1.4 Розрахунок кормів і добрив для нагульних ставів

Необхідну кількість кормів (добрив) визначають, виходячи із кормового (удобрювального) коефіцієнта і частки рибо продукції, одержуваної за рахунок цих заходів. Наприклад, у ставі площею 95 га, побудованому на піщаних грунтах (природна продуктивність 1,5 ц/га), планується одержати загальну рибопродуктивність 23 ц/га при вирощуванні риби в полікультурі, в тому числі коропа – 15 ц/га, товстолобиків – 8 ц/га. Враховуючи, що оптимальне співвідношення природних і штучних кормів у раціоні коропа 20-30%, розраховують необхідну кількість добрив. Якщо прийняти, що третю частину раціону коропа становить природний корм, тобто 5 ц/га, то за рахунок добрив слід одержати 5–1,5=3,5 ц/га,в тому числі за рахунок органічних – 1 ц і за рахунок мінеральних – 2,5 ц. Знаючи удобрювальний коефіцієнт, можна розрахувати необхідну кількість мінеральних добрив 2,5*3=7,5 ц/га і органічних 100 ц/га. За рахунок кормів, таким чином, залишається одержати 15-5=10 ц/га. При кормовому коефіцієнті комбікорму становитиме 10*4,7=47 ц/га.

Виконаний розрахунок добрив коригують протягом усього вегетаційного сезону з урахуванням потреб ставу в окремих біогенах. При відсутності в колгоспах і радгоспах гідрохімічних лабораторій можна користуватись орієнтовними нормами внесення мінеральних добрив при інтенсивному вирощуванні риби (табл. 2).

Таблиця 2

Орієнтовний графік внесення мінеральних добрив у нагульні стави, кг/га

дата суперфосфат Аміачна селітра
Глибина ставу, м
0,7 1,0 0,7 1,0
01.04 42 60 28 40
07.04 42 60 28 40
15.04 42 60 28 40
01.05 25 35 28 40
15.05 25 35 28 40
01.06 25 35 28 40
15.06 25 35 28 40
01.07 42 60 28 40
15.07 42 60 28 40
01.08 42 60 14 20
15.08 42 60 14 20
Всього 394 560 280 400

Згідно з рибницько-біологічними нормами, для експлуатації ставових господарств середня маса дволіток коропа при відповідній тривалості вегетаційного сезону у господарствах різних зон становить 350-500 г. При напівінтенсивній формі ведення господарства, застосовуваній у колгоспах, коли на одному гектарі вирощується 2-3 тис. дволіток коропа, а у став вносять добрива, розпочинати годівлю коропа слід у другій декаді червня при температурі води 18-21 градусів. При цьому рибу можна годувати одноманітним кормом, оскільки необхідні поживні речовини вона буде одержувати з природним кормом. Добовий раціон у період максимально інтенсивної годівлі становить 8, а іноді збільшується до 12-15% від маси риби.

У господарствах з високою щільністю зариблення годівлю риби починають у квітні чи на початку травня при температурі води 11-13-16 градусів з тим, щоб риба привчилась брати корм на кормових місцях чи доріжках. При низьких температурах і щільності посадки 4-9 тис. шт./га комбікорм дають на кормових місцях малими дозами (2-3% від маси посадженої риби) на мілководних ділянках ставу, які добре прогріваються сонцем. Протягом 5-7 днів риба звикає до корму. У міру підвищення температури до 17-19 градусів в кінці травня добові раціони збільшують до 7-10% від маси риби. Витрати кормів у травні становлять 11-14, в червні – 30-67, в липні – серпні – 100-140 кг/га. При підвищенні температури води і сприятливому кисневому режимі із збільшенням добового раціону збільшується частота годівлі: при температурі 18-20 градусів корм для товарної риби рекомендується давати два рази на добу, при 20-25 градусів – три рази, понад 25 градусів – 3-4 рази з урахуванням поїданості.

Орієнтовно витрати кормів можна планувати так:

Таблиця 3

План витрачання кормів при годівлі дволіток коропа, % загальної кількості

Місяць Витрати кормів по декадах Всього за місяць
І ІІ ІІІ
травень - 3,0 5,0 8,0
червень 7,0 10,0 11,0 28,0
липень 12,0 14,0 14,0 40,0
серпень 9,0 8,0 6,0 21,0
вересень 3,0 - - 3,0

Корми по окремих декадах більш точно можна розподіляти на підставі затвердженого для господарства графіка росту риби і її добових приростів. Знаючи добовий приріст одного екземпляра, загальну кількість посадженої риби, кормовий коефіцієнт корму, визначають добовий, декадний, місячний раціони коропа. При годівлі коропа основними абіотичними факторами, які визначають добові раціони, є температура і вміст кисню у воді. Для коригування складеного графіка годівлі залежно від температурного режиму (при задовільному вмісті кисню 5-7 мг/л) використовують таблицю добових раціонів (табл.4).

Таблиця 4

Добові витрати комбікорму, кг на 1000 шт. дволіток коропа

температура Витрати комбікорму при середній масі риби, г
40 80 125 175 250 400
13 0,6 1,0 1,4 1,7 2,2 2.8
15 1,2 1,8 2,4 3,2 4,0 5,2
17 2,2 3,4 4,6 5.8 7,3 10,0
19 2,7 4,2 5,7 7,2 8,0 12,4
21 3,2 5,0 6,8 8,5 10,8 14.8
23 3,7 5,8 7,9 9,8 12,5 17,8
25 4,2 6,6 9,0 11,2 14,3 19,0
26 4,4 7,0 9,5 11,9 15,0 20,6
28 3,4 5,4 7,3 9,1 11,8 16,2
30 2,4 3,8 5,1 6,5 8,2 11,2

Добову норму годівлі регулюють залежно від вмісту розчиненого у воді кисню, який вимірюють у ранкові години поблизу кормових точок. При вмісті у воді 5-6 мг/л кисню дають 100% добового раціону, при 3-4 мг/л – 70-80, при 2,0-2,5 мг/л – 40-50%. При помітному зниженні кисню годівлю припиняють. Для підтримання задовільного кисневого режиму у період інтенсивної годівлі дволіток добова норма комбікорму у непроточних ставах не повинна перевищувати 130-140 кг/га.

