Оформлення книги у відповідності з її призначенням

3.3 Оформлення книги у відповідності з її призначенням

Сучасна видавничо-поліграфічна форма розвивається у відповідності з цільовим та читацьким призначенням книги, особливостями її змісту. Аналізуючи книгу як поліграфічне видання потрібно враховувати усі деталі для її створення. Інформація закладена в книзі, її читацьке призначення є основними факторами, що впливають на зовнішній вигляд і внутрішнє оформлення книги. Адже вигляд книги справляє на читача певне враження. З першого погляду книга може привернути до себе увагу або навпаки зовсім не зацікавити читача. Тому розглядаючи декілька видів книжкових видань, необхідно враховувати їх призначення проаналізувавши вплив цього призначення на оформлення.

3.3.1 Художні та дитячі книжки

Перш ніж розглянути ці видання, необхідно зауважити, що створюються вони для духовної насолоди читача, для задоволення потреби саме художнім словом казки, оповідання, повісті, романа, а також поезії. Але необхідно все ж таки розрізняти ці книжки, оскільки дитяча література створюється без тих складових, які обов’язково мають бути присутні в художніх книгах.

Дитяча література різноманітна за своїм змістом і оформленням. Ці книжки виготовляються в залежності від віку дитини для якої вони призначені.

Російські вчені-педагоги дослідивши та врахувавши усі моменти пов’язані з дитячими потребами виділили основні вікові групи, відповідно до яких необхідно виготовляти книжки:

1) Діти від 1,5 до 3 років

Книжки для дітей цього віку бажано виготовляти з товстого картону (як обкладинку так і сторінки), це захистить її від механічного пошкодження. Наявні прості стилізовані ілюстрації яскравих кольорів з чіткими лініями. Формат книжок будь-який, але надається перевага невеликим форматам. Текст друкують великими літерами у малій кількості.

2) Діти віком від 4 до 6 років

Для таких дітей виготовляють книжки в палітурках або в м’яких обкладинках. Згідно цього віку книжки більше навантажені текстом, а ілюстрації прості, але реалістичні з чистими лініями і зрозумілим малюнком.

3) Діти віком від 6 до 9 років

У книжках для дітей цього віку увагу приділяють малюнкам з повчальним смислом чи підтекстом. Враховуючи початок навчання таких дітей, в оформлення книги додають складніші елементи, наприклад, елементи довідково-допоміжного апарату (зміст, анотація) та науково-довідкового апарату (передмова автора або вступна стаття). Наявні колонцифри та колон лінійки, яких не було у перших варіантах. [13, с. 107]

Щодо художньої літератури, то вона може бути насичена будь-якими складовими книги, якими саме - залежить від автора чи замовника. Якісно оформлена книга неодмінно повинна бути в товстій надійній палітурці, закріплена форзацами. Внутрішнє оформлення цих книг має бути з анотаціями, із змістом, передмовою, післямовою, колонтитулами, колонцифрами, колон лінійками інколи з книжковими бібліографічними списками та покажчиками. Окрім цих елементів художня книга може мати ілюстрації на вкладних сторінках, що друкуються окремо від тексту і вкладаються у відповідних місцях книжки (без урахування спільної нумерації сторінок). Деякі книги мають свій художній знак – екслібрис. Він наклеюється на внутрішню сторону палітурки або обкладинки кожної книги із зібрання творів. Цей знак, як правило, замовляють художнику, але іноді його виконує сам автор.

 У деяких художніх виданнях на палітурку надівають так звану суперобкладинку. Суперобкладинка тримається на палітурці або на обкладинці за допомогою клапанів – широких відворотів, що загинаються на внутрішню сторону палітурки. Суперобкладинка захищає палітурку від бруду та пошкоджень, а також являється чудовим художнім оформленням. Існують різні види суперобкладинок:

а) звичайна ( для книжок в палітурках та обкладинках);

б) сфальцьована впоперек ( для книжок в палітурках та обкладинках);

в) сфальцьована вздовж і впоперек ( для книжок в палітурках);

г) з насічкою ( для книжок в палітурках та обкладинках);

д) подвійна ( для книжок в палітурках);

е) бандероль ( для книжок в палітурках);

є) обкладинка-закладка ( для книжок в палітурках).

