Дорожно-будівельні машини

Міністерство освіти та науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра будівельних, дорожніх, меліоративних машин та обладнання

 

 

 

 

 

Звіт

про проходження навчальної практики

 

 

 

Виконав: студент 3-го курсу

МЕФ , ПТМ-34

Данилюк Д.П

 

Перевірив: Нестеренко В.П

 

 

Рівне-2006

Зміст

 

1.         Трактори їх призначення, область застосування, класифікація, будова і робота

2.         Бульдозера їх призначення, область застосування, класифікація, будова і робота. Технологія і організація виконання земляних робіт бульдозерами. Безпека праці.

3.         Скрепера їх призначення, область застосування, класифікація, будова і робота. Технологія і організація виконання земляних робіт скреперами. Вимоги до виробничої схеми руху скреперів. Безпека праці.

4.         Екскаватори їх призначення, область застосування, класифікація, будова і робота. Технологія і організація виконання земляних робіт екскаваторами. Виконання робіт прямою, зворотньою лопатами, грейферами, крановим обладнанням. Безпека праці.

5.         Технологія і організація виконання земляних робіт у складних умовах. Організація виконання меліоративних та дорожно-будівельних робіт у нічний час та в умовох обмеженної видимості. Технічне обслуговування машин. Правила дорожнього руху. Безпека дорожнього руху. Стан та охорона навколишнього середовища.

1.         Трактори їх призначення, область застосування, класифікація, будова і робота

 

Трактор – це основна енергетична одиниця сучасного сільськогосподарського виробництва. При створені та модернізації тракторів необхідно враховувати ряд вимог :

- конструктивних;

-           економічних;

-           технологічних;

-           експлуатаційних;

-           соціальних.

Конструктивні вимоги - заключаються в тому, що машина повинна виконувати певні функції при заданих умовах роботи , відповідати всім показникам сучасних стандартів , бути на рівні кращих вітчизняних і зарубізних зразків, цьому сприяють конструктивні схеми , використання уніфікованих деталей і машин.

Економічні вимоги – заключаються в знижені вартості тракторів як при їх виготовленні так і при експлуатації.

Технологічні вимоги – передбачають простоту і зручність виготовлення низьку вартісь деталей їх збирання у вузли і в машини вцілому.

Експлуатаційні вимоги - заключаються в тому, що в процесі експлуатації не повинні виникати труднощі з проведення технічного обслуговування , при монтажі і демонтажі окремих вузлів і агрегатів.

Соціальні вимоги – забезпечують безпечні та зручні умови роботи обслуговуючого персоналу ( шум, пил, вібрації, оглядовість).

Типаж тракторів , призначених для випуску , складається з базових моделей та їх модифікацій дванадцяти тягових класів , які відрізняються між собою номінальним тяговим зусилям. Для сільського господарства передбачені трактори вісьми тягових класів : 6,0 ; 9,0 ; 14 ; 20 ; 30 ; 40 ; 50 і 60 кН. Найбільшого розповсюдження у сільському господарстві набули трактори з тяговим зусилям 14 ; 30 ; 40 ; 50 кН .

Всі трактори, що складають типаж, по призначенню діляться на три групи :

-           загального призначення ( пахотні ),

-           універсально-пропашні ,

-           спеціалізовані.

Трактори виконують велике число різноманітної за своїм характером роботи. Сучасні сільськогосподарські трактори класифікують по наступним критеріям.

По призначенню :

1.   загального призначення ( пахотні ), використовуються при виконанні основних універсально-пропашні , робіт ( бороновання, посів, культивація, уборка зернових культур ), наприклад марок ДТ-75, Т-150, К-700, Т-4 ;

2.   універсально-пропашні , призначенні в основноиу для міжрядного обробітку та уборки пропашних культур, але можуть використовуватися і на інших роботах, до них відносяться трактори МТЗ-50, МТЗ-80, Т-40, Т-40АМ. Різновидом універсальних тракторів служать самохідні шассі, наприклад Т-16М . Передня частина якого представляє собою раму, що служить для установки самонавантажувального візка або навішуваню сільськогосподарських машин та орудій ;

3.   спеціалізовані, використовуються при виконанні окремих видів робіт ( на виноградниках, чайних плантаціях ). Зроблені на основі конструкцій існуючих тракторів.

По типу ходової частини :

1.         колісні трактори, ходова частина яких оборудувана колісними рушіями , мають невеликі втрати на самопереміщення, потужності, володіють не високою металоємкістю, підвищеними швидкостями;

2.         гусеничні трактори , ходова частина яких має гусеничний рушій,

невеликий питомий тиск на землю ( 0,035-0,5 МПа ), порівняно невеликі втрати на буксування;

3.         колісно-гусеничні, мають спрощені гусеничні рушії, кожний з яких складається з ведучого колеса, упорного катка і полегшеної гусениці.

Колісні трактори в порівнянні з гусеничними більш маневрені, універсальні, дешевші, легші. Проте на рихлих та перезволожених грунтах колісний трактор не може бути використаним так ефективно ,як гусеничний, оскільки вага останнього розподіляється на велику опорну поверхню гусениць. Тягові властивості та прохідність гусеничного трактора в цьому випадку більш вищі ніж у колісного.

