Особливості образотворчої діяльності молодших школярів у позашкільній роботі

2.2 Особливості образотворчої діяльності молодших школярів у позашкільній роботі

Позашкільна робота — освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва. Позашкільна та позакласна робота мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання. Мета полягає в закріпленні, збагаченні та поглибленні знань, набутих у процесі навчання, застосуванні їх на практиці; розширенні загальноосвітнього кругозору учнів, формуванні в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формуванні інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявленні і розвитку індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організації дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширенні виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. Відмінність цих форм роботи полягає не у меті та засобах реалізації, а в так званій професійній орієнтації.

Особливим видом позашкільної роботи є художня школа. До художньої школи діти можуть прийматися різні за віком. Формуються відповідні вікові групи, які працюють за програмами, розробленими для кожного класу індивідуально. Учні початкових класів, зважаючи на вік, не займаються академічним малюнком, оскільки у них ще не сформовані вміння спостерігати та бачити натуру та малюнок, графічно виражати те що бачать і відчувають. Саме тому програма художньої школи зорієнтована на формування здібностей сприйняття, відчуття, оцінювання, розвиток початкових графічних навичок. Не є можливим вивчення історії мистецтв у її класичному варіанті. Це не говорить про те, що дітей не ознайомлюють з творами мистецтва та творчістю художників, не розширюють знань про стильовий, видовий та жанровий поділ мистецтв. В даному випадку використовують ігрові форми роботи – короткочасні візуальні екскурсії, ігри “Знайди героя за описом”, “Зобрази квітку” та ін.. Велика увага на заняттях приділяється вираженню емоційних станів через колір, лінію, асоціативні побудови (“зла цеглина”, “сумне дерево” та ін.), власного ставлення до навколишнього і творів мистецтва, до подій, людей засобами образотворчого мистецтва – кольором, графікою, пластикою, стилізацією та ін..

Переломним, як правило є 10- річний вік. Саме у цей період життя дитини вже достатньо розвинені вміння та навички, необхідні для більш серйозного заняття мистецтвом – діти навчені сприймати натуру, відчувати, аналізувати, систематизувати, виділяти головне та другорядне, володіють різноманітними художніми засобами, знають особливості видових та жанрових поділів мистецтва, художні техніки та матеріали. Можемо стверджувати, що при наявності такого рівня художньо-естетичного розвитку вони готові до сприйняття академічного мистецтва та самореалізації у ньому.

Термін навчання класичному образотворчому мистецтву - 4 роки. У художній школі можуть бути організовані 5 класи - професійної орієнтації. Усі класи художньої школи з 4-річним терміном навчання є старшими. У класи професійної орієнтації приймаються учні, які мають професійні здібності, бажання продовжувати навчання у художніх закладах вищого рівня. Завданням класів професійної орієнтації є:

- цілеспрямована підготовка учнів у художні училища, коледжі, інститути тощо;

- підготовка до роботи в установах та підприємствах, які потребують фахівців відповідної художньої освіти.

Учні, які успішно закінчили заняття основного курсу (1-4 класи), отримують свідоцтво про закінчення школи, які закінчили класи професійної орієнтації отримують свідоцтво про закінчення класу. У школі за рішенням адміністрації можуть бути організовані підготовчі групи з терміном навчання від 1 до 4 років. Кількість осіб у класі - 8-12. Навчальна практика проводиться на папері 2 тижні протягом року. Заняття з учнями проводиться з учнями 3-4 рази на тиждень, від 3 до 5 годин в день.

Під час навчання у художній школі керівниками планується ряд виховних заходів. Так, зокрема в кінці навчального року планується виставка дитячих робіт. До визначних дат (до дня народження художника) можуть проводитися літературно-мистецькі композиції, художні вечори, а також відвідування пам'ятних місць, музеїв, картинних галерей. Цікавою формою проведення є малювання на природі, що зумовлює пробудження в душі добрих почуттів, чуйності, здатності до співпереживання.

Навчальний план розробляється на початку навчального року. Пропонуємо навчальний план дитячої художньої школи, термін навчання 4 роки.