3.3.2 Довідкові, навчальні та промислово - інструктивні книги.

 

Підручники, навчальні посібники, довідники – всі ці книжки необхідні для навчання, для отримання корисної інформації, для розумового розвитку людини. Ось чому, об’єднавши їх в одну групу, можна розглянути спільні та відмінні поліграфічні складові цих видань, їх оформлення.

Говорячи про підручники та навчальні посібники, необхідно зауважити, що ці книжки між собою мають деякі відмінності. По-перше, оформлення цих книжок залежатиме не лише від того для якої категорії людей, дорослих чи дітей, вони призначені, але й від того, якій науці присвячені. Отже, якщо підручник друкують для дітей молодших класів загальноосвітньої школи, то звісно більшу увагу приділятимуть ілюстраціям по темі та яскравому, привабливому оформленню, бо як показало опитування учні більше всього критикували оформлення обкладинки підручника, його заголовок.

Оформлення обкладинки чи палітурки являється винятково важливою справою для учнів молодших класів, тобто обкладинка призвана привернути їхню увагу; повинна бути захоплюючою, пробуджувати до навчання та праці, впливати на уяву та почуття дітей. Вона найбільше впливає на дітей, ніж будь-яка інша сторінка у книзі, тому зараз заголовки друкують великими яскравими літерами.

Словацький вчений Думан розкриває питання актуальності комплексного вивчення цінності художнього оформлення підручників. Такі елементи художнього оформлення підручників як ілюстрації, графіки, діаграми, таблиці, схеми являються найчастіше всього інтегральною частиною тексту підручника і складають з нам єдине ціле.

Без майстерного художнього оформлення раніше, а тим паче зараз, в умовах високих техніко-графічних можливостей, не можна уявити собі гарний підручник, та й шкільну книжку взагалі. Саме художнє оформлення – ось, що спочатку привертає увагу школяра.

Цей самий словацький вчений радить видавцям-поліграфістам, що до славнозвісного „Букваря” в жодному разі не можна ставитись як до книжки з малюнками для дітей дошкільного віку, і тому не можна перевантажувати його надмірною кількістю ілюстрацій. Важливо визначити виправдану, з точки зору педагогіки, їх кількість. Як вважають видатні педагоги саме вдале співвідношення тексту з ілюстраціями – це 1:1, тобто на одну сторінку тексту одну ілюстрацію. [15, с.35-39]

Довідкові книжги оформляють по різному. Це в першу чергу залежатиме від призначення цієї літератури, бо вона може призначатися для дітей у вигляді дитячих енциклопедій з ілюстраціями, для учнів, студентів, а також для дорослих людей у вигляді довідників, словників різних мов, тлумачних словників і т. д.

Переважна більшість довідкових книжок не має в собі ілюстрацій або фотографій, за винятком тих довідників де це в край необхідно ( наприклад, фотографії видатних людей про яких іде мова). Текст в цих книжках друкується колонками. Колонцифри розміщуються або зверху, або знизу сторінки з правого краю. Такі книжки оформлюються строго за усіма правилами та нормами.

Промислово-інструктивні книжки призначені для спеціалістів, що знають добре свою справу, але користуються цими книжками з метою отримання підказки чи довідки. Крім тексту промислово-інструктивна книжка може містити в собі різноманітні схеми, таблиці, діаграми і т. д. Ця література має щось спільне як з навчальними посібниками, так і з довідковими книгами.

ВИСНОВКИ:

Підсумовуючи дану курсову роботу, перш за все необхідно сказати, що відповідно до теми роботи було розкрито низку питань, пов’язаних з минулим і сучасним книги як поліграфічного видання.

Мета даної курсової роботи передбачала ознайомлення з видами книжкових видань, їх форматами та оформленням, внутрішніми та зовнішніми складовими елементами, опис процесу створення книги як поліграфічного видання, показати, що книга є найдавнішим засобом комунікації.

