1.2 Австрія

 

1.2.1 Загальна інформація про Австрію, географічне положення, населення та державний устрій Австрії

Офіційна назва - Австрійська Республіка - Republic Osterreich [32] . Державний устрій - федеративна республіка. Глава держави - федеральний президент. Глава федерального уряду - канцлер. Парламент складається з двох палат: Федеральної ради і Національних зборів.

Географічне розташування - країна знаходиться у Центральній Європі. Межує з Чехією (спільний кордон - 362 км), Німеччиною (784 км), Угорщиною (366 км), Італією (430 км), Ліхтенштейном (35 км), Словаччиною (91 км), Словенією (330 км), Швейцарією (164 км).

 

Рис.1.2. Карта Австрії та прикордонних країн Європи

Площа території - 83,858 тис. кв. км (113 місце в світі). Адміністративний поділ - 9 федеральних земель (Bundesland): Бургенланд (Burgenland), місто Відень (Stadt Wien), Верхня Австрія (Oberosterreich), Зальцбург (Salzburg), Каринтія (Karnten), Нижня Австрія (Niederosterreich), Тіроль (Tyrol), Форарльберг (Vorarlberg), Штирія (Steiermark), які поділяються на округи (Bezirk), округи - на громади (Ortsgemeinde).

Кількість населення - 8,15 млн. чол. (липень 2001 р.). Столиця - Відень (Wien) - 1,543 млн. мешканців. Інші великі міста: Грац (223 тис. мешканців), Лінц (185,8 тис.), Зальцбург (145,2 тис.), Інсбурк (114,7 тис.), Клагенфурт (90,1 тис.).

Державна мова - німецька. Релігія - католицизм, протестантство. Національне свято - 26 жовтня - День ухвалення австрійським парламентом Закону про постійний нейтралітет (1955 р.). Відзначається з 1965 року.

Грошова одиниця - євро = 100 євроцентам.

Членство у міжнародних організаціях - ООН, СОТ, МБРР, ОБСЄ, ЄС, МВФ, ОЕСР, РЄ, ЕКА, ЕМС, МФЧХіЧП та інші.

Австрія - німецькомовна країна, де представлені південно-німецькі діа-лекти. Слов'янською і хорватською розмовляють етнічні меншини, що прожи-вають в основному на півдні і сході, у землях Каринтія, Бургенланд і Штирія. Австрійці, як і більшість європейців, мають змішане походження. У створенні "австрійського типу" історія, релігія і культура відіграли більшу роль, ніж ет-нічне походження; однак він має антропологічні риси, характерні для альпійсь-ко-динарської групи.

Найбільшими містами Австрії є Відень, Грац (приблизно 223 тис. чоловік), Лінц (185 тис.), Зальцбург (145.2 тис.) і Інсбрук (114,7 тис.), в них проживає приблизно 30% населення країни. Відень, столиця і найбільше місто, є також економічним і культурним центром Австрії.

В Австрії близько 580 озер, переважно льодовикового походження. Їх особливо багато в північних передгір'ях Альп (Аттер, Траун та ін.). На кордоні з ФРН і Швейцарією - велике Боденське озеро, на кордоні з Угорщиною - озеро Нейзидлер-Зі.

Оскільки значна частина країни знаходиться в горах, її кліматичні умови досить різноманітні. Залежно від регіону в тій чи іншій мірі позначаються атлантичні, континентальні і середземноморські впливи. Північно-західні вітри, що панують на півночі і заході, несуть м'яку і вологу погоду з Атлантичного океану в долини довготного напрямку і на Середньодунайську рівнину. Тут середньорічні температури становлять від 7 до 9°С, у найхолодніші місяці падають в середньому до - 1-7 нижче нуля, хоча в горах значно холодніше, а влітку піднімаються до 18-24°С, причому на південних схилах помітно тепліше. На сході Австрії сильніше виражені континентальні впливи. Опадів тут менше, хоча влітку частіше бувають зливи. Річна норма опадів в Австрії всюди, крім Віденського басейну, деяких районів Бургенланду й окремих міжгірних долин, перевищує 760 мм. Їх кількість зростає з абсолютною висотою. Сніг тримається на рівнинах від одного до шести місяців у рік. Упродовж більшої частини зими в долинах тримаються тумани. Клімат рівнин і передгір'їв виразно континентальний, на заході - більш вологий. Середня температура січня від -1°С до -4°С, липня від 15°С до 18°С. Опадів - 500-900 мм на рік; у горах 1500-2000 мм. На навітряних північно-західних схилах гір випадає більше опадів, зими більш м'які, літо більш прохолодне і вологе, аніж на підвітряних південно-східних схилах гір. Сніг у гірських районах тримається до 7-8 місяців. Для Альп дуже характерні місцеві вітри. Найважливіший з них - теплий і сухий фен (вітер), що утворюється в результаті опускання повітряних мас по гірських схилах.

