Україна в міжнародних організаціях (сучасний стан)

2. Україна в міжнародних організаціях (сучасний стан).

22 жовтня 1995 р. У НьюЙорку розпочалося урочисте засідання Генеральної Асамблеї ООН, присвячена 50й річниці утворення Організації Об’єднаних Націй, в якому взяли участь понад 150 глав держав та урчдів. Одним із перших на трибуну Генеральної Асемблеї піднявся Президент України Л.Кучма. Глибоко символічним було те, що саме нашій державі випала велика честь відкрити дискусію на ювілейному засіданні. Президент України у своєму виступі підкреслив: ”Україна мала в собі ООН чи не єдину трибуну загальнолюдського маштабу, з якої могла заявити про своє існування. Підтримка ООН істотно спри яла Україні в реалізації тисячолітнього прагнення до власної держави.”Від імені України Л.Кучма висунув кілька пропозицій щодо ефективності діяльності різних інститутів ООН: розроблен ня нової програми ООН „Світ XXI ст. без ядерної зброї ”, посилення дієвості ООН у врегулюванні міжнародних конфліктів. Україна, яка має значний досвід у роботі саме цієї організації, протягом своєї незалежної історії (з 1991 р.) змушена була неодноразово звертатися до ООН з метою пошуку захисту своєї територіальної цілісності. Ці звернення були пов’язані з питання ми про Крим (1992 р.) і Севастополь (1993 р.).

Сьогодення ООН відзначено пошуком ефективніших дій для розв’язання міжнародних конфліктів, екологічних катастроф, тобто тих проблем, які загрожують існуванню людства. Генеральний секретар Б.БутросГалі у червні 1992 р. запропону вав цілісну програму докорінної реорганізації ООН, в основу якої покладено превентивну дипломатію, тобто миротворчі зусилля міжнародного співтовариства з запобігання кризам.

З метою погашення існуючих, а також запобігання можливим конфліктам ООН здійснює операції з підтримання миру (ОПМ). У 19481987рр. ООН провела 13 таких операцій, у 1988199110, у 199210, у 1995р.17 ОПМ, в яких взяли участь 70 тис. військових ООН і цивільного персоналу. Як свідчить статистика, кількість конфліктів зростає у геометричній прогресії щорічно майже на 100%.

Україна бере активну участь у миротворчій діяльності ООН і є значним контрибутором військ до ОПМ. В югославському ре гіоні 1132 українських військовослужбовців.

За два з половиною роки перебування українського контин генту у складі миротворчих сил ООН в Югославії загинуло 11 військовослужбовців і близько 60 було поранено. Щомісячно Україна отримала від ООН 3 млн.$ за присутність свого контин генту в регіоні босніського конфлікту. Внрховна Рада України прийняла рішення збільшити контингент України в силах ООН з 600 до 1200 чол.(1994 р.)

 це.Ставка внеску України з огляду на економічне становище знижена з 1,87 до 1,09% ВНП. До бюджету ООН у 1994р. Україна внесла 19 млн. доларів США, а у 1996р. – 12 млн.[7, с.48]

У чому полягають тактичні і стратегічні плани української дипломатії в ООН ? У своїй діяльності Україна намагається виходити з принципу, що не існує нерозвязаних проблем, є проблеми нерозвязані. Їх розвязання залежить від політичної волі, свідомості міжнародної спільноти.Політична діяльність України в ООН характеризувалась ініціативою нашої держави у підготовці міжнародної конвенциї із захисту миротворчого персоналу ООН та її відкриття для підписання.

У практичному аспекті забезпеченням політичних ініціатив України можуть бути відповідні кроки в якості непостійного члена Ради Безпеки ООН у 20002001рр.гарантом своєї незалежності.

Територіальної цілісності і недоторканості кордонів. Нині посилюється присутність України у миротворчихопераціях ООН, які здійснюються близько кордонів України та в регіонах,що є стратегічно важливими для наших національних інтересів.

Діяльність в ООН забезпечує Україні інформаційну відкритість щодо екологічних подій у нашій країні.

Рада Європи (РЄ) була заснована у 1949р. Це авторитетна і найбільш представницька політична міжурядова організація континенту. ЇЇ було створено з метою захисту прав людини і зміцнення демократичних інститутів, вироблення заходів щодо вирішення загальних проблем суспільного життя (крім військо вих), сприяння формуванню загальноєвропейської культурної спільності з урахуванням особливостей кожної з національних культур. Сьогодні в РЄ 37 членів; вона виробляє загальноєвро пейські конвенції та угоди, які мають стати основою внесення відповідних змін до національних законодавств з метою їх гармо нізації. Основними органами РЄ є Комітет міністрів (виконавчий орган РЄ), до складу якого входять 37 міністрів закордонних справчленів або їх постійні представники, що знаходяться в Страсбурзі, парламентська,асамблея (консультативний орган РЄ), що подає РЄ свої висновки та пропозиції і до якої входять майже 500 членів з національних парламентів. Генеральний секретар РЄ Даніел Таршис (Швеція). Європейський суд з Європейською комісією з прав людини забезпечує систему захисту прав люди ни в країнах – членах РЄ.

