Соціальне життя

3.2 Соціальне життя

Соціальна тема є однією з найактуальніших, яка є найближчою українському суспільству. ЗМІ, повідомляючи про певні соціальні події, допомагають нашому суспільству зрозуміти соціальні процеси. Часто, коли влада відмовляє народу в певних соціальних питаннях, він звертається до працівників ЗМІ, таким чином, намагаючись вирішити проблеми, привернути увагу, залучити до дій. ЗМІ в цьому плані виконує роль «допоміжної палички», яка привертає до себе увагу значних мас населення.

Тепер хотілося б звернутися до більш конкретного. Для аналізу соціальної функції ЗМІ в житті суспільства ми обрали номери двох громадсько-політичних газет за 2008–2009 рр. Які у своєрідному сенсі є різними. А саме – луганську газету «Вечерний Луганск» і чернівецьку газету «Доба». Обласні центри випуску цих газет протилежні – індустріальний Луганськ та Чернівці, де переважає сільське господарство та легка промисловість. На нашу думку, порівняти такі газети буде цікавим тому, що вони відображають життя різних сфер зі своїми перевагами й недоліками. Ми поставили за мету визначити чи є різниця між соціальними проблемами в цих газетах.

Соціальна тема найвагомішою серед проблем, пов’язаних із захистом громадян. І тому нам хотілося б детальніше розглянути такі питання, як:

1. Забезпечення дітей та їхній соціальний захист.

2. Захист прав пенсіонерів.

3. Проблеми студентів (молоді).

4. Захист інтересів медиків, шахтарів, військових та інших.

5. Проблеми безробіття.

6. Та наскільки сучасні ЗМІ розкривають ці питання й чи розкривають свої позиції щодо їх вирішення.

Проблема соціальної захищеності турбує всіх громадян нашого суспільства. І тому саме їй потрібно приділяти більше уваги тому, що сьогодні дуже багато людей знаходиться в скрутному становищі. Постійні затримки заробітної плати, мізерні пенсії, (а за всі послуги (лікування) треба платити) усе це негативно впливає на громадян і на всю державу.

Переглядаючи газету «Доба» ми провели невелике дослідження. Поставивши за мету з’ясувати, яким темам приділяється найбільше уваги, виявилося:

Перше місце посідає проблема забезпечення дітей та їх соціальний захист.

Друге місце займають проблеми працевлаштування та безробіття.

Третє – статті присвячені темам навчання та здобуття освіти.

Четверте – проблема народжуваності.

На досить низькому рівні висвітлюються питання щодо захисту, інтересів пенсіонерів, медиків, шахтарів, військових та інших.

На нашу думку, соціальна захищеність населення – це дуже гаряча тема, вона турбує всіх без винятку. І тому я вважаю, що публікації такої тематики мають бути об’єднані однією рубрикою. Щоб читач знав куди звернути свою увагу.

У газеті «Доба» соціальні проблеми зустрічаються в різних рубриках, зокрема, «Актуально», «Болить», «Гордіїв вузол», «Навчання – світло». Але перше місце залишається за постійною рубрикою «Гаряча доба» – саме вона торкається багатьох суспільних проблем і намагається знайти шляхи їх вирішення.

Тепер хотілося б звернути увагу на зміст публікацій. Чи несуть вони корисну інформацію читачеві?

Проблема, яка найчастіше зустрічається на сторінках газети «Доба» – забезпечення дітей та їх соціальний захист.

Тож звернемося до самих публікацій. Так, у статті «Дитяче сирітство – ганебне явище суспільства» розповідається про державний притулок для неповнолітніх, що діє в Чернівцях. У статті піднімаються питання недостатнього державного фінансування закладу. Також розповідається про добру підтримку будинку малюка місцевими олігархами, які виділяють гроші. Інші «благодійники, як правило, кошти або матеріальні цінності передають до певної інстанції навіть, не цікавлячись потрібно це чи ні. Наприклад, є будинок малюка. Один приніс їм цукерки, другий – цукерки, третій – також цукерки. Що ж вони тільки цукерками будуть дітей харчувати?» (Додаток Е).

У статті наголошується на тому, що дві третини осиротілих дітей в Україні є сиротами при живих батьках.

