Липня 1766 р. о 6-й годині вечора над Хустом пронеслася сильна гроза, і блискавка в трьох місцях вдарила в замок

3 липня 1766 р. о 6-й годині вечора над Хустом пронеслася сильна гроза, і блискавка в трьох місцях вдарила в замок.

Після перших ударів блискавки загорівся дах.Мешканці боялися, щоб вогонь не проник до порохової башти.Однак друга блискавка вдарила в порохову башту, і вибух страшенної сили потряс землю.Камінням перекрило єдиний вихід із замку.Багато людей загинуло від вибуху та у вогні.Всі будинки були зруйновані або згоріли.Розпочалися ремонтні роботи, але заново відбудувати замок було вже неможливо, і він почав занепадати.

Руїни стали джерелом дешевого будівельного матеріалу.У 1799 р. було розібрано східну частину замку для спорудження католицького костьолу та різних державних будинків у місті.

Зворотній пішохідний шлях по пройденому марщруту займає близько години.Якщо учні стомлені, або несподівано погіршились погодні умови можливо пройти з вершини Замкової гори по маркірованій лісовій дорозі до турбази Нарцис, потім через районну лікарню добратись до автовокзалу.Автобусом за 15 хвилин ми приїдемо на вулицю Львівська, де розташована наша школа.В школі ми підводимо підсумки екскурсії, під час яких згадуємо вірш Дмитра Павличка:

Замок над Хустом

Той замок – подвиг давньої людини,

Там кості будівник поклав свої,

Який на гору, наче кінь, в шлеї

Каміння тяг з тисянської долини.

На тім камінні сірі лишаї,

Уламки стін у зарослях ожини.

В колишніх залах княжної дружини –

Нора лисяча, кублище змії.

Я у серпневі дні передосінні

Ходив по занехаяній руїні

І думав про хатини вівчарів.

Не замки, а вони на світі вічні,

Їх символ – труд, а не мечі двосічні,

І завжди в них вогонь життя горів.

–                                Література –

–                               

1.Закарпатські замки м. Ужгород «Закарпаття» 1995 р.

2.Хуст.Путівник м. Ужгород «Карпати» 1982 р.

3.Газета «Вісник Хустщини» 16 лютого 1991 р. «Біля витоків історії Хуста» Олег Мельник.

4.Газета «Світогляд» 21 липня 2003 р. «Місто над Хустцем» Сергій Федака.

Закарпатський словник(на ньому розмовляють ~40% Хустського району):

Агац - акація

Ай - і, та ; так

Айде - та ну, та де там

Акурат - якраз, щойно

Алдомаш - могорич

Апо - батько

Бавити - грати

Багов - тютюнова жуйка

Балта - мала сокира, топірець

Барацка - абрикоса

Бачі - дядько

Баюса - вуса

Берег - схил

Биля - бадилля, кукурудзяне поле

Бичелювати - поважати, цінувати

Бігарь - палиця, прут

Бідишний - смердючий

Бізонь - справді, напевно

Бірувати - могти

Біцігля - велосипед

Бовт - крамниця

Бога му! - чорт візьми!

Богар - жук, комаха

Бокс - крем для взуття

Бомбони - конфети

Бумбак - хробак

Бумбарішка - сонечко (комаха)

