ВИЗНАЧЕННЯ СУХОЇ РЕЧОВИНИ І ВОЛОГИ В
Коефіцієнти перерахунку азоту на “сирий” протеїн
Визначення крохмального числа за питомою масою
ВИЗНАЧЕННЯ СТУАПЕНЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННОСТІ РОСЛЕН
ВИЗНАЧВВЕННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ І ДОЗА
Шляхом визначення величини РН водної /актуальна кислотність /або сольової / обмінна кислотність \ витяжок
Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
АНАЛІЗ МІНЕРАЛЬНИХ ТА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ
ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ АМІАЧНОГО АЗОТУ В ДОБРИВАХ ФОРМАЛЬДЕГІДНИМ МЕТОДОМ
ВИЗНАЧЕНЯ ВМІСТУ ВОДОРОЗЧИННОГО ФОСФОРУ У СУПЕРФОСФАТІ
ВИЗНАЧЕННЯ КАЛІЮ В КАЛІЙНИХ ДООБРИВАХ НА ПОЛУМЕНЕВОМУ ФОТОМЕТРІ. ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ
При попаданні їдких рідин в очі слід добре промити їх водою, а потім терміново звернутися до найближчого медичного пункту
Коефіцієнти переведення продукції рослинництва в зернові одиниці для визначення сумарного приросту урожаю від системи удобрення у сівозмінах
Навигация
ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ АМІАЧНОГО АЗОТУ В ДОБРИВАХ ФОРМАЛЬДЕГІДНИМ МЕТОДОМ
Агрохімія
104967
знаков
25
таблиц
0
изображений
3.2.1. ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ АМІАЧНОГО АЗОТУ В ДОБРИВАХ ФОРМАЛЬДЕГІДНИМ МЕТОДОМ
ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ. Визначення азоту в добривах необхідно для розрахунку дози внесення добрива, а також для оцінки їх якості.
Метод рекомендується для визначення азоту в добривах, які містять амоній, крім фосфорних.
ПРИНЦИП МЕТОДУ. Метод ґрунтується на взаємодії амонію з формальдегідом, в наслідок чого утворюється гексаметилентетрамін і мінеральна кислота в еквівалентній кількості амонійному азоту:
2(NH4)2SO4 – 6HCOOH = (CH2)6N4 + 2H2SO4 + 6H2O
Кількість мінеральної кислоти, що утворилася, визначають титруванням лугом:
H2SO4 + 2NaOH = Na2SO4 + H2O
ХІД РОБОТИ. 2-5 г добрив (2 г для аміачної селітри, 5 г – для інших), зважених з похибкою не більше як 0,001 г на мл води, потім переливають в мірну колбу на 250 мл, доводять водою до риски і ретельно перемішують. Якщо одержали каламутний розчин, його фільтрують. 25 мл одержаного фільтрату переносять піпеткою в конічну колбу 250 мл, приливають 3 краплі фенолфталеїну і нейтралізують, добавляючи з бюретки 0,1н розчин NaOH, до зміни забарвлення індикатора з безбарвного на блідо-рожевий. В іншу колбу місткістю 250 мл вливають 25 мл формальдегіду (25% розчин). Кислий розчин формаліну нейтралізують 0,1н розчином NaOH за наявності 2-3 крапель фенолфталеїну також до появи блідо-рожевого забарвлення. Нейтралізуючи розчин добрива і формаліну, не можна допускати залишки лугу для нейтралізації їхньої кислотності.
До 25 мл нейтралізованого розчину добрива доливають нейтралізований розчин формаліну, перемішують і через 1 хв (суміш безбарвна) титрують 0,1 н розчином NaOH за наявності 2-3 крапель фенолфталеїну до появи стійкого (протягом 1 хв) блідо-рожевого забарвлення. За бюреткою відраховують об’єм NaOH, витраченого на нейтралізацію кислоти, що утворилася після промивання розчину формаліну до розчину добрива.
Вміст азоту в добриві розраховують за формулою:
Х=а*К*0,0014*100/Н, де
Х – вміст азоту, %;
А – кількість мл 0,1 NaOH, витраченого на титрування, мл;
К – поправка до титру лугу;
0,0014 – кількість азоту, яка відповідає 1 мл 0,1н NaOH, г;
Н – маса наважки добрива в 25 мл, г.
Цим методом можна визначити азот і в аміачній селітрі, в якій вміст амонійного та нітратного азоту складає по 50%. Для визначення загального вмісту азоту в аміачній селітрі вміст амонійного азоту подвоюють.
3.1.2 ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ В АМІАЧНІЙ ВОДІ.
ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ. Азот в аміачній воді на 60% знаходиться у вигляді газу аміаку, який легко може втрачатися при неправильному зберіганні. Тому визначення азоту в аміачній воді повинно проводитися перед кожним ІІ внесенням в грунт для розрахунку необхідної дози.
ПРИНЦИП МЕТОДУ. Вміст азоту можна визначити за густиною /ареометром або пікнометром/ або титруванням кислотою.
Стандартом передбачається метод титрування.
Визначення азоту методом титрування
В колбу ємністю 250 мл приливають із бюретки 40 мл 1, 0н Н2 SO4, добавляють 2 – 3 краплі метилового червоного і туди ж вливають 2мл аміачної води. Вміст колби титрують 1,0н NaOH до появи злотисто – жовтого забарвлення.
