Ранкова гігієнічна гімнастика
Гімнастика по системі "Хатха – йога"
Класифікація гімнастичних вправ
Організація і зміст учбово-виховного процесу в школах
Звільняє вчителя від рахування часу під час проведення вправ та дозволяє робити учням зауваження по кількості виконаних вправ
Формування правильної постави на заняттях по основах гімнастики в школі
Навчання гімнастичним вправам
Старший шкільний вік
Навигация
Навчання гімнастичним вправам
Гімнастика - королева фізичної культури
80949
знаков
0
таблиц
0
изображений
3.3 Навчання гімнастичним вправам
Прості вправи часто засвоюються зразу опісля показу та пояснення, більш складні – потребують довгого навчання та примінення самих різноманітних методів та прийомів. Лише уміле використання існуючими в гімнастиці методами та прийомами навчання дає позитивні результати.
Підбір вправ та методика їх проведення в різних класах залежать від особливостей віку.
3.3.1 Молодший шкільний вік
Чим менше років дитині, тим швидше вона розвивається. Особливості дитячого організму полягають в тому, що в ході зросту та розвитку будова та функції всіх органів та систем постійно вдосконалюються. Хоча зріст та розвиток на протязі дитинства проходять нерівномірно, але все ж загальна закономірність зросту зберігається.
М’язи дітей еластичні, тому діти можуть виконувати рухи по великій амплітуді. Але вправи для розвитку гнучкості вони виконують у відповідності з їх м’язовою силою. Лишня розтягнутість м’язів та зв’язок може привести до їх ослаблення, а також до порушення правильної постави. Розвиток сили м’язів тулуба має велике значення для формування правильної постави, яка в цьому віці нестійка.
Процес окостеніння проходить в усіх ланцюгах хребта. І тому не можна на довгий час використовувати вправи стоя , а також стрибки на грунт з висоти більше 80 см.
Діти цього віку відрізняються малою економією реакції всіх органів, високою збудливістю нервових процесів, слабкістю процесів внутрішнього гальмування. В зв’язку з цим діти швидко втомлюються.
Чим молодша дитина, тим швидше у нього виникають умовно – рефлекторні зв’язки на природні цілості дії, що зустрічаються в житті. Чим конкретніший рух, вужча рухова задача, тим доступніша вправа і тим успішніше вона засвоюється.
У дітей 7 – 9 років необхідно рівномірно розвивати всі фізичні якості , звертаючи увагу на швидкості та спритності (загальна координація). Шляхом активної м’язової діяльності необхідно стимулювати вегетативні функції, які впливають на обмін речовин в організмі, на зріст, розвиток всіх систем та органів.
Дітям цього віку рекомендуються слідуючи вправи основної гімнастики: ходьба, біг, повзання по нахиленій лавці, гімнастичній стінці, кидання та ловля м’яча, метання в ціль, переноска набивних м’ячів, вправи на рівновагу, акробатичні вправи.
При навчанні дітей молодшого шкільного віку потрібно користуватися методиками показу та роз’яснення. Пояснення доступних вправ повинно бути лаконічним, простим, зрозумілим – зводитися до назви конкретних дій та вказівок як їх виконувати. Демонстрацію слід супроводжувати образним оповіданням, акцентуючи увагу на тих діях, які забезпечують виконання вправи, яка вивчається.
Діти цього віку люблять повторювати за ким – несуть. Тому, навчаючи їх потрібно користуватися методом імітації та демонстрації. Рекомендується давати конкретні вказівки: стрибайте по розмітці, як можна дальше та вище, потрапляйте в ціль, робіть як я роблю та таке інше. Вправи, що вивчаються повинні бути прості та доступні дітям.
Необхідно пам’ятати, що діти швидко втомлюються і також швидко, після невеликої перерви, знову можуть виконувати рухові дії. Відповідно, вправи повинні бути недовгими та чергуватися з короткими перервами для відпочинку.
У дітей 7 – 9 років рухові навики формуються повільніше, ніж у 10 – 13 річних, та часто вдале виконання чергується з невдалим.
Для скорішого відновлення рухових навиків вправи необхідно повторювати по 6-8 разів на кожному занятті, причому в однакових умовах.
