Навигация
Прогресивні технології вирощування зернових культур і скорочення недобору зерна
35431
знак
0
таблиц
0
изображений
2. Прогресивні технології вирощування зернових культур і скорочення недобору зерна
На найближчі роки збільшення виробництва зерна залишиться важливою проблемою розвитку сільського господарства нашої країни, яка може бути успішно вирішена лише при умові широкого впровадження нових сортів і гібридів, інтенсивних технологій і скорочення втрат зерна на всіх шляхах від поля до комори і до магазину.
Проблема зменшення втрат продукції від недоборів найтісніше пов'язана з проблемою інтенсивних технологій.
В останні роки в країні можна спостерігати тенденції інтенсифікації зернового виробництва: впроваджуються продуктивніші сорти, сучасні системи удобрення, засновані на об'єктивній інформації щодо вмісту в грунті поживних речовин, а також — умов живлення рослин.
У боротьбі з несприятливими явищами (бур'янами, хворобами та шкідниками) застосовують інтегрований захист рослин, який є основною ланкою в скороченні втрат зерна в процесі виробництва.
Повнішому використанню потенціалу продуктивності сучасних сортів повинна служити система агробіологічного контролю при вирощуванні зернових, яка включає уточнення строків проведення агротехнічних заходів, спостереження за процесом формування врожаю, появою бур'янів, шкідників і дає змогу організувати ефективний захист рослин. У кінцевому підсумку він сприяє систематичному застосуванню нових досягнень науково-технічного прогресу в умовах виробництва, підвищенню технологічної й виконавчої дисципліни.
Значні втрати зерна озимих культур виникають у зв'язку з незадовільними умовами зимівлі. В середньому несприятливі зими для озимих культур повторюються раз в чотири роки, а іноді й частіше. Причому ніякої циклічності, періодичності, закономірності в їх повторенні не виявлено.
Серед шкідливих факторів, які згубно впливають на посіви, низькі температури становлять 36 %, відлиги — 26, льодові кірки — 20 %.
Основним при впровадженні сучасних сортів озимої пшениці інтенсивного типу повинен бути їх підбір з високою морозо- і зимостійкістю. Нові високопродуктивні сорти можуть забезпечити найповніше виявлення своїх потенціальних можливостей лише на фоні відповідної сортової агротехніки, з урахуванням характерних для них біологічних особливостей.
Результати досліджень свідчать про те, що високопродуктивні сорти характеризуються підвищеною вимогливістю до умов вирощування, тобто виявляють свої можливості при високій культурі землеробства, до строків сівби, а короткостеблові інтенсивні— чутливі до глибини загортання насіння і до засміченості посівів. Тому через різницю в культурі землеробства в кожному господарстві слід висівати два-три сорти озимої пшениці, різних за інтенсивністю та іншими ознаками.
Щоб підвищити стійкість озимої пшениці під час зимівлі проти низьких температур, насіння обробляють препаратом тур з розрахунку 5 кг/т, який розчиняють у 15—20 л води. Обробляти зерно суспензією необхідно за 3—5 днів до сівби.
При сівбі таким насінням у рослин на 1—2,5 см глибше закладається вузол кущіння, формується сильніша коренева система, що підвищує стійкість їх проти несприятливих умов зимівлі.
Найбільше на морозо- і зимостійкість пшениці впливають строки сівби.
Озима пшениця краще всього зимує і забезпечує високу продуктивність, якщо до початку зими рослини добре розкущились і утворили по три-чотири пагони. Такі рослини мають достатній запас цукру і краще витримують несприятливі умови зимівлі. Щоб рослини досягли такого розвитку, їм в середньому потрібно 50—55 днів вегетації з сумою середньодобових температур від посіву до стійкого переходу через +5 °С — 550—580 °С.
Сівба озимини раніше оптимальних строків призводить до переростання, фізіологічного старіння й зниження зимостійкості рослин.