Цей матеріал здатен переконати, що притулок – ніколи не замінить дитині рідного дому, а якщо в нашій країні є інтернати та інші подібні заклади, то вони повинні отримувати підтримку з боку держави передусім.

У статті «Батьки підозрюють, що їх дітей викрадають на «органи» піднімається проблема зникнення українських дітей, як безпритульних, так і тих, що мають сім'ї.

У публікації «Смертельні кроси» розповідається про те, що батьки бояться пускати дітей на уроки фізкультури, які стали небезпечними для життя. Матеріал інформує, що «за останні два місяці новоселицька трагедія – не єдина в Україні. Спортивними майданчиками впродовж останніх двох місяців прокотилася хвиля смертей, коли діти, маючи, здавалось би, гарне здоров'я, помирали під час уроків фізкультури.» Ця публікація має дуже велике значення у висвітленні проблеми шкільного спорту, коли вчителі, не враховуючи слабий фізичний стан дітей примушують їх виконувати тяжкі нормативи. Автор наводить дані про здорових та хворих дітей, а також подає коментарі прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко стосовно цієї проблеми (Додаток Є).

У статті «В області економлять на харчуванні безпритульних дітей» подається статистика навчання випускників шкіл-інтернатів у Чернівецькій області. Також зазначається, що діти, які знаходяться в інтернаті не забезпечуються всім необхідним.

На нашу думку, подібні матеріали повинні з'являтися частіше на сторінках українських ЗМІ, тому що проблема безпритульних дітей є однією з найважливіших соціальних проблем.

Публікація «Школа №21 у Чернівцях стане дитячим садочком?» інформує про закриття дитячої школи і про бажання місцевої влади віддати її під дитячий садочок. Автор порушує демографічну проблему. Повідомляється про низьку якість знань учнів цієї школи, що спричинено неповною завантаженістю педагогічного колективу. Також зазначається, «що під час прийняття таких управлінських рішень пріоритетом мають бути інтереси дитини і для жодних інших цілей будівля школи використовуватись не буде».

На наш погляд, такий матеріал вирішує проблеми та питання щодо подальшого функціонування школи перед читачами, а також може привернути увагу заможних людей, спроможних вкласти деякі кошти для оснащення майбутнього дитсадка.

Стаття «МОЗ України хоче і далі годувати чернівецьких дітей сосисками?» повідомляє про рішення Чернівецької міської ради щодо вилучення із раціону харчування в дитсадках сосисок та ковбаси. Але МОЗ України заборонили це робити. Батьки дітей хвилюються про отруєння дітей (що вже раз спіткало їх) не тільки молочними продуктами, а неякісними сосисками.

Ця публікація є без сумніву важливою, оскільки зачіпає проблему харчування маленьких дітей, яким не пощастило отруїтися їжею дитсадка.

У газеті «Доба» друкується багато коротеньких аналітичних статей про поліпшення життя дітей. Серед яких аналіз роботи та заходів уряду, МОЗ та ін.

Тепер хотілося б звернутися до не менш важливої проблеми працевлаштування та безробіття. Перед тим як звернутися до аналізу, ми хочемо наголосити що ця тема є особливо актуальною для західних областей України, де значна частина населення перебуває на заробітках у країнах Східної Європи, залишаючи вдома свою родину.

Перша стаття, яку нам би хотілося проаналізувати має назву «Бабусині діти, або ціна «маленького Мілана» у Керстенцях». У статті розповідається про торішнє свято останнього дзвоника, яке вперше за тридцять років існування навчального закладу не було дев'ятого класу. І що однією із причин є Італія, куди на заробітки подалися ледь не півсела молодих жінок. Розповідається, що заробітчани мають доволі гарний заробіток і що «у селі нараховується понад 180 іномарок», але за час перебування за кордоном батьки втрачають найголовніше – вони не бачать як старіють їх батьки, і підростають діти. «І це той, інший бік медалі, який крає серце тим, хто покидає сім'ю та домівку, і тим хто чекає-не дочекається їх зі світів додому» (Додаток Ж).

Ми вважаємо, що висвітлення цієї проблеми в ЗМІ охоплює не тільки людей про яких пишеться в статті, а й весь український народ і передусім на наш уряд, який повинен створити сприятливі умови для заробітку на Україні, а не втрачати робочі руки через нездатність розвивати власні ресурси.