Бургови - контрабас

Буяк - бугай

Боцок - лелека

Будар - туалет

Буркут - мінеральне джерело, мінеральна вода

Вадь - або, чи

Валовшний - здатний

Валув - ясла, спеціальне корито для напування худоби

Валька - саман, невипалена цеглина

Варош - місто

Варувати - оберігати

Вбаляти - валити, перевертати

Вепирь - вепр

Вецце - більше

Віган - плаття, сукня

Вілань - ліхтар

Вильо - багато

Вичурки - вечорниці

Вракаши - вкупі, разом

Вшиток - увесь

Гий - так

Гирчок - ховрах

Горізнач - горілиць

Гордув - бочка, барило

Гризачка - кавун

Гудак - музикант

Гузиця - задниця

Гурка - ковбаса ліверна

Гуня - верхній одяг із овечої шерсті

Гарадичі - сходи

Гаті - підштаники

Геренда - сволок, кроква

Гомбиця - гудзик

Гомбовци - бухти, кнедлі

Гріс - манна крупа

Грявчати - голосно скиглити, голосити

Дако - дехто

Дараб - шматок, кусень

Даскильо - декілька

Двигати - піднімати

Декунок - окоп

Деська - десь

Ділі - дощана підлога

Дітвак - дитина

Домак - повністю, зовсім

Дриляти - штовхати, пхати

Дуговка - корок, пробка, затичка

Дунгов - мопед

Дуркати - гупати, гримати

Дюгати - штрикати, колоти, бодати

Жебаловка - носовик

Жебня - кишеня

Жіван - розбійник, злодій, розбишака

Загонь - перший європейський населений пункт в напрямку Угорщини

Закапчати - увімкнути

Закля - доти, поки

Заклястиса - щезнути

Зворохобити - збурити, розтривожити

Збізувати са - понадіятись

Здушений - впрілий, спітнілий

Зухабити - покинути, залишити

Идомні - до мене

Изирь - тисяча

Изясь, йзясь - знову

Калап - капелюх

Кальга - кахляна піч

Канта - бідон, бідончик

Кантув - жбан

Капура - ворота

Катуна - солдат

Керт - сад, город

Кертиця - кріт

Кеби - якби

Кидь - якщо

Кильо - скільки

Кікля - мундир, кітель

Клепач - молоток

Клинець - цвях

Ковдош - жебрак-каліка

Команиця - конюшня

Конарь - гілка, галузка

Копоня - довбешка, башка

Коргаз - лікарня

Коропаня - ропуха

Корчолі - ковзани

Коцур - кіт

Кочоня - холодець

Креденц - сервант-буфет

Криж - хрест

Крачун - Різдво Христове

Крумпля - картопля

Куфер - валіза

Лаба - нога

Лавор - тазик

Ладичка - ящик, коробка

Лампаш - ліхтар

Лапати - ловити

Лата - штахетка з огорожі, дошка

Лем - лиш, тільки

Леквар - джем, повидло

Лобда - м'яч

Ломозіти - шуміти, тарахтіти

Льогати - дудлити

Марга - велика рогата худоба

Мачка - кішка

Машінгевер - кулемет

Машлик - краватка

Ментувка - карета швидкої допомоги

Мняцкати - трощити, здавлювати

Мотлошити - тріпати

Мотор - автомашина

Мурангля - мурашка

Найрадше - найліпше, ліпше всього

Наладжувати - лаштувати, налагоджувати

Нанашко - хрещений батько, батечко

Наохтема - навіки

Нач - нащо

Недуйдавий - незграбний

Нетрібний - бездарний

Нигда-шуга - ніколи-ніколи

Низач - нізащо

Никиваний - незайманий

Никус-нич - анічогісінько

Новинка - газета

Ногавиці - штани

Облак - вікно

Обраща - фотографія, малюнок

Олай - олія

Онанджити - щось чинити (робити)

Орвош - лікар

Орвошаги - ліки

Отпуст - храмове свято

Оща - вафлі

Паздіря - друзки

Паланки - огорожа, частокіл, штахетник

Пак - потім, після

Паприга - перець

Парадичка - помідор

Пасo(у)ля - квасоля

Пацкан - пацюк, щур

Паця - порося

Пеливня - стодола

Печунки - нирки

Пивниця - погріб

Писок - морда, рот

Пікниця - домашня ковбаса

Пінджурь - пуголовок

Плафон - стеля

Повісти - сказати

Погар - склянка

Подобенка - фотографія

Пой - ідімо, ходім

Пондьора - халат

Порайбати - випрати

Почливий - шанований, поважний

Пструг - форель

Регімент - полк

Рехлик - піджак

Рихтувати - готувати

Рінча - рінь, гравій

Рітя - задниця

Рехлик - піджак

Рихтувати - готувати

Рінча - рінь, гравій

Рітя - задниця

Сакастув - дерев'яна ложка

Санувати - шкодувати, жаліти

Свербигузка - шипшина

Сегінь - бідолаха

Серинча - щастя

Силгамошний - несерйозний, вітрогон

Склеп - крамниця

Скура - шкура

Сокачка - кухарка

Стан - намет

Сулак - стовп

Сунюг - комар, москіт

Талпа - підошва

Танір - тарілка

Тапловка - гаманець

Тварь - обличчя

Тенгериця - кукурудза

Тепша - противень

Тимітюв - цвинтар

Топанки - черевики

Трафити - втрапити, влучити

Уж - назва річки, що тече з України через м. Ужгород у Європу

Унгвар - українське місто поблизу с. Баранинці, сучасна назва - Ужгород

Урвати са - надіраватися ; зірватися з ланцюга

Учмелити - прибити (до втрати свідомості)

Ушаліти - здуріти

Файно, файен - гарно, добре

Файта - порода, сорт, рід, родина

Фана - прапор

Фатюв - пацан, хлоп'я

Фачлик - бинт

Фивник - шеф, керівник

Фийк - гальмо

Фінджа - кухоль

Фіркати - чиркати

Фрас - чортівщина, чорт-зна що

Фриштик - сніданок

Фурик - тачка

Фурт - постійно

Хлопик - чоловічок

Цабати - пересуватися рачки

Церузка - олівець

Цімбор, цімбора - приятель

Цімент - бетонна долівка ; цемент

Цугсфірер - командир чети, четар

Цурош - обідранець, жебрак

Чижма - чобіт

Чіга-біга - равлик

Чікув - лоша

Шаломіня - листя від очищеної кукурузи

Шаркань - дракон

Шатя - одяг

Шваб - тарган, пруссак

Швакати - бити, ударяти

Шилиякий - усілякий

Шіковно - спритно

Шітемені - печиво, тістечка

Шмарити - шпурнути

Шовдарь - стегно ; шинка

Шопа - клуня, сарай, навіс

Шор - черга, ряд

Шпайз - комора

Шпарга - шнур

Штрімфля - панчоха