Наприклад, у східній частині Лісостепу ранні посіви сильно пошкоджуються гесенською і шведською мухами, а в північно-західних районах уражуються іржею. При пізній сівбі рослини не встигають нормально розкущитись і в окремі роки гинуть, а перезимувавши, як правило, пізніше виколошуються і часто потрапляють під «запал». У зв'язку з цим при встановленні черговості сівби необхідно враховувати сортові особливості. Так, сорт Харківська 63 характеризується високою стабільністю до строків сівби і негативно реагує як на ранні, так і на пізні. Тому цей сорт необхідно висівати в дуже стислі оптимальні строки.
Сорти Ахтирчанка, Одеська 51 менше реагують на подовження строків сівби. Особливо в цьому відношенні відрізняється Миронівська 808, яку можна висівати в кінці оптимальних, але в межах допустимих строків.
Для формування високого врожаю важливо витримувати оптимальну норму висіву, оскільки максимальний врожай можна одержати тільки при суворо визначеній (оптимальній) густоті посіву. При цьому рослини ефективно використовують елементи живлення, вологу та енергію сонця.
Важливу роль для забезпечення дружних і своєчасних сходів, нормального розвитку і перезимівлі, формування високих врожаїв відіграє глибина загортання насіння.
На досить зволожених, середніх за механічним складом грунтах насіння пшениці необхідно висівати на глибину 6—8 см. На важких запливаючих — глибину зменшують на 1—2 см. Якщо верхній шар землі сухий, а глибше вона добре зволожена, то повновагове насіння з високою енергією проростання і схожістю можна загортати на глибину 8—10 см при збільшенні норми висіву на 10 %.
Для захисту рослин від дії низьких температур у зимовий період і поповнення запасу вологи в грунті на посівах озимої пшениці проводять снігозатримання. Встановлено, що при висоті снігового покриву 10 см різниця в температурі повітря й грунту збільшується майже в 4 рази. Створення стійкого снігового покриву надійно захищає рослини від згубної дії притертої кірки.
Значним резервом скорочення втрат зерна є боротьба з бур'янами, шкідниками й хворобами. У найближчі роки істотних змін в технології вирощування зернових не передбачається, не можна також розраховувати на одержання сортів з підвищеною стійкістю проти патогенів та на розширення масштабів хімічного захисту. В зв'язку з цим необхідно в плановому порядку і послідовно використовувати на практиці всі елементи інтегрованого захисту рослин: економічні, генетичні, екологічні й токсикологічні засоби стримування поширення хвороб, шкідників і бур'янів нижче порогу економічної шкідливості.
Бур'яни пригнічують розвиток культурних рослин. Встановлено, наприклад, що 11 рослин осоту на 1 м2 знижують врожайність озимої пшениці на 19—20 %, а 18—20 — на 60—70 %.
При слабкій засміченості посівів втрати врожаю становлять 5—7 %, а при сильній — 25—30 %. При засміченості посівів зимуючими бур'янами (50— 70 шт. на 1 м2) врожайність знижується на 7— 8 ц/га, вміст білка в зерні — на 0,8—1,0 %.
При великій засміченості посівів кукурудзи осотом (понад 5 рослин на 1 м2) врожай її знижується на 50—70 %, при середній (від 1 до 5 рослин) — на 35—40, при слабкій (до 1 рослини) —на 20— 30 %. При механізованому догляді за посівами кукурудзи без застосування гербіцидів врожай зерна цієї культури на засмічених однорічними бур'янами ланах зменшується на 11—35 %. Серед них для кукурудзи найбільш шкідливими є мишій, лобода, щириця.
Врожай зерна гороху від заростання посівів бур'янами знижується на 30—50 %.
Дуже пригнічуються бур'янами посіви проса. Недобір врожаю через це становить 10—15 %, а при сильній засміченості — 50 % і більше.
Бур'яни виносять з грунту велику кількість поживних речовин і вологи. Підраховано, що осот з 1 га виносить таку кількість поживних речовин, яких достатньо для одержання 32 ц зерна озимої пшениці або 200 ц коренеплодів цукрових буряків. Для вирощування такого врожаю необхідно внести в грунт понад 11 ц мінеральних добрив.