Відповідно до завдань у перших розділах роботи були розкриті моменти з історії винаходу книгодрукування, початку книгодруку на Русі, сучасні проблеми книги та розглянуті основні поняття поліграфії (способи друкування, матеріали для друку). У третьому розділі курсової роботи було детально описано технологію створення книги, види книжкової продукції, формати книжкових видань, складові елементи книги без яких неможливо охарактеризувати книгу як видання. Аналіз семантичного впливу книги на її оформлення дає змогу уявити весь складний процес виготовлення книги, враховуючи і способи друку, і якість матеріалів для друку, і елементи, які повинні бути у виданні в залежності від його призначення.

Додатки, що є в даній роботі, додаються з метою показати основні формати книг і журналів, а саме: формати листа друкованого паперу, формати готових видань після обрізання з трьох сторін. Показати види верстки з компонуванням ілюстрацій. Показати характеристику книжкових палітурок (номер палітурки, її вид та матеріал для її виготовлення), а також дати визначення деяким поліграфічним термінам.

У кінці хочеться сказати, що перед нами розкриваються нові технології майбутнього і якою буде книга через пів століття сказати важко. Дуже хочеться, щоб надалі книга не втрачала свого комунікаційного значення, бо, на жаль, нові технології помітно витісняють її.

Спостереження показали, що книги, які користуються попитом у читача України, переважно російських видавництв, тому що вони більш естетично оформленні, краще ілюстровані, надруковані на сучасному обладнанні та на якісних матеріалах. Тираж української художньої літератури та навчальних посібників дуже малий, це пов’язано з недостатньою кількістю українських друкарень, що змушує видавництва замовляти книжки в Росії.

Питання української книги піднімалося неодноразово і на міжнародних науково-практичних конференціях, і на з’їздах Верховної Ради України та поки що зрушень ніяких немає. Можливо через декілька років, коли розшириться робота наших вітчизняних видавництв та друкарень, кожен пересічний громадянин України зможе не дорого купувати українську книгу для духовного збагачення і для підвищення свого професійного рівня.

Українська книга – це багатство усього народу, відродивши яку ми піднімемося на вищий рівень світової культури. Не для того наші предки засновували перші друкарні, винайшли різні способи друку, щоб ми, їхні нащадки, занедбали цю величну справу.

 Якось, Максим Горький сказав такі чудові слова: “Книга, мабуть, найдосконаліше та найвеличніше диво із усіх див, яке створило людство на шляху своєму до щастя і могутнього майбутнього.”

Додаток 1[4]

Основні формати книг і журналів
Формат листа друкованого паперу (см.) і його доля.	Формат готового видання після обрізання з трьох сторін.
	Книги	Журнали
60х90/32 70х90/32 75х90/32 70х100/32 70х108/32 84х108/32	107х140 107х165 107х177 118х165 128х165 128х200	--- --- --- --- --- ---
60х84/16 60х90/16 70х90/16 75х90/16 70х100/16 70х108/16 84х108/16	143х200 143х215 169х215 180х215 168х240 168х260 203х260	--- 143х215 168х215 --- 168х240 168х260 203х260
60х84/8 60х90/8 70х108/8	203х290 218х290 ---	203х90 218х290 262х340

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток2[5]

 

Відкрита верстка	___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________	_________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________
	__________________ __________________ __________________ __________________  ___________________  ___________________  ___________________  ___________________  ___________________  ___________________	_________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ ______________ ________________ ____________
Закрита верстка	___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ____________ ____________ ____________ ____________ ___________________	_________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________
Смугова верстка	___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________
Глуха верстка	_________ _________ _________ _________ _________  _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________ _________	_________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________ _________________
Верстка з виходом ілюстрації на поле	___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________	________________ ________________ ________________ ________________ ________________ ________________
Верстка з ілюстраціями на полях	___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________ ___________	____________ ____________ ____________ ____________ ____________ ____________ ____________ ____________ ____________ ____________
Комбінована верстка	___________  ___________ ___________ ___________ ___________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________	_________________ _________________ _________________ ___________ ___________ ___________ ___________ _________________ _________________ _________________

 

Додаток 3[6]

 

