Навигация
Динаміка чисельності населення
21192
знака
0
таблиц
2
изображения
2. Динаміка чисельності населення
Загальний вплив суспільства на довкілля зумовлюється невпинним зростанням чисельності населення Землі - тільки у Китаї щорічний приріст складає 15 млн. осіб.
Розселення людей по планеті, яке розпочалося з двох основних центрів -Афро-Південноазіатського (Західного) та Східно азіатського (Китайського), певними шляхами міграції досить швидко заполонило всю Землю, утворивши велетенські ареали поселень. Указані ареали з дещо розмитими межами, що зумовлено інтенсивною міграцією, збереглись до наших днів. Виходячи з екологічних позицій, необхідно відзначити надзвичайну нерівномірність розміщення людських популяцій. Південно-східний континент разом з Китаєм потерпає від перенаселення і змушений обмежувати приріст населення, а у більшості країн Європи панує демографічна депресія. В останні сторіччя на зміну чисельності населення в окремих державах суттєво вплинули міграційні процеси, значення яких були вищими, ніж природний приріст. Наприклад, у середині 19-го сторіччя еміграція у США, Канаду, Австралію, в тому числі перша міграційна хвиля з України, була вищою за природний приріст. Переконливим доказом є значний стрибок кількості населення Ізраїлю, починаючи з 70-х років 20-го сторіччя і яке збільшується і в паші дні за рахунок мі грантів з країн Східної Європи.
Цікаві дані наведені О.М. Микитком, О.С.Злотіним та В.М.Вровдієм про зростання чисельності населення Землі за новітню історію розвитку людства. Так, за 19 сторіччя нашої ери чисельність населення Землі зросла в 9.6 рази, причому за 15 сторіччя лише у 2,5 рази, а за останні 4 -у 3,8. В окремі епохи через регіональні епідемії чисельність населення в деяких ареалах не збільшувалась, а навпаки знижувалась.
За перші 1000 років нашої ери населення землі збільшилось усього в 1,5 рази, а у Європі залишилося без змін. Основна частина людства мешкала в Азії (55%, або близько 135 млн. осіб). В основному людські поселення концентрувались на території теперішнього Китаю. Індії, Туреччини. Ірану та Японії. У Європі - Франція, Італія, Іспанія, в Африці Єгипет, тобто в межах помірного та субтропічного поясів.
За наступні 500 років чисельність людства зросла в 1.6 рази. За цей період особливо швидко зросло населення Європи І Японії (з 4.5 млн. в 1000 році до 17 млн. у 1500 році, з збереженням етнічних особливостей). На африканському континенті цей процес був стабільним. Покращання демографічних умов, в першу чергу збільшення продуктів харчування, помітні успіхи у медицині, а також ріст промислового виробництва, розвиток комплексного сільського господарства зумовили збільшення приросту населення, особливо у другій половині XVІ сторіччя. Так, якщо у західноєвропейських країнах в період з 1500 до 1750 року щорічний приріст складав 2%. то за наступні 150 років він досягнув 4%. За 4 сторіччя (1500-1900 роки) суттєво змінилася географія населення. Внаслідок великих географічних відкриттів значно зросли еміграційні процеси, особливо в Австралію і Американський континент. Так. при загальному зростанні чисельності населення у світі за цей період у 3,8 рази, населення Австралії збільшилося у 19 разів. Америки - 10,4 рази. Населення Росії і країн Західної Європи за цей період збільшилось у 8.1 і 4.1 рази відповідно. Азії-3,4. Африці-2.4 рази.
У 1900 році в Китаї та країнах південноазіатського субконтиненту проживало 765 млн. осіб (47% усього населення Землі), далі за чисельністю йшли Росія - 130 млн.. США - 76 млн.. Японія - 45 млн., Німеччина - 43
Франція - 41 млн. та Індонезія - 38 млн. У великих країнах Латинської Америки Бразилії і Мексиці проживало 18 113 млн. людей відповідно.
У XX сторіччі населення Землі збільшилось більш ніж на З млрд. чоловік, тобто майже в 2,9 рази. Найшвидше воно зростало в Латинській Америці (в 6,1 рази) та в Африці (в 4,7 рази), найповільніше - в Західній Європі (в 1,7 рази) та колишньому Радянському Союзі (в 2,1 рази). Причина цього - міграції населення. Вони значно прискорили зростання населення в Західній півкулі, Австралії і Новій Зеландії. Мали значення і наслідки двох світових війн, особливо згубних для країн Західної Європи і колишнього Радянського Союзу. Демографічне становище СРСР погіршилось ще й унаслідок громадянської війни та проведення масових репресій у роки сталінізму. Найзначнішим був природний приріст населення у країнах третього світу. Тут показник був значно вищим, ніж у розвинутих країнах. Про значне прискорення темпів приросту населення Землі протягом історії людства свідчить такий факт - за останнє тисячоліття населення збільшилось у і 8 разів. При цьому для першого його подвоєння потрібно було 600 років, для другого-230, для третього - понад 100 років, а для останнього - всього понад 40 років. На сьогодні чисельність населення Землі перевищує 6 млрд. осіб і продовжує зростати.
