Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці

4.2. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці

 

В більшості розвинених країн світу останнім часом зросла увага до впровадження регуляторів росту рослин. Цьому сприяло створення стимулюючих препаратів нового покоління, що відрізняються більш високою ефективністю та екологічною безпекою.

Із даних Л.М.Кононюка [42], відомо, що застосування їх на посівах озимої пшениці позитивно впливає на ріст і розвиток рослин, прискорює і стимулює розвиток кореневої системи, посилює кущення, підвищує холодостійкість та посухостійкість, оптимізує співвідношення між вегетативними та генеративними фазами розвитку, підвищує стійкість рослин до вилягання, хвороб та шкідників.

Через це програмою наших досліджень передбачалось вивчення на посівах озимої пшениці впливу різних доз емістиму С без композиції і з композицією мікроелементів на польову схожість, утворення стебел і коефіцієнт кущення [Табл.. 4.5].

Таблиця 4.5

Вплив різних доз емістиму С на польову схожість насіння озимої пшениці сорт Іванівна остиста в 2003 р.в  

 

Продовження таблиці 4.5

Отримані нами дані свідчать, що польова схожість в контролі становить 81,5%, тоді, як в дослідних варіантах вона коливалась від 80 до 97%. Найменшою ( 80% ) вона була в варіанті, де застосовували тільки фон. Найбільша польова схожість насіння ( 97% ) була у варіанті, де застосовували емістим С ( 5 мл/т ).

При збільшенні навантаження регулятора росту рослин на насіння, польова схожість зменшувалась, наприклад, в варіанті де вносили 10 мл емістиму С + 100мл композиції металів, польова схожість складала всього лише 84%.Таким чином, із наведених даних бачимо, що найбільш перспективними дозами в передпосівній обробці насіння озимої пшениці в цьому досліді слід рахувати емістим С 5 мл/т. І досить хороший результат у варіантах емістимом 5 мл + 100 мл композиції мікроелементів.

На цих варіантах збільшувалась кількість стебел (107,4 – 118,8% ) проти контролю, що має велике значення в підвищенні продуктивності посівів.

Із даних таблиці 4.6. ми бачимо, що при додаванні композиції мікроелементів 100 мл/т до емістиму С польова схожість по сортам становила 75 – 91,7%, що на 3,3 – 11,7% більше контролю.

Таблиця 4.6.

Вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці на польову схожість різних сортів в 2004 р.

Таким чином із наведених даних бачимо, що різні сорти по різному реагували не емістим С і композицію мікроелементів. Найбільш чутливими виявились сорти Донецька 46 і Веселка, що має велике значення в підвищенні продуктивності посівів.

Розділ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН І КОМПОЗИЦІЇ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ.

 

При теперішніх ринкових відносинах необхідно вирощувати продукцію, яка була б конкурентно – здатною. Є кілька шляхів досягнення цього. Один з них це вирощування продукції, яка б відрізнялась від іншої своєю якістю. Для цього необхідно, щоб вона відповідала усім нормам, вимогам і стандартам. Другий шлях – це зниження ціни на продукцію. На даний момент – це досить чітко видно , коли товари з низькою якістю із меншою , ніж на вітчизняні товари ,ціною, завозяться на інші ринки.

Самим оптимальним варіантом є поєднання високої якості з низькою ціною. Якість продукції підвищується при використанні нових сортів, застосуванні правильної агротехніки і засобів захисту від хвороб і шкідників.

Ціну на продукцію можна знизити двома шляхами. Перша – це зниження затрат на її виробництво , а другий – підвищення урожайності при незначних додаткових затратах. Тому , перш ніж запровадити нову технологію, сорт чи агрозахід необхідно обчислити економічну ефективність від нього.

Економічна ефективність характеризується такими основними показниками , як собівартість продукції, прибуток ,рентабельність виробництва.

Собівартість – це сума усіх затрат, понесених на виробництво одиниці продукції. Вона є виробничою і повною. Повна собівартість – це сума виробничої собівартості і затрат на перевезення і реалізацію її.

Прибуток – це різниця між ціною продукції, що реалізується і її собівартістю.

Рентабельність показує, який прибуток ми одержуємо на кожну гривню затрат.

 Розрахунки економічної ефективності застосування регуляторів росту проведені у таблиці 5.1, 5.2.

Таблиця 5.

Економічна ефективність озимої пшениці від застосування регуляторів росту, 2002 рік.

 

Аналізуючи таблицю 5.1 , видно, що чим більша врожайність, тим менша собівартість продукції, також рівень рентабельності в контролі був 106% а в досліді склав 130%,

Таблиця 5.2

Економічна ефективність озимої пшениці від застосування регуляторів росту, 2004 рік.

 

Із таблиці 5.2 видно, що найефективнішим заходом виявилась допосівна обробка насіння. Рівень рентабельності у досліді становив 180.7%, а у досліді де проводили позакореневе обприскування озимої пшениці регуляторами росту [Табл.5.1], рівень рентабельності становив лише 130%.

