Дайте реальне та номінальне визначення поняттям: Конституція, валюта, вулиця

2. Дайте реальне та номінальне визначення поняттям: Конституція, валюта, вулиця.

Відповідь:

Номінальні визначення понять.

Конституція – Основний закон держави.

Валюта – світові гроші.

Вулиця – місце прогулянок, або елемент плану забудівлі населеного пункту.

 Реальні визначення понять.

Конституція – закон держави, який встановлює і регулює основні принципи життєдіяльності суспільства.

Валюта – грошова одиниця, що використовується як міжнародна розрахункова одиниця і є засобом обігу і платежу.

Вулиця – дорога, розташована між будівлями населеного пункту і призначена для проїзду транспорту і проходу пішоходів.

Валюта - світові гроші,

Обґрунтування: даному визначенні поняття „валюта” не розкривається його зміст, а з’ясовується ім’я цього поняття, тобто валюта – це гроші.

Вулиця – дорога

Реальні визначення понять

Конституція – нормативно-правовий документ, який встановлює і регулює державні правовідносини.

Валюта – засіб обігу і платежу в міжнародних і міждержавних розрахунках.

3. Визначте вид судження, терміни і їх розподіленість за допомогою “логічного квадрату”, утворіть інші судження, звернувши увагу на їх істинність:

Деякі приміщення потребують ремонту в цьому році.

 

Відповідь:

Логічний квадрат:

 

Усі приміщення потребують ремонту у цьому році	А		Е	Жодне приміщення не потребує ремонту у цьому році
Деякі приміщення потребують ремонту у цьому році	І		О	Деякі приміщення не потребують ремонту у цьому році

Це істинне просте атрибутивне означене категоричне частково ствердне судження.

Істинне – тому що не має підстав вважати, що судження не відповідає тому, що є насправді.

Просте – тому що має один суб`єкт приміщення і один предикат потребують ремонту у цьому році.

Атрибутивне – тому що про предмет приміщення стверджується належність йому визначеної властивості потребують ремонту у цьому році.

Означене – тому що слово деякі має зміст тільки деякі, а не всі приміщення.

Категоричне – тому що форма ствердження в судження безумовна.

Частковоствердне– тому що за кількістю воно часткове деякі, а за якістю ствердне потребують.

Термін S (суб`єкт) приміщення нерозподілене, термін Р (предикат) потребують ремонту у цьому році розподілене, тому що обсяг предикату повністю включається в обсяг суб`єкту (приміщення бувають: які не потребують ремонту, які потребують ремонту і які відремонтовані).

Приймаємо судження І – істина, тоді по відношенню заперечення судження О – хиба. Якщо судження О – хиба, то по відношенню підпорядкування судження Е – хиба. Якщо судження Е – хиба, то по відношенню противності судження А може бути як істина, так і хиба. Але знаючи, що судження О – хиба, то по відношенню заперечення судження А – істина. Таким чином, А – істина, І – істина, Е – хиба, О – хиба.

По аналогії здійснюються міркування, якщо І – хиба.

Термін Р (предикат) „потребують ремонту у цьому році” – нерозподілене, тому що розподіленість предиката частковоствержувального судження встановити формально-логічними засобами неможливо і тому його вважають невизначеним і зараховують до нерозподілених ( М.Г. Тофтул. Логіка: пос.для студентів ВНЗ. – К.: ВЦ „Академія”, 2002. -368сю, стор.84).

Розглянемо ознаки істинності наведеного судження.

По умові задачі нам дано судження І. Яке воно істинне чи хибне?

Припустимо судження І – хиба → Е – істина → О – істина → А – хиба.

Але із хибності А неможливо зробити висновок про хибність І .

Отже, що І – хиба не доказано.

Припустимо судження І – істина → Е – хиба

Далі наступає невизначеність по всім напрямкам логічного квадрату і однозначного достовірного висновку про істинність або хибність даного судження неможливо.

4. Наведіть приклади судження, яке відповідає наведеній формулі. Складіть для нього таблицю істинності:

(В Ú С) → А

 

Відповідь:

Якщо заповнити з помилками реквізити адресата або несвоєчасно подати платіжне доручення в банк, то кошти банком не будуть перераховані адресату.

Заповнити з помилками реквізити адресата (В) – істина.

Несвоєчасно подати платіжне доручення в банк (С) – істина.

Отже, (В Ú С) – істина.

Кошти банком не будуть перераховані адресату (А) – істина.

Отже, (В Ú С) → А – істина.

В	С	(В Ú С)	А	(В Ú С) → А
і	і	і
		і	і	і

5. Проаналізуйте з погляду дотримання формально-логічних законів наведені міркування:

Свідок А.: Фірма Н. не мала солідних ділових партнерів. Внаслідок цього вона не отримувала великих прибутків.

