4.3 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання комбікорму
Ярий ячмінь завжди стабілізує виробництво зерна в Україні в разі зниження врожаїв чи загибелі озимини.
У 2007 році на площі більше 200 тис. га ярий ячмінь дав врожай по 36,4 ц/га, в той час як озима пшениця - тільки по 32,3 ц/га.
Є всі підстави прогнозувати значне збільшення його посівних площ і за умов 2008 року.
Хоча ячмінь здатний давати рентабельні врожаї навіть без внесення добрив і по веснооранці, необхідно активно впроваджувати агротехнічні заходи по інтенсифікації системи його виробництва.
Фахівцями Селекційно-генетичного інституту створена низка сортів, які спроможні повно реалізувати умови різних за енергозберігаючих технологій. Так, до помірно посушливих умов адаптовані сорти Одеський 151. Дерибас, Адапт, Сталкер, Галатея, Галактик, Південний. Всі вони за екстремальних умов в елітгоспах Селекційно - генетичного інституту давали врожаї до 47-51 ц/га, тоді як кращі сорти пшениці тільки 35-37 ц/га.
У 2001 сприятливому для одержання високих врожаїв році дослідне господарство "Пам'ять чекіста", де були застосовані оптимальні технології вирощування, одержало середній врожай з насіннєвих посівів по 84 ц/га. Сорт Адапт з площі 70 га (Р-2, еліта) дав по 74 ц/га, а сорт Галатея з площі 8 га (Р-1)-89 ц/га.
Високоінтенсивні сорти (Едем, Зоряний, Гетьман, Оболонь) можна успішно вирощувати в Вінницькій області. До особливої групи сортів належить ярий шестирядний ячмінь Паллідум 107, який в сприятливих умовах є неперевершеним за врожаєм.
Насіння всіх сортів високої якості можна придбати в насіннєвих господарствах інституту. В господарстві ускладнилася підготовка ґрунту. І після попередників лишається багато післяжнивних залишків, їх та бур’яни треба обов'язково прибрати з полів, інакше якісної підготовки ґрунту отримати не можна.
Дрібні післяжнивні залишки необхідно якісно загорнути в ґрунт на достатню глибину.
Обробіток ґрунту під посів ярого ячменю (оранка на глибину 25 см) треба проводити з осені з обов'язковим внесенням повного мінерального добрива.
Орієнтовно, норма добрив має складати 45 - 60 кг/га діючої речовини NPK, але вона вимагає корегування в залежності від родючості ґрунтів конкретних полів.
Поряд з вирішенням технологічних питань, потрібно розширювати сортовий склад посівів. В кожному господарстві доцільно висівати 2-3 сорти. Це дасть змогу створити пластичну популяцію культури, яка спроможна, краще протидіяти негативним впливам умов вирощування. В цьому зв'язку необхідно слідкувати за появою нових сортів, знати їх та активно впроваджувати у виробництво. [17]
Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:
де - енергоємність урожаю МДж/га;
ек – 19.13 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини ячменю;
U- 4430 кг/га - урожай ячменю;
КСР – 0.86 - середній вміст сухої речовини
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:
Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.
Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:
Таблиця 4.5 Енергетична оцінка технології вирощування фуражного ячменю, урожайність 44,3 ц/га.