По типу остова :

1.         рамні трактори, остов яких представляє собою зварну або клепану раму ( наприклад, ДТ-75, Т-16М, Т-150 );

2.         напіврамні трактори , остов яких утворють корпуса силової передачі і дві продольні балки – лонжерони ( наприклад, МТЗ-50, МТЗ-80, Т-40 );

3.         безрамні трактори, остов яких представляє собою з’єднання корпусів різних механізмів ( наприклад, Т-25 ).

По тяговому зусиллю: розрізняють трактори різних класі. В кожний клас входить декілька машин , одну із них прийнято рахувати за базову, інші – модифікаціями.

На теперешній час типаж тракторів налічує 10 основних тягових класів: 6, 9, 14, 20, 30, 40, 50, 60 ( 100 ), 150 і 250 кН. У сільському господарстві найбільш використовуються трактори з номінальним тяговим зусиллям до 60 кН.

Технічна характеристика колісних тракторів:

Показники	Трактори
	Т-25А	Т-40АМ	МТЗ-50	ЮМЗ-6М	МТЗ-82	МТЗ-102	Т-150К	К-701
Колісна  формула	4*2	-	-	4*2	4*4	4*4	4*4	4*4
Габарити, мм:
Довжина	3028	3845	-	4095	3815	4205	7400	7235
Ширина	1467	1625-2100	-	1884	1970	1970	2825	2530
Висота	1310	2511	-	2460	2470	2800	3500	3225
База, мм	1775	2250	-	2450	2370	2570	3200	3050
Розміри шин  коліс, (дюйми):
Передніх (мм)	-	8,3/8 -20	7,5-20 (200-508)	-	-	-	-	23/18-26
Задніх (мм)	-	12,4/11 -38	13,6/12-38 (330-965)	-	-	-	-
Колія, мм		1200-1800	-				2115	1910
Передніх коліс	1100-1500			1260-1860	1350-1800	1350-1800
Задніх коліс	1200-1400			1350-1800	1200-1800	1400-2100
Мінімальний  радіус повороту, м	3,3	-	2,5	3,7	2,7	4,1	6,5	-
Радіус кочення задніх коліс, мм	580	-	-	-	-	-	-	-
Експлуатаційна маса, кг	1590	-	-	3095	2450	4100	7900	-
Конструктивна маса, кг	-	2610	2790	-	-	-	-	11000
Швидкість руху,  км/год(_н.):
Перша передача	5,69	6,90	1,56(14)	7,60	2,50	0,40-34,30	8,53	2,9-18,0
Друга передача	7,18	8,22	2,65(14)	9,00	4,26		10,08	3,6-21,9
Третя передача	8,37	9,69	5,60(14)	11,10	7,24		11,44	4,3-26,4
Четверта передача	10,60	11,32	6,85(14)	19,00	8,90		13,38	5,2-31,7
П’ята передача	14,70	20,96	8,15(11,5)	24,50	10,54		18,65	-
Шоста передача	21,60	30,00	9,55(9,5)	-	12,33		22,00	-
Сьома передача	-	-	11,70(7,5)	-	15,15		24,90	-
Восьма передача	-	-	13,85(6,0)	-	17,95		30,10	-
Дев’ята передача	-	-	25,80(2,5)	-	33,38		-	-
З.х.-1	-	-	3,31(-)	-	-	0,23-16,20	-	5,1-9,1
З.х.-2	-	-	5,62(-)	-	-		-	16,3-28,7
Додаткова передача	-	1,82	-	-	-		-	-
Марка двигуна	Д-21	Д-144 (Д-37Е)	Д-50 (Д-50Л)	Д-65Н	Д-240	Д-240Т	СМД-62	ЯМЗ-238НБ
Експлуатаційна  потужність, кВт (к.с.)	14,7 (20)	-	37,2 (55)	44 (60)	55 (82)	74,3 (98,82)	122 (162)	-
Питома витрата  палива г/кВт год	-	-	-	-	140	140	140	-

Технічна характеристика гусеничних тракторів:

Показники	Трактори
	ДТ-75	Т-150	ДТ-175С	Т-4А	Т-130	Т-330	УШ-1
Габарити, мм:
Довжина	4675	4750	5170	4505	4393	6775	13210
Ширина	1740	1850	1900	1952	2475	3370	3220
Висота	2333	2895	2900	2574	3087	4000	4530
База, мм	1612	1800	1746	2462	2478	4485	5220
Колія, мм	1330	1435	1330	1384	1880	2720	2300
Крок ланки, мм	170	170	-	175	-	-	-
Ширина гусениці, мм	390	390	-	420	500	780	-
Дорожній просвіт, мм	-	300	-	330	392	-	450
Мінімальний радіус повороту, м	-	-	2,5	-	-	3,3	4,2
Експлуатаційна маса, кг	-	-	8030	-	13000	44500	31240
Конструктивна маса, кг	6050	6975	-	7960	-	-	-
Швидкість руху,  км/год:
Перша передача	5,45	7,65	0,68-13,0	3,74	3,63	3,1	0,398-0,685
Друга передача	6,08	8,62	1,08-21,0	4,03	4,40	5,7	0,950-1,393
Третя передача	6,77	9,72	-	4,66	5,12	11,7	1,056-1,862
Четверта передача	7,52	10,62	-	5,20	6,10	-	2,582-4,550
П’ята передача	8,37	11,44	-	6,35	7,45	-	-
Шоста передача	9,31	12,91	-	7,37	8,86	-	-
Сьома передача	11,49	14,54	-	8,53	10,20	-	-
Восьма передача	-	15,89	-	9,52	12,25	-	-
Задній хід	4,67	4,37-6,07	2,5-6,2	4,69-7,04	-	2,6-9,8	0,6843,270
Питомий тиск на грунт, кг/см2	0,45	0,46	0,54	0,40	0,52	0,60	0,35
Марка двигуна	СМД-14Н	СМД-60	СМД-66	А-01М	Д-160	8ДВТ-330	ЯМЗ-240
Експлуатаційна  потужність, кВт (к.с.)	-	-	125 (170)	-	-	279 (370)	220 (300)
Питома витрата  палива г/кВт год	-	-	248	-	-	237	-