Матеріал «Найбільше заробляють держслужбовці, найменше – працівники ресторанів та готелів» повідомляє про розмір нарахованої заробітної плати й те, що за видами економічної діяльності найвищий рівень заробітної плати у грудні в Чернівецькій області був у працівників сфери державного управління, найнижчий – у працівників сфери діяльності готелів та ресторанів.

У газеті «Доба» за червень з’явилася публікація «Мамо, допоможи мені влаштуватись на роботу» У якій розповідається про бажання дітей заробляти собі на життя, мати власну копійку та про несприятливі умови, які не відповідають настрою дітей (відсутність гарної роботи та доброго заробітку). Також у статті підіймається питання «тіньової» дитячої праці на прикладі п'ятнадцятирічного Колі та шістнадцятирічного Іллі: «власник фруктово-овочевого магазину цього ж Калинівського ринку постійно недоплачує. Хлопець має проблеми – якось не втримав ящик із помаранчами й сильно пошкодив ногу, яка гноїться вже більше року. Коля також працює на сім'ю, мама хворіє, а тато пиячить, четверо братів та сестер фактично на його руках. Ілля розповів, що вони працюють по 8–10, іноді й більше годин на добу» (Додаток З).

На нашу думку, цей матеріал має важливе значення, оскільки розкриває проблеми не тільки відсутності праці для молодих людей, але й підіймає такі питання як незаконне використання дитячої сили, проблему неспроможності матеріального забезпечення дітей батьками.

Завжди актуальними залишаються статті присвячені здобуттю освіти та навчанню. Ця тема посідає третє місце.

«Півцарства» на освіту» інформує, що Міністерство освіти, і науки виказало намір упорядкувати в Україні плату за вузівське навчання. «З'ясувалося, що у Чернівецькому нацуніверситеті ім. Ю. Федьковича «золотими» спеціальностями цього річ є «філологія (переклад англійсько-український)», диплом бакалавра (тобто, 4 роки навчання на стаціонарі) якої коштуватиме вашому бюджету 31200 грн., «філологія (англійська мова та література)» – за вищу базову освіту у цьому напрямку доведеться викласти 30000 грн., та «право (правознавство)», що теж потягне на 30000 грн. Шалено дорогим буде й здобуття вищого правознавства у Навчально-консультаційному центрі Одеської національної юридичної академії – 30400 грн. А от у Буковинському державному мед університеті найдорожчим є чотирьохрічний термін навчання на спеціальності «фармація» – 30800 грн.»

У публікації акцентується, що це тільки плата за навчання «Без гуртожитку, харчування, проїзду містом, нових штанів, примусових покупок наукових монографій, походів у кіно й студентського пива» і що середня заробітна плата ні як не співвідноситься з такими високими цінами на навчання.

Стаття «Криза суттєво зменшить місця держзамовлення у вузах» містить досить цікаву та корисну інформацію для абітурієнтів 2009 та взагалі для тих, хто збирається стати студентом у майбутньому. Повідомляється про масштабне вступне нововведення, яке має спростити життя вступників та їхніх батьків – запланований запуск інформаційно-пошукової системи «Конкурс» із доступом до мережі Інтернет. Це має покращити оперативне інформування абітурієнтів про надходження заяв на вступ до вищих навчальних закладів. Але в статті зазначається, що без передбаченого фінансування, яке викликає сумніви через економічну кризу це може бути лише намірами, і вони не будуть виконані вчасно. Наголошується також на тому, що не передбачено жодних пільг для учнів шкіл, які досягли особливих успіхів у навчанні, тобто медалістів, то Україна, вочевидь, на порозі дуже «веселого» вступу.

У статті «Сертифікатний бунт» Чернівцям не загрожує?» розповідається про університети, які отримали певну автономію і дозволяють собі встановити крім поданого випускниками сертифіката ще й іспити. «Протягом останніх років кільканадцять державних та національних вузів оголосили про автономію, отримавши певну свободу від Міносвіти. Вочевидь, свобода декого почала п'янити й спонукати керувати по-своєму, не звертаючи уваги на міністерство. Сумно, але від цього, звісно, найбільше страждають діти-вступники та їхні батьки» (Додаток И).