Таблиця.

Типовий навчальний план художньої школи [60]

У будинках дитячої творчості існують різноманітні гуртки з образотворчого мистецтва – рисунку, живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Оскільки суть, мета та завдання цих гуртків співпадає з гуртковою роботою у школі, немає потреби зупинятись на них ще раз.

До позашкільної роботи відносять і заняття у студіях. Особливість студійних занять полягає у вузькій мистецькій спеціалізації – заняття у майстерні скульптора, живописця та ін.. Діти молодшого шкільного віку ні психологічно, ні за рівнем підготовки не готові до такого навчання (за винятком окремих дітей, з природними задатками). З вищеназваних причин заняття у студіях молодші школярі не відвідують.

До цього ж виду навчальної діяльності сьогодні відносять екскурсії та прогулянки. Екскурсії проводяться з різною метою: – “милування”, накопичення зорових вражень, ознайомлення з видами мистецтва, ознайомлення з перспективою міста чи села, для усвідомлення плановості простору, різнобарв’я навколишнього та ін..

Прогулянки і екскурсії розширюють знання, що набуваються дітьми на заняттях образотворчого мистецтва, сприяють міцнішому і більш свідомому засвоєнню матеріалу, що вивчається, розвивають інтерес до предмета, уміння і бажання набувати знання і застосовувати їх на практиці, мають велике значення як для естетичного виховання, так і для всебічного розвитку. Метою цих занять є і підготовка до наступного вивчення матеріалу на уроках образотворчого мистецтва, чи на занятті у гуртках.

Милування передбачає накопичення певних зорових вражень, які згодом діти використають у своїх малярських роботах, при оцінці творів мистецтва, власних образотворчих робіт, робіт однокласників, для творчих задумів при оформленні свят, вечорів, при естетизації шкільного побуту. Завдяки екскурсіям у природу в дітей виховується почуття любові до природи, розвивається здатність сприйняття прекрасного в навколишньому і явищах природи. Перегляд пейзажних творів після спілкування з природою дає учням можливість більш тонко відчувати красу рідного краю, гостріше відчути зображене на картинах.

Екскурсії до музеїв, огляд пам’яток культури розкриває перед учнями безмежний світ образотворчого мистецтва у розмаїтті його жанрів та видів, дозволяє дітям усвідомити мистецтво як особистісну цінність, адже саме мистецтво має безпосередній вплив на розвиток естетичних почуттів, смаків, суджень, художніх здібностей, що є основою виховання творчої і висококультурної особистості. Спілкування з ним, перш за все, спрямоване на виховання у індивіда гуманістичних якостей, інтересів і любові до життя.

Прогулянки і екскурсії можна організувати з різних навчальних тем: “Осінні фарби парку, лісу ”, “Льодохід ”, “Птахи прилетіли ”, “Наша вулиця”, “Природа нашого краю ”, “Наш сад” і т.д.

Окрім милування та розширення знань про мистецтво, екскурсії та прогулянки несуть і практичне навантаження. Під час екскурсій в ліс, парк, по вулицях міста, діти роблять зарисовки з натури, збирають природні матеріали для занять з образотворчого мистецтва. Щоб усвідомити плановість простору, будову та колір спостережуваних об’єктів на екскурсії можна використовувати видошукач. Він виготовляється з щільного паперу або картону розміром приблизно 15x10. Прямокутний отвір має такі ж пропорції, що і лист паперу, на якому буде зображений малюнок. Розмір отвору приблизно 8x7. Для дітей І класу робота з видошукачем — це ігровий момент, гра в “фотографування” і разом з тим, початок навчання.

Учні старших класів знайомі з цим прийомом, можуть бути “фотографами-інструкторами”. Вони навчають молодших школярів і розповідають приблизно так: подивися на різні дерева, небо, травичку, кущі. Вибери найцікавіше, щоб красиво намалювати і розмістити на папері, використовуй свій “фотоапарат”. Подивися одним оком через отвір на те місце, яке ти хочеш намалювати. “Фотоапарат” можна рухати вгору, вниз, управо, вліво до того часу, поки не вибереш найцікавіше. Віддаляючи або наближуючи “фотоапарат”, ти побачиш через отвір в одному випадку багато предметів, в іншому — мало.