Характеристика книжкових палітурок
№ палітурки	Вид палітурки	Матеріал для палітурки
1.	Суцільно картонна, обрізна.	Пресшпан та інший картон.
2.	Суцільно картонна м’яка, з кантом.	Білий та кольоровий картон.
3.	Суцільнотканинна м’яка, обрізна.	Коленкор з підклейкою паперу з внутрішньої сторони.
4.	Суцільно паперова, тверда з кантом.	Картонні сторони, надійний сульфат – целюлозний папір для обкладинок.
5.	Складова, тверда з кантом.	Картонні сторони, корінець із тканини, паперова оболонка.
6.	Суцільно тканинна, м’яка з кантом.	Сторони з щільного паперу або тонкого картону, коленкор для зовнішнього обклеювання палітурки.
7.	Суцільно тканинна, тверда з кантом.	Картонні сторони, коленкор, ледерин, арматована тканина.
8.	Складова, тверда з кантом.	Картонні сторони. Дві тканини різні за кольором і фактурою (для сторін та корінця).
9м.	Пластмасова, м’яка.	Еластичний пластмас.
9нж.	Пластична, напівжорстка.	Шар еластичного пластика та шар жорсткого пластикату.
9ж.	Пластмасова, жорстка.	Сторони картонні, два шари еластичної пластмаси.

Додаток 4[7]

 

Короткий словник поліграфічних термінів

Авантитул – перша, яка називається вихідною, сторінка, що передує титульному листу. На авантитулі розміщують деякі вихідні дані: назва видавництва, місто та рік видання, назва серії, організації, від імені якої випустили видання, або друкують якийсь текст (лозунг, крилату фразу і т. д.) або зображення (в основному вид, марку).

Анотація – коротка характеристика твору чи видання, що дає уяву про його тематичний зміст, читацьке призначення або інші особливості. Друкується анотація на звороті титульного листа або на суперобкладинці.

Закладка представляє собою стрічку (у більшості випадків шовкову сплетену), що наклеюється на верхню частину корінця книжкового блока. Це, так званий, допоміжний елемент книги. Закладка повинна трішки виглядати з книжки (знизу). Вона відіграє службову роль в період читання книги. Закладку, як правило, мають книги, що видані до ювілею. Вони присутні в ділових щоденниках або записних книжках.

Зміст – перелік розділів, частин, параграфів твору із вказаними початковими сторінками. Зміст полегшує користування виданням. Допомагає ознайомитись зі змістом твору перед читанням. У наших вітчизняних книгах, як правило, зміст друкують у кінці, але зручніше для читача розміщувати його на початку, перед текстом, після титульного листа.

Зноска – розміщена у кінці смуги підрядкова примітка або підрядкове  бібліографічне посилання.

Індекс класифікації являє собою буквене або цифрове позначення відділу, підвідділу, групи, до яких повинна відноситися за своїм змістом книга у книжковому магазині або в бібліотеці. Цифри та знаки, що знаходяться зверху і знизу на звороті титульного листа – це і є класифікаційні індекси. Зверху бібліотечно-бібліографічний, знизу – книготорговий. Індекс класифікації полегшує класифікацію і розстановку книжок на полицях книгарень чи бібліотек. Проставлений читачем на бланку індекс класифікації допомагає бібліотекарю швидше знайти замовлену книгу.

Колон лінійка - являє собою лінійку того чи іншого малюнку (тонку, подвійну, орнаментовану), що розміщується зверху смуги.

Колонтитул – розташований зверху смуги й представляє собою рядок тексту з прізвищем автора або назвою книги, або назвою окремих частин або розділів книги. Призначення колонтитула – полегшити читачеві користування книжкою.

Колонцифра – слугує для послідовної нумерації сторінок книги. Розміщується вона, в залежності від стиля оформлення видання, на верхньому або нижньому полі сторінки, посередині або збоку.

Контртитул – ліва сторінка розвернутого титульного листа. У багатотомному виданні на контртитулі розміщуються дані, що відносяться до усього видання (відведена права сторінка призначена для даних про саме цей том).

Накидний форзац застосовується для книжкових блоків, що скомплектовані вкладкою. Накидний форзац являє собою два листка такого ж формату, що й приклеєний, які сфальцьовані разом в один згин. Зовні по згину цей зошит склеюється стрічкою тканини завширшки 40 мм. У підготовлений таким чином форзац вкладають скомплектований блок і пришивають його разом з форзацом.

