Екологічна економіка та управління природокористуванням

Зміст

1. Теоретична частина

1.1 Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних ресурсів

1.2 Показники еколого-економічної ефективності природокористування

1.3 Водні ресурси, їх відтворення і використання в Україні. Роль водного кадастру та недоліки при плануванні водоохоронної діяльності

1.4 Суть і порядок визначення плати за корисні копалини

1.5 Система показників та методи планування природокористування

1.6 Екологічне нормування, його суть і види

2. Розрахункова частина

Список використаної літератури

1. Теоретична частина

1.1      Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних ресурсів

Під економічним збитком розуміють різницю між сукупним суспільним продуктом на основі раціонального використання природних ресурсів і природокористування й суспільним продуктом отриманим при допущенні порушень природокористування.

Збитки можуть виникнути внаслідок знищення елементів природного середовища, його забруднення викидами, стоками, відходами, виснаженням природних комплексів, нераціональним використанням природних ресурсів, порушенням екологічних зв’язків у середовищі існування живих організмів, в тому числі людини. Усі процеси забруднення важко врахувати і визначити величину завданих збитків.

Аналіз збитку здійснюється в такій послідовності:

-           визначається вид забруднення, визначення вмісту забруднюючої речовини та тяжкість їхнього впливу;

-           зона поширення;

-           тривалість поширення;

-           здійснення розрахунків еколого-економічного збитку керуючими нормативними документами.

Економічна оцінка — це оцінка змін в економіці, що виникають при певному впливі внаслідок порушення основних функцій природи, тобто вона відображає вартість заходів на підтримання оптимального стану природної, соціальної і господарської підсистем та вартість збитків від антропогенних впливів. Об'єктом економічних оцінок можуть бути всі види наслідків господарської діяльності (екологічні, соціальні, господарські), але тією мірою, якою вони здійснюють вплив на економічне життя суспільства. Серед різних видів економічних оцінок стану природного середовища частіше використовується оцінка екологічних витрат, що є сукупністю народногосподарських витрат, викликаних з допущеним рівнем екологічних порушень.

Економічній оцінці підлягає лише та частина, яку ми бачимо і можемо оцінити, а тому обчислені втрати завжди менші за реальні, вони становлять не більше 35—40 % дійсних втрат.

Основою розрахунків величини збитків від забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка конкретної земельної ділянки, яка на підставі Закону України «Про плату за землю» визначається та уточнюється Держкомземом України. Витрати на здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсів зростають залежно від глибини просочування забруднювальної речовини у співвідношенні 10:3, тобто зі збільшенням глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення зростають утричі.

Збитки від порушення земельних ресурсів виникають:

А) через втрату землі:

- переведення продуктивності сільськогосподарських земель на не сільськогосподарські потреби (міські, сільські забудови, дороги);

- використання землі під інженерні засвоєння (проведення каналів, під’їздів, технологічних колів).

Б) від зниження урожайності сільськогосподарських угідь

- розрахунок збитків від втрат землі через вилучення її із с/г обороту проводиться за формулою:

З_ВЗ=П_ВЗ*Ц_ГА, грн.

П_ВЗ – площа вилучених земель;

Ц_ГА – ціна 1 га землі.

- розрахунок збитків від вітрової та водної ерозії проводиться за формулою:

З_ВЕ=О_ВЕ*Ц_Т, грн.

О_ВЕ – обсяг втрат землі;

Ц_Т – ціна 1 т землі.

- розрахунок збитків від недобору урожаю проводиться за формулою:

, грн.

 – площа і-ої сільськогосподарської культури;

 - величина зниження урожайності і-ої сільськогосподарської культури;

 - ціна і-ої сільськогосподарської культури.

1.2      Показники еколого-економічної ефективності природокористування

Проекти, програми і варіанти екологічно спрямованих заходів, що реалізуються саме в галузі природокористування, мають певні характерні особливості: по-перше, вони розраховуються на багаторічний період; по-друге, витрати можуть здійснюватися в різні терміни і змінюватися в часі.

Визначення економічної ефективності середовищезахисних заходів містить дві групи взаємозв'язаних економічних і соціальних завдань: