстрацію документів з купівлі, продажу та обміну валюти (довідка ф. 377 у разі повернення невикористаної національної валюти та інші встановлені документи);

10) формування реєстрів (встановленої форми) щодо купленої, проданої, обміняної валюти (має здійснюватись у реальному часі);

11) формування звітності щодо касових оборотів за всіма видами операцій і зведеного звіту (має здійснюватись у реальному часі одразу після реєстрації операції);

12) здійснення контролю у будь-який момент за залишками всіх видів валют у касі (з оперативним відображенням цих даних касиру);

13) отримання за запитом проміжного звіту проведених операцій у будь-який момент;

14) друкування реєстрів (встановленої форми) щодо купленої, проданої, обміняної валюти;

15) друкування звітної документації за весь операційний день;

16) друкування супровідних документів для забезпечення перевезення валюти (у разі необхідності);

17) друкування на друкарських бланках суворої звітності реквізитів форм 377 та 377‑А (у разі технічної можливості);

18) друкування машинних форм бланків суворої звітності (ф. 377, 377‑А), якщо це встановлено НБУ (вводиться в дію після затвердження НБУ Положення про машинні форми бланків суворої звітності);

19) система повинна надавати можливість уповноваженим органам здійснювати контроль за проведеними операціями відповідно до їх компетенції.

У разі здійснення у пунктах обміну валюти операцій з дорожніми чеками система додатково має виконувати такі функції:

а) введення довідника «Стоп-листів» дорожніх чеків та проведення автоматичної перевірки номерів дорожніх чеків при виплаті валюти готівкою за дорожніми чеками (необхідність такої операції встановлює уповноважений банк).

Відповідні «Стоп-листи» надсилаються зарубіжними організаціями уповноваженим банкам, з якими укладені угоди на інкасацію чеків;

б) облік (реєстрацію) операцій продажу дорожніх чеків (проводиться з утриманням комісії);

в) облік (реєстрацію) операцій виплати валюти за дорожніми чеками (проводиться з утриманням комісії).

Облік операцій, вказаних у підпунктах б), в), здійснюється окремо за кожним видом.

г) формування реєстрів (встановленої форми) продажу дорожніх чеків;

д) формування реєстрів (встановленої форми) виплати валюти за дорожніми чеками;

е) друкування реєстрів (встановленої форми) продажу дорожніх чеків та виплати валюти за дорожніми чеками.

При здійсненні операцій з кредитними картками система додатково має виконувати такі функції:

а) введення довідника «Стоп-листів» кредитних карток та проведення автоматичної перевірки номерів карток у разі виплати валюти готівкою за кредитними картками (необхідність такої операції встановлює уповноважений банк).

Відповідні «Стоп-листи» надсилаються зарубіжними організаціями уповноваженим банкам, з якими укладені угоди на обслуговування кредитних карток;

б) облік операцій за кредитними картками;

в) формування реєстрів (встановленої форми) виплати валюти за кредитними картками;

г) друкування реєстрів (встановленої форми) виплати валюти за кредитними картками.

Система має передбачати (у разі необхідності) введення довідника «Стоп-листів» фальшивих банкнот за інформацію, яка надсилається Інтерполом та НБУ про наявність в обігу фальшивих банкнот (необхідність такої операції встановлює уповноважений банк).

Склад та структура технічних засобів пунктів обміну визначається банками самостійно (спеціалізовані касові апарати, комп’ютерна техніка) виходячи із можливості їх забезпечити виконання встановлених операцій технологічного процесу обмінного пункту, можливості інтегрування до існуючих банківських систем (ОДБ), захищеності від несанкціонованого доступу, можливості здійснення операцій контролю уповноваженим органом.

До складу технічних засобів повинен входити енергонезалежний щодо зберігання інформації, довгостроковий запам’ятовуючий пристрій для реєстрації звітної інформації з виключенням можливості її змін і для зняття даних контролюючим органом (фіскальна пам’ять або її комп’ютерний аналог).

Фіскальна пам’ять (ФП) при введенні системи до експлуатації повинна мати такі параметри:

– заводський або реєстраційний номер;

– дата початку експлуатації або перереєстрації.

Дані, які щоденно заносяться до фіскальної пам’яті та порядок їх занесення та контролю визначається уповноваженими банками з урахуванням нормативних документів НБУ щодо діяльності пунктів обміну, порядку здійснення валютно-обмінних операцій та їх бухгалтерського обліку.

Несанкціонований доступ до інформації, яка записана в фіскальній пам’яті, базах даних, робочих файлах, має бути захищений апаратно-програмним або програмним шляхом (наприклад, паролем адміністратора системи).

Система має блокуватись при переповненні, несправності, відключенні, а також при несанкціонованому доступі до ФП, баз даних, файлів (з веденням протоколу).

Технічні засоби, які входять до складу системи, повинні забезпечувати роздрукування змісту ФП за вказаний період:

– за всіма записами за період;

– ітоговий запис за період;

– за запитом, постійні дані ідентифікації ФП.

Інформація, яка записана до ФП (архівування) повинна зберігатись у системі обмінного пункту або централізованій системі уповноваженого банку відповідно до терміну, встановленого чинним законодавством, і визначається керівництвом уповноваженого банку.

Конструктивне виконання ФП повинне забезпечити неможливість безконтрольного доступу до інформації, як при роботі системи, так і при технічному обслуговуванні та ремонті.

Конструктивні деталі (кожух) обчислювальних засобів мають забезпечувати неможливість безконтрольного зняття їх, а також забезпечувати пломбування виробником або обслуговуючою організацією.

Технічні засоби (в залежності від функціональних завдань даного пункту обміну) мають передбачати можливість роботи з (або підключення додаткових пристроїв):

– засобами модемного зв’язку;

– зчитувачем кредитної картки.

Пункти обміну мають бути оснащені відповідними технічними засобами для визначення справжності грошових білетів (банки самостійно проводять вибір технічних засобів з урахуванням обов’язкових вимог щодо контролю ознак в ультрафіолетовому випромінюванні, контролю водяного знака, магнітних ознак, а також мікроелементів захисту (збільшувальні лупи)).