2. Бульдозери: їх призначення, область застосування, класифікація, будова і робота

Призначення:

Бульдозери відносяться до класу землерийно-транспортних машин (ЗТМ). ЗТМ призначені для пошарової розробки ґрунтів з послідуючим транспортуванням.

Бульдозер являє собою самохідну ЗТМ, робочим органом якої служить відвал, встановлений в передній частині базової машини (тягача) і призначену для транспортування ґрунтів на невеликі відстані (до 100 м.).

Застосування.

Бульдозери виконують такі роботи:

·          Планування місцевості;

·          Відсипка насипів;

·          Розробка котлованів;

·          Планування будівельних майданчиків;

·          Розробка каналів з великим поперечним перерізом;

·          Чистка доріг.

Класифікація.

I. По призначенню:

1. загального призначення;

2. спеціальні бульдозери.

II. По ходовій частині:

1. гусеничні;

2. колісні.

III. По конструктивним ознакам:

1. з поворотним відвалом;

2. з неповоротним відвалом.

IV. По системі керування:

1. з гідравлічною;

2. з канатно-блочною.

V. По номінальному тяговому зусиллю:

1. дуже важкі ( тяга, Т>300кН; потужність, N>294кВт);

2. важкі (тяга, Т=200...300кН; потужність, N=184...294кВт);

3. середні (тяга, Т=135...200кН; потужність, N=118...183кВт);

4. легкі (тяга, Т=25...135кН; потужність, N=44...117кВт);

5. малогабаритні (тяга, Т25кН; потужність, N44кВт).

Конструкція бульдозерів

Випускають бульдозери на гусеничних тракторах тягових класів 3,4 (6); (10); (15); і (25) тс, на колесних – класів 0,9; 1,4; 5 тс.

Гусеничні бульдозери з неповоротним відвалом.

Бульдозер ДЗ-29 з гідро підсилювачем.

Основними складальними одиницями бульдозерного обладнання є відвал 1 з штовхаючими брусами 10, козирком 3, лижами 12 і ножами 13; гідроциліндр 4, кронштейн 5 і поперечна балка 9.

Відвал 1 являє собою зварну коробчасту металоконструкцію з криволінійним лобовим листом, який дозволяє формувати і подавати вверх стружку грунта при копанні. Ззаду до лобового листа приварені дві листові коробки, зв’язані між собою додатковим листом, а зверху – козирок, укріплений ребрами. Козирок перешкоджає пересипанню ґрунту через відвал на підйомах і при поштовхах. В місці установки ножів (знизу) лобовий лист усилений ребрами. Спереду до відвалу болтами з потайними головками прикріплені три ножа. Ножі з двома ріжучими кромками при зносі можна повертати. Ножі з двома рядами отворів при зносі здвигають вниз і закріплюють болтами в верхніх рядах отворів.

На бокових щоках відвалу виконано декілька отворів для кріплення уширителями 2 відвала, які встановлюють під кутом  до відвальної поверхні, або відкрилків, закріплених перпендикулярно їй. Уширителі використовують при роботі в легких умовах для збільшення об’єму грунта, який переміщується , а відкрилки з тією ж метою – при роботі на сипких і кускових матеріалів. Завдяки з’єднанню уширителів з відвалом без уступів немає значного злипання при роботі навіть на вологих ґрунтах. Уширитель 2 виконаний в виді зварної конструкції, який складається із криволінійного лобового листа, щоки і ребер. Знизу уширитель обладнаний ножем. Відкрилки являють собою товсті листи з отворами для кріплення до відвалу. З зовнішньої вони укріплення кутниками.

Ззаду, в середині, до відвалу приварений кронштейн для шарнірного з’єднання з штоком гідроциліндра, головка якого обладнана кульковим підшипником.

Штовхаючи бруси коробчастого перерізу передніми кінцями приварені до відвалу, а протилежні – до хвилястих вловлювачів, які обладнанні термообробленими вкладишами. Цими хвилястими вловлювачами і штирями бруси шарнірно з’єднані з циліндричними цапфами на кінцях поперечної балки.