Учнів з І класу потрібно вчити спостерігати за природою, переживати радість від побаченого і відображати це в малюнку.

Звертаючи увагу на красиве, гармонійне поєднання кольорів, можна побачити в природі безліч різних кольорових поєднань. Наприклад, квітка братки. На одній квітці можна налічити декілька відтінків фіолетового — від насиченого фіолетового, який здається майже чорним, оксамитовим, до світлого рожево-фіолетового кольору. Також і в жовтих відтінках кольору можна відмітити тонкі переходи від лимонно-жовтого до жовто-оранжевого. Секрет чарівності криється в тому, що в забарвленні квітки кольори є сусідами у колірному колі. Для кожного основного кольору є свій додатковий і ця особливість також виражена у природних об’єктах – жовто-фіолетові тюльпани, червоний захід сонця на зеленому фоні лісу та ін.

Після малювання на уроці іграшок тварин і птахів з натури або по пам'яті, проводяться заняття в живому куточку, в парку. Спочатку вони уважно розглядають тварину або птаха, звертаючи увагу на характерні особливості. Враховуючи особливість цієї натури, її рухливість, вчитель рекомендує малювати відразу на одному листі декілька положень тварин і птахів.

На екскурсії на тему “Птахи — наші друзі”, яка проводиться з предмету Я і Україна виконується інтегроване завдання, оскільки дана тема пов'язаною і з образотворчим мистецтвом, учні дізнаються про зміни в житті птахів з настанням весни, про користь птахів, про те, як допомогти пернатим взимку. На прогулянці учні також спостерігають за зовнішнім виглядом, звичками птахів і роблять зарисовки.

Ці зарисовки учні можуть використовувати в тематичному малюванні і у випуску стінгазети, наприклад, “Вікно в природу” та ін.

Під час прогулянок і екскурсій діти малюють з натури листя верби, осики, горобини, тополі, берези; квіти (ромашка, календулу та ін.); ялину і сосну; ялинові шишки, жолуді і т.д. Вони замальовують об'єкти олівцем, восковою крейдою в блокнотах або на листах паперу, прикріплених до фанери.

Учні збирають красиве листя і складають осінній букет. Проводиться конкурс “Чий букет красивіший?”, завдяки чому дається поняття декоративної композиції.

Під час прогулянок звертається увага також на красу зимової природи. Діти спостерігають за деревами в зимовому “одязі”, за кольором неба і снігу, освітленого сонцем, в сутінках, а також через кольорові окуляри.

Цікаві зміни в природі відбуваються навесні. Потрібно звернути увагу дітей на красу льодоходу, відтінків талого снігу, появу бруньок, на приліт птахів, на працю людини (прибирання снігу, підрізування гілок дерев і чагарників, і т.д.).

На прогулянках і екскурсіях учні II класу закріплюють уміння і навички в малюванні листя дерев складнішої форми, наприклад, листя дуба. З правого боку листа паперу малюється лист дуба, а поряд — лист іншого дерева для порівняння. Квіти беруться також складнішої форми.

Під час весняних прогулянок діти малюють два різні дерева з їх характерними особливостями, грачині гнізда, приліт птахів або що-небудь за власним бажанням.

На прогулянках і екскурсіях діти III класу закріплюють уміння малювати листя складнішої форми, наприклад, клена. В живому куточку вони малюють птахів і тварин. Взимку, під час прогулянки, можуть зліпити із снігу казкових героїв. Навесні малюють з натури, наприклад, вербу і тополю з бруньками. Роблять також зарисовки окремих предметів за своїм бажанням і за завданням вчителя. На прогулянках і екскурсіях учні IV класу малюють восковою крейдою осінній пейзаж з натури (з урахуванням перспективних змін: ближче — дальше, більше — менше), замальовують птахів і тварин (у парку, в лісі).