Вид робіт | Якісні та об’ємні показники | Склад агрегату | Витрати на 1 га | Енергоємність, МДж | ||||||||
Трактори, автомобілі, комбайни | Сільськогосподарські машини | Виробіток за 1 год. | Палива кг, електроенергії, кВт | Праці люд/год | Тракторів, автомобілів | Сільгоспмашини | Палива, Електроенергії | Добрив, пестицидів | Праці, люд/год | Разом | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
Лущення стерні | 6-8 см | Т-150К | ЛДГ-15 | 4,8 га | 5,4 кг | 0,2 | 26,67 | 95,13 | 230 | - | 0,252 | 352,632 |
Навантаження мінеральних добрив | 0,29 т | ЮМЗ-6АЛ | ПЗ-0,8 | 11 т 2люд | 0,03 кг | 0,053 | 2,703 | 2,226 | 1,2 | - | 0,057 | 6,267 |
Подрібнення добрив | 0,29 т | ЮМЗ-6АЛ | ИСУ-4 | 4 т 2 люд | 0,1 кг | 0,145 | 7,395 | 5,51 | 4,27 | - | 0,157 | 17,332 |
Навантаження добрив у змішувач | 0,29 т | ЮМЗ-6АЛ | ПЗ-0,8Б | 11 т 2люд | 0,03 кг | 0,053 | 2,703 | 2,226 | 1,28 | - | 0,057 | 6,267 |
Змішування добрив | 0,29 т | Ел.двиг. | СЗУ-20 | 16 т | 0,54 кВт | 0,018 | - | 4,014 | 1,944 | - | 0,016 | 5,974 |
Транспортування і внесення мінеральних добрив | 0,29 т | Т-150К | РУМ-8 | 11 га | 2,5 кг | 0,2 | 25,4 | 18,8 | 106 | 3078 | 0,252 | 3229,202 |
Оранка на зяб | ДТ-75 | ПНИ-35+БЗТС-1,0 | 1,3 га | 10,8 кг | 0,70 | 84,7 | 20,3 | 461 | - | 0,882 | 567,042 | |
Протруювання насіння | 0,2 | Ел.прив. | ПС-10 | 10т 3 люд | 0,2 кВт | 0,06 | - | 1,98 | 0,72 | 170 | 0,162 | 173,362 |
Ранньовесняне боронування | ДТ-75 | СП-16+БЗМСС-1,0(17) | 8,4 га | 1,8 кг | 0,12 | 14,52 | 19,8 | 76,8 | - | 0,151 | 111,331 | |
Передпосівна культивація | ДТ-75 | СП-11+КПС-4(2) | 5,3 га | 2,3 кг | 0,19 | 22,99 | 31,92 | 98,2 | - | 0,24 | 153,36 | |
Навантаження насіння | 0,22 | Ел.двиг. | ЗПС-100 | 7,5 т | 0,03 кВт | 0,03 | - | 0,792 | 0,108 | - | 0,027 | 0,927 |
Транспортування ы заправка сівалок | 0,22 т | ГАЗ-53А | УЗСА-40 | 3т | 0,7 кг | 0,037 | 3,395 | 6,57 | 30,8 | - | 0,047 | 40,812 |
Сівба | ДТ-75 | СП-11+СЗ-3,6(3) | 3,2 га 4 люд. | 4,2 кг | 0,313 | 37,873 | 144,606 | 179,34 | 4101 | 1,238 | 4464,857 | |
Прикочування посівів | ДТ-75 | СП-11+ЗККШ-6(2) | 6 га | 2,1 кг | 0,17 | 20,57 | 57,8 | 89,67 | - | 0,214 | 168,254 | |
Транспортування води ядохімікатів | 0,362 т | АЦА-3,85-53А | АЦ-4,2-53А | 3т | 1,12 кг | 0,117 | 6,318 | - | 49,28 | - | 0,147 | 55,745 |
Приготування робочої рідини і заправка агрегату | 0,362 т | МТЗ-80 | АПЖ-12 | 8т 2 люд | 0,41 кг | 0,09 | 4,5 | 6,3 | 17,507 | - | 0,097 | 28,404 |
Обробка посівів ядохімікатами | 0,362 | МТЗ-80 | ОВТ-1Б | 8 га | 1,15 кг | 0,125 | 6,25 | 25,25 | 5,338 | 718 | 0,158 | 754,996 |
Скошування у валки (50% площі) | 0,5 га | ЮМЗ-6 АЛ | ЖРС-4,9 | 2,7 га | 0,625 кг | 0,19 | 9,435 | 48,1 | 26,688 | - | 0,239 | 84,462 |