Лижі полегшують планувальні роботи на булижних мостових і в інших подібних випадках, коли необхідно обмежити можливість заглиблення відвалу. Вони встановленні на вертикальних циліндричних стійках, закріплених стопорними болтами в отворах коробок жорсткості, які зміцнюють місце з’єднання штовхаючих брусів з відвалом. Лижі тарілчастої форми з’єднані зі стійками шарнірно. Їх положення по висоті можна регулювати змішанням стійок в отворах і послідовною фіксацією їх стопорними болтами. Висоту їх розташування вибирають на рівні ріжучої кромки ножів або трохи (1-2 см) нижче її.

Поперечна балка 9 – трапецевидного перерізу. В її кінці уварені циліндричні цапфи з квадратними головками. При роботі в них через хвилясті вловлювачі опираються штовхаючі бруси. Поперечну балку кріплять в середині трактора до лонжеронів його рами двома драбинами 8 і упорами 7, які перешкоджають її зміщенню в повздовжньому напрямку.

Частина бульдозерів цього типу обладнана поперечною балкою, закріпленою одною драбиною з кожної сторони. Лонжерони рам тракторів у цих бульдозерах обладнанні прикріпленими кронштейнами з пазами, в які встановлюють поперечну балку.

Гідроциліндр двохсторонньої дії забезпечує підйом, опускання відвалу, його фіксації в необхідному положенні і „плаваюче” положення відвалу. В цьому випадку він може під дією сили тяжіння займати любе положення, опираючись ножами на поверхню гранта.

Керують гідроциліндром із кабіни з допомогою гідророзподільника гідросистеми трактора, з якою він з’єднаний гнучкими рукавами 6.

При довгих переїздах гідроциліндр може розвантажуватися з допомогою транспортної підвіски 11, яка представляє собою скобу, шарнірно закріплену на кронштейні гідроциліндра. На кронштейні відвалу, який використовується для з’єднання з штоком гідроциліндра, знизу зроблений виступ, на який при транспортному положенні відвала надівають скобу.

Кронштейн гідроциліндра виконаний зварним у виді двох повздовжніх балок, з’єднаних спереду стійками і поперечиною з кронштейном у середині. Повздовжні балки обладнанні упорами і плитами з отворами для кріплення до переднього бруса рами трактора. В кронштейні на поперечині виконані отвори з втулками для установки рами кріплення гідроциліндра. Для з’єднання з рамою на гільзі гідроциліндра приварені цапфи, які входять у втулки, які розміщуються в отворах рамки.

Шарнірні з’єднання гідроциліндра з рамкою і рамки з кронштейном розташовані у взаємно перпендикулярних площинах і разом утворюють універсальний шарнір, які дозволяють гідроциліндру коливатися в повздовжньому і поперечному напрямках. Завдяки такому кріпленню гідроциліндр розвантажений від яких-небудь поперечних навантажень, які могли б виникнути із-за неточності виготовлення і внецентрових навантажень на відвал.

Бульдозер ДЗ-42А з гідрокеруванням

Він уніфіцирований з бульдозером ДЗ-29. вони в основному відрізняються кріпленням поперечної балки і кронштейна гідроциліндра, а також розташуванням штовхаючих брусів відносно відвал. Ці неіснуючі відмінності пояснюються різницею в привязочних місцях тракторів.

Бульдозер ДЗ-54 гідрокеруванням.

Він являється базою уніфікації бульдозерів такого типу на всіх гусеничних тракторах класу 10 тс.

На базовому тракторі 1, обладнаному гідросистемою і гідроциліндрами 2, з допомогою опорних шарнірів 8 установлений відвал 3 з козирком 4, ножами 5 і штовхаючими брусами гвинтовими розкосами 7, які забезпечують можливість поперечного перекосу відвала і зміна його кута різання в невеликих межах.

Для з’єднання з штовхаючими брусами на рамах гусеничних візків встановлені плити 9 з опорними пальцями. З’єднання штоків гідроциліндрів з проушинами на відвалі обладнано кульковими підшипниками.

В опорних шарнірах брусів передбачений визначений зазор. Завдяки такому з’єднанню штовхаючих брусів і штоків гідроциліндрів забезпечується не тільки нормальна робота відвала при коливанні гусениць, але також можливість перекосу відвала в поперечній площині за рахунок визначеної свободи в шарнірах і деякого згину відвала. Шарнірні пальці 10 при перекосі відвала можуть повертатися, зменшуючи тим самим напружений стан конструкції відвалу. В середині відвал обладнаний проушиною 11 обойми блоків, яка використовується при канатно-блочному керуванні. Відвал 13 в нижній частині обладнаний трьома ножами: середнім 14, лівим 15, і правим.

Криволінійний лобовий лист 5 відвалу ззаду укріплений верхньою коробкою 10 і нижньою коробкою, який складається із задньої стінки 6, днища 2 і діафрагми 3. З’єднання боковин 7 з лобовим листом укріплено сегментними пластинами. Ззовні боковини обладнанні зносними пластинами 17. нижня частина відвалу укріплена ребрами 16 і пластиною 4, а верхня обладнана козирком 9. Ззаду відвал укріплений коробками 11 і обладнаний проушинами 1 для з’єднання зі штоками гідроциліндрів, проушинами 12 і18 – для з’єднання з штовхаючими брусами і проушинами 8 – з розкосами.