Бюджет РЄ – 755 млн. французьких франків. РЄ розроблено чимало програм сприяння демократичним і правовим реформам у країнах Центральної і Східної Європи, для реалізації яких було виділено близько 10 млн.$ США. Ці програми стосувались місце вого самоврядування, судочинства, виборів,та ін. Одна із них „Демосфен” – передбачала експертний аналіз проектів двосторонніх угод у галузі забезпечення прав національних меншин, які Україна запропонувала укласти новим незалежним державам на терені колишнього СРСР. РЄ надає консультативну допомогу в розроблені навчальних програм для підготовки юристів України, як, наприклад, в Інституті міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка.[9, с.88]

Основною умовою приє днання країн до Ради Європи є визнання державоюкандидатом принципу верховенства права, її зобо в’язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які перебувають під її юрисдикцією, та ефективно співпрацювати з іншими державами для досягнення цілей РЄ. Міжнародні та європейські фінансовоекономічні структури вважають приєднання держави до РЄ показником внутрішньої стабільності та додатковою гарантією захисту власних інвестицій у цю державу.

Україна заявила про своє бажання приєднатися до Ради Європи 14 липня 1992 року. Представники нашої держави беруть участь у роботі основних і спеціальних комітетів РЄ, зокрема з прав лю дини, з питань соціальної безпеки, міграції, культурної спадщини, засобів масової інформації. Експерти України працювали у комітеті з правових проблем біженців та осіб без громадянства, проблем множинного громадянства, прав національних меншин та їхніх мовних прав. Україна стала однією з договірних сторін деяких конвенцій РЄ:

·        Європейської культурної конвенції;

·        Європейської Рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями;

·        Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства;

·        конвенції з боротьби зі злочинністю;

·        конвенції захисту прав національних меншин.

Входження України до РЄ активно підтримали парламентарі Литви, Угорщини, Естонії, Німеччини, Чехії, Туреччини, Молдови та Польщі. Представники Австрії та Нідерландів утримались. 15 вересня 1995 року у Києві було відкрито інформацій нодокументаційний центр РЄ на базі Української правничої фундації.[5, с.34]

9 листопада 1995 року у штабквартирі РЄ у м.Стразбурзі (Франції) відбулася урочиста церемонія вступу України до Ради Європи. Український прем’єрміністр у виступі зазначив, що прийом до Ради Європи свідчить про визнання європейською спільнотою прогресивних політичних і економічних реформ, здійснених Україною. Генеральному секретареві РЄ було переда но на зберігання Закон України про приєднання до Статуту РЄ та підписано відповідний протокол. Міністр закордонних справ України підписав Європейську конвенцію про захист прав людини та основних свобод і Протокол №11, який передбачає перебудову контрольного механізму, створеного Конвенцією. Таким чи ном, Україна входить через РЄ до Європи, маючи в своєму активі пакет пропозиції, які будуть корисними і для Європи також. Для України вступ до РЄ має виключно важливе значення, тому що вибір нею демократичного шляху розвитку і стандарти європейського співробітництва, стандарти РЄ у даному разі збігають ся.

Прийом України до РЄ, яка стала 37м членом цієї організації, є ще одним свідченням визнання України як держави європейсь кої, демократичної, такої, що розвивається, хоча й важко, але пос лідовно здійснює подальші демократичні перетворення. Нагадай мо, що намагання України стати членом РЄ підтримала Велика Британія, посол якої в Україні Хімманс підтвердив це у березні 1995 р. Щодо самої процедури приєднання, то країнікандидату слід було відповісти на 11 запитань Політичного комітету парламентської асамблеї РЄ про розвиток конституційного процесу в державі, захист прав національних меншин, реформування судо вої системи, діяльність політичних партій, розвиток місцевого самоврядування, забезпечення ядерної безпеки, а також ситуацію в Криму, відносини з Російською Федерацією тощо. Таке опиту вання дає уявлення про перебіг процесів демократизації суспіль ного життя, дотримання прав людини в нашій державі. Політичний комітет парламентської асамблеї РЄ констатував, що Україна відкрито і чесно відповіла на поставлені запитання.

Україна сплачує внески до бюджету РЄ і зможе брати участь у програмах РЄ за умови наявності коштів.