Тож ЗМІ посідають важливе місце й у висвітленні «студентських» проблем. Так в останній публікації піднімається проблема надзвичайної самостійності вищих навчальних закладів, про що необхідно знати читачам.

Четверте місце посідає тема народжуваності.

Так, матеріал «У буковинських селах народжують більше ніж у містах» інформує про зменшення населення в селах внаслідок природного скорочення. Стаття представляє наведені статистичні дані. Які дають загальну Каринину приросту та смертності населення.

Ця тема в основному висвітлюється у вигляді статистичних даних із позначенням у яких містах області народжуваність перевищує смертність чи навпаки.

Як ми вже згадували проблема захисту, інтересів пенсіонерів, медиків, шахтарів, військових та інших та сторінках газети висвітлювалась на низькому рівні. Аналізуючи матеріали надруковані у «Добі» зі рік дуже рідко до рук потрапляли вищезазначені публікації.

Пропонуємо звернутися до деяких із них. У статті «Чи прогодують 237 тисяч працюючих стільки ж пенсіонерів та отримувачів допомог?» акцентується увага на тому, що кільканадцять працездатних громадян не є застрахованими особами у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, тим самим вони позбавляють себе права в майбутньому на достойне пенсійне забезпечення. Але пройде кілька років і вони звернуться за пенсією, та не зможуть її отримати. «Від того, що багато наших громадян не беруть участі в пенсійному страхуванні, страждають і сьогоднішні пенсіонери, адже до обласного пенсійного бюджету не надходить щомісяця навіть із розрахунку з мінімального внеску – близько 20 млн. грн.» (Додаток І).

Отже, ця публікація попереджає пенсіонерів про можливі проблеми в майбутньому через недбалість і байдужість. Ми вважаємо, що цей матеріал спонукне до дій застрахуватися багатьох пенсіонерів.

Стаття «1,5% пенсіонерів мають пенсію нижчу за прожитковий мінімум» містить статистичні дані про отримання пенсій пенсіонерами вище прожиткового мінімуму. Що дозволяє уявити загальну картину матеріального забезпечення чернівецьких пенсіонерів.

У матеріалі «Бідні лікарі» надається інформація щодо середньомісячної заробітної штатного працівника в сфері охорони здоров'я, повідомляється про соціальні виплати. Інший матеріал «Пінчук послухав чернівецьких лікарів і дав півмільйона на оснащення буковинської дитячої лікарні» повідомляє про виділення коштів на будівлю нового медичного закладу.

Як бачимо, останні матеріали не піднімають жодних соціальних питань, а тільки інформують про нові заходи та надають данні про стан виплат пенсій, заробітних плат. На нашу думку, у цих статтях автору слід було не тільки подати суху інформацію, але й поставити певні проблеми, провести опитування, визначити наболілі питання.

Іншою не менш «болючою» темою є проблема, яка торкнулася майже кожного мешканця Чернівців. Повінь, мабуть, на довго залишиться в пам'яті кожного, хто постраждав, від стихійного лиха, зазнавши неабияких збитків.

Публікація під назвою «Повінь» не тільки описує збитки, як самих мешканців і міста в цілому, але й наголошує на тому, що жертв могло бути менше, якби уряд щорічно виділяв кошти на противипадкові заходи. Тим більше, що Буковина визнана такою, де часто бувають паводки (Додаток Ї).

Також стаття розповідає про те, що люди зі співчуттям поставилися до такої ситуації, й проявили милосердя. «Біда людей об'єднує, робить їх добрішими й це сильніше за будь-яку стихію».

Отже, можна зробити висновок, що роль газети «Доба» у соціальній сфері важко визначити однозначно, бо певні проблеми, такі як забезпечення дітей, їх соціальний захист газети висвітлює в повному обсязі, залишаючи нерозкритими теми соціального захисту пенсіонерів, медиків та ін.

Тепер звернемося до луганської газети «Вечерний Луганск», а саме до соціальних тематик.