Вміст азоту в аміачній воді розраховують за формулою :
Х=(40* К1) - (а* К2) *0,01703*0,82*100/2, де
Х – вміст азоту, %;
А – кількість NaOH, витраченого на титрування, мл;
К1 – поправка до титру кислоти;
К2 – поправка до титру лугу;
0,01703 – кількість аміаку, яка відповідає 1 мл 1,0н Н2 SO4, г;
0,82 – коефіцієнт для перерахунку на азот.
15. Вміст азоту в аміачній воді залежно від її густини.
| Густина при 15оС | % аміаку | % азоту | Поправка до густини +-10С |
| 0,970 0,968 0,966 0,964 0,962 0,960 0,958 0,956 0,954 0,952 0,950 0,948 0,946 0,944 0,942 0,940 0,938 0,936 0,934 0,932 0,930 0,928 0,926 0,924 0,922 0,920 0,918 0,916 0,914 0,912 0,910 0,908 0,906 0,904 0,902 0,900 | 7,31 7,82 8,33 8,84 9,35 9,91 10,47 11,03 11,60 12,17 12,74 13,31 13,83 14,46 15,04 15,63 16,22 16,82 17,42 18,60 18,64 19,25 19,87 20,49 21,12 21,75 22,39 23,03 23,68 24,33 24,99 25,65 26,31 26,98 27,65 28,33 | 6,02 6,43 6,84 7,27 7,70 8,16 8,61 9,08 9,55 10,01 10,50 10,96 11,41 11,90 12,39 12,77 13,36 13,85 14,33 14,85 15,33 15,85 16,35 16,90 17,34 17,89 18,40 19,00 19,55 19,80 20,50 21,10 22,43 22,10 22,68 22,30 | 0,00025 0,00026 0,00026 0,00027 0,00028 0,00029 0,00030 0,00031 0,00032 0,00033 0,00034 0,00035 0,00036 0,00037 0,00038 0,00039 0,00040 0,00041 0,00041 0,00042 0,00042 0,00043 0,00044 0,00045 0,00046 0,00047 0,00048 0,00049 0,00050 0,00051 0,00052 0,00053 0,00054 0,00055 0,00056 0,00057 |
ФОСФОРНІ ДОБРИВА.
За розчинністю фосфорні добрива поділяються на водорозчинні, розчинні у слабких кислотах і важкорозчинні. До водорозчинних добрив належить всі види суперфосфатів. Добрива, що розчиняються у слабких кислота, поділяють на лимонно розчинні і цитратно- розчинні. До цитратно-
—розчинних належать добрива, сполуки фосфору яких розчинні у розчині цитрату амонію / реактив Петермана/ . До цитратно- - розчинних добрив належить преципітат. Добрива, сполуки фосфору яких розчинні у лиманній кислоті, називаються лимонно-розчиними. До таких добрив відносять фосфатшлак і томасшлак, знефторені фосфати.
До важкорозчинних добрив, розчинних у концентрованих кислотах / соляній, азотній/ , відносять фосфоритне борошно. Рослини добре засвоюють сполуки фосфору з водорозчинних добрив, дещо гірше з розчинних у слабих кислотах.
Загальну фосфорну сполуку вилучають з фосфорних добрив, в тому числі з фосфоритного борошна, 20% розчином соляної кислоти або розбавленою / 1:2 / азотною кислотою.
Кількісно вміст фосфору в добривах в перерахунку на р2 О5 визначають гравіметричним, колориметричним та іншими методами. Для характеристики фосфорних добрив, крім вмісту фосфору, визначають вологість, гранулометричний склад, тонину помолу та інші показники.
При встановленні необхідної кількості добрив при внесенні суперфосфату, преципітату, фосфатшлаку, томасшлаку визначають вміст засвоюваних сполук фосфору. Вміст загальної фосфорної кислоти визначають і враховують при використанні фосфоритного борошна.
Вміст р2О5 в фосфорних добривах такий, % :суперфосфаті гранульованому простому – 19. – 20. 5 ;концентроваглму – 40 –50 ; в фосфатшлаку – 8 – 12; томасшлаці –7-18; преципітаті – 35 41; знефторених фосфатах – 26 –31; фосфоритному борошні – 19-30.
Похожие работы
... , а также может поставить в такое положение, что предприятию нечем будет рассчитываться по своим долгам. 9.2 Разработка основных мероприятий по реализации выявленных резервов повышения эффективности производства сельскохозяйственной продукции Основные мероприятия по реализации выявленных резервов повышения эффективности производства продукции растениеводства и животноводства: 1) ...
... ів у рослинах може спостерігатися й при обмеженні синтезу органічних речовин внаслідок недоліку інших елементів харчування, інших несприятливих умов для росту й розвитку рослин. 2. Агрохімічна характеристика основних підтипів чорноземів (вилужених, типових, звичайних, південних). Ефективність добрив на цих ґрунтах чорнозем агрохімічний рослина живильний Чорноземи. Агрохімічні властивості ...
... їв сільськогосподарських культур. Ефективність добрив на каштанових солонцевих комплексах (меліорованих і не меліорованих) зростає в сполученні з меліоративними заходами, спрямованими на підвищення вологозабезпеченості солонцевих грунтів. Відкритим залишається питання тривалості позитивної післядії плантажної оранки. Здебільшого констатується позитивна післядія протягом 10-15 років. Однак багатор ...
... на забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, охорону ґрунтів і навколишнього середовища. В умовах пересіченого рельєфу та на ерозійно небезпечних територіях необхідне освоєння ґрунтозахисних систем землеробства з використанням контурно-меліоративної організації території, яка здатна запобігти ерозії найнебезпечніших в екологічному відношенні земель. При цьому надають перевагу ...
0 комментариев