На даному етапі система заходів щодо боротьби з бур'янами включає два основних заходи — агротехнічний та хімічний. Комплекс перших заходів складається з освоєння науково обгрунтованих сівозмін і правильної системи обробітку грунту в них, що сприятиме поряд з підвищенням родючості максимальному зниженню засміченості ланів. Наприклад, найпростіший і найефективніший метод боротьби з бур'янами на посівах гороху — боронування сходів. При одному досходовому боронуванні і одному-двох на сходах ліквідується до 60—80 % однорічних бур'янів.
Бур'яни не тільки стримують розвиток культурних рослин і знижують їх врожай, а погіршують його якість. Наявне в зерні насіння гірчиці, полину, гірчаку та інших надає неприємного запаху і смаку борошну, а таких отруйних бур'янів, як кукіль, блекота, дурман, може спричинити отруєння людей.
Великі втрати зерна й насіння допускаються на засмічених посівах при збиранні у зв'язку з поганим підсиханням, вимолочуванням і витрушуванням зерна. Доставлений на тік ворох у цьому випадку потребує термінового очищення і видалення різних домішок, оскільки це призводить до швидкого самозігрівання і псування зерна, проте лише агротехнічних заходів недостатньо, щоб ліквідувати бур'яни на посівах зернових. Слід застосовувати хімічні засоби. Гербіциди підбирають згідно з методичними вказівками щодо захисту рослин, часто застосовують їх разом з іншими пестицидами відповідно до фаз росту рослин. Для виконання агротехнічних запобіжних карантинних і хімічних заходів захисту рослин у кожному господарстві складають карти засміченості полів, в яких відповідно до ґрунтового аналізу і польового обстеження вказується ступінь засміченості та її видовий склад. Залежно від цього розробляють конкретні заходи боротьби з бур'янами. Правильне поєднання механізованого і хімічного обробітку є невід'ємною вимогою заходів боротьби з бур'янами.
Рівень врожайності зернових і якість продукції істотно залежать від ступеня ураженості посівів хворобами та пошкодження шкідниками. Встановлено, що втрати врожаю тільки озимої пшениці від ураження хворобами становлять 10—40 %. Наприклад, сильно уражені рослини озимої пшениці стебловою або лінійною іржею різко знижують врожайність і якість зерна, при ураженні кореневими гнилями — від 5 до 40 %. Снігова пліснява спричиняє зрідженість посівів, вражає не тільки кореневу систему, а й колоски, в яких формується низьконатурне зерно. У зв'язку з цим захист рослин від хвороб має винятково важливе значення. Нестача ефективних за дією пестицидів, збільшення їх вартості вимагає здійснення послідовної раціоналізації захисту рослин з таким розрахунком, щоб кожна одиниця маси хімічних речовин давала максимальну віддачу в пригніченні хвороб і шкідників.
Інтегрований захист рослин повинен враховувати вплив різних екологічних факторів на поширення хвороб і шкідників. До цих факторів слід віднести:
екологічні умови вирощування рослин;
кліматичні фактори, особливо суму опадів і їх розподіл протягом року, що впливають на появу збудника;
структура культур та їх чергування в сівозміні;
способи обробітку грунту;
мінеральні та органічні добрива;
строки сівби, швидкість росту та розвитку рослин;
видова й сортова стійкість проти хвороб і шкідників;
здоровий посівний матеріал і протруєння насіння;
способи та строки збирання тощо.
Поліпшенню фітосанітарного стану сприяють дотримання прийнятого порядку чергування культур в сівозмінах, правильне застосування систем удобрення і обробітку грунту, знищення бур'янів і підбір імунних сортів.