Підбір та обмолот валків (50% площі) | 0,5 га | СК-5 | 2-ПТС-4-887А | 1,43 га 2 люд | 3,12 кг | 0,35 0,7 | 264,6 | 11,2 | 133,011 | - | 0,756 | 409,567 |
Пряме комбайнування (50% площі) | 0,5 га | СК-5 | 2-ПТС-87 А | 1,14 га 2 люд. | 7,2 кг | 0,88 | 665,28 | 28,16 | 307,44 | - | 0,95 | 1001,83 |
Транспортування зерна ( 5 км ) | 2,43 т | ГАЗ-53Б | - | 15 т/км | 1,7 кг | 0,81 | 43,74 | - | 74,8 | - | 1,021 | 119,561 |
Транспортування соломи | 2,9т | ЮМЗ-6АЛ | 2-ПТС-4-887 А | 4т/км | 4,14 кг | 1,09 | 55,59 | 34,88 | 176,778 | - | 1,373 | 267,621 |
Скиртування соломи | 2,9 т | ЮМЗ-6АЛ | ПФ-0,5 | 4т 4 люд | 4,75 кг | 2,91 | 148,41 | 17,46 | 202,825 | - | 2,881 | 371,576 |
Первинна очистка зерна | 2,43 т | Ел.двиг. | ЗАВ-20 | 20 т | 4,73 кВт | 0,20 | - | 1045 | 17,028 | - | 0,18 | 1062,208 |
Разом | 10,357 | 1453,042 | 1628,024 | 2293,669 | 8068,3 | 11,554 | 13454,589 |
де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.
Технологі є енергозберігаюча і екологічнобезпечною.
Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:
де - енергоємність урожаю МДж/га;
ек – 19.13 МДж/кг – енергоємність 1кг сухої речовини ячменю;
U- 3470кг/га - урожай ячменю;
КСР – 0.86 - середній вміст сухої речовини
Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:
Так як Ке≥2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.
Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:
де П=167364 МДж/га – екологічний поріг.
Проаналізувавши дані технології можна зробити висновки, що обидві технології є енергозберігаючими і екологічнобезпечними. Але першу енергозберігаючу технологію доцільніше впроваджувати в виробництво адже в неї більший коефіцієнт енергетичної ефективності.
Таблиця 4.6. Енергетична оцінка технології вирощування ячменю, урожайність 34.7 ц/га
Види робіт | Якісні та обємні показники | Склад агрегату | Витрати на 1 га | Енергоємність, МДж | ||||||||
Трактори, автомобілі, комбайни | Сільгоспмашини | Виробіток за 1 год | Палива кг, електроенергії, кВт/год | Праці люд/год | Тракторів, автомобілів | Сільгоспмашин | Палива, електроенергії | Добрив, пестицидів | Праці, люд/год | Раззом | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
Лущення стерні перше | 6-8 см | Т-150 | ЛДГ-15 | 10,7 | 5,4 кг | 0,09 | 11,869 | 42,336 | 230,58 | - | 0,113 | 284,898 |
Лущення стерні друге | Т-150 | ЛДГ-15 | 10,7 | 5,4 кг | 0,09 | 11,869 | 42,336 | 230,58 | - | 0,113 | 284,898 | |
Навантаження міндобрив | ЮМЗ-6Л | ПЭ-0,8Б | 5,7 | 0,09 | 0,09 | 4,59 | 3,78 | 3,84 | - | 0,11 | 12,32 | |
Перевезення та внесення міндобрив. | ЮМЗ-6Л | ІРМГ-4 | 4,7 | 2,50 | 0,23 | 11,73 | 17,94 | 106,75 | 2990,00 | 0,29 | 3126,71 | |
Оранка | Т-74 | ПЛН-4-35+2БЗСС-1,0 | 0,8 га | 15,8 кг | 1,250 | 163,75 | 45 | 674,66 | - | 1,575 | 884,985 | |
