Аналітика на сторінках газети

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

“Запорізький національний технічний університет”

Факультет гуманітарно-правовий

Кафедра журналістики

КУРСОВА РОБОТА

АНАЛІТИКА НА СТОРНІКАХ ГАЗЕТИ «Суббота плюс»

Студенка групи (ГПз-416)

(Загорська О. В.)

Запоріжжя 2008

Зміст

 

Вступ

1. Особливості аналітики в газеті: поняття, принципи створення, структура

1.1 Поняття аналiтики

1.2 Принципи створення аналiтичних жанрiв та роль журналiста

1.3 Особливостi подання аналiтичних матерiалiв

2. Висвiтлення аналiтичних жанрiв у газетi «Суббота плюс»

2.1 Проблемно-тематичний аспект висвiтлення аналiтики в газетi «Суббота плюс»

2.2 Жанрова своєрiднiсть аналiтики на шпальтах газети «Суббота плюс»

Висновки

Список використаних джерел та лiтератури

 

Вступ

 

Мас-медіа будь-якої країни, яка вважається цивілізованою, тримається на трьох китах. Перший із них – економіка, матеріальні підвалини існування системи засобів масової інформації (ЗМІ); другий – закон, законодавчі основи функціонування газет, журналів, інформаційних агентств, книговидавництв, телебачення, радіомовлення, реклами, їхніх відносин із владою, суспільством, бізнесом; третій – професіоналізм журналістів, тобто рівень їхньої кваліфікації, загальна, політична, фахова культура [1.54].

Кожного дня у світі відбувається маса подій, про які ми дізнаємося через телебачення, радіо та газети. Усі ці напрямки мають свою структуру висвітлення подій. Телебачення та радіо мають змогу інформувати читача чи слухача одразу після події яка відбулася, а газети у свою чергу дають більш ширшу інформацію, аналізують її, розкривають сутність події, чому це відбулося, за яких причин і якщо треба інформують, що зробити, щоб подія більше не повторювалась. Головною складовою цього є аналіз який призначений для більш глибшого та ширшого опису події.

Журналістика як цілісність і особливо її аналітичне крило вимагає від її працівників певних навичок аналітичного мислення [5.58].

Метою роботи є аналіз висвітлення аналітики на шпальтах газети «Суббота плюс».

Реалізація мети передбачає розв'язання таких завдань:

1.         визначити поняття «аналітичного жанру»;

2.         розглянути принципи подання аналітичного матеріалу;

3.         проаналізувати особливості висвітлення аналітичного матеріалу;

4.         дослідити жанрову своєрідність написання аналітичних жанрів;

Об'єктом дослідження є висвітлення проблем аналітики в газеті «Суббота плюс».

Предметом дослідження є аналітичні статті на шпальтах газети «Суббота плюс».

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: аналізу й синтезу під час вироблення наукової концепції, порівняльно-історичний, структурно-типологічний.

Методологічна й теоретична основа дослідження. До розгляду проблем висвітлення аналітичних жанрів зверталися такі вчені, як А. Грабельников, В. Моісеєв, А. Москаленко, – вони дослідили історичні, теоретичні та практичні аспекти аналітичної журналістики, де невід'ємною частиною є аналітика в газеті. Детальне вивчення отримали аналітичні жанри в таких науковців, як В. Здоровега, Г. Мельник, М. Кім, А. Тертичний, З. Смелкова та інші.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше було здійснено аналіз аналітичних жанрів «Суббота плюс».

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали курсової роботи можуть бути використані під час подальших наукових розробок, а також при підготовці лекційних та практичних занять із курсу «Аналітичні жанри».

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної роботи – 27 сторінок. Список використаної літератури включає 25 найменувань (викладених на 2 сторінках).

1. Особливостi аналiтики в газетi: поняття, принципи створення, структура

 

1.1 Поняття аналітики

 

Журналістська аналітика – широке, складне й суперечливе явище. Будь-яке відображення не може обійтись без вичленування, виділення, відбору певних явищ, а це вже початок аналізу. Він передбачає будь-якому мислительному процесу. Мислення фактами, яке домінує у новинній журналістиці, не означає відсутності аналітичного начала. І навпаки, понятійне мислення у журналістиці, на відміну від понятійно-теоретичного, суто наукового, як правило, предметне, фактологічне [1.184].

Поняття «аналіз» – метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь – не тільки лягло в основу назви групи жанрів (аналітичні), але й обумовило їх особливості [2.190.].

Якщо ціль інформаційних жанрів – оперативно повідомити про той чи інший факт, подію, явище, то ціль аналітичних жанрів – не тільки повідомити читача, глядача або слухача про факт, зацікавити його подією, яка відбулася, але й розкрити «корінь», показати крім явища і його сутність. У цих жанрах основу становить осмислення проблеми (аналіз, міркування, ланцюг аргументів), причому автор залучає читача в однодумці, тобто в активні соратники самого процесу мислення.

Таким чином, в аналітичних жанрах на перший план висуваються функції впливу на читача, переконання в правильності авторської позиції.

Слово «аналіз» грецького походження і у буквальному перекладі означає розкладання, розчленування. Аналізом називають процес мисленнєвого, а також часткового реального розчленування предмета, явища на частини, з метою ліпшого, детальнішого їх розгляду.

Будь-яка людина користується міркуванням, тобто вдається до такого розумового процесу, у процесі якого на підставі вже наявних знань здобувають нові знання. Сам процес мислення охоплює аналіз даних в уявленні предметів – розкладання їх на окремі ознаки, виявлення їх зв'язку з іншими предметами.

Аналіз як спосіб пізнання дійсності відіграє у журналістській практиці головну роль. Якщо в інформаційному відтворенні аналіз супроводить попередню роботу автора щодо відбору, систематизації подій і фактів, то в їх осмисленні й узагальненні вони домінують. Аналітичні методи дають змогу проникнути у внутрішню суть явищ, яке може сприяти відшукуванню об'єктивної істини, а може слугувати її спотворенню. Тому в очах реципієнтів журналістська аналітика є більш тенденційною, ніж подієва інформація. Щоб заслужити довіру аудиторії, журналіст-аналітик повинен ґрунтувати свої висновки на якомога більшій кількості достовірних фактів, бути максимально об'єктивним і неупереджено викладати різні погляди, не нав'язуючи, а підводячи свого колективного співрозмовника до відповідних висновків. Об'єктивний аналіз не може не супроводжуватись критичним підходом до явищ життя. Специфічним різновидом аналітичного підходу до явищ дійсності є актуальне в умовах демократичного суспільства журналістське прогнозування подій і явищ, їх можливих наслідків.

Таким чином аналітика у деяких випадках є невід’ємною частиною журналістських творів. Аналітична журналістика пропонує аудиторії розгляд подій, пропущених через відношення до них журналіста. Вона може впливати на суспільну думку. Ядро АНАЛІТИКИ становить аргументація, система доказів, спрямованих на підтвердження певної крапки зору. Аналіз припускає наявність власної крапки зору на предмет дослідження, заснованого на вивченні всіх можливих обставин події.

Аргументація в публіцистиці вимагає логіки фактів. Але ще й внутрішньої логіки – зв'язку між ними й логіки побудови всього добутку: послідовного розвитку сюжету, переходів між його частинами, контрапункту й підсумку.

У цілому, сучасна аналітична журналістика стає ареною думок, сприяє розвитку демократичних форм спілкування, допомагаючи становленню цивільної самосвідомості людей.