Штовхаючий брус коробчастого перерізу. Спереду він обладнаний проушиною 23 і кронштейном 19, на кінці якого у втулці встановлений поворотний шарнірний палець 20. з допомогою гайок 22, шайби 21 і регулювальних шайб 25 положення цього пальця можна регулювати так, щоб осі втулок 24 в проушині 23 і пальці 20 співпали. Таке регулювання необхідно для того, щоб забезпечити можливість повороту відвалу навколо тієї осі при зміні кута різання або перекосі відвала.

Для єднання з гвинтовим розкосом штовхаючий брус зверху обладнаний кронштейном 26. в проушині 28 опорного шарніра встановлений вкладиш 33, який при зношені можна замінити. Шарнірне з’єднання тієї проушини з пальцем на плиті, укріплений на гусеничньому візку, відбувається з допомогою сухаря 31 і пальця 32, закріпленого в кільце 29 штифтом 30.

Розкіс складається з гвинта 35 з проушиною 37 і трубою, в яку уварений циліндричний вкладиш з внутрішньою різьбою. Внутрішня частина гвинта змазується через масльонку 38. витіку замазочного матеріалу із внутрішньої полості перешкоджає ущільнення 39.

В середній частині труби розкоса зроблені отвори, з допомогою яких її можна повертати важелем або ломиком. Зміною довжини розкосів в одну сторону регулюють кут різання відвалу, а в різні – його перекіс в ту або другу сторону. Від вільного розгвинчування розкіс фіксується стопорним болтом 36.

Керують відвалом на бульдозерах ДЗ-54 з допомогою гідросистеми і передньої навісної системи трактора. Як і на всіх бульдозерах, золотник гідророзподільника, крім положень підйому, опускання і нейтрального може займати „плаваюче” положення.

Бульдозер ДЗ-27 з гідрокеруванням по конструкції відвала, штовхаючих брусів і розкосів уніфіцирований з бульдозером ДЗ-54.

Бульдозер ДЗ-35 з гідрокеруванням.

Відрізняється слідуючими конструктивними ознаками:

·          Для з’єднання штовхаючих брусів з відвалом, крім проушин, використовують регульовані і нерегульовані по довжині діагональні розкоси, встановлені в горизонтальній площині;

·          Відвал обладнаний уширителями, установленими під кутом  до ріжучої кромки ножів і закріпленими до боковин відвала болтами;

·          Опорні шарніри штовхаючих брусів виконані закритими, що дозволяє зберігати перекос відвала.

Взаміну одного із розкосів бульдозер обладнаний гідроциліндром, з допомогою якого виробляється перекос відвала.

Бульдозер ДЗ-34С з гідрокеруванням штовхаючі бруси обладнані сферичними опорними шарнірами. Перекос відвалу і зміна кута різання виконується гвинтовими розкосами.

Робоча рідина для підйому і опускання відвалу на тракторі подається через опорні цапфи гідроциліндрів, які обладнані рухомими герметизованими з’єднаннями. Від тих зєднань робоча рідина подається в верхні і нижні полості гідроциліндрів по металічним трубопроводам.

Бульдозер ДЗ-59.

Розрахований на роботу в тяжких умовах, в тому випадку на скальних породах в умовах холодного клімату. Штовхаючі бруси 1 мають рівноміцний переріз по довжині. З зовнішньої сторони вони усилені зносними накладками 7. шарові опори 11 зі сферичними втулками – швидкорозбірної конструкції з кришкою, яка закріплюється двома парами болтів і гайками, які для того, щоб не було відкручування, розташовані в заглибленнях.

Відвал 2 укріплений накладками 3 і сегментними косинками, привареними до лобового листа і боковинам. Зверху відвал обладнаний міцним козирком 4 і грунтовіддзеркалюватилями, захищаючими штоки гідроциліндрів 5 підйому – опускання відвалу від падіння на них розроблюваного матеріалу, пересипаючого через верхню кромку. Гідроциліндр 8 перекосу відвала обладнаний щитком 9. З гідросистемою трактора 6 гідроциліндр зєднаний трубопроводом, проложеним по верху штовхаючого бруса і захисним кутником, і гнучким металорукавом, проходячи поблизу опори 11.

Підкоси 13 вертикальними пальцями 12 і втулками 17 з проушинами зв’язують штовхаючі бруси зі скалкою 18, встановлений з допомогою вертикального пальця 19 зі сферичною втулкою і направляючої скоби 14 в кронштейні, привареними до тильної сторони відвалу 2. Необхідне положення втулок 17 і скалки 18 створюються розпірною втулкою 16, прокладкою 15 і гайками 20. Повзун 210на скалці 18 при перекосі відвала може здвигнутися в направляючій скобі 14, яка обмежує його переміщення вверх і вниз. При цьому підкоси 13 можуть повертатися завдяки кутовому повороту втулок 17. При порівняно невисокій точності виготовлення конструкція дозволяє уникнути крутних зусиль на відвалі під час його перекосу.

