Заходи механізації процесу годівлі на ЗАТ «Блакитна Нива»

5. Заходи механізації процесу годівлі на ЗАТ «Блакитна Нива»

Ефективність годування риб визначається не тільки якістю кормів, але і методом годування. Механізація процесів годування в господарствах рибоводів різних типів здійснюється в декількох напрямах. У ставковому господарстві «Блакитна Нива» корм вносять на певні кормові ділянки або годівниці. Такий спосіб дозволяє застосовувати спеціальні машини-кормороздавачі для доставки кормів до місць годування риб.

Кормороздавач КН-800 призначений для роздачі гранульованого корму порціями по точках в ставки площею до 100 га. Це бункер з системою для дозованої видачі корму і є навісним. Цей кормороздавач встановлюють на тракторі «Білорусь ЮМЗ-6». Обслуговує його один оператор. Вантажопідйомність 800 кг, разова доза видачі корму 1 кг, дальність викиду корму 5–12 м, площу кормової плями 6 м².

Багатомаятникова автогодівниця «Рефлекс Т-1500» призначена для годування риби в нагульних ставках. Вона складається з двох бункерів, що вміщають по 750 кг гранульованого корму, встановлених над водою на двох герметичних понтонах циліндрової форми (мал.). На дні ночвоподібного бункера є щілина, через яку гранульований корм висипається на опорну планку – швелер, підвішену під нею. На планці підвішені 20 маятників довжиною до 1,5 м, які можуть відхилятися в будь-яку сторону під впливом риби.

Автогодівниці «Рефлекс Т-1500» (є модифікації з об'ємом бункерів від 1000 до 3000 кг) вписуються в існуючу схему механізованої кормораздачі: кормосклад – естакада (або силос БМУ-20, БМУ-40) – автогодівниця. До місць установки їх буксирують моторним човном. Більш вигідне завантаження автогодівниць кормами з використанням плаваючого кормороздавача АРК-С з місткістю бункера 2,5 т. Одна автогодівниця встановлюється на 10 га площі ставка.

2.6 Охорона праці

Складовими частинами охорони праці є – трудове законодавство, техніка безпеки, виробнича санітарія і протипожежна безпека на підприємствах.

Аналіз стану охорони праці проводиться по господарству ЗАТ «Блакитна Нива» Київської обл. У структурному підрозділі інкубаційного цеху працюють 8 чоловік. А саме:

־  Завідувач цеху

־  Головний рибовод, який за сумісництвом виконує обов’язки головного спеціаліста з охорони праці;

־  Бригадир;

־    Рибоводи четвертого і другого розряду;

־    Наймані працівники;

־    Нічні робітники.

Кодекс законів про працю (Кзпп) регламентує режими праці (тривалість роботи 40 годин на тиждень) та відпочинку працівників (28 календарних днів відпустка і 2 вихідних на тиждень, з нічними працівниками окремо узгоджений графік роботи), їх обов'язки та відповідальність за дотримання чинного законодавства. Згідно КЗпП в даному господарстві застосовуються надурочні години (кожен працівник може залучатися до надурочної праці не більше 120 годин на рік). До надурочних робіт жінок, інвалідів і неповнолітніх не залучають.

Під час укладання трудового договору роботодавець інформує працівника під розписку про умови праці та наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих умов, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і Колективного договору.

Працівнику не пропонується робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Роботодавець щомісячно відраховує у Фонд соціального страхування страхові внески згідно встановлених тарифів.

У ЗАТ «Блакитна Нива» наявні журнали обліку інструктажів з техніки безпеки. Розроблені інструкції з техніки безпеки на окремі види робіт. Нещасні випадки у рибгоспі розглядаються комісією з розслідування. Усі роботи здійснюються з дотриманням техніки безпеки і вимог виробничої санітарії.

Служба охорони праці організована згідно «Типового положення про службу охорони праці» (2004) та закону України «Про охорону праці» (2002). Обов’язки головного інженера з охорони праці згідно наказу керівника виконує головний спеціаліст – Гончаренко О.В. Інженер з охорони праці розслідує причини нещасних випадків, розробляє заходи щодо усунення і запобігання цих причин на основі вивчення виробничих процесів, засобів виробництва, безпечних прийомів праці. Техніка безпеки передбачає розробку безпечних, технологічних процесів, автоматизацію окремих операцій, обладнань, агрегатів, їх модернізацію з метою створення належних умов праці, полегшення трудомістких процесів на виробництві.

Громадський контроль з охорони праці здійснюють профспілки. Вони мають право на перевірку стану охорони праці, а також вносять пропозицію щодо покращення умов праці.

Згідно Типового положення «Про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого Держнаглядохоронпраці України від 26.01.05 р. №15 працівники допускаються до роботи лише після проходження відповідного інструктажу з техніки безпеки, виробничої санітарії. За характером і часом проведення, інструктажі з охорони праці поділяються: на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж проводиться, з усіма працівниками які приймаються на постійну або тимчасову роботу незалежно від їх освіти та стажу роботи та працівниками інших підприємств які беруть участь у виробничому процесі. При проведенні вступного інструктажу інженер з охорони праці обов'язково вказує на характер виробництва, основні шкідливі фактори на даному робочому місці, а також порядок користування захисними засобами. Проходження вступного інструктажу фіксується у журналі реєстрації проведення вступного інструктажу з техніки безпеки (ф. №1), дані про проходження інструктажу вносяться також у особову справу працівника. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи, безпосередньо на робочому місці про, що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів з техніки безпеки (ф. №2). Повторний інструктаж проводять на роботі з підвищеною небезпекою 1 раз у 3 місяця. За потребою проводять позапланові, цільові та повторні інструктажі.