Саме про в одній із своїх праць говорить І.П.Павлов: "Точные постоянные эффекты раздражителей в системе могут получаться все легче и скорее только при одних и тех же промежутках между раздражителями, притом же применяемых в строго определенном порядке, т.е. при внешнем стереотипе…" ( 16, стр. 397).
Навчати дітей цього віку оцінювати рухи в часі, просторі та ступеню м’язових зусиль необхідно шляхом постановки конкретних завдань: ходити та бігати по розмітці ( 50, 60, 80 см); стрибати на першу, другу лінію (близько, далеко) або на задану відстань; кидати м’яч в ціль та на задану відстань; робити вправи швидко, повільно; розрізняти 5, 10, 15 секунд при виконанні стройових вправ, напружувати м’язи як можна більше та розслабляти їх при виконання загально розвиваючих вправ.
Діти повинні виконувати вправи великими групами. Послідовно, потрібно приміняти фронтальний, груповий , потічний та ігровий засоби організації занять.
Діти 7 – 9 років прихильні до ігор, фантазування, що дозволяє їм легше уявити різні рухові дії в іграх. Тому більшість вправ потрібно наближати до ігор та проводити у формі ігор.
Особливості хлопчиків та дівчаток цього віку виражені меншою мірою, тому різниці в методиці та змісту вправ практично немає.
3.3.2 Середній шкільний вік
В середньому шкільному віці на заняттях основою гімнастики продовжується подальший фізичний розвиток та укріплення ростучого організму дитини, виховуються моральні та вольові якості, а також вміння оцінювати свої рухи в часі, просторі та по ступеню м’язових зусиль.
Діти до 11 (дівчатка) – 12 (хлопчики) до віковій реіодізації відносяться до другого дитинства, а 12 – 15 років ( дівчатка) і 13 – 15 років ( хлопчики 0 - до підліткового віку.
Ріст та розвиток дітей середнього шкільного віку виникає не рівномірно. Особливо виділяється початок періоду статевого дозрівання ( 11 – 13 років ), коли бурно проходять морфологічні та функціональні зміни в усіх системах організму. Шляхи розвитку хлопчиків та дівчаток різні. Встановлено, що в період статевого дозрівання дівчатка значною мірою набирають вагу та уступають хлопчикам в силі, швидкості, витримці. Загальним для підлітків являється те, що маса тіла у них завжди відносно менша довжини тіла, а у швидкоростучих це особливо самітно. Висока збудливість та лабільність нервово – м’язового апарату сприяє значному розвитку швидкості рухів. У підлітків 13 - 14 років по швидкості м’язові скорочення досягають максимуму. Тому в них потрібно розвивати динамічну силу, швидкість та спритність. Потрібно також розвивати гнучкість, враховуючи, що тонічний опір м’язів розтягуванню після 12 років значно збільшується.
Процес формування рухових навиків у дітей 11 – 13 років проходить значно швидше, ніж у 8 – 9 річних та вони можуть оволодіти більш складними вправами.
Дітям 10 – 11 років , так як і більш молодшим, потрібні короткі та лаконічні пояснення, проте вони можуть розуміти характерні особливості рухів і можуть розрізняти їх деталі. Маючи деякий досвід, діти цього віку можуть виконувати знайомі або схожі з ними вправи по розповіді. При навчання показ та пояснення обов’язкове.
Вправи, які вивчаються на кожному уроці необхідно повторювати 6 – 8 разів. Вони засвоюються скоріше, якщо діти повторюють їх 2 – 3 рази за один підхід.
Навчальний матеріал слід засвоювати невеликими частинами, послідовно починаючи із самих простих та легких форм. Поступове нашаровування частин дозволяє успішно виконувати ті чи інші вправи в більш досконалій, але доступній формі. Наприклад, навчаючи стрибкам, потрібно спочатку навчити дітей робити напівприсідання та піднімання на носках, звертаючи увагу на те, щоб при відштовхуванні рухи ногами були еластичними, швидкими та упругими, а положення тулубу прямим. З цією метою необхідно виконувати стрибки через довгу та коротку скакалки, стрибки на одній та на двух ногах з продвиганням наперед, стрибки по розмітці. Після цього потрібно навчити їх стрибкам з місця: в довжину, через набивні м’ячі та інші.
