Характеристика історичної епохи

1.2 Характеристика історичної епохи

Джерела перукарського мистецтва йдуть у глибоку стародавність. Відомо, що вже за 2-3 тисячі років до нової ери нашим предкам було властиво прикрашати свою зовнішність зачіскою. Проходили століття, поступово людина вносила в створювані їм предмети, у тому числі в зачіску, своє подання про красу, що відбиває і його індивідуальний смак, і загальний естетичний ідеал, властивій конкретній епосі. Але одяг і зачіска виявляються також утилітарними й соціальними. У різних народів сформувався свій стиль і певні традиції, пов'язані із природними умовами країни й положенням людини в суспільстві.

Вивчення історії перукарського мистецтва представляє не тільки пізнавальний інтерес, але й практичну цінність, тому що деякі деталі можна використати й у цей час.

Цікаву форму зачісок створили в Древньому Єгипті. Для виконання такої складної зачіски були потрібні послуги спеціально навчених рабів. Єгиптяни офарблювали свої волосся хною, прикрашали зачіски декоративними елементами.

Модним кольором волосся у Древній Греції вважався білявий. У класичний період повсякденна зачіска складалася з коротко обстриженого волосся, повної від скроні до скроні недовгої бороди й вусів. Деякі чепуруни носили довгі волосся, завиті в локони й підхоплені золотим обручем. В урочистих випадках укладали волосся треба чолом у вигляді гарного банта, так називаною цикадою.

Грецькі жінки носили довге волосся й знали кілька типів зачісок, але класичною зачіскою можна вважати так званий грецький вузол - коримбос. При цій зачісці довгі волосся розчісували на прямий проділ, завивали хвилями й досить низько спускали їх на чоло, тому що, по естетичних поняттях того часу, чоло повинно бути невисоким. Далі волосся спускали уздовж щік, а позаду піднімали й на потилиці укладали у вузол, скріплюючи шпильками й вузькими стрічечками. Часто волосся укладали в сітку, сплетену із золотих шнурів, або надягали витончену прикрасу - стефану. Стефани мали різноманітну форму й завжди були багато прикрашені.

Чоловіча зачіска в різні періоди римської історії була різною. Волосся могли бути й завиті в локони, і розчесані гладко, із чубчиком треба чолом.

Звичайно римляни голили особу. Однак у моді минулого й невеликі завиті борідки.

Дуже різноманітні й складні були зачіски римських патриціанок. У деякі періоди носили гладко причесані волосся, розділені на прямий проділ: іноді завивали волосся в довгі локони, іноді носили «грецькі» зачіски. Але істинно римськими були високі зачіски з локонів, укріплені на каркасі. Каркас зміцнював треба чолом і за формою нагадував російський кокошник. На нього кріпилися акуратними рядами локони. Інші волосся, заплетені в косу, укладалися на потилиці у вигляді кошичка. Модними вважалися біляві й русяві волосся.

Історія культури феодального суспільства ділиться на два основних періоди: раннє «9-12» століття й пізніше «13-15 століття». Величезну роль у житті людей починає грати церква, тому й розвиток перукарського мистецтва залежало від регламентації церкви, що прагнула втихомирити «гріховну людську плоть».

У період раннього розвитку середньовіччя чоловіча зачіска була примітивною: волосся підстрижені до мочки вух, а попереду чубчик. В 11 столітті носили довгі волосся, розпущені по плечах.

Дівчини носили або довгі коси, або розпущені волосся, підхоплені навколо голови обручем, а замужні жінки приховували волосся під головним убором. Найчастіше таким убором служила кругла хустка з білої тканини з отвором для особи.

В 15 столітті величезне значення придбали головні убори, зокрема чіпці, а зачіска, навпаки втратила своє значення. Модним уважалося відкривати чоло й скроні, а також потилиця, щоб показати красу довгої шиї. Для цього волосся треба чолом і потилицею підголювали.