Атестація робочих місць проводиться атестаційною комісією в порядку, передбаченому постановою Кабінету міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1.08.1992 р. №442. Повноваження та склад атестаційної комісії визначаються наказом роботодавця. Для проведення атестації залучаються головні спеціалісти, керівники дільниць та інші. За результатами атестації оформляються робочі місця, визначається складність і розряд робіт. Атестація робочих місць включає: усунення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці, встановлення ступеню шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; визначення права працівників на пільгове, пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах. Вона проводиться один раз на 5 років та має завданням виявлення шкідливих та небезпечних умов праці. Атестація проводиться комісією, склад якої затверджується наказом по підприємству.

Рибництву – притаманні всі категорії небезпечних і шкідливих факторів, а саме: фізичні фактори: елементи дамб, що можуть руйнуватися, машини, механізми що рухаються, несприятливі показники мікроклімату, особлива робота на відкритому повітрі.

Дотримання вимог безпеки при проведенні технологічних процесів у рибництві відбувається згідно ДНАОП 4.0.00. – 1.11. – 79 «Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на рибоводних підприємствах і внутрішніх водоймищах». На господарстві розроблені інструкції: при роботі в хімлабораторіях; при роботі з розвантажувальними засобами; при зберіганні і внесенні міндобрив; при роботі з гідротехнічними спорудами; при облові ставів і сортуванні риби в ручну та ін.

В рибницьких господарствах широко використовують різні види добрив, лікарських і дезінфікуючих засобів. Робота з цими речовинами пов'язана з певною небезпекою несприятливого впливу їх на організм людини. Наприклад, небезпека застосування мінеральних добрив полягає в подразненні слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і виникнення запальних процесів. Лікарські речовини при недотриманні правил безпеки їх використання приводять до алергізації організму захворювань шкіри і слизових оболонок очей. Не менш небезпечні і дезінфікуючі речовини, які мають подразнюючу дію. В зв'язку з цим чітке дотримання заходів безпеки при роботі з вказаними речовинами є гарантією здоров'я робітників, які з ними контактують.

Загальними принципами профілактики несприятливої дії мінеральних добрив, лікувальних і дезінфікуючих засобів є: застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, респіратори, гумові рукавички, взуття); окреме зберігання речовин в сухих приміщеннях з доброю вентиляцією; механізація виробничих процесів; використання засобів наочної пропаганди, регулярний інструктаж працівників; дотримання правил особистої гігієни; проведення попередніх і періодичних медичних оглядів.

В господарстві проводяться медичні огляди – попередній та періодичний один раз на рік згідно ДНАОП 0.03. – 4.02. – 94.

Охорона праці знаходиться на належному рівні. З працівниками проводять всі види інструктажів, навчання з охорони праці. Керівництво забезпечує працівників інструкціями, вимогами безпеки та плакатами з охорони праці. Для поліпшення умов праці пропоную збільшити фінансування заходів на охорону праці в обсязі не нижчому 0,5% від суми реалізованої продукції, що передбачено законом України «Про охорону праці».

Висновки

Детально розглянувши вище наведений матеріал, можна зробити наступні висновки:

-     в господарстві застосовуються перспективні засоби механізації, такі як автогодівниця «Рефлекс Т-1500», а також кормороздавач «КМ-800»;

-     господарство знаходиться в другій зоні рибництва, яка є сприятливою для росту та розвитку риби;

-     при даних способах механізації в господарстві – суттєво підвищується рибопродуктивність ставів, а також зменшується втрата кормів при годівлі риби від 20 до 60%.

Пропоную:

-     Для покращення вирощування годівлі використовувати комбікорм 12 – 80 призначений для мальків і цьоголіток коропа масою від 1 до 40 г., 16 – 80 – для коропа масою більше 40 г.;

Використовувати в господарстві очеретокосарку, для боротьби з надлишковою рослинністю.

Список літератури

1.    Привезенцев Ю.А. и др. «Прудовое рыбоводство»: – М.: Колос, 1980. – 199 с.

2.    Кох В. и др. «Рыбоводство»: – М.: Пищевая промышленность, 1980. – 218 с.

3.    Шерман И.М., Чижик А.К. «Рыбоводство»: – К.: Выща школа, 1989.-199 с.

4.    Сабодаш В.М. «Рыбоводство»: – К.: Высшая школа. 1983. – 200 с.

5.    Шерман І.М. та ін. «Рибництво». – К.: Урожай, 1992. – 189 с.

6.    Шерман І.М., Гринжевський та ін. Годівля риб. – К.: Вища освіта, 2001.-189 с.

7.    Галасун П.Т., Сабодаш В.Н., Гренжевський С.М., Товстик В.Ф. Довідник Рибовода. – К.: Урожай, 1985. – 184 с.

8.    Чижик А.К., Шерман И.М., Прудовое рыбоводство. – С.: Таврія. 1985 – 2003 с.

9.    Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое рыбоводство. – М.: Агропромиздат. 1991. – 368 с.

10. Вишнякова Р.И. Брудастова М.А. Кормление рыбы и удобрение прудов – М.: Россельхозиздат. 1986. – 71 с.

11. Галасун П.Г. Інтенсивне рибництво. – К.: Урожай. 1979. – 113 с.

12. Сабодаш В.М. Рыбництво. – Д.: Издательство «Сталкер». 2004. – 304 с.

13. Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальний посібник. – Х.: Еспада. 2004. – 272 с.

14. Амілов С.І. Рибне господарство України: стан і перспективи. – К.: Вища освіта. 2003. – 336 с.

15. Гриб В.К. Морев А.Н. Комплексная механизация прудового рыбоводства. – М.: Пищевая промышленность. 1967. – 331 с.