Проаналізувавши друковані матеріали за 2008–2009 рр., ми визначили, що газета дуже мало приділяє уваги населенню та його проблемам, соціальні теми на сторінках з'являються дуже рідко. Шпальти газет переповнені публікаціями про політику, як міста Луганськ, так держави в цілому, взагалі склалося враження, що «Вечерний Луганск» – поле суперечок між різними гілками влади, розраховане на читацьку аудиторію, також багато матеріалу присвячена «футбольним баталіям», аналізом економічного, у тому числі кризового становища й т. п.

Взагалі можна скласти такий список соціальних тем у газеті «Вечерний Луганск».

Перше місце як у газеті «Доба» посідає проблема забезпечення дітей та їх соціальний захист.

Друге місце займає тема пов'язана із соціальним забезпеченням працівників охорони здоров'я.

На третьому місці – матеріали присвячені темі здобуття освіти.

Четверте місце посідає проблема пов'язана із транспортом у місті Луганськ.

Теми пов'язаних із висвітленням соціальних проблем пенсіонерів, військових майже відсутні.

Тож проаналізуємо як газета відображає життя дітей. Перша публікація, яка потрапила нам до рук має назву «Цветы на асфальте». Це аналітична стаття, яка піднімає проблему безпритульних дітей. У статті розповідається чим займаються діти на вулицях: «не говоря о вредных привычках (курении, алкоголизме, наркомании), – это сотни грязных, оборванных детей, которые демонстративно нюхают клей на глазах у безразличных взрослых.» Як бачимо автор наголошує на байдужості дорослих у цьому питанні. Повідомляється, що безпритульні діти внаслідок поганого життя та вічних злиднів мають серйозні проблеми зі здоров'ям. Також подаються статистичні дані про кількість безпритульних дітей в Україні й у Луганській області. Автор розповідає про

психологічні аспекти таких дітей, про те як їм важко жити після вільного життя в інтернаті на вулиці та ін. (Додаток Й).

У статті акцентується увага, що «В отношении к данному социальному явлению начинают преобладать дискомфорт и равнодушие со стороны общественного большинства, помноженные на ситуативные общественные кампании», «Необходимо понять реальные масштабы детской беспризорности, создать соответствующую законодательную базу».

Стаття містить багато проблемних питань, на наш погляд, вона здатна переконати в невідкладності такого питання.

Газета містить матеріал «Список детских учреждений», яка повідомяляє, що «Национальный форум профсоюзов Украины призывает всех неравнодушных помочь детям-сиротам». Подається список будинків для сиріт та інтернатів. Автор закликає не бути байдужим до дитячих доль.

Ми вважаємо, що подавати інформацію про такі заклади дуже корисно, і це може вирішити певне коло питань. Завдяки такій публікації деякі діти зможуть знайти свої батьків.

Як показує практика життя – іноді страждають не тільки діти, а й батьки від свої рідних дітей. Так у публікації «Как вигоняют из собственного дома розповідається про батька, який дозволив своєму сину жити вдома разом з дружиною. На що отримав гарну подяку – сам опинився на вулиці. Публікація містить лист постраждалого чоловіка до суду та необ'єктивне рішення останнього. Автор наголошує на тому, що кожен громадянин чи мала дитина, чи доросла людина мають право на житло (Додаток К).

На нашу думку, друкувати подібні матеріали в газетах – правильне рішення. Так до рішення проблеми може долучитися місцева влада та небайдужі мешканці нашого міста.

За кількістю матеріалів, присвячених соціальному життю медичних працівників публікації займають друге місце. Переглянемо деякі з них.

Нашу увагу привернула аналітична стаття «Тупость прикрываем прожектами: в Луганске вновь заговорили о медицинской реформе», яка інформує, що «В конце мая на сесси Областного совета была утверждена «Концепция реформирования специализированных лечебно-профилактических учреждений Луганской области». У матеріалі автор виражає своє негативне ставлення до ситуації, звертається до читача, роз`яснює деякі питання, намагаючись «відкрити очі» на необґрунтовану діяльність керівництва.

Цей матеріал передусім стосується працівників у сфері медицини, тому що будь-які реформи можуть вплинути на їх роботу.