Епоха Відродження, або Ренесанс, була найважливішим етапом в історії перукарського мистецтва. У цей час в Італії в чоловіків уважалося модною зачіскою двох основних типів: волосся або гладко зачесані назад, або носили зачіску із чубчиком. Особу гладко голили.

У жінок особливо гарними вважалися золоті волосся. Гарним уважалося високе чоло. Зачіска могла бути дуже складної й вишуканої. Вона складалася з комбінацій кіс, локонів, прикрашених перловим намистом, вуалями, стрічками. Іноді молоді дівчини носили розпущені волосся.

В Іспанії в чоловіків у моді була коротка стрижка, а також борода й вуси. Іспанки носили просту й строгу зачіску, найчастіше так називане бандо: розчесані на прямий проділ волосся спускалися уздовж щік, а позаду складалися в шиньйон. Волосся красиво уквітчували, обручами, коштовностями. У Франції в зачісках з'явилися самобутні риси, що відбивають смаки складних націй. Особливий вплив на чоловічі зачіски зробив останній король 16 сторіччя Генріх 4. У моду ввійшли зачесані назад волосся, закручені назад вуси й маленька гостра борідка. Оскільки король рано почав сивіти, у моду ввійшла пудра для волосся, але пудрили в цей час тільки скроні.

У першій половині 16 століття зачіска в жінок мала вигляд двох напівкруглих валиків, покладених треба чолом, і звичайно прикрашалася намистом або невеликим вигнутим у формі зачіски чепчиком з вуаллю. У кінці 16 століття форма жіночої зачіски істотно міняється. З'являється зачіска двох типів. Волосся або завивали рядами хвиль і зачісували назад, або піднімали високо нагору, де закріплювали на дротовому каркасі. Іноді дами носили перуки.

На чоловічі й жіночі зачіски англійців дуже вплинула зовнішня пишність двору королеви Єлизавети. Волосся чоловіків коротко стригли, але їхні костюми були прикрашені вишивкою, бордюром, дорогоцінними каменями й мереживами. Жінки носили складні зачіски, прикрашаючи їхніми чіпцями й головними пов'язками. Іноді носили перуки.

В 17 столітті Франція стає законодавицею в області мод і зачісок. Остаточно складається стиль бароко, що найбільше повно виражає смаки аристократії цього часу. Зачіски епохи бароко були цілком підлеглі етикету двору й відрізнялися пишністю, манірністю, величезною кількістю прикрас і складною технікою виконання.

На початку 17 століття зачіска в чоловіків складалася з довгих волосся, розпущених по плечах. Дворяни відпускали маленьку борідку й невеликі вуса в краю губ. Пізніше ввійшли в моду перуки. Пишна зачіска складалася з маси довгих, завитих у локони волосся, причому модними кольорами волосся уважався білявий. Ця перука нагадувала левину гриву.

Жіноча зачіска протягом другої половини 17 століття мінялася незліченну кількість разів. З короткочасних мод можна виділити кілька типів зачісок. В 60-х роках зачіска ще зберігала деяку природність. Волосся розчісували на прямий проділ і пишно збивали над скронями, скріплюючи позаду на шиї, а завиті кінці волосся спускали у вигляді двох довгих локонів на плечі. З 70-х рр зачіска стала нагадувати за формою чоловіча перука. Локони укладали рядами так високо, що іноді зачіска піднімалася треба чолом на 50-60 сантиметрів. Іноді дами цього часу носили гладку зачіску з вузлом, сколеним на потилиці, так званий вузол смиренності.

З 90-х років у моду ввійшла зачіска фантанж. Вона складалася з комбінації локонів, покладених на голові рядами й для твердості змазаних білком, і вигнутого в різні фантастичні форми дротового каркаса, прикрашеного складеним у складки газом, мереживом, квітами й стрічками. Якщо буде потреба зачіска доповнювалася штучними волоссями.

У першій половині 18 століття з'являється стиль рококо, що як би завершує розвиток стилю барокко. Рококо - декоративний стиль, що носить риси крихкості, витонченості, деякої манірності й чуттєвості. Ці риси були присутні й у чоловічі й у жіночих зачісках.