Європейський Союз. Через сім тижнів після капітуляції Німеччини і за шість тижнів до ядерного бомбардування Японії у СанФранциско представники 50 країн підписали Хартію Об’єднаних Націй. Уже в 1946 р. у своїй історичній промові в Цюриху (Швейцарія) Прем’єр міністр Великої Британії У.Черчілль заявив про необхідність створення „своєрідного об’єднання Сполучених Штатів Європи”. Перші конкретні кроки до заснування нового союзу були зроблені завдяки Міністру національного планування Франції Жану Моне. Він запропонував передати управління виробництвом вугілля і сталі єдиному наднаціональному органу. У 1951р. був підписаний Па ризький договір між Бельгією, Францією, Німеччиною, Італією, Люксембургом і Нідерландами про створення Об’єднання вугілля і сталі.

Після тривалого часу існування Європейське об’єднання вугілля і сталі, Європейське співтовариство з атомної енергії (Євра том) і Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) на основі Римського договору у 1967 р. об’єдналися в єдину центральну групу, що дістала офіційну назву „Європейські співтовариства” (ЄС). Вона мала спільні керівні органи і єдиний бюджет. Європейське Економічне Співтовариство (СЄС), що було утворене на основі Римського договору 1957 р., часто називають „Спільним ринком” і ототожнюють з ЄС. З 1964 р. до ЄЕС приєдналася Туреччина, 1 січня 1973 р. статус повноправного члена набули Ве лика Британія, Данія, Ірландія. У 1981 р. до ЄЕС вступила Греція, а у 1986 р. Іспанія та Португалія. Умовами набуття членства в ЄЕС є існування в країні демократичної і плюралістичної систем управління. У грудні 1991 р. асоційованими членами стали Польща, Чехословаччина і Угорщина. У 1992 р. підписано угоду між ЄЕС і ЄАВТ (Європейською асоціацією вільної торгівлі, яка у деяких випадках є конкуруючою з ЄЕС). Нині 12 країн з населення у 340 млн. чоловік є членами ЄЕС.

Грудень 1991 р. став епохальним в історії ЄЕС – були досягну ті певні домовленості щодо створення єдиного політичного і економічного простору (м.Маастріхт, Нідерланди), який набув назви Європейський Союз. [10, с.112]

Визнаючи виголошеною Україною довгострокову стратегію на інтеграцію з європейськими та трансатлантичними структурами, ЄС має особливі відносини з Україною. Угода про співробітниц тво і партнерство між Україною і ЄС (підписано 14 червня 1994р.) ратифікована всіма країнамичленами ЄС. У грудні 1996р. ЄС ухвалило план дій „ЄСУкраїна”, який охоплює широкий спектр проблем:підтрмку демократичних реформ та розвиток громадянського суспільства, підтримку економічних реформ, розвиток торгового та економічного співробітництва, зміцнення політичного, діалогу та підтримку участі України в європейській архітектурі безпеки , регіональне співробітництво, зміцнення відносин, що закладені в угоді про партнерство і співробітництво, а також реформу енергетичного сектора.  

Україні необхідно укласти галузеві угоди з ЄС. ЄС сприятиме Україні в її прагненні стати повноправним учасником ГАТТ/СОТ, полегшити доступ українських товарів на ринки ЄС, підтвердить, Статут України як країни з перехідною економікою.

Постійно розширюються торговельноекономічні зв’зки України з ЄС, але Україна відчуває антидемпінгові обмеження щодо металевих та сталеварних виробів , продукції текстильної промисловості та ін.

Україна і ОБСЄ. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі, що проходила з 3 липня 1973р. по 1 серпня 1975р. за участю 33 європейських держав, США і Канади, завершилась підписанням главами держав і урядів у Гельсінкі Заключного Акта, який став довгостроковою программою дій у будівництві єдиної, мирної, демократичної Європи.,

Україна стала учасницею ОБСЄ 30 січня 1992р., свій підпис під Гельсінським Заключним Актом поставив перший президент незалежної України Кравчук. Україна проводить лінію на посилення ролі та ефективності Гельсінського процесу у зміцненні безпеки в регіоні у політичному, військовому, людському, економічному, та інших вимірах і, таким чином, на зміцнення безпеки нашої держави.

Україна бере активну участь в обговоренні актуальних питань розвитку архітектури загальноєвропейської безпеки, виступає за удосконалення інститутів та механізмів ОБСЄ, підтримує пропозиції учасниць ОБСЄ про розширення партнерської співпраці ОБСЄ з іншими світовими структурами з безпеки – ООН, НАТО, РПАС, ЄС, РЄ.Україна є активним учасником проведення миротвочих місій ОБСЄ. [4, с.159]

Міжнародний валютний фонд (МВФ) міжнародна міжурядова організація, яка має статут спеціалізованої установи ООН . Був створений 1944р. членами Фонду є 180 держав. Мета Фонду – сприяння розвитку міжнародного співробітництва налагодженням норм регулювання валютних курсів і контролем за їх дотриманням та ін. Капітал МВФ формується із внесків державчленів згідно з установленною квотою. Право на “вето”на рішення МВФ мають тільки США. Керівними органами Фонду є Рада керуючих та Директорат. Україна є членом МВФ з 1993р.