Свідок Б. Фірма С. має великий досвід роботи і солідний авторитет. Два роки тому вона підписала договір про співробітництво з фірмою Н., що принесло їм солідні прибутки.

Відповідь:

Міркування свідка А.

Закон тотожності виконується, тому що поняття солідний діловий партнер та отримання великих прибутків тотожні.

Закон суперечності не діє, тому що обидва судження не протилежні.

Закон виключеного третього не діє, тому що обидва судження не суперечливі.

Закон достатньої підстави виконується, тому що закони економіки стверджують, що великі (солідні) фірми мають і великі (солідні) прибутки.

Міркування свідка Б.

Закон тотожності не виконується, тому що відбулася підміна понять. В першому судження йдеться про властивості фірми С, а в другому – фірми Н.

Закон суперечності не діє, тому що в судженнях йдеться не про один і той же предмет і не в один і той же час (два роки тому).

Закон виключеного третього не діє, тому що судження не суперечні.

Закон достатньої підстави порушується, тому що не має логічної підстави (підписання договору про співпрацю не приводить з необхідністю до отримання прибутків).

6. Зробіть методом перетворення, обернення і протиставлення предиката безпосередні умовиводи з такого засновку: Жоден із туристів нашої групи не знав німецької мови.

Відповідь:

Перетворення: Е на А.

Усі туристи нашої групи не знали німецької мови.

Обернення: S – P

Отже, P – S

Маємо загально заперечне судження, яке обертається без обмежень.

Жоден з знавців німецької мови не був туристом нашої групи.

Протиставлення предиката: загально заперечне судження перетворюється в частковоствердне. Жодне S не є Р → Деякі не Р є S.

Деякі не знавці німецької мови були туристами нашої групи.

Перетворення: Е на А

Отже, кожний турист нашої групи знав не німецьку мову.

Протиставлення предиката.

Отже, принаймні деякі туристи, що не знали німецьку мову, з нашої групи

7. Наведіть приклад деструктивної дилеми. Доведіть її правильність.

Відповідь:

1. Якщо керівництво акціонерного товариства ставить за мету збільшення статутного капіталу, то воно розмістить на фондовому ринку додаткові акції або викупить акції у акціонерів.

2. Керівництво акціонерного товариства направило прибуток на виплату дивідендів акціонерам.

Отже, Керівництво акціонерного товариства не ставило за мету збільшення статутного капіталу.

Більший засновок (1) є таким, що з нього випливає жва можливих наслідки (розміщення акцій або їх викуп).

Менший засновок (2) заперечує обидва наслідки, тому що кошти направлені не на капіталізацію, а на виплату дивідендів.

У висновку заперечена сама основа, з котрої виводили наслідки (мета – не мета).

Отже, маємо деструктивну дилему.

8. Побудуйте доказ тези методом доведення до абсурду: Організація потребує фінансової допомоги.

Відповідь:

Висунемо антитезу. Припустимо, істинним є теза: Організація не потребує фінансової допомоги.

Аргументом на користь того, щоб організації виділити фінансову допомогу є неспроможність організації виконувати свої функції.

Якщо організація не виконує свої функції, то вона не є організацією.

Отже, Організація, що не потребує фінансової допомоги, не є організацією. А це абсурд.

Отже, антитеза хибна і по закону виключеного третього початкова теза істинна.

9. Яка форма мислення виражена у міркуванні: Зима. Вечоріє. Вночі, напевно, піде сніг?

Відповідь:

Якщо зима, то, напевно, піде сні?

Якщо вечоріє, то буде ніч.

Отже, Вночі, напевно, піде сніг?

Це категоричний силогізм з імовірним засновком.

Зима (А) – загально стверджене судження дійсності

Вечоріє (А) – загально стверджене судження дійсності

Вночі, напевно, піде сніг? – судження можливості.

Це опосередкований умовивід - гіпотеза

Список літератури

1.             Жеребкін В.Є. Логіка. – Х.: Основа, 1998.

2.             Кириллов В.Н., Орлов Г.А. Упражнения по логике. – М.: МЦУПЛ, 1999.

3.             Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка. – К.: КНЕУ, 2000.

4.             Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1993.

5.             Ивлев Ю.В. Логика для вузов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997.

6.             Ивлев Ю.В. Логика: Сборник упражнений. – М.: Книжный дом «Университет», 1999.

7.             Кондаков Н.Н. Логический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1990.

8.             Упражнения по логике: Учебное пособие. – М.: Юрист, 1993.

9.             Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К.: Абрис, 1997.

10.        Кириллов В.Н., Старченко А.А. Логика. – М.: Юрист, 1999.

11.        Орендарчук Г.О. Основи логіки. – Тернопіль: СМП “Астон”, 2001.

12.        Рузавин Г.Н. Логика. – М.: ЮНИТИ, 2002.