Таким чином, можна зробити висновок, що обробка насіння озимої пшениці регуляторами росту і композицією мікроелементів являється економічно вигідним агро прийомом. Це пояснюється тим , що внесення регуляторів росту разом з передпосівною обробкою не потребують значних затрат на використання.

Висновки

 

1.          Встановлено, що різні дози регуляторів росту рослин впливають на польову схожість по – різному : за рахунок комплексного застосування емістиму С із композицією мікроелементів вона підвищувалась на 6,0 – 15,5%. Найкраща польова схожість ( 97% ) була у варіанті де застосовували емістим С ( 5 мл/т ).

2.          Різні сорти по – різному реагували на передпосівну обробку регуляторами. Так, по сорту Донецька 46, Веселка, польова схожість підвищилась на 8,3 – 11,7%, а по сортах Миронівська 30, Донецька 48 – на 3,3%.

3.          Під впливом регуляторів до збирання врожаю зберігалось по різних сортах і варіантах рослин більше на 20 – 24%, маса колосів збільшувалась на 14,6%, маса зерна – на 15,1%, кількість зерен у колосі – на 14,7%, урожайність підвищувалась на 1,9 – 9,4 ц/га.

4.          Найбільш ефективним заходом є передпосівна обробка насіння, рівень рентабельності в контролі становив 148,6 і в дослідному варіанті зріс до 180,7%.

Подібні розрахунки можливих приростів врожаю та економічного ефекту від застосування нових вітчизняних біостимуляторів доцільно було б розглянути і проаналізувати в розрізі всіх господарств, району, розробити відповідні висновки щодо їх впровадження [11].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.         Цибулько В.С., Буряк Ю.І., Попов С.І., //Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. – Харків, 1996. – держ. Реєстр. – С. 26.

2.         Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво : Підручник. За ред. О.І.Зінченка .- К.: Аграрна освіта, 2003. – 591с. : іл.

3.         Біостимулятори для колосових / С.А. Шумік., Н.Ю. Таран., М.В. Драта, М. Мусієнко // Захист рослин . – 1998.- №2 – С. 11.

4.         Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні - Київ ,2000 р.

5.         Lohnun terhehmen Lanol – und Forstwirt – 1995.- 50, №4.- Р.38-39

6.         Лихочвор В. Застосування регуляторів росту рослин на посівах зернових культур// Пропозиція – 2003. - №4. – С.56 - 57

7.         Чекуров В.М. Новые регуляторы роста растеней // Защита и карантин растений. – 2003. - № 9.С. 20-21

8.         Меркушина А.С. Фізіолого - біохімічні основи дії гібереліну на рослини гороху та фітофаги // Біолого - екологічні основи вирощування сільськогосподарських культур в Умовах Лісостепу. – К.: „Сільгоспосвіта”, 1994.- С.57-60.

9.         Ані шин Л.А. Вплив біостимуляторів на врожай і якість озимої пшениці // Новини захисту рослин. – 1999,№7-9- С.29 – 30.

10.      Шевченко А.О. Особливості посівної озимої пшениці в осінній період 2003р. / А.Шевченко, Р.Сайдак. // Пропозиція. – 2003 - №8/9. С.36-37,39.

11.      Шевченко А.О., Анішин Л.А. Резерв пшеничної ниви. Біостимулятори росту нового покоління // Захист рослин. – 1997. - №10. – С.21

12.      Мацебера А. Замість пестицидів і важких металів – клітковина та білок : Прості й доступні питання підвищення якості зерна та збільшення його врожайності // Зерно і хліб. – 2005.№1. – С.44

13.      Пономаренко С.П. Регулятори росту. Екологічні аспекти застосування //Захист рослин – 1999. №12.- С.15

14.      Меркушина А.С. Фіторегулятори та мікроелементи в захисті рослин // Вісник аграрної науки – 1999 – Спец. Вип.. С.54-57.

15.      Самофалов А.П. Роль різних елементів структури урожаю в збільшенні урожайності озимої пшениці . // Зерновое хазяйство.–2005. №1-С.15-17.

16.      Пономаренко С.П. Шляхами до екологічної сировини для вирощування продуктів дитячого харчування // Захист рослин. – 2005. – С.15-17.

17.      Вилов Б., Виблова А. Біостимулятори і вирощування озимої пшениці та ярого ячменю. // Пропозиція. – 2002.- №12. – С.66-67.

18.      Грищенко Г.В., Явдощенко М.П. Сумісне застосування пестицидів, регуляторів росту і добрив проти захворювань озимої пшениці. // Вісник с/г науки. – 1981. - №6 – С.4-8

19.      Головко О. Високі врожаї завдяки вітчизняним біостимуляторам // Урядовий кур´єр. – 1997. – 22 лютого – С.9.

20.      Краснодемська З. Відкриття , що здивувало світ :( Регулятори росту створені українськими вченими , є найефективнішими ) // Урядовий кур´єр. – 1999. – 7 квітня. С.8

21.      Анішин Л.А. Біостимулятори для озимої пшениці // Сільський час – 1999 – 3 вересня. – С.10.

22.      Гулянов Ю.А. Урожай озимої пшениці і його структура // Земледелия. – 2003 - №5. – С.10.