Чоловічі зачіски рококо були невеликими по обсязі. Волосся завивалися в локони, а іноді гладко зачісували назад. Позад них зав'язували чорною стрічкою або ховали в чорний мішечок. Звичайно волосся пудрили. У моду ввійшли білі пудрені перуки.

Жіноча зачіска також була невеликий і складалася з локонів піднятих нагору, сколених на потилиці й прикрашених стрічками, пучками пір'я, квітами, нитками перли. Волосся звичайно пудрилися. В 70-х роках 18 століття зачіски стають особливо складними. На виготовлення модної зачіски - «куафюри» - ішло по кілька годин. Жінки намагалися зберегти неї в недоторканності на кілька днів. Зачіски робили в такий спосіб. Волосся розчісували, на верхівку ставили легкий каркас, на який піднімали й кріпили волосся, далі їх завивали, пудрили й, нарешті, приступали до прикраси. Для цього використали стрічки, квіти, мережива. Іноді на голову водружався цілий кошик із плодами або навіть макет корабля зі снастями й вітрилами. Іноді на голові була маса коштовностей, які перевершували вагу самої голови.

Французька революція 1789 року принесла із собою нові плини, які відбилися й на зачісках. Натхненні ідеями Волі, Рівності, Братерства, ідеологи Французької революції звернулися до образів античного світу, черпаючи в древні ідеї демократії, строгість вдач й естетичні ідеали. Друга половина 18 століття - це період класицизму як провідного стильового напрямку. У чоловіків волосся коротко обстрижені й пудра вийшла із уживання. Жіночі зачіски мали різноманітні форми, але дуже спростилися, зробилися нижче, волосся перестали пудрити й завивали в локони.

Із приходом до влади Наполеона І з'явився стиль ампір, що в архітектурі й інтер'єрах по зовнішніх ознаках нагадує класицизм, але тепер художників й архітекторів надихають не суворі й витончені лінії грецьких храмів, а великовагові й пишні форми римської архітектури. Волосся чоловіків стригли й завивали в тугі локони, а обличчя голили, але на щоках від скроні залишали вузькі полозки волосся, називані «фаворитом», У жінок зачіски мінялися дуже часто, Носили й грецький вузол, і зачіски з різних комбінацій локонів. Після скинення Наполеона в мистецтві 20-30-х років народжується новий стильовий напрямок - романтизм. У зачісках панує стильовий напрямок, що носить німецьку назву - «бідермайер». Цей стиль став синонімом бюргерського благополуччя й затишку й був ведучим до 40-років. У Франції майже ідентичний стиль звався «стилю ЛУІ ПИЛИПА».

Чоловіки носили короткі, завиті в локони волосся, піднімали їх треба чолом у вигляді кока.

В 40-х роках волосся подовжилися, доходили до вух. Іноді їх круто завивали. В 50-і роки були модні досить довгі волосся, розчесані на косий проділ, часто завиті в локони. В 60-і роки в моду ввійшли порівняно коротка стрижка, бакенбарди й вуси. До кінця століття волосся стали коротко стригти.

Жіночі зачіски 30-х років являли собою цілий твір мистецтва. Волосся розчісували на бічний проділ, укорочені з боків пасма завивали у великі локони й укладали над скронями. Довгі пасма волосся позаду піднімали наверх і на тімені укладали в різні шиньйони. В 40-і роки новим кумиром вищого світла стала «світська левиця» - модниця з волоссям рудих кольорів. В 50-і роки зачіска складалася з пишного шиньйону, а іноді розчесані на прямий проділ волосся укладали позаду в спеціальну сітку. В 60-і роки волосся піднімали треба чолом у вигляді двох валиків, а на плечі й спину спускали довгі локони.

В 70-80-х роках зачіска майже не міняється за формою. Вона складається з довгих спущених на спину локонів, а над скронями звичайно зачісували високо нагору.