З 1950 по 1983 рік населення світу збільшилось на 2133 млн. чоловік, або на 84,4%, у тому числі населення Латинської Америки - на 136,4; Африки на 135,5; Азії - на 94,7; Австралії й Океанії - на 89,6; Північної Америки - на 55,8; колишнього Радянського Союзу - на 51,4; Західної Європи - на 24,7. Середньорічний приріст населення планети склав 64,6 млн. чоловік, у тому числі в 50-іроки 53,3,в1960-і 66,7, в 1970-і 70,3 і в 1980-1983 76,8 млн. чоловік. У 1987 році населення Землі досягаю 5 млрд. чоловік, а у 2000 - 6 млрд. осіб.
Необхідно відзначити, що наприкінці XIX - на початку XX сторіччя найбільший приріст населення спостерігався в Європі (висока народжуваність при відносно низькій смертоносні). У перші два десятиліття XX сторіччя такий тип відтворення населення спостерігався вже і в більшості країн Латинської Америки. В Європі в той же час значно знизилась народжуваність при незначному зменшенні смертності. В країнах Азії й Африки у зв'язку з високою смертністю (не зважаючи на високу народжуваність) приріст населення був незначним. Голод і смерть (особливо дітей до одного року) забирали мільйони чоловік.
За даними Всеукраїнського перепису населення загальна чисельність населення в Україні на 5 грудня 2001р. становила 48 млн. 416 тис. осіб, що на 0,95% менше від очікуваних прогнозів. Чисельність міського населення в цілому в Україні становила 32 млн. 538 тис. (67%) осіб, сільського 15 млн. 878 тис. (32%). Таким чином, чисельність міського населення порівняно з поточним роком зменшилась на 2,3 %, а сільського збільшилась на 1,8%, що свідчить про наявність певної демографічної тенденції. 54% населення України (25 млн. 941 тис. осіб) становлять жінки. 46% (22 млн.475 тис. осіб) чоловіки.
Зменшення населення за рахунок низького рівня народжуваності в багатьох індустріально розвинутих країнах і вибуховий ріст у найбідніших державах - це той контраст, який загрожує перетворитись в одну з великих соціально-економічних і політичних проблем найближчих десятиліть.
Введена у 60-ті роки минулого сторіччя програма за контролем народжуваності не принесла позитивних результатів. Справа в тому, що бум народжуваності сприяв різкому омолодженню сімей, особливо у недостатньо розвинутих країнах.
Значний вплив на зміни народжуваності мають міграційні процеси. Європейські країни вимушені змінювати закони про в'їзд та укріплювати свої кордони, щоб знизити наплив іммігрантів з країн третього світу. Україна в цій ситуації є перехідною зоною для сотень тисяч вихідців з країн південноазіатського регіону.
Основні причини світового демографічного вибуху можна звести до наступних чинників:
- різко скоротилась дитяча смертність (особливо у віці до одного року) у країнах третього світу, які дають максимальні показники народжуваності;
- зросла середня тривалість життя населення;
- смертність перемістилась із пререпродуктивної групи до пострепродуктивної групи і перестала виступати як обмежуючий фактор народжуваності;
- зріс демографічний потенціал за рахунок збільшення відсотку молодих людей у країнах третього світу.
Показники народжуваності у Європі свідчать про скорочення чисельності населення. Без іммігрантів, які постійно поповнюють населення Німеччини, воно щорічно зменшується на 150 тис. осіб.
Переселенці у якійсь мірі можуть вирішити проблему ринку робочої сили у Європі, але для "третього світу" міграція на північ не буде спасінням від росту населення.
При збільшенні чисельності населення зростає кількість молодих людей по відношенню до людей старшого покоління. Це, у свою чергу, обумовлює додаткові витрати, тому що фактично працеспроможний вік у розвинутих країнах розпочинається з 19,5 років, а початок старості -65 років, тобто наступає за 5 років відносно середньої тривалості життя (70 років).
Використана література
1. Агаджанян Н.А. Проблема адаптации и экологии человека. Экология человека. Основные проблемы. М., Наука, 1988, с.93-103.
2. АлексееваТ.И. Адаптивные процессы в популяциях человека. М., изд-во МГУ, і 986.