Бульдозер ДЗ-59 обладнаний механізмом перекосу, який дозволяє повертати відвал на великий кут (див. рис.). Його штовхаючі бруси 1 зєднані з трактором кульовими опорами 16 зі сферичними втулками, а з відвалом 5 – опорами 11 з двома взаємно перпендикулярними пальцями. В гідроциліндрі 10 перекосу відвала і гвинтовому розкосу 4 використані пальцеві шарніри 3 зі сферичними втулками. На тильній стороні відвала з допомогою вертикального пальця 7 зі сферичною втулкою розміщена скалка 15, кінець якої обладнаний повзуном 13, які входять в направляючу скобу 12, жорстко укріплену на відвалі. З допомогою втулок 14 з провушинами і підкосів 17, зєднаних між собою вертикальними пальцями 7, скалка звязана з жорсткими кронштейнами на внутрішніх сторонах штовхаючих брусів.

Співвісне розташування скалки 15 і опор 11, можливість повороту навколо повздовжніх осей штовхаючих брусів, скалки, гідроциліндра перекосу і гвинтового розкосу майже повністю виключає крутні зусиля на відвалі при його перекосу.

Бульдозер ДЗ-37 з гідрокеруванням обладнаний задніми віджкидними розпушуючими зубами, які при роботі ходу вперед волочаться тильною стороною по гтунту, а при зворотному ходу можуть розпушувати грунт. Зуби прикріплені на пальцях і при необхідності можуть бути закріплені в піднятому положені.

Відвал бульдозера можна обладнувати по бокам уширителями, а в середині кіркою для взломування асфальтового покриття. Кірку закріплюють болтами внизу до відвалу. Керується відвал гідроциліндрами від гідросистеми трактора.

Бульдозер ДЗ-48 з гідрокеруванням обладнаний відвалом від бульдозера ДЗ-54. для установки на цей бульдозер відвал обладнують подовжувачами наставками, які перекривають габарит машини по ширині.

Замість одного із розкосів можна встановлювати гідроциліндр механізма перекосу. Поперечну балку, з якою шарнірно зєднані щтовхаючі бруси, закріплюють на передній піврамі трактора під зчіпним шарніром. Опорні шарніри штовхаючих брусів обладнані сферичними втулками.

Бульдозер ДЗ-43 з гідрокеруванням немає особи відміностей. Як виключення селадає поперечна балка, яка драбинами і використовуються для кріплення опорних цапф. На них встановлюють універсальну раму. Констукція поперечноі балки така ж, як на бульдезері ДЗ-29. положення відвала в плані у цього бульдозера змінюється вручну.

Бульдозер ДЗ-18 з гідрокеруванням. Основні складальні одиниці бульдозерного обладнання – універсальна рама 7 і відвал 5. Рама 7 опорними шарнірами 8 і опорами 9 зєднана з рамами гусеничних візків базового трактора 1, а через кронштейни в її передній частині – з головками штоків гідроциліндрів 2. Відвал 5 з козирком 4 і ножами 6 зєднаний з рамою 7 штовхачами 3 і кульовим гніздом 10.

Універсальна рама представляє собою зварну підковоподібну конструкцію із двох зігнутих брусів коробчастого перерізу, зварених із швелерів і листів або кутників. Універсальна рама називається тому, що її використовують не тільки для бульдозерів з гідравлічними і канатно-блочним керуванням, але також для інших видів навісного обладнання (кусторізів, кущорізів, снігоочистників) з обома типами керування.

Рама складається із двох напіврам 1 і 5, зкріплених між собою листом і кульовою головкою 4. для з’єднання рами зі штоками гідроциліндрів зверху на піврамах приварені провушини 2. провушина 3 звязує раму з обоймою блоків. Головки штоків гідроциліндрів обладнані кульовими підшипниками і зєднані з провушинами 2 з допомогою пальців 6 і корончастих гайок 7.

Для кріплення рами до штовхачів використовують кронштейни 8. З опорами 10, привареними до рам гусеничних візків, рама зєднана провушинами і пальцями 12. для полегшення розборки використовують пальці з різними діаметрами посадочних поверхонь. В пальцях виконані різьбові отвори на торцях. Пальці фіксують в опорах шпильками 11. В провушини 9 рами запресовані втулки 13, які при зношені можна замінити.

Для з’єднання рами з трактором можна використовувати опорні шарніри, як у бульдозерів ДЗ-54. Ці шарніри полегшують розборку.

Відвал представляє собою зварну коробчасту конструкцію з криволінійним лобовим листом 21. Ззаду внизу лист укріплений коробкою, яка складається з із днища 14, задньої стінки 19 і діафрагми 18. В середині відвала в цю коробку уварено кульове гніздо 17, обладнані пластиною 25 для з’єднання з кульовою головкою універсальної рами. Зверху лобовий лист усилений верхньою коробкою 22 і вертикальними коробками 24. Козирок 23 укріплений ребрами 26. По бокам до лобового листа 21 приварені боковини 20 з зносними пластинами 30.

Для з’єднання відвала з штовхачами в них виконані провушини 16 з пальцями 15. внизу до лобового листа болтами закріплені правий 27, середній 28 і лівий 29 ножі. В цьому місці лобовий лист усилений планкою. Середній ніж має дві ріжучі кромкі: при зношені одної кромкі його перевертають.