Коли діти оволодіють основами техніки стрибка з міста в довжину та висоту, потрібно навчити їх керувати ступінню напрягу м’язів при поштовху, а також оцінити свої дії в часі і просторі. З цією метою рекомендуються слідуючи вправи: стрибок в довжину з місця на максимально можливу відстань ( оцінюється довжина стрибка); стрибок на задану лінію ( оцінюється точність виконання , визначаються помилки); те саме із закритими очима; стрибок в довжину з місця на величину орієнтира ( рейка, стойка ) з інформацією про допущені помилки; стрибки вперед по розмітці на заданий час ( 5 стрибків за 3 сек., 5 стрибків за 5 сек., 5 стрибків за 4 сек.).
Умінню оцінювати дії в просторі, в часі та по силі необхідно навчати дітей при формуванні у них різних рухових навиків. Наприклад, при навчанні ходьбі та бігу потрібно навчити дітей ходити та бігати з різною довжиною та частотою кроків. Для цього необхідно запропонувати їм ходити та бігати по розмітці, розміщеній на різній відстані. Регулярне виконання завдань на ходьбу та біг по розмітці дозволяє дітям навчитися керувати довжиною кроку, а за допомогою бігу з різною частотою кроків по тим же розміткам – оволодіти швидкістю рухів.
Навчаючи метанню, потрібно запропонувати дітям кидати м’яча на різні відстані, визначати відстань, на яку кинутий м’яч, а також вагу м’яча, кидати на одну й ту саму відстань предмети різної ваги.
Діти повинні навчитися технічно правильно повзати з різною швидкістю та уміти визначати швидкість по завданню вчителя.
Таким чином, поступове та суворе послідовне оволодіння учбовим матеріалом по частинах ( шляхом виконання учбових завдань) дозволить дітям успішно оволодіти різними руховими діями по програмі з фізичного виховання. Важливо планувати навчальний матеріал так, щоб початкове навчання якій – небуть руховій дії повторювалося на кожному занатті до тих пір, поки не буде засвоєна хоч одна його найпростіша форма.
Слід враховувати схильність дівчаток цього віку до танцювальних рухів, які повинні застосовуватися для закріплення м’язів ніг, тулуба, серцево – судинної та дихальної систем.
Навчання руховим діям дітей середнього шкільного віку ( 12 – 14 років) має свої особливості. Цей вік співпадає з періодом статевого дозрівання та характеризується збільшенням середніх річних прибавок зросту та маси тіла. Швидкий зріст тіла в довжину викликає розтягування м’язів, зв’язок, нервових шляхів, кровоносних судин. В результаті цього та ряду інших факторів, пов'язаних з діями гормонів залоз внутрішньої секреції, рухи підлітків на деякий час стають менш точними та менш координованими. Як правило у таких підлітків порушується постава. Особливо це помітно у швидкоростучих дітей, нерегулярно займаючихся фізичними вправами . Підлітки ( хлопчики ) звичайно хочуть бути самостійними, хочуть скоріше стати сильними, спритними, сміливими, перебільшують свої можливості.
Вони прагнуть скоріше зробити вправу та мало уваги звертають на деталі техніки. Це пояснюється не тільки психологічними особливостями підлітків, але і особливостями формування рухових навиків у дітей цього віку. Якщо при навчанні порівнюючи легким руховим діям перша фаза формування навика проходить значно скоріше, то при навчанні більш складним вправам, потребуючим проявлення фізичних якостей, а також просторової та часової точності рухів, початкова стадія навчання проходить значно повільніше, ніж інші.
Невміння оцінювати свої рухи в просторі, в часі, а також по ступені м’язових зусиль часто призводить до того, що навик засвоюється з помилками, відсутня точність та легкість виконання рухових дій.
В цьому віці вадливо приділяти уваги всебічному гармонійному розвитку всіх фізичних якостей, і особливо сили, швидкості, пам’ятаючи що навчання гарно фізично підготовлених дітей проходить набагато успішніше.
Слід також враховувати, що рухова функція найбільш інтенсивно розвивається у дітей 13 – 14 років, вони спроможні оволодіти руховими діями, що більш складні по координації. Їм доступна більш детальна розповідь та аналіз вправ, що вивчаються. Вони спроможні розуміти термінологічні назви вправ та виконувати їх з розповіді вчителя.