У Росії в області моди орієнтувалися на Францію. Багато салонів належали французьким майстрам. Модні журнали виписувалися з Парижа, де проходили навіть конкурси майстрів-перукарів. В 1860 році російські майстри Аганов й Андрєєв посіли перше місце в конкурсі. А в 1888-1890 роках Іван Андрєєв одержав за зачіски ряд нагород і Почесний диплом заслуженого професора перукарського мистецтва.

Характер зачісок 1890-1900-х років знову змінюється, у зв'язку зі змінами, що відбулися в суспільному житті кінця сторіччя. Мода стає ще більш інтернаціональної, з'являється діловий стиль, що виражається в простоті й раціональності зачісок.

З винаходом хімічної завивки відбувся дійсний переворот у перукарському мистецтві. Цей метод завивки волосся не тільки з успіхом конкурував з усіма іншими способами, але й поступово витиснув їх. Завдяки хімічній завивці можна одержати гарні результати при обробці волосся із всілякою властивістю й будовою.

З винаходом кінематографа на форму зачісок великий вплив робить мистецтво кіно. У свій час у моду ввійшли зачіски героїнь фільмів Грети Гарбо, Марлен Дитріх. У Росії орієнтувалися на зачіски акторок Людмили Целіковськой, Любові Орловой, Лариси Ладиніної.

В 50-60-і роки акторка Брижіт Бардо вводить нові зачіски « кінний хвіст» й «Бабетта».

В 1971 році відомий майстер Видаль Сессун показав нові стрижки, які виконувалися тільки ножицями. В 70-ті роки з'являються панки, які виражають протест проти суспільства не тільки своїм поводженням, одягом, але й зачіскою. Художники-модельєри облагородили стиль панків створивши стрижки «їжак», «каскад».

Моду 80-х років відрізняють зачіски з довгих волосся вільного силуету, що струменіють локони як на довгих, так і на коротких волоссі. Переважають нові теплі природні кольори волосів - каштановий, рудий, коричневий і блондин. Новинка цього періоду перловий блондин, сполучення попелястих волосів із більше світлими волоссям на кінцях.

Використовують навіть такий ефект для врочистих випадків - на кінці волосся наносять золоту або срібну фарбу, що легко змивається водою. У цей час для чоловічих зачісок характерний спортивно-елегантний стиль. На скронях і потилиці волосся стрижуться дуже коротко, весь обсяг волосів зосереджений у верхній частині голови. Намічається тенденція в моді для чоловіків - поява невеликих бакенбардів і бороди.

Наприкінці 80-х початку 90-х років продовжує бути модної зачіска з довгих і коротких волосся. Входять у моду строгі прямі чубчики й легкі чубчики у вигляді бахроми вертикально вартого пасма волосся. На потилиці волосся укладаються пучком, застосовуючи декоративні прикраси, або залишають вільно лежати. Дуже модні довгі скроневі пасма волосся прямі, що в'ються й так далі, а так само короткі стрижки типу «помилкові карі» «шапочка» і типу «бахрома» «шапочка».

Сучасна мода припускає жіночі зачіски самих різних напрямків - діловий, повсякденний, урочисті з декором із брошок, шпильок і так далі. Але головна спрямованість полягає в тім, щоб показати природну красу волосся, підкреслити м'якість і жіночність вигляду.

У чоловічій моді сьогодні присутня повна воля від голеної потилиці й скронь, до довгих волосся типу «карі» і хвіст. Але переважає діловий стиль молодого бізнесмена, стиль мужнього спокою й діловитості. Особливо популярні стрижки «експрес», «комівояжер», «ралі», спортивні стрижки.

У моді завжди існували певні закони, але є одна азбучна істина, який підкоряється сучасна мода. Мода модою, який би вона не була, але зачіску й стиль кожна людина може підібрати індивідуально. Щоб бути гарн і модним щодня, необхідно почувати себе комфортно довгий час, а не тільки в день відвідування перукарні.