Для правильної оцінки годівлі здійснюють щоденний контроль за поїданістю корму, щодекади визначають епізоотичний стан риби і природної кормової бази ставів, визначають витрати корму на одиницю приросту, ведуть журнали удобрення ставів, годівлі риби, контрольних обловів.

Ріст риби встановлюють контрольними ловами 1, 10 і 20 числа кожного місяця. Їх проводять волокушею чи бреднем на 2-3 ділянках із загальним виловом не менше 0,5% кількості риби, посадженої у став. Середню масу визначають діленням загальної маси виловленої риби з усіх ділянок на її кількість. Одержані результати порівнюють із плановим графіком росту риби (табл.5).

Таблиця 5

Плановий графік росту дволіток коропа

дата Маса риби по зонах, г
Полісся Лісостеп Степ
01.06 80 90 100
01.07 160 190 200
01.08 290 340 350
01.09 390 430 475
01.10 400 450 500

Одним з найбільш трудомістких процесів є облов ставів. Строки вилову риби визначають залежно від кліматичних і погодних умов, господарських потреб. Залежність вирощування риби від погодних умов призводить до необхідності виловлювати рибу в максимально стислі строки. У невигідний стан потрапляють господарства з низьким рівнем механізації і організації праці, які вимушені починати облов риби при активних температурах (у серпні) і закінчувати в листопаді. Для правильної організації облову складають графіки, комплектують риболовецькі бригади, готують до спуску стави і рибницький інвентар (неводи, бредні, носилки, відра, підсаки, тару для перевезення, ваги, транспортні засоби). Підготовчі роботи слід закінчувати за 10-15 днів до початку облову. Довжина невода залежить від розміру ставу, висота – від його глибини.

У ставах, які добре спускаються, рибу виловлюють у рибозбірному магістральному каналі, рибозбірній ямі перед донним водоспуском чи за допомогою рибовловлювачів. Воду із ставів спускають поступово, заміняючи щитки на решітки, які регулярно очищають від сміття. Не очікуючи повного спуску води, починають вилов товарних дволіток неводами чи бреднем. Після спуску води рибу виловлюють із рибозбірної канави (ями) підсаками чи бреднем.

У ставах з постійним притоком води, коли русло річки залишається під водою, обладнують додатковий канал і пускають воду по ньому. Воду з русла за перегородкою відкачують і вибирають рибу. Рибу з такого русла можна вибрати частково, якщо тимчасово припинити течію води, а потім, пустивши воду, брати рибу на приток.

Найбільш ефективний вилов риби за допомогою рибовловлювачів, які обладнують як для окремих ставів, так і комплексні, що обслуговують кілька ставів. У нагульних ставах індивідуальні рибовловлювачі залежно від рельєфу мають ширину по дну 5-6 м, глибину 0,5-1,0 м. Риба нагромаджується в рибо вловлювачі, а потім її звідти виловлюють риболовецькі бригади, забезпечені інвентарем для вилову, пересувною електростанцією і краном „Піонер” з подовженою стрілою. Рибу перевозять живорибним транспортом. При вилові риби з неспускних ставів використовують закидні неводи, електрофони і електроловильні установки.



Информация о работе «Виробництво товарної риби»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 60375
Количество таблиц: 8
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
87112
4
0

... «Уланів» 21,7 152 Водоподаючий 8,1 73 Наг. стави «Пагурці» 15,8 111 Літні маточні №1–3 5,8 41 3.1 Аналіз діяльності Уланівського рибцеху при вирощуванні рибницької продукції В рибцеху знаходиться: ·          4 нагульних стави, призначені для вирощування товарної риби; ·          виростних ставів, призначені для вирощування цьоголіток коропа та рослиноїдних риб; ·          3 ...

Скачать
67211
1
6

... здійснюється часткове удобрювання органічними добривами. Протягом вегетаційного періоду здійснюється виловлювання сміттєвої риби. Вилов товарної риби відбувається восени. 2.1 Дволітній цикл вирощуванняі товарної риби у фермерському господарстві У фермерському господарстві Поворозника використовується дволітній цикл вирощування риби. Оскільки розведенням риби в господарстві не займаються, ...

Скачать
59640
8
5

... і кишечнику людини складні речовини, з яких складається м'ясо риби, розщеплюється на більш прості, і частина їх за-своюється організмом, а частина виводиться з нього невикористаною.  3. Технологія виробництва рибних пресервів 3.1. Характеристика підприємства Фірма «_____» була заснована __________. Мета створення підприємства – виробництво високоякісної рибної продукції на основі досвіду ...

Скачать
70337
2
2

... інших водокористувачів. [2,1,17] 2. Результати досліджень   2.1 Загальні відомості про господарство Рудосільське ВАТ "Мередіан" - повносистемне господарство з використанням напівінтенсивної форми ведення рибництва. Знаходиться в с.Руде Село Київської області Володарського району. Розташоване в лісостеповій зоні. Географічне положення є сприятливим для вирощування риби. В даному регіоні клі ...

0 комментариев


Наверх