Зональні ґрунти Австрії - дерново-підзолисті і бурі лісові, на південному сході - чорноземи, у лісовій зоні сильно вилуджені й опідзолені. У горах - гірські бурі лісові, гірські бурі рендзинні, гірсько-підзолисті і гірсько-лугові ґрунти. Природна рослинність переважно лісова. Лісами вкрито близько 38% території Австрії. Корінні ліси сильно винищені. На висоті 600-800 м, крім сільськогосподарських угідь, - окремі масиви дубових, букових і ясенових лісів; вище ці ліси утворюють суцільний пояс. На висоті близько 1400 м з'являються хвойні породи. Хвойно-широколистяні (бук, сосна, ялиця) і хвойні (ялина, ялиця) ліси піднімаються до 1800 м; вище вони змінюються субальпійськими заростями гірської сосни і кедрового сланика. З висоти 2000 м - альпійські луки з густим покривом злаків і осоки, які є хорошими пасовищними угіддями. Лугова рослинність покриває гори до висоти 2700-3000 м. Найродючіші ґрунти в Австрії знаходяться у Віденському і Штирійському басейнах, а також місцями в Північноальпійському форланді. Алювіальні ґрунти в долинах сприяють розвитку землеробства. На природній рослинності позначається розмаїтість кліматичних умов. Однак природний рослинний покрив великою мірою знищений і змінений людиною. Для всіх долин і навколишніх їх схилів зараз характерні три висотних пояси: рілля, ліси й альпійські пасовища.

Австрія - федеративна республіка. Проголошена 12 листопада 1918 р. Тимчасовими національними зборами. У березні 1938 р. Австрія була приєднана до нацистської Німеччини. 15 травня 1955 р., після підписання у Відні представниками СРСР, США, Англії, Франції й Австрії Державного договору про відновлення незалежної і демократичної Австрії, що набрав чинності 27 липня 1955 р., відновлена як суверенна незалежна держава в кордонах 1938 р. Діє Конституція (Федеральний конституційний закон), ухвалена 1 жовтня 1920 р. Набрала чинності 10 листопада 1920 р. в редакції від 7 грудня 1929 р.

Глава держави - федеральний Президент, який обирається на основі загального рівного виборчого права шляхом таємного голосування строком на 6 років. Обраною вважається особа, яка отримала більше ніж половину усіх визнаних дійсними голосів. Якщо така більшість не зібрана, проводиться другий тур виборів. Тепер вважаються дійсними лише голоси, подані за одного з двох кандидатів, які одержали у першому турі найбільшу кількість голосів. Повторне обрання на черговий період допускається лише один раз. Федеральним президентом може бути обрана лише особа, яка має право брати участь у виборах до Національної ради і яка досягла до 1 січня року виборів 35 років.

Функції президента визначені в основному дипломатичним протоколом і мають церемоніальний характер. Але до його повноважень входить і призначення федерального канцлера і за його поданням інших членів уряду. Здійснює верховне командування федеральною армією. Протягом всього терміну повноважень Федеральний президент не має права займатися будь-якою професійною діяльністю або входити до складу будь-якого загального представницького органу.