Штовхачі служать для кріплення відвалу до рами в зміна його положення при роботі. Вони виконані в виді брусів коробчастого або трубчастого перерізу і гвинтових розкосів. Розкоси звязані між собою шарнірними з’єднаннями, які дозволяють змінити між місцями кріплення до рами і відвала.

Штовхачі зєднані з провушинами на відвалі пальцями і хрестовинами 31 і 39. В трубу 35 розкоса спереді уварений вкладиш 32 з внутрішньою різьбою, а ззаду – втулка з провушиною. Провушина, яка може повертатися у втулці, від осьового зміщення утримується буртиком на її кінці.

В середині через трубу розкоса проходить рукоятка 34, з одпомогою якої змінюють довжину розкоса. Різьбова частина гвинта 33 розкоса захищена від пилі ущільненням у вкладиші.

Брус 38 спереді зєднаний з хрествиной 39 з допомогою увареної в її вилки 41 і зєднувального пальця 40. Ззаду до бркса приварена провушина 36 для з’єднання з розкосом. Гвинтом 37 з вилкою 44 брус зєднаний зі шкворнем 43, укріпленим в кронштейні на рамі. Для того, щоб не було самовільного відкручування гвинта 37 різьбове з’єднання затискають стяжним болтом 42. Змазують гвинти і шарніри штовхачів через масельнички.

Змінюють кут різання і перекос в ту або іншу сторону регулюванням довжини розкосів штовхачів, а кут в плані – перестановкою шкворнів 43 штовхачів в різні кронштейни на рамі.

Бульдозер ДЗ-28 з гідрокеруванням обладнаний повністю уніфіцированими з бульдозером ДЗ-18 відвалом, універсальною рамою, штовхачами, опорними шарнірами і опорами. Керування відвалом – гідроциліндрами від гідросисиеми трактора.

Бульдозер ДЗ-60 принципово побудований так же, як описані констукції, і відрізняються від них в основному розмірами. Бульдозер обладнаний гідравлічним керуваням і опорними шарнірами сферичного типу.

Земляні роботи

До основних земляних робіт відносяться зведення насипів, розробка виїмок, планування, побудова котлованів і каналів та інші.

У всіх випадках земляні роботи виконуються по попередній розбивці місця робіт спеціальними кілками. В місцях відсипки грунта кілки забивають на ту висоту, на яку необхідно підсипати ґрунт. Там, де ґрунт необхідно удалити, риють ями, в яких кілки забивають на необхідному рівні. Після досягнення необхідної відмітки або рівня орієнтиром служить розроблена поверхня грунта.

Зведення насипів бульдозерами виконується поперечним переміщенням грунта із резервів (І) або повздовжнім переміщенням із виїмок.

В залежності від умов роботи можна використовувати і поперечно-повздовжній спосіб роботи, наприклад при дальшому розташуванні резервів від місця відсипки. Тоді бульдозером ґрунт спочатку подаються поперечним проходом до місця майбутнього насипу, а потім повздовжнім проходом вздовж її на потрібне місце. Резерви, де береться ґрунт, можуть бити з одної або двох сторін.

Точно так же ґрунт із виїмок в насип можна переміщати в одну або дві сторони в залежності від рельєфу місцевості, на якій виконують роботи, і об’ємів грунта в виїмці і насипу. Відсипка грунта може бити пошарово і впритиск.

При зведені насипів використовують прогресивні способи переміщення ґрунту, наприклад траншейний, по одному сліду. Відкоси в’їздів на насип не буває крутіше 1:3. при більш крутих відкосах продуктивність бульдозерів падає.

Розробка виїмок частіше всього виконують повздовжнім переміщенням грунта. При достатньо великих розмірах виїмки і порівняно пологих нахилах її розробку можна ввести і поперечним способом.

Повздовжнім переміщенням виїмки розробляють як в одну (ІІ), так і в обидві сторони (ІІІ). Робота поперечним способом раціональна тільки в тому випадку, якщо потрібні пологі відкоси в готовій виїмці (IV). В іншому випадку потрібно виконати лишні земляні роботи.

Планування можна виконувати на порівняно рівній місцевості з засипкою впадин і зрізкою бугрів і на нерівному рельєфі, коли потрібно засипати яри, зрізати пагорби. В першому випадку планування виконують паралельними проходами з перекриттям приблизно на 1/4 довжини відвала поверхні після попереднього проходу (V). Це допомагає краще витримати глибину різання і рівно розташувати грант, не відставляючи бокових валиків на спланованій поверхні. Відвал при проведені таких планувальних робіт завантажують тільки на 2/3 його висоти.

В окремих випадках можна планувати поверхню на підвищених швидкостях (до 4-5 км/год), однак чистове кінцеве планування ведуть зі швидкістю 2,5-3 км/год).

Невеликі нерівності і валики загладжують заднім ходом бульдозера при опущеному відвалі в „плаваючому” положенні. Іноді використовують перехресні проходи для досягнення необхідної рівності плануємої поверхні. Точність планування бульдозером складає 5-7 см.

Всі великі планувальні роботи починають з досипки найбільш низьких місць шарами товщиною 20 см, що покращує ущільнення ввідсипного матеріалу (VI). Роботу проводять по можливості під нахилом з використанням траншейного способу переміщення грунта.