В Україні діє Світовий банк, який фінансує ряд програм . Це позики на розвиток інститутів державного управління , фінансування критичного імпорту, реабілітацію гідроелектрстанцій, проект из енергетики, газопостачання, транзитити газу, з насінництва, з розвитку приватного фермерства, систем зв’зку, розвитку міського транспорту і житлового будівництва, з охорони здоров’я, соціального захисту, система освіти розвитку фінансових установ, водопостачання і очистки та ряд грантів на просвіту, екологічні проекти тощт.

Співробітництво України з ЦЕФТА. Угода про зону вільної торгівлі в Центральній Європі ЦЕФТА була підписана 21.12 1992р. у Кракові між урядами Польщі, Угорщини, ЧехоСловаччини. Угода передбачає створення зони вільної торгівлі між країнами учасницями поступовим скасуванням митних барєрів до 2002р. Було схвалено ідею розширення ЦЕФТА шляхом прийому нових членів. Нині найсприятливіші можливості для цього мають Румунія, СЮР та Хорватія.Україна наголосила на своєму бажанні приєднатися до ЦЕФТА.

За останні два роки відбувається суттєве збільшення товарооббігу між Україною і країнами членами ЦЕФТА. Участь України відповідає її намірам входження до європейського простору , сприятиме її подальшій інтеграції в європейські економічні та політичні структури, зміцненню зв’язків України з країнами ЦентральноСхідної Європи.

Нині з усіма країнами Центральноєвропейського регіону (за винятком Словенії) укладенні двосторонні угоди про торговельно економічне співробітництво, взаємне сприяння та захист інвестицій, з Польщею і про міжрегіональне співробітництво, створено змішані міжурядові комісії з Болгарією, Польщею, Румунією, Угорщиною.

Створена договірноправова база дає підстави інтенсифікувати переговорний процес з країнами членами ЦЕФТА з укладення двосторонніх угод про вільну торгівлю.[4, с.161]

Україна і НАТО:програма “Партнерство заради миру”.

Програма “Партнерство заради миру” пропозиція Північно атлантичного альянсу поглибити та інтенсифікувати зв’зки з країнами Європи шляхом практичного співробитництва.

ПЗМ розглядається Україною як перспективна ініціатива НАТО, що спрямована на зміцнення стабільності та безпеки в Європі поширення відносин НАТО з країнами Центральної та Східної Європи, а також одним із засобів інтеграції демократичних держав в європейській структурі безпеки.

8 лютого 1994р. Україна підписала Рамковий документ, а 25 травня 1995р. передала керівництво НАТО Презентаційний документ . Секретаріат НАТО передав Україні проект Індивідуальної програми партнерства між Україною і НАТО, розроблений на підставі Презентаційного документа.

ПЗМ надає рівні можливості всім учасникам , водночас дає змогу кожному з партнерів розвивати зв’язки з НАТО відповідно до своїх інтересів і можливостей.

Важливою складовою ПЗМ є спільна діяльність з підтримання миру в Європі під егідою ООН чи ОБСЄ. Україна вбачає в цьому процесі можливості НАТО до подальшого трансформування у більш широку ЄвроАтлантичну структуру безпеки.

Україна виступає за встановлення відносин спеціального партнерства з НАТО.

Україна і Чорноморське економічне співробітництво. 25 червня 1992р. Україна, Греція, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія, Вірменія підписали Стамбульську Деклацію про Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС).

ЧЕС створено з метою налагодження багатостороннього співробітництва країн, що прилягають до Чорноморського басейну , у галузі транспорту, охорони здоров’я, телекомунікацій, науки, техніки, інформації, туризму, економіки, торгівлі, екології.

У рамках ЧЕС розроблено программу співпраці у гірничовидобувній, вугільній, хімічній , електрохімічній та електронній промисловостях, а також у будівництві.

Центральноєвропейська Ініціатива(ЦЄІ)створена у 1989р. Группою держав Центральної і Східної Європи з метою розвитку багатостороннього співробітництва у політичній та соціальноекономічній сферах і зміцнення стабільності і безпеки в регіоні. Разом з Тим об’єднання покликане підготувати держави до членства в ЄС.

ЦІ зосереджує свою діяльність на питаннях розвитку регіонального співробітництва в енергетиці, транспорті, захисті довкілля, підприємництві, цивільній обороні, інформатиці, науці і технологіях, телекомунікаціях, статистиці, туризмі [8, с.97].

Україна набула членства в ЦЄІ з травня 1996р., вона бере участь у погоджені і здійснені більшості програм та проектів ЦЄІ, одним з яких є спорудження залізничної магістралі ТрієстБудапешт Київ Москва.