Підвищення врожайності, зумовленої систематичним застосуванням азотних добрив, неможливе без одночасного контролю за розвитком хвороб листя та колосків. У зв'язку з високою вартістю препаратів і можливістю нагромадження їх решток в навколишньому середовищі пестициди необхідно використовувати раціонально і ефективно. Для цього необхідна детальна ідентифікація шкідливих видів, точне визначення масштабів їх поширення, знання порогів шкідливості, вибір ефективнішого препарату, доз, строків і способів його внесення.
Перед прийняттям рішення про необхідність хімічного обробітку проводять обстеження посівів. На кожному полі оглядають по 10 рослин в 20 місцях. Індикатором загальної ураженості рослин озимої пшениці є третій або четвертий листок. При визначенні ступеня захворювання враховується знебарвлена площа листків (хлорозні плями) і відмерлі частини (некроз).
Ефективність багатьох препаратів значно підвищується при їх цілеспрямованому змішуванні, що дозволяє значно знизити витрати пестицидів і затрати праці на їх внесення. При цьому важливо знати схему змішування препаратів.
Велике значення має правильне внесення пестицидів. При збільшенні ширини захвату обприскувачів збільшуються ділянки, дворазово оброблені препаратом, що може призвести до небажаних наслідків. Водночас з необроблених (пропущених) смуг бур'яни, хвороби і шкідники поширюються на оброблені посіви, що вимагає повторного обробітку. Тому виправдане застосування обробки посівів зернових із впровадженням технологічної колії.
Вилягання хлібів не тільки знижує врожайність (недобір 20—30 %), а й значною мірою погіршує якість зерна, ускладнює збирання. Продуктивність комбайнів при збиранні полеглих хлібів знижується на 25—50 %, внаслідок чого подовжуються строки збирання, збільшуються втрати, погіршується якість наступного обробітку грунту. При виляганні, особливо ранньому, погіршуються умови фотосинтезу, знижується продуктивність рослин, збільшується ураження їх хворобами. Все це, за даними багаторічних досліджень, веде до значних втрат урожаю зерна (до 50 %).
Кардинально проблема запобігання виляганню озимої пшениці, жита, буде вирішена шляхом широкого впровадження у виробництво стійких проти вилягання високоврожайних короткостеблових сортів типу озимої пшениці Напівкарлик 3, озимого жита Харківське 78. Проте в найближчі роки основні посівні площі озимих культур будуть зайняті високоінтенсивними високостебловими сортами озимої пшениці Харківська 81, Ахтирчанка, озимого жита Харківське 60.
Похожие работы
... виду й віку тварин, величини і складу кормової даванки, підготовки корму та інших умов. Так, жуйні тварини (велика рогата худоба і вівці) краще перетравлюють грубі корми, багаті на клітковину, ніж коні, свині і птиця. Зернові і соковиті корми різні види тварин перетравлюють приблизно однаково. Молоді і старі тварини гірше засвоюють корми порівняно з тваринами зрілого віку. В молодих це пов'язано з ...
... інь в міру росту потовщується і перетворюється на коренеплід. Маса коренеплоду дорослої рослини становить 500–800 г. і більше. Форма його конічна, видовжена, дещо здавлена з боків. В ньому розрізняють головку, шийку та справжній потовщений корінь. Найбільше цукру нагромаджується в шийці та тканинах справжнього кореня. Для проростання насіння буряків потребує вологи 120–160% від маси клубочків. ...
... ринку виявляється у вигляді циклічності балансу сукупності біржового попиту. Контрагенти біржі, як правило, спеціалізуються на проведенні операцій із визначеною групою товарів. Їм постійно необхідна інформація про стан кон'юнктури саме за товарними контингентами. Методика дослідження біржової кон'юнктури визначення чинників і показників, що вимірюють її стан, і методів спостереження, аналізу і ...
... яльність щодо зберігання зерна, міститься інформація про обсяги і рух зерна протягом місяця. Наступним заходом для створення організаційних умов конкурентоспроможного виробництва, формування рівноважного ринку зерна та налагодження діяльності зернопродуктового підкомплексу повинно відбутися врегулювання цін на зерно в післяжнивний період, що характеризується найбільшою диспропорційністю між міні ...
0 комментариев