Снігозатримання | - | - | - | - | - | 2,91 | - | - | - | - | 2,881 | 2,881 |
Боронування зябу з шлейфуванням | ДТ-75 | СП-16+БЗТС-1,0(17) | 8,9 га | 1,35 кг | 0,11 | 13,31 | 20,02 | 57,645 | - | 0,139 | 91,114 | |
Передпосівна культивація | Т-150К | СП-16+ЗКПС-4(2) | 6 га | 10,5 кг | 0,17 | 21,59 | 35,02 | 448,35 | - | 0,2(4) | 505,174 | |
Навантаження міндобрив і насіння | Ел.прив. | ЗМ-30 | 8 т | 0,03 кВт | 0,08 | - | 3,2 | 0,108 | - | 0,072 | 3,38 | |
Перевезення міндобрив і насіння | ГАЗ-53А | УЗСА-40 | 5,9 т | 0,3 кг | 0,01 | 1,845 | 2,7 | 13,2 | - | 0,038 | 17,783 | |
Сівба з внесенням міндобрив | ДТ-75 | СП-11+СЗ-3,6(3) | 3,2 га 4 люд | 4,2 кг | 0,313 | 37,873 | 144,606 | 179,34 | 4101,8 | 1,238 | 4464,857 | |
Транспортування води | АЦА-3,85-53А | АЦ-4,2-53А | 3 т | 1,12 кг | 0,117 | 6,318 | - | 49,28 | - | 0,147 | 55,745 | |
Підготовка робочого розчину інсектицидів | МТЗ-80 | АПЖ-12 | 8 т 2 люд. | 0,41 кг | 0,09 | 4,5 | 6,3 | 17,507 | - | 0,097 | 28,404 | |
Внесення інсектицидів | МТЗ-80 | ОВТ-1Б | 8 га | 1,15 кг | 0,125 | 6,25 | 25,25 | 5,338 | 718 | 0,158 | 754,996 | |
Пряме комбайнування | РСМ-10 | 2-ПТС-4-887 А | 2,3 га 2 люд | 10,4 кг | 0,88 | 775,28 | 28,16 | 444,08 | - | 0,95 | 1248,47 | |
Транспортування зерна | ГАЗ-53Б | - | 15 т/км | 1,6 кг | 0,66 | 40,59 | - | 70,4 | - | 0,832 | 111,822 | |
Перевезення соломи | ЮМЗ-6АЛ | 2-ПТС-4 | 4 т/км | 6,85 кг | 1,50 | 76,5 | 48 | 292,495 | - | 1,89 | 418,885 | |
Скиртування соломи | ЮМЗ-6АЛ | ПФ-0,5 | 4 т 4 люд. | 8,85 кг | 2,00 | 102 | 12 | 377,895 | - | 1,98 | 493,875 | |
Очистка і сушка соломи | КЗС-20Ш, ЗАВ-20 | 20 т | 32 кВт | 0,20 | - | 542 | 115,2 | - | 0,18 | 657,38 | ||
Всього | 13448,577 |
Для порівняння механізованих технологій результати розрахунків зводимо до таблиці 4.7.
Таблиця 4.7. Енергетична і екологічна характеристика існуючих і рекомендованих технологій
Культура | Існуюча технологія | Варіант 1 | Варіант 2 | |||
Ке | Ке.е | Ке | Ке.е. | Ке | Ке.е. | |
Люцерна на сіно | 1.52 | 23.37 | 2.01 | 20.54 | 1.7 | 22.5 |
Кукурудза на силос | 1.78 | 2.6 | 3.17 | 2.9 | 6.6 | 8.1 |
Фуражний ячмінь | 1.46 | 5.3 | 5.4 | 12.4 | 4.2 | 12.4 |
Порівнюючи данні технології можна зробити висновок що з точки зору енергозбереженя найдоцільніша технологія вирощування кукурудзи на силос (варіант 2)
При впровадженні рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберіганні кормів СТОВ «Глуховецьке» отримає такий енергетичний ефект:
Еефект=((Еу. кукур. (рек.)- Ен.п. кукур. (рек.))- (Еу кукур. (існ.)-Ен.п. кукур. (існ.).))*S кукур.+ ((Еу. люцер. (рек.)- Ен.п. люцер. (рек.))- (Еу люцер. (існ.)-Ен.п. люцер. (існ.).))*S люцер.+ ((Еу. ячм. (рек.)- Ен.п. ячм. (рек.))- (Еу ячм. (існ.)-Ен.п. ячм. (існ.).))*S ячм.