Норма - це коротка, а частіше скорочена назва видання, або прізвище автора, або номер друкарського замовлення, які розміщуються на нижньому полі першої сторінки кожного зошита (як правило на кожній 17-й або 33-й сторінці) для контролю за комплектуванням зошитів в екземпляри видання (щоб випадково туди не потрапили зошити іншого видання). Нормі передує сигнатура. Разом вони полегшують контроль при процесах брошурування.

Покажчик – довідково-допоміжний текст, що допомагає читачеві навести довідки, розшукати у виданні інформацію про об’єкт чи предмет, який цікавить.

Приклеєний форзац  представляє собою лист паперу, висота якого дорівнює висоті необрізаного книжного блока, а ширина вдвічі перевищує ширину книги. Цей листок складають удвоє, отримуючи таким чином зошит зігнутий один раз. Його приклеюють до палітурки та до першої сторінки першого зошита.

Пришивний форзац виготовляється такого розміру, щоб у сфальцьованому вигляді він був на 7-8 мм. ширший від книги. Край корінця такого форзацу відгинають і в нього вкладають перший зошит.

При пришиванні книги, разом з першим зошитом пришивається відігнутий край форзаца, що забезпечує його краще закріплення ніж у попередньому випадку. Крім того, відігнутий край підклеюється до останньої сторінки зошита. Аналогічно форзац закріплюють і до останнього зошита.

Реферат – короткий виклад твору, що містить у собі фактичні дані та висновки. Наголос у рефераті робиться на все нове, що автор вніс у свою працю. Реферати призначені для наукових творів, друкуються обов’язково на зворотній частині титульного листа.

Сигнатура - порядковий номер зошита блоку книги, що розміщується в лівому кутку нижнього поля першої сторінки зошита і повторюється на третій сторінці із зірочкою.

Титул – на якому розміщений заголовок книги й підзаголовки, прізвище автора, назва видавництва або організації, що випустила книгу, місце й рік видання, тобто вихідні дані. З титульного листа читач починає вивчати книгу, за титульним листом описують книгу бібліографи. Повторюючи деякі відомості з обкладинки, він доповнює їх іншими, що дають більш повне уявлення про видання. Титул може бути набраний на друкарській машині або намальований художником. У деяких видах видання (особливо у багатотомних збірках) застосовується подвійний титул, що міститься на двох суміжних сторінках. У мало об’ємних виданнях при економному їх оформленні титул замінюють шапкою – короткими даними стосовно заголовку книги, що розміщуються у верхній частині першої сторінки книги, причому іншу частину смуги займає текст.

Шмуцтитул – додатковий титул – у стародавніх книгах існував для збереження головного титулу від забруднення. У наш час шмуцтитул розташовується або перед головним титулом, і містить короткий заголовок книги або назву, а іноді марку видавництва, або перед окремими частинами чи розділами книги. В останньому випадку шмуцтитул містить назву даного розділу.

Фронтиспис - сторінка із зображенням (портретом, ілюстрацією), що складає ліву частину розгортки з титульною сторінкою. Дуже часто фронтиспис вклеюють у книжку, якщо його надруковано на папері кращої якості. Він відображає характер усієї книги або являється ілюстрацією до найбільш важливого епізоду.

Список використаних матеріалів

1. Баренбаум И.Е. История книги: учебник для вузов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Книга, 1984.-248с.

2. Баренбаум И.Е., Давыдова Т.Е. История книги: Учеб. пособие. – часть вторая. – М.: Книга, 1970.-198с.

3. Баренбаум И.Е. Полиграфическое и художественное оформление книги: Учеб.- метод. пособие по курсу «История книги». – Львов: Феникс, 1968.-51с.

4. Бібліотека, книга, читач: Зб. наукових праць/ АН УРСР, Львів наук. б-ка ім. В. Стефаника. – К.: Наукова думка, 1987.-137с

5. Валенски В. Бумага + печать: Пер. с немецкого. – М.: Цандерс Дубль В, 1996.-205с.