Законодавча влада здійснюється парламентом, що складається з двох палат: Національної і Федеральної рад. Національна рада складається із 183 депутатів, що обираються за пропорційною системою на 4 роки на основі рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборче право мають громадяни, які досягли на день виборів 19 років, а право бути обраним мають громадяни, які досягли 21 року. Федеральна рада обирається ландтагами (парламентами) земель на строк своїх легіслатур за пропорційною системою відповідно до чисельності населення окремих земель. Члени Федеральної ради не повинні входити до складу ландтага, який їх делегує; однак вони повинні мати право бути обраними до цього ландтага. Місце головуючого у Федеральній раді посідають по черзі представники різних земель, які змінюють одне одного через кожні півроку в алфавітному порядку найменування земель. Головує від кожної землі той її представник, якого було висунуто в раду першим. Спільні засідання Національної і Федеральної рад утворюють Федеральні збори (Bundresversammlung), за якими зберігається виняткове право вирішення таких питань, як оголошення війни, прийняття присяги Федерального президента. Головують по черзі голови Національної і Федеральної рад, починаючи з голови Федеральної ради. Консультативним органом Національної ради є Головуюча рада, до складу якої входять троє голів Національної ради і голови парламентських фракцій.

Виконавча влада здійснюється федеральним президентом і федеральним урядом. Федеральний президент призначає федерального канцлера (главу уряду) і за його поданням - міністрів. Члени Федерального уряду мають право брати участь у всіх засіданнях Національної і Федеральної рад та Федеральних зборів.

Місцевими органами влади є ландтаги земель (законодавча влада) і земельні уряди (виконавча влада). Члени ландтагів обираються за пропорційною системою на основі рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Конституція землі, яка повинна прийматися у формі конституційного закону землі, якщо при цьому не порушується Федеральна Конституція, може бути ухвалена лише у присутності половини членів ландтага і більшістю в дві третини голосів. Кожний ландтаг може бути розпущений Федеральним президентом за поданням Федерального уряду і за згодою Федеральної ради. У разі розпуску ландтага землі протягом трьох тижнів мають бути призначені нові вибори. Уряд землі складається з губернатора, потрібного числа членів заступників та інших членів, які не входять у ландтаг. У Відні функції ландтага виконує громадська рада, функції уряду - сенат, функції губернатора - бургомістр.

Громада є територіальною одиницею з правом самоврядування і водночас адміністративною одиницею. В громадах органами самоврядування є громадські ради, громадське правління (міська рада), бургомістр.

Верховний суд є вищою судовою інстанцією у цивільних і кримінальних справах. Адміністративний суд забезпечує законність свого державного управління. Конституційний суд розглядає всі майново-правові вимоги, що пред'являються Федерації, землям, районам, громадам і союзам громад, які не підлягають ні вирішенню у звичайному судовому порядку, ні виконанню шляхом прийняття рішення органом управління.

 


Информация о работе «Аналіз міжнародних економічних відносин України, Польщі, Австрії та Японії»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 142504
Количество таблиц: 11
Количество изображений: 17

Похожие работы

Скачать
129498
9
19

... відділом Посольства. Щоб бути чинними на території Бразилії, будь-які документи мають бути легалізовані Міністерством закордонних справ України та консульським відділом Посольства Бразилії. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ, УГОРЩИНОЮ, ФРАНЦІЄЮ ТА БРАЗИЛІЄЮ   2.1 Рівень міжнародної торгівлі між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією   В табл.2.1 ...

Скачать
66673
0
0

... ізувати внутрішні та світові тенденції, що пояснюють походження цих процесів, в чому ми бачимо головне завдання даної курсової роботи.. Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування сучасної системи міжнародних економічних зв’язків. Об’єктом дослідження є проблема формування зовнішньоекономічної політики України. Робота складається з трьох частин, в яких послі ...

Скачать
62514
3
3

... ішніх ринках. З одного боку, конкурентоспроможність є однією з форм прояву об'єктивної економічної категорії - конкуренції, а проблема її підвищення звичайно розглядається в контексті розвитку міжнародних економічних відносин і просування країни на зовнішніх ринках. З іншого боку, внаслідок міжнародного розподілу праці і необхідності для всіх економік, незалежно від надбудовних чинників, виходу ...

Скачать
73683
4
1

... для товарів традиційного українського експорту: продукції агропромислового комплексу, машинобудування, металургійної і хімічної промисловості. У свою чергу, Україна імпортує з Російської Федерації газ, нафта, нафтопродукти, ядерне паливо, продукцію машинобудування. Поряд з розвитком торгово-економічних зв'язків з Росією важливе значення приділяється розвитку двосторонніх торгово-економічних зв' ...

0 комментариев


Наверх