де Еу. кукур. (рек.), Еу. люцер. (рек.) , Еу. ячм. (рек. )- віповідно енергія урожая рекомендованих технологій заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю
Ен.п. кукур. (рек.), Ен.п. люцер. (рек.) , Ен.п. ячм. (рек. )- віповідно витрати непоновлюваної енергії при рекомендованих технологіях заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.
Еу. кукур. (існ.), Еу. люцер. (існ.) , Еу. ячм. (існ. )- віповідно енергія урожая існуючих технологій заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.
Ен.п. кукур. (існ.), Ен.п. люцер. (існ.) , Ен.п. ячм. (існ. )- віповідно витрати непоновлюваної енергії при існуючих технологіях заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.
S кукур, S люцер , S ячм.- прогнозовані площі посіву на 2008 рік в СТОВ «Глуховецьке» відповідно кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.
Еефект=((135240-20492.69)-(114730-64189.79))*380+((16372.5-8147.42)-(10915-7160.87))*200+((72881.47-13454.58)-(45406-31037.97))*144=31781363МДж
5 Розроблення екологічних заходів та заходів з охорони праці
5.1 Екологічні заходи механізації кормовиробництва
5.1.1 Маловідходні і безвідходні технології
Відходи — це речовини, матеріали і предмети, які утворюються у процесі людської діяльності, непридатні для подальшого використання за місцем утворення чи виявлення; власник відходів має намір або повинен позбутися їх (утилізувати чи видалити).
Відходи, з одного боку, можуть негативно впливати на живі й неживі об'єкти довкілля, а з іншого — слугувати вторинними матеріальними та енергетичними ресурсами для можливої утилізації.
Повна назва відходу складається з: номенклатурної назви відходу; уніфікованої назви процесу, в якому утворюється або виявлено відхід; уніфікованої назви виду економічної діяльності, в якій реалізовано цей процес.
Номенклатурна назва відходу відбиває стан і структуру відходів за місцем їх утворення або виявлення і відповідає конкретному різновиду відходів: стану відходу загалом та стану його компонентів; назві речовини, матеріалу, готового виробу чи іншій номенклатурній назві сировини або продукції; стану відходу як продукту процесу, в якому він утворюється.[1]
Для позначення відходів за найменуванням процесу, в якому вони утворюються, вживають додаткові терміни: брак, вибраковування, виділення, вижимка, викид, відпрацювання, відсів, відстій, залишок, конденсат, концентрат, накип, осад, осмол, пересортиця, продукт, продукти зношення, продукти корозії, просів, рециркулят, сублімація, фракція та ін.
Утворення відходів призводить до втрати частини цінних речовин, становить загрозу для навколишнього середовища, а їх збирання, перевезення, зберігання, переробка, утилізація, видалення, знешкодження, поховання, контроль за цими операціями, нагляд за місцями видалення потребують додаткових витрат. Переведення виробництва на безвідходні технології дає змогу раціональніше використовувати природні ресурси й підтримувати екологічну рівновагу.
Безвідходна технологія — це сукупність технологічних процесів, які забезпечують роботу виробництва за замкненим циклом і повне використання в процесі виробництва вихідної сировини і побічної продукції (відходу).
Головним завданням і водночас змістом безвідходного виробництва є не стільки утилізація відходів, тобто використання їх як вторинних матеріальних, енергетичних ресурсів для отримання корисної продукції чи з іншою метою, як комплексна, максимально глибока переробка сировини і зменшення кількості відходів.
0 комментариев