23.      Керефова Л.Ю. Про вплив регуляторів росту на якісні показники зерна озимої пшениці. // Зерновое хазяйство. – 2004. - №4 – С.4-5.

24.      Анішин Л., Анішин С. Вплив біостимуляторів на врожай і якість озимої пшениці // Новини захисту рослин – 1999. – №7 – 8 –С.29-30.

25.      Зінченко О.І., Алексєєва О.С., Приходько П.М. та ін. Біологічне рослинництво : Навч. Посібник.: За ред. Зінченка О.І. – К.: Вища шк. 1996 – С.239

26.      Степаненко Т. На пшеничному полі // Пропозиція. – 2004. - №10. –С.39

27.      Реєстр сортів рослин України на 2003 рік . Зернові, круп´яні та зернобобові культури . Частина перша. Офіц. вид. – К.: Компанія „ Юнівест Маркетинг 2002.

28.      Районовані сорти сільськогосподарських культур 2000р. –К.:„Урожай„.

29.      Реєстр сортів рослин України. – Офіц. вид. – К.: Слов´янський клуб. 1994. – 208 с.

30.      Петруняк В.Л., Омельчук С.А. Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні. Офіц. вид. – К.: Компанія „Юні вест Маркетинг”. – 2003.

31.      Рекомендації. Озимо зернові в 1996 році . Черкаська обласна сільськогосподарська дослідна станція.: - 10 серпня. – 1995 – 15с.

32.      Маньківський А.Я., Скопецька Л.Ф. Технологія зберігання і переробки с/г продукції. – Ніжин. : Аспек,1999. – 384с.

33.      Регулятори росту у формуванні врожайності. / Білітюк А.П., Скуротівська О.В. // Захист рослин – 2000 №10 –С.21-23 [ озима пшениця ].

34.      Н – 191 Назазенко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство: Підручник. – Чернівці.2003. – 400с.

35.      Бойко В.І. Ринок зерна України // Економіка АПК – 2004.№1С.103-105.

36.      Беляков Г.И. Охорона труда – М. : Агропромиздат, 1990 – 320с

37.      Гряник Г.М., Лехман С.Д. , і ін. Охорона праці – К.: Вища школа, 1993.- 416с.: іл.

38.      Правила охорони праці у с/г виробництві. К.: Форт,2001. – 384с.

39.      Городній М.М., Шикула М.К. та ін. Агроекологія : Навч. Посібник / За ред. Городнього М.М. – К.: Вища школа,1993. – 416с.: іл.

40.      Куценко О.М., Писаренко В.М. Агроекологія. К.: „Урожай”, 1995-100с.

41.      Карпенко В.Г., Грицаєнко В.М. Суттєве застосування гербіцидів і регуляторів росту в посівах озимої пшениці та кукурудзи. //Пропозиція – 2002 №4 – С.73.

42.      Б.А.Доспєхов. Методика визначення математичної обробки.

Анотація

 

Анотація наукової роботи під девізом „ Регулятори життєвих процесів”

Метою наших досліджень було вивчити вплив різних доз регуляторів росту та різних агроприйомів на різних сортах озимої пшениці. В завдання наших досліджень входило:

1)  Вивчити вплив різних доз регуляторів росту і їх бакових сумішей з композицією мікроелементів в передпосівній обробці насіння на різних сортах на польову схожість, кущення, структуру врожаю та врожайність.

2)  Вивчити вплив позакореневої обробки насіння озимої пшениці на структуру врожаю і врожайність.

3)  Визначити економічну ефективність різних прийомів застосування регуляторів росту рослин і їх композиції на озимій пшениці.

Методика дослідження. Економічну ефективність визначали за методикою Бойчука І.М., а математичну обробку проводили за Доспєховим.

Наукова робота складається з п’яти розділів, обсяг роботи 36 сторінок, кількість рисунків 5, а таблиць 11, використаних джерел 44.

В результаті наших досліджень встановлено, що:

 1) Різні дози регуляторів росту впливають на польову схожість по різному, найкраща польова схожість (97%) була на ділянці де застосовували емістим С (5мл).

За рахунок комплексного застосування емістиму С з композицією мікроелементів вона підвищувалась на 6,0-15,5%.

2) Різні сорти по – різному реагували на передпосівну обробку регуляторами так, по сорту Донецька 46, Веселка, польова схожість підвищилась на 8,3 – 11,7%, а по сортах Миронівська 30, Донецька 48 – на 3,3%.

3) Під впливом регуляторів до збирання врожаю по різних сортах і варіантах зберіглось більше рослин на на 20 – 24%, збільшувалась і маса колосів на 14,6%, маса зерна – на 15,1%, кількість зерен у колосі – на 14,7%, урожайність підвищувалась на 1,9 – 9,4 ц/га.

4) Найбільш ефективним заходом є передпосівна обробка насіння, рівень рентабельності дослідному варіанті зріс до 180,7% проти 148,6% в контролі.

Ключові слова:

Композиція мікроелементів, етапи органогенезу, передпосівна та позакоренева обробка насіння.