6. Видавнича справа (про внесення змін до ст.. 27 Закону України „Про видавничу справу”)// Відомості Верховної Ради.- 2002.- № 29.-с.6

7. Волчек В.Л. Отделка печатной продукции: Учеб. Пособие.- М.: МПИ, 1975.-156с.

8. Вспомогательные указатели к книжным изданиям/ Призмент Э.Л. и др. – М.: Книга, 1988.-208с.: ил.

9. Гусман Генрих. О книге: Пер. с нем. – М.: Книга, 1982.-112с.: ил.

10. Герчук Ю.Я. Художественная структура книги. – М.: Книга, 1984-207с.: ил.

11. Горький М. О печати. – М.: Госполитиздат, 1962.-367с.: ил.

12. Джонсон А. Практическое руководство по переплетному делу: Пер. с англ.- М.: Книга, 1989.-102с.: ил.

13. Добкин С.Ф. Оформление книги.- 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Книга, 1985.-208с.: ил.

14. Добкин С.Ф. Основы издательского дела и книгопечатания: Учебник для книготорговых техникумов. – М.: Советская Россия, 1961.-248с.

15. Донской Г.М.Функции художественно-графического оформления учебников. – М.: Просвещение, 1986.-127с.: ил.

16. Запаско Я.П. Мистецтво книги на Україні. –Львів: Видавництво львівського університету, 1993.-309с.

17. Книжкова та інформаційна справа./ Ред. кол.: Толстой Г.Л. та ін. – К.: Наук. Думка, 1976.-74с.

18. Кодак Н.Ф. Бытие книги: Заметки о прошлом и настоящем книжного дела. – К.: Лыбидь, 1991.-175с.

19. Конструкція книги/ Гаванко С. та ін. – Львів: Фенікс, 1999.-134с.: іл..

 20. Краткий справочник книголюба./Сост. и общая ред. А.Э. Мильчина. - 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Книга, 1984.-480с., ил.

 21. Немировский Е., Горбачевский Б. Рождение книги. – М.: Советская Россия, 1957.-226с.

 22. Никанчикова Е.А., Попова А.Л. Технология офсетного производства. Часть вторая. – М.: Книга, 1980.-287с.

 23. Пахомов В.В. Книжное искусство. – М.: Искусство, 1961.-424с.

 24. Полянский Н.Н. Основы полиграфического производства. – М.: Книга, 1991.-530с.

 25. Попов В.В. Общий курс полиграфии – М.: Искусство, 1952.-503с.

 26. Розум О.Ф. Таємниці друкарства. – К.: Техніка, 1980.-143с.: іл.

 27. Справочник технолога-полиграфиста: Части 1-6. – М.: Книга, 1981,-1988г.

 28. Стандарты по издательскому делу. – М.: Юрист, 1998.-340с.

 29. Стрелкова А.Н. Справочник полиграфиста. – М.: Книга, 1971.-535с.

 30. Технология брошюровочно-переплетных процессов/Воробьев Д.В. и др. – М.: Книга, 1989.-307с.

 31.Технология печатных процессов/ Раскин А.Н., Ромейков И.В., Бирюкова Н.Д. и др. – М.: Книга, 1989.-206с.

 32. Черняк А.Я. История технической книги: Учебник. – 2-е изд., перераб. – М.: Книга, 1981.-320с.

 33. Шульц, Думан. Эстетические критерии типизации изданий: Пер. с словац. – М.: Книга, 1982.-144с.: ил.

[1] Україна Закон „Про видавничу справу”. //Відомості Верховної Ради.- 2002.- № 29.-с.6

[2] корінець – паперова стрічка, яка додатково слугує підтримкою всіх зошитів разом.

[3] Далі значення всіх виділених слів див. додаток №4

[4] Справочник технолога-полиграфиста: Части 1-6. – М.: Книга, 1981,-1988

[5] Полянский Н.Н. Основы полиграфического производства. – М.: Книга, 1991.-530с.

 

[6] Волчек В.Л. Отделка печатной продукции: Учеб. Пособие.- М.: МПИ, 1975.-156с.

[7] Краткий справочник книголюба./Сост. и общая ред. А.Э. Мильчина. - 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Книга, 1984.-480с., ил.