У теплу пору року під час прогулянок і екскурсій четвертокласники роблять короткочасні замальовки олівцем жанрових сценок.

Під час прогулянок малювання повинно чергуватися з іграми та іншими видами відпочинку (особливо це стосується першо- та другокласників).

Бачимо, що позашкільна робота з образотворчого мистецтва більш різноманітна, ніж позакласна. Відповідно, завдяки їй діти отримують ширші знання про красу навколишнього світу та мистецтво, отримують глибші знання з образотворчого мистецтва.

Висновки з другого розділу

Позакласна робота з образотворчого мистецтва є значущою частиною всієї навчально-виховної роботи школи. Вона повинна направляти самостійність і активність молодших школярів на підвищення особистого культурного рівня, поглиблення знань про образотворче мистецтво і отримання повноцінних навичок і умінь з предмета.

Позакласна робота з образотворчого мистецтва має різноманітні форми. Вона може бути пов'язана з суспільно-корисною працею дітей (оформлення приміщень до дитячих свят, виставки т.д.), сприяє поглибленню знань дітей про видовий та жанровий поділ мистецтва, художні техніки та матеріали, сприяє усвідомленню мистецтва як особистісної цінності, розширює знання з окремих розділів програми. Виконання окремих завдань (конструювання іграшок, колективне виготовлення панно), читання літератури про мистецтво і про художників, розгляд окремих картин, перегляд кіно- та діафільмів з образотворчого мистецтва - все це позитивно впливає на розвиток особистості школяра.

Образотворче мистецтво пропонує широкі можливості для виконання ряду завдань як на уроках, так і у позакласний час. Колективна образотворча діяльність приносить дитині творче задоволення, дозволяє їй повірити в свої сили, відчути корисність своєї роботи. Діти вчаться бути творцями прекрасного.

Позашкільна робота з образотворчого мистецтва передбачає відвідування учнями художніх шкіл, будинків дитячої творчості, екскурсії, прогулянки. Мета і завдання цих занять співпадає з метою позакласної роботи у школі. Особливість екскурсій і прогулянок у тому, що завдяки їм діти отримують більш глибокі знання про навколишнє та мистецтво, про красу природи рідного краю, більш глибоко усвідомлюють мистецькі цінності, набувають деяких графічних навиків.

Розділ 3. ВИДИ ПОЗАКЛАСНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ТА МЕТОДИКА ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

Похожие работы

Інноваційні методи позакласної та позашкільної роботи у початковій школі

Скачать

81393

0

1

... спостережливості, самостійності в набутті знань, зацікавленості в навчанні. Кожного разу на підставі спостережень учнів проводяться узагальнення. 2. Методика застосування інноваційних методів позакласної і позашкільної роботи у початковій школі   2.1 Вивчення передового педагогічного досвіду організації пошукової діяльності для художніх та краєзнавчих музеїв Позакласна та позашкільна ді ...

Особливості занять з образотворчого мистецтва у першому класі

Скачать

34109

0

0

... яльності): урок малювання з натури, уроки малювання на тему або тематичне малювання; уроки ліплення; уроки декоративно-прикладного мистецтва; уроки-бесіди, і кожен з них несе своє образотворче та емоційне навантаження. Малювання - це уроки зображення на площині. Цим урокам у першому класі відводиться найбільша кількість годин, оскільки зображаючи учні вивчають форму, пропорції, конструкцію, колір ...

Гурток як вид позанавчальної роботи з образотворчого мистецтва в школі

Скачать

93425

0

2

... людини (віддзеркалених в одязі, прикрасах, зовнішніх рисах і пластиці тіла). 2. Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва (за можливості — і в інших видах). Як розділ роботи сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світового образотворчого мистецтва, творів сучасних авторів, як українських, так і зарубіжних, і ...

Методика використання творів живопису як засобу естетичного виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва

Скачать

101376

0

1

... умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу. Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами удосконаленої методики формування навичок виконання творів живопису на уроках образотворчого мистецтва в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку відповідних умінь і навичок ( ...