Так, у статті «Медицинский гамбит» постає питання про закриття єдиного міського травмпункту. Автор розкриває всі секрети та чутки навколо цієї справи – закриття пов`язане з високою конкуренцією зі сторони приватної лікарні «Медаком». Згодом з`ясовується, що це не закриття, а перебудова лікарні за новими стандартами. Автор спростовує погану думку народу про керівних осіб лікарні (Додаток Л).

Аналізуючи тему відображення навчального життя на сторінках газети «Вечерний Луганск», ми визначили, що зміст матеріалів нічим не відрізняються від публікацій газети «Доба». Є різниця в тому, що «Доба» частіше висвітлювала ці питання на своїх сторінках, повідомляючи про останні новини, «Вечерний Луганск» у свою чергу не вдавався до таких подробиць.

А тема якості луганських доріг та проблемами, пов'язаними з дорожнім рухом, навпаки, дуже часто з'являлася на сторінках газети. Про це свідчать наступні публікації: стаття «Диагноз – дорожная непроходимость» піднімає питання поганого стану доріг на вулицях Малої Вергунки, містить ілюстрації розбитих доріг, що викликає розчарування в діяльності Міської ради в розвитку міста (Додаток М).

Цікаво, але матеріал «Луганчане задыхаются от пыли» має той самий смисл, тільки в іншій формі і представляє звернення мешканців цетральних вулиць селища Мала Вергунка до Луганського голови з проханням виділити техніку на приберання вулиць.

Ці два матеріали – яскраві приклади важливості ЗМІ у рішенні проблем суспільства, коли народ за допомогою ЗМІ намагається привернути увагу влади до певного питання.

Інтерв`ю «Транспортная альтернатива: куда девался муниципальній транспорт?» повідомляє про проблеми у сфері транспорту.

Отже, проаналізувавши вищезазначені газети, ми прийшли до висновку, що відображення соціальних проблем у газеті «Доба» та в «Вечернем Луганске» різняться.

Це зумовлено територіальною розташованістю видавничих центрів та розвитком промисловості або її відсутністю. Таким чином, у «Добі» багато статей присвячених безробіттю та роботі за кордоном.

Але є багато схожого, наприклад, тема дитячої незахищеності посідає перше місце серед публікацій обох газет, що свідчить про актуальність цієї проблеми в будь-якому регіоні й вбудь-який час. Або висвітлення на сторінках питань щодо вступної кампанії університетів, вартості навчання, новин у сфері освіти та ін.

Хочеться відмітити більшу соціальну активність чернівецької газети, майже кожний номер якої, хоч не повідомляв про певні події, новини, наводив статистичні дані й т.п.

Як уже було зазначено газета «Вечерний Луганск» має більш активну політичну спрямованість, насичену сатиричними матеріалами, іноді гострою критикою владних структур, соціальні проблеми народу в цій газеті знаходяться на другому плані.

Проаналізувавши тему соціального захисту населення на сторінках

українських газет, можна зробити висновок, що останнім часом цій темі приділяється більше уваги ніж раніше, але недостатньо. Справа не в кількості публікацій, а в їх якості. Журналістам треба серйозніше підходити до цієї теми. Висловлювати свою точку зору, мати достатньо фактів, уміти зацікавити читача – ось головні риси в творчості журналіста. Особливість матеріалів на соціальну тематику в тому, що частіше всього читач чекає конкретних дій від публікацій. Сподівається, що повинні відбуватися зміни на краще. І хоча це не завжди вдається, важливо вже те, що ця тема все частіше почала висвітлюватися засобами масової інформації.

Як свідчить аналіз, подрукувати ефективно соціальну інформацію, яка б відповідала умовам розбудови громадянського суспільства, значна частина працівників засобів масової інформації нездатна, в наслідок застарілого мислення, низької національної свідомості, недосконалого знання рідної мови, відсутність належних здібностей, низького загального розвитку, безпорадності у питаннях сучасної економіки, політичної, соціальної й особливо комерційної діяльності.

Соціальних проблеми, які потребують вирішення дуже багато. І сучасні засоби масової інформації намагаються охопити всі.

У сучасних ЗМІ можна побачити велику кількість невеличких матеріалів, які просто інформують про ту чи іншу подію в соціальній сфері. А якщо цей матеріал пропустити через своє серце і розум, додати трошки аналізу, вражень і порад фахівців – цей матеріал принесе користь читачеві.