Спорудження каналів і котлованів виконують траншейним способом з поперечним переміщенням грунта.

Верхній чорноземний шар грунту товщиною 0,5-0,8 м знімають заздалегідь і удаляють за межі залишеного грунта, щоб його можна було потім розподілити по поверхні кавальэрів.

Розробку русла канала і котлована ведуть поперечним способом паралельними траншеями з перемичками шириною 0,5 м. При великій глибині траншей перемички удаляють, як тільки з'являється небезпека їх зсуву. Удаляти перемички можна двома двома бульдозерами, які рухаються паралельно. Грунт набирають під нахил, а на підйомі його тільки переміщують.

Підготовчі роботи

До основних підготовчbх робіт відносяться розчистка місцевості від чагарнику і мілкоколеcся, зрізка дернової поверхні шару грунту, валка дерев, корчування пеньків і видалення камнів, пробивка трас і першопочаткових доріг.

Дерева валять відвалом, піднятим на максимальну висоту. Чим вище опирають відвал в дерево, тим легше його звалити. Тому в важких випадках прибігають до підсипки грунта для збільшення висоти упора відвала в дерево. Використовують також підрізку корнів з одної або декількох сторін.

При валці дерев спочатку упирають відвал в дерево, а потім поступово включають муфту зчеплення. Як тільки дерево трохи нажилиться, бульдозер відводять назад, так як корні падаючого дерева можуть пошкодити відвал і всю машину. Якщо дерево не падає, відвалпідводять під коневу систему і штовхаючим зусилям бульдозера завершають операцію валки. Коли валять сухе дерево, можливий облом великих сучків і даже ствола при ударах відвалом. В таких випадках рекомендуэться включити муфту зчеплення плавно.

Корчують пенькі і удаляють камні так же, як валять дерева, тільки при меншому підйомі відвала. При корчуванні пеньків підрізають спочатку їх корні. Підрізавши їх з одної із сторін, підводять відвал під корні пенька і одночасній дії напірного зусилля бульдозера і підйомного зусилля на відвалі викорчовує пеньок.

При пробивці трасс і споруд першопочаткових доріг розчищають трассу від чагарнику і мілкоколеся, корчують пенькі і валять дерева з їх видаленням в сторону, удаляють рослинний шар, проводять грубе планування дорогі. Для виконання такої роботи на бульдозері повинен бути гідромеханізм перекосу відвала, а також змінні розпушувальні зуби.

Робочий цикл.

Розглянемо робочий цикл бульдозера обємних земляних робіт.

При виконанні обємних земляних робіт робочий цикл бульдозера складається із зарізання і pабору грунта, переміщення призми волочіння, розвантаження грунта і холостого ходу. Можливі слідуючі схеми розробки грунту.

1.   Пряма розробка, при якій бульдозер напротязі ряда робочих цикліврухається човниковим способом до отримання заданого рівня поверхні. Використовується при розробці траншей шириною, рівної ширині відвала, відсипкі ярів, зрізу пагорбів.

2.   Бокова розробка, при якій бульдозер після транспортування призми грунта повертають влво або вправо, використовують відсипку і заднім ходом повертається в вихідне положення.

3.   Розробка грунту ступенями, коли кожний слідуючий прохід виконується зі зміщенням в сторону по відношенню до попереднього на ширину відвалу.

4.   Зрізка бугрів, пагорбів і окремих нерівностей, а також засипка ям, траншей, ярів переміщенням зрізаного грунта під кутом.

5.   Зрізка відкосів, глубоких виїмок рухом під нахил в виїмку з послідуючим переміщенням зрізаного грунта в насип.

6.   Зведення земляного полотна переміщенням грунта із бокових резервів в насип, спорудження півнасипів і піввиїмок, переміщення грунта із виїмок в кавальєри.

7.   Розробка каналів поперечними човниковими ходами.

8.   Планувальні роботи на горизонтальних або похилих площадках на ділянках земляного полотна за рахунок перерозподілення грунта із виступів у впадинах.

Розробка котлованів

Розробка котлована бульдозером може бути виконана аналогічна схемі, яка вперше використанана Новосібірським трестом Будмеханізації. Проектна глибина котлована складає 1,3 м, і наприклад такою ж була глибина промерзання грунта. Мерзлий шар грунта підготовлюється до виїмки шляхом нарізання сітки щілин розміром 0,70,7 м по площі майбутнього котлована. З торця котлована поперечні щілини проходились для того, щоб полегшити бульдозеру виїмку траншеї. Бульдозер, зайшовши з торця котлована, зломував верхні частини міжщілинних цілин, товщина яких перевищувала 0,3 м, і виштовхувала їх на підготовлену площу. Потім грунт удаляється бульдозером в відвал на борт майбутнього котлована і траншеї заглиблювалася. Далі бульдозер опускав ніж відвала в щілини, ряд за рядом звалюючи блокі мерзлого грунта в траншею. Спустившись в неї, бульдозер виштовхує завалені блокі із котлавана рухом поперек котлована і т. д.

Продуктивність бульдозерів

Залежить від обєму грунту, який переміщується відвалом бульдозера.

де