3. АндреевВ.Г. Геополитика и мировые войны XX в., США, 1999, № 11,с.81
4. АллисонА. Геология наука о вечно меняющейся Земле. М, Мир, 1984,с.75
5. БачинськийГ.А. Социоэкология. К., 1991,с. 154
6. Б і л я ц ь к и й С.,Хох люка Демографія найголовніший чинник майбуття: Україна, Аспекти праці, № 5,2000, с.45-49
7. Гржимек Б. Экологические очерки о природе и человеке. М.. Прогресс. 1998. с.442-450
8. Губськпй Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. К., Наукова Думка, 1998, с.391
9. Социальная значимость факторов вынужденной миграции (Демография миграции). Социс.,№ 1. 2001. с. 103-109
10. Энштеин А. Собрание научных трудов. т.З., М., наука. 1996. 73-79с.
11. Экология, № 6. 2001, 403-408 с.
12. Ермаков Ю.Г. Экологическое прогнозирование. Проблемы и тенденции. Окружающая среда. М., Мысль. 1983, 165-1 70 с.
13. Иванов С. Экологические последствия роста населения, глобальный консенсус. МЭМО, № 10, 1995. с.108
14. Казначеев В.П. Адаптация и конституция человека. Новосибирск, Наука. 1986
15. Клименко М.О. Антропогенні зміни і стан здоров'я населення.
16. Регіональні екологічні проблеми. К., ВГЛ „Обрії", 2002, с 157-158
17. Человек в свете современных экологических проблем. Эколоп1я,№6, 2001.403-408 с.
18. КоммонерБ. Замыкающийся круг. Л., 1974:с134
19. Максаковський В.П. Географическая картина мира. Глобальные проблемы человечества. Ярославль, 1996, с.108
20. Москвитин В. Анализ демографической ситуации в Украине и других странах мира. Бизнес. Информ., № 5. 1997, с.10
21. Регент.Г. Миграция в цивилизованных формах закономерна и физически выгодна. Человек и труд, № 3, 1998 с.4-9
22. Рівне вечірнє Перший результат Всеукраїнського перепису населення. Газета № 58, выд З І.05.2002
23. Слука П. Беженцы. География вынужденной миграции. География., № 44, с. 1-4.
24. B.Campbell. Ekologia czfowieka. PWN. Warsawa, 1995.
25. Z.Chrominski Zagrozenia bytn wspotczesnego cztowieka. Zeszyty Naukowe WSIN Radomsn. Radom, 1993.
26. Haeckel E. Genezellt Morpholjqie der Orqanismen. Bd.l. Berlin, 1986,s.377
27. A.Kalinowska (p.red) Wybrane zagadnienia z ekologii I ochrony srodorviska. Uniwerrsyteckie Centrum Bodan nad Srodowiskiem Prsyrodniczym. Warsawa, 1992.
28. I.Lisiewicr Zdrowie cztowieka a przemyst. PAN/ Warsawa. 1995
29. I.Sachs. Strategic transformacjі u produ XXI wieku. Polskie Towarystwo Wspotpracy z Klubem Pzymskim. Warsawa, 1993.
Похожие работы
... 1800 906 1960 3000 1993 5512 1850 1170 1970 3650 1994 5660 1900 1630 1980 4415 1999 6000 1920 1811 1985 4814 2000 6200 3. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасній Україні. Роль і місце сім’ї у демографічній політиці. Українському суспільству ніколи не бути процвітаючим чи навіть стабільним, якщо його населення не матиме відповідних умов життя і не ...
... - забезпечити систематичне висвітлення у засобах масової інформації розвитку демографічних, зокрема міграційних, процесів, становища біженців та мігрантів тощо. Незважаючи на певні позитивні зрушення, демографічна ситуація в Україні залишається складною. Відсутні об'єктивні підстави призупинення існуючої тенденції скорочення загальної чисельності населення. У цій ситуації напрями демо-графічної ...
... не відрізняється від подібних процесів Центрально-Східної Європи, громадяни яких виїжджають на заробітки до країн Західної Європи, де їхня праця оплачується дорожче, ніж на Батьківщині. Демографічна ситуація в Україні поліпшується Вісім з половиною тисяч гривень на кожного новонародженого – така ціна питання під назвою український бебі-бум. І він таки стався. Принаймні у Харківській області ...
... не є ознакою демографічної кризи. Демографічна криза переважною більшістю і політиків, і журналістів трактується як скорочення чисельності населення України. Хоч насправді це не тільки і навіть не стільки це. Демографічна криза – це передовсім коротке життя. Питання не в тому, що нас стає менше. Менше стає населення більшості країн Європи, питання в тому, що ми живемо мало і живемо погано. І в ...
0 комментариев