В процесі навчання дітей та підлітків руховим діям можливе примінення всіх методів та прийомів, проте вони недостатньо ефективні. Це пояснюється тим, що викладач завжди прагне скоріше навчити руху в цілому. Існуючі методи не зобов’язують його вирізати деталі вивчаючої вправи та обробляти їх окремо з кожним учнем. Система керування ходом навчання при цьому недосконала. Викладач часто не спроможний змінити хід навчання, якщо вправа у того чи іншого учня не виходить. Він говорить про помилки, допущені учнем, пояснює, чому вони допускаються, а заставити зробити вправу правильно не завжди вдається.
Серед методів навчання широко використовується метод приписів алгоритмічного типу – тільки оволодіння першою серією навчальних завдань дає право переходити до другої, а потім до послідуючих.
Навчання дітей та підлітків методом алгоритмічних приписів дає позитивні результати. Рухові навики формуються порівняно швидко та без помилок. При такому методі навчання немає вміючи та невміючих або погано виконуючих рухову дію. Матеріалом оволодівають всі, тільки в різні терміни, у відповідності з індивідуальними можливостями кожного учня.
В першій серії навчальних завдань будуть вправи для розвитку тих якостей, які передують успішному виконанню рухової дії, що вивчається. В одних випадках достатньо розвивати лише силу даних груп м’язів, в інших гнучкість, в третіх – швидкість м’язових скорочень, а іноді і всі названі якості.
Друга група повинна включати вправи для засвоєння вихідних та кінцевих положень, котрими починається та закінчується рухова дія. Вміння правильно приймати вихідне та кінцеве положення в гімнасиці обов’язкове. Перша та друга серії навчальних завдань можуть засвоюватися одночасно або в різний час.
Третя серія навчальних завдань - це дії, що забезпечують умови для виконання вивчаємої вправи.
В четверту серію навчальних завдань входять дії, пов'язані з навчанням вміння оцінювати виконувані рухи в просторі, в часі, а також по ступеню м’язових зусиль.
П’ята серія навчальних завдань – підводячи вправа та частини вивчає мого руху – вивчаються рухи в цілому в полегшених умовах за допомогою тренажеру та інших технічних засобів. При вивченні кожного навчального завдання враховуються індивідуальні особливості займаючихся, їх готовність до виконання я матеріалу, що вивчається; контролюється правильність виконання навчальних завдань; визначається порядок переходу від одного навчального завдання до іншого. Другими словами, викладач активно керує навчальним процесом.
А чи завжди слід користуватися приписами алгоритмічного типу при навчанні дітей та підлітків руховим діям? Звичайно ж що ні. Багато з них можливо обучити по старій методиці. До таких відносяться: стройові, загально розвиваючі вправи, окремі прикладні, вправи в змішаних висах та упорах та інші.
Похожие работы
... Философия культуры. – М.: NOTA BENE, 2001. – 349 с. 5. Додельцев Р.Ф. Концепция культуры З. Фрейда. – М.: Знание, 1989. – 60 с. 6. Киссель М.А. Джамбаттиста Вико. – М.: Мысль, 1980. – 197 с. 7. Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). – з вид. – К.: Знання, 2007. – 567 с. 8. Фрейд Зігмунд. Вступ до психоаналізу: Лекції ...
... гарного - теж погано, адже не завжди чим яскравіше, тим краще, тут теж є свої границі, коли захід стає стомлюючим і навіть починає дратувати. 1.3. Анімаційні технології, анімаційні послуги в молодіжному туризмі і їх застосування Аніматорами називають фахівців із організації дозвілля на туристських підприємствах, в санаторно-курортних та інших оздоровчих установах. Найчастіше, вимовивши слово ...
... . Гра створює реальні умови для розвитку багатьох навичок і вмінь, необхідних дитині для успішного переходу до навчальної діяльності. 2. Психологічні характеристики сюжетно-рольових ігор 2.1 Психологічні особливості дошкільних рольових ігор Проблема гри як діяльності, що має особливе значення в житті дитини, завжди перебувала в центрі уваги дослідників дитячого розвитку. У цей час існує ...
... Відповідно до мети роботи вирішувались наступні завдання: 1. Навести класифікацію стрибків та дати їм загальну характеристику. 2. Дослідити особливості підготовки стрибунів потрійним з розбігу у підготовчому, перехідному та змагальному періодах. 2.2. Методи досліджень Вирішення висунутих завдань і досягнення таким чином поставленої мети здійснювалось на